Зоряна брама: Атлантида
Всі п’ять сезонів «Атлантиди» транслювалися на Sci-Fi Channel у США і The Movie Network у Канаді. Прем’єра шоу відбулася 16 липня 2004; останній епізод вийшов в ефір 9 січня 2009 р. Телесеріал знятий у Ванкувері та околицях (Британська Колумбія, Канада).
Сюжет «Зоряної брами: Атлантида» розгортається після фіналу сьомого сезону т/с «Зоряна брама: SG-1», епізоду «Загублене місто», і прем’єрного епізоду восьмого сезону «Новий лад». За сюжетом оригінального серіалу, земляни шукали Атлантиду — місто іншопланетної раси, відомої як Древні, щоб протистояти ґоа’улдам. В результаті на Землі було знайдено форпост, помилково прийнятий за Атлантиду. У пілотному епізоді спін-оффу командування Зоряних брам посилає міжнародну дослідницьку команду на форпост, де доктор Даніел Джексон виявляє вказівки на місцезнаходження справжньої Атлантиди, однак не на Землі, як очікувалося, а в іншій галактиці. Подальші події серіалу зосереджені на пригодах експедиції, посланої на дослідження міста
Зміст
Про серіал [ ]
Серіал присвячений пригодам експедиції, яка потрапили в загублене місто галактиці Пегас . Зоряні брами дозволили Sci Fi Channel Річард Дін Андерсон і «Зоряна брама: SG-1». У цей час серіал був показаний в багатьох країнах світу (в К1 в 2009 році). У 2009 році серіал було завершено. Планувалися зйомки повнометражного фільму-завершення, який було скасовано.
Сюжет [ ]
Докладніше: «Зоряна брама: SG-1». В пошуках способу протистояти нападу Анубіса на Землю земляни розшукали аванпост Древніх та інформацію про загублене місто Атлантида. Після перемоги над Анубісом доктор Сезон 1 [ ]
Прем’єра першого сезону відбулася в Сезон 2 [ ]
Зоряні брами галактики Пегас, представлені у серіалі, відрізняються від показаних в “Зоряна брама SG-1”
Прем’єра другого сезону відбулася в США Сезон 3 [ ]
Прем’єра третього сезону в США відбулася Сезон 4 [ ]
Члени експедиції відчайдушно намагаються зберегти залишки енергії в розрядженому МНТ Атлантиди і повернути місто в гіперпростір. Тим часом їх розшукує полковник Саманта Картер на лінійному крейсері «Аполлон». У той же час Родні Маккей вирішує активізувати в тілі пораненої Елізабет Вейр асуранських нанороботів, чим рятує їй життя. Потім він задумує зухвалий план з викрадення асуранского МНТ. У результаті операції експедиція зуміла добути новий МНТ, проте Вейр потрапила в полон до асуранів. Картер стає новим лідером експедиції, хоча багато хто ще сподівається врятувати Вейр.
Сезон 5 [ ]
Прем’єра п’ятого, завершального сезону в США відбулася Sci Fi Channel . У цьому сезоні на посту глави Атлантиди Саманту Картер змінив Ролі [ ]
Джона Шеппарда (сезони 1-5, головна роль): майор Рейнбов Сан Френкс у ролі
Запрошені актори: Річард Дін Андерсон , Виробництво [ ]
Встановлена Зоряна брама у телесеріалі «Атлантида» насправді була зроблена з гуми.
У сезоні 5, епізоді 20 «Ворог біля воріт», полковник [2]
Епізод 1.5 має таку ж назву, як і науково-фантастичний роман Артура Кларка — «Кінець дитинства», темою якого є еволюція людини в безтілесних істот. А Кортні Дж. Стівенс, який грає лідера Кераса, також грав лейтенанта Еліота в трьох епізодах «Зоряна брама: SG-1».
Серіал містить багато посилань до творів наукової фантастики, таких як «Зоряний Шлях», «Назад у майбутнє» і таке інше.
Неточності [ ]
Основна критика серіалу стосувалася невеликих помилок чи ляпів. Наприклад, в епізоді 1.1 Шеппарда та Зеленки. Тейла говорить про потужність вибуху, кімната сильно зруйнована і димить, але на відкритому місці при повороті камери чітко видно абсолютно непошкоджений Музика [ ]
Музична тема т/с «Зоряна брама: Атлантида» — симфонічний [3]
Сприйняття [ ]
Нагороди і номінації [ ]
Докладніше: Список нагород і номінацій телесеріалу «Зоряна брама: Атлантида»
«Зоряна брама: Атлантида» номінувалася 62 рази і виграла 19 нагород, менше, ніж дочірній телесеріал Зоряна брама: SG-1, який був номінований майже 120 разів і виграв понад двадцять з цих нагород. Перший сезон «Атлантиди» номінований на дві [4] Атлантида також була двічі номінована на премію «Еммі» у 2006 і 2008 рр. відповідно. [5] [6] Телевізійному директору, Нью-Йоркський кінофестиваль також удостоїв Віннінга нагородою за роботу в епізоді «Кінець дитинства». [7] «Атлантида» номінована двадцять сім разів на премію «Лео» і виграла один раз в категорії «Найкращі візуальні ефекти» в драматичному серіалі в епізоді «Око» в 2005 р. Серіал виграв дев’ять нагород «Лео» в 2009 р. [8]
Реакція та критика [ ]
Рейтинг на сайті IMDb — 8,1/10 на основі 45 512 голосів. [9]
«Зоряна брама: Атлантида» отримала посередню увагу засобів масової інформації в основному змішану з позитивним відгуками. Майкл Абернеті від Див. також [ ]
Примітки [ ]
- ↑ Інша назва — «Зоряна брама: Атла́нтіс».
- ↑Trivia
- ↑ Gosling, Sharon (July 2005). “Music: Joel Goldsmith”. Stargate Atlantis: The Official Companion Season 1. London: Titan Books. pp. 152–153. ISBN 1-84576-116-2.
- ↑Stargate series earn three Emmy noms. GateWorld.
- ↑Stargate Atlantis receives Emmy nomination
- ↑Atlantis gets visual effects Emmy nomination
- ↑Groundstar Entertainment Presents David Winning – Filmmaker – Director. Groundstar
- ↑Leo Awards, 2009 Nominee s. Leo Awards.
- ↑Stargate: Atlantis
Зоряна брама (пристрій)
Пристрої під назвою «Зоряна брама», подібні на зображувані в франшизі «Зоряна брама» або схожі за принципом дії, зустрічаються в багатьох фантастичних творах. Вперше термін було згадано в «Stargate» (1974) Стівена Робінетта. Артур Кларк описав подібний пристрій в «Космічній одіссеї 2001 року» (1968). Принцип дії, заснований на подоланні великих відстаней за допомогою «брам» згадував Ван Вогт в «Secret Unattainable» (1942), Роберт Гайнлайн в «Тунель в небі» (1955); більш пізні згадки включають в себе «Engineman» (1994) Еріка Брауна і «Pandora’s Star» (2004) Пітера Гамільтона. Зоряна Брама Джорджа Жебровського в «Stranger Suns» (1991) давала доступ до паралельних світів.
Термін набув поширення після виходу фільму «Зоряна брама» (1994) і його телевізійних продовжень [2] .
Використання [ ]
Земний інтерфейс керування Зоряною брамою
Зоряна брама являє собою велике кільце з екзотичного матеріалу — високотемпературного надпровідника наквадаху, з 36-39-ма символами, які позначають сузір’я. На Брамі розташовано 9 «шевронів», які задають адресу кінцевого пункту і відправну точку. Для подорожей в межах однієї галактики використовуються 7 шевронів, для подорожей в іншу галактику — 8 [3] . Дев’ятий потрібен, щоб потрапити на борт корабля Древніх «Доля», який слідує за кораблями-установниками нових Брам.
При створенні червоточини (тунелю) з Брами спочатку виривається сплеск, який знищує все, що в нього потрапляє. Після згасання сплеску в межах Брами утворюється горизонт подій, що виглядом нагадує воду. По входженню в нього людина чи будь-який предмет трансформується в енергію, яка накопичується в буфері Брами і пересилається червоточиною до іншої Брами, де відбувається зворотний процес [4] . Радіохвилі при цьому вільно проходять в обох напрямках. Щоб сполучення відбулося, принаймні одна Брама повинна отримувати енергію від зовнішнього джерела. Завдяки тому, що Брами виготовлені з надпровідника, а «шеврони» конденсують електричний заряд, вони можуть бути заряджені від таких джерел енергії, як блискавка. Відкрита Брама може працювати 38 хвилин, а потім автоматично вимикається.
Всі Зоряні брами орієнтуються на взаємне розташування зірок, тому з часом, в міру руху зірок, деякі адреси стають недоступними. Зазвичай Брами оновлюють координати за допомогою приладів, схованих в набірних пристроях. Земна Брама не мала набірного пристрою, з цієї причини початково єдиною доступною адресою виявилася найближча — адреса планети Абідос [5] .
Набірний пристрій [ ]
Стандартний набірний пристрій (англ. Dial-Home Device; DHD ) розташовується перед Брамою і має форму п’єдесталу з нахиленою круглою панеллю зверху. На панелі знаходяться клавіші з символами адрес і напівсферою в центрі. Після правильного набору адреси слід натиснути півсферу, після чого Брама буде активована. Також пристрій слідкує за змінами розміщення Зоряних брам та коригує адреси; він же містить джерело енергії.
Набірний пристрій Брами з Гізи на Землі був відсутній, тому земляни розробили власний спосіб набору. Він полягає в обертанні кільця символів за допомогою електродвигунів під контролем комп’ютера.
Різновиди Зоряних брам [ ]
Древні суттєво не змінювали технології Брам протягом всього свого існування, але Брами різних епох різняться дизайном та кількістю і видами символів для складання адрес.
Чумацький Шлях [ ]
Схема Зоряної брами Чумацького Шляху
Зоряні брами Чумацького Шляху мають 39 символів на внутрішньому кільці. Кільце обертається до тих пір, поки набраний символ не збіжиться з відповідним шевроном в послідовності, вказаній в адресі (закодований шеврон). В фільмі закодований шеврон на мить розкривається, в серіалі SG-1 — світиться оранжевим кольором і нерухомий, розкривається тільки той, що позначає точку відліку.
З 38 символів (39 мінус символ відліку) Чумацького Шляху можна теоретично отримати 1987690320 (38 × 37 × 36 × 35 × 34 × 33) комбінацій. Однак, тільки невелика частина з них складають реальні адреси.
Командування Зоряних брам розробило пристрій для протидії несанкціонованому проходженню на Землю — діафрагму. Вона складається з пластин, розташованих близько до горизонту подій, перешкоджаючи проходженню зловмисників і небезпечних предметів. Діафрагму зазвичай закривають, коли Брама отримує вхідний тунель. Експедиційні групи мають пристрої ідентифікації, отримавши сигнал яких, командування відкриває діафрагму. Однак, проти деяких технологій, наприклад, толланських, діафрагма безсила — толлани здатні проходити крізь неї. Протягом серіалу SG-1 здійснювалися спроби подолати такий захист; наприклад, Сокар намагався розплавити діфрагму. Ґоа’улди Анубіс і Ба’ал розробили подібні за функціональністю щити, крізь які можна пройти обраним особам.
Брами галактики Пегас [ ]
Схема Зоряної брами галактики Пегас
Брами галактики Пегас були створені пізніше за Брами Чумацького шляху, не мають рухомих частин і використовують 36 символів замість 39, оскільки ця галактика менша за Чумацький Шлях. Їхні шеврони сині і при замиканні світяться всередині. Кільце з символами не обертається, натомість набрані символи підсвічуються.
Брами Пегаса отримують пріоритет над Брамами Чумацького Шляху, стаючи головними, якщо розміщені неподалік. Вони підтримують максимум 1168675200 (35 × 34 × 33 × 32 × 31 × 30) семизначних адрес.
Без спеціального контрольного кристалу Брами Пегаса не можуть з’єднатися з іншими галактиками. Виняток становить Брама Атлантиди, здатна з’єднатися з Землею. Деякі Брами в галактиці Пегас знаходяться в космосі й не оснащені набірними пристроями. Відкрити їх можна з борту «Стрибунів» Древніх чи «Стріл» рейфів. Джерела живлення містяться в трьох стабілізаторах, закріплених по краях таких Брам, які вирівнюють положення, наприклад, після зіткнень.
Древні встановили аналог діафрагми в [6] .
Брами «Долі» [ ]
Схема Зоряної брами «Долі»
Зоряні брами, встановлені на дослідному судні Древніх «Доля», є найдавнішими зразками Брам. Потрапити на корабель можна лише набравши спеціальну 9-значну адресу, навіть зважаючи на те, що «Доля» знаходиться за мільйони світлових років від усіх відомих мереж Брам.
Під час набору адреси обертається вся фронтальна частина. Ці Брами мають 36 символів, які, вірогідно, не позначають сузір’я, оскільки розміщені в багатьох галактиках. Вони не здатні на з’єднання з будь-якими Брамами галактики, а тільки з тими, що знаходяться поблизу.
На борту «Долі», є набірний пристрій, який може автоматично набрати адресу і зберігати список останніх набраних. На борту «Долі» також є кишенькові багатофункціональні пристрої, якими можна набирати адреси.
Брами першого покоління не такі міцні, як пізніші.
Інші різновиди [ ]
Брама Орліна — в епізоді «Піднесення» [7] Древній-вигнанець Орлін зібрав одноразову Зоряну браму в підвалі будинку [8] . Ця Брама була знищена ґоа’улдами в епізоді «Між двох вогнів».
«СуперБрама» Орай — в дев’ятому сезоні SG-1 вознесені противники Древніх, Орай, будували і використовували дуже великі Зоряні брами, щоб переміщувати крізь них космічний флот зі своєї галактики у Чумацький Шлях. Ці пристрої складаються з 80-90 окремих сегментів і розраховані на живлення від квантової сингулярності [9] .
Міжгалактичний міст Маккея-Картер — показана в 3-му сезоні «Атлантиди» конструкція, що являє собою низку Зоряних Брам, розміщених людьми між Чумацьким Шляхом й галактикою Пегас. Забезпечує сполучення між Атлантидою і Землею без потреби живлення від МНТ або використання космічних кораблів. На половині шляху знаходиться станція пересадки. Міст став неробочим, коли станцію пересадки захопили рейфи і вона була знищена.
Супутникова зброя асуранів — у «Зоряна брама: Атлантида» у фіналі 3-го сезону [10] .
Див. також [ ]
- ↑ Назва зустрічається і в інших вигаданих всесвітах
- ↑Stargates на Encyclopedia of Science Fiction
- ↑ «Зоряна брама SG-1» сезон 2 епізод 16 «П’ята раса»
- ↑ «Зоряна брама SG-1» сезон 5 епізод 14 «48 годин»
- ↑ «Зоряна брама SG-1» сезон 1 епізод 2 «Діти богів»
- ↑ «Зоряна брама: Аталантида» сезон 1 епізод 1 «Пробудження»
- ↑ «Зоряна брама SG-1», сезон 5, епізод 3
- ↑ «Зоряна брама SG-1», сезон 3 епізод 15 «Обман»
- ↑ «Зоряна брама SG-1» сезон 9 епізод 6 «Плацдарм»
- ↑ «Зоряна брама: Атлантида» сезон 3 епізод 20 «Перший удар»