Характер (вдача) — у психології, індивідуально упорядковане поєднання найстійкіших психологічних особливостей особистості, які виявляються в її діяльності та соціальній поведінці, зумовлюючи типові для неї способи ставлення до колективу, до інших людей, до праці, навколишньої дійсності та самої себе.
Риси характеру можна класифікувати відповід- но до таких підструктур особистості: духовно-моральні (совісність, чуйність, альтруїстичність, відповідальність); креативно-інтелектуальні (креатив- ність, гнучкість, швидкість мислення); емоційні (емоційність, вразливість, експресивність); вольові (саморегуляція поведінки: …
Отже, у структурі особистості О. Г. Ковальова розглянуто такі її складові, як самосвідомість, спрямованість, здібності, характер і темперамент.
д. За силою розвитку вольових якостей розділяють сильні і слабкі характери. Якщо рисами сильного характеру є цілеспрямованість, настирливість, рішучість, витримка, мужність, сміливість, то рисами людей безхарактерних є нерішучість, боягузтво, невпевненість і т.
Характер (термін «характер» — грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток») — це те, що визначає її значимі вчинки, а не випадкові реакції та ті чи інші стимули, обставини.
Характер – це сукупність особистісних якостей людини або обставин, що збагатили індивіда певним досвідом.