«Службова видача» на РРО/ПРРО: чи потрібно проводити наприкінці робочого дня

ГУ ДПС у Тернопільській області звертає увагу: операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону № 265.

Тож видача чи внесення готівки з місця проведення розрахунків повинна реєструватись через РРО або ПРРО з використанням операцій «службова видача» та «службове внесення», якщо така видача чи внесення не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Якщо до початку наступного робочого дня на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту, проведено через РРО або ПРРО суму готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використання операції «службове внесення», то операція «службова видача» в кінці робочого дня не здійснюється.

Усі бухгалтерські інструменти для підприємця – в одному рішенні. Замовляй рішення LIGA360, щоб знати про зміни законодавства, перевіряти контрагентів й подавати звітність онлайн. Деталі за посиланням.

Коли слід робити розподіл ПДВ при здійсненні звільнених операцій, а коли – ні?

Підприємством було придбано товари та використано їх у періоді, коли здійснювалися тільки оподатковувані ПДВ операції. Проте сума ПДВ за податковою накладною, складеною на придбання цих товарів, була включена підприємством до податкового кредиту лише після її реєстрації постачальником в ЄРПН. І це відбулося у періоді, коли підприємство вже здійснювало звільнені від оподаткування ПДВ операції. Чи застосовується норма ст. 199 ПКУ щодо пропорційного віднесення сум податку до такої податкової накладної?

П. 198.3 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

• придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
• ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначено у п. 198.6 ПКУ, суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 к. д. з дати їх складення.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому їх зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 к. д. з дати їх складення, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. П. 199.1 ПКУ передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів у неоподатковуваних операціях.

Отже, платник податку зобов’язаний застосовувати норми ст. 199 ПКУ у разі, якщо придбані товари використовуються частково в оподатковуваних, а частково – в неоподатковуваних операціях такого платника податку.

Таким чином, якщо придбані товари були використані виключно в оподатковуваних операціях і суми ПДВ за такими операціями були включені до податкового кредиту (в ме­жах терміну, визначеного п. 198.6 ПКУ – протягом 1095 к. д. з дати складання податкової накладної за цією операцією) у звітному (податковому) періоді, в якому платником податку здійснювалися неоподатковувані операції, то податкові зобов’язання за п. 199.1 ПКУ щодо таких товарів не нараховуються.

Георгій Нечипоренко, головний державний інспектор

Оксана Гермаківська, головний державний інспектор

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «ПДВ»

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги. Зокрема, безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям та надання такої допомоги благодійними організаціями її набувачам

Кошти, які надходять платнику ПДВ як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафів і пені), розцінюються як компенсація та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ

ТОВ звернулося до ДПСУ за ІПК із запитаннями щодо відшкодування ПДВ: чи потрібно повторно подавати дод. 4 та чому слід вказувати саме рахунок СЕА ПДВ для відшкодування задекларованих сум податку?

Не можуть бути включені до суми бюджетного відшкодування суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту за операціями з придбання товарів, знищених внаслідок бойових дій

Уряд і Нацбанк наполягають на ідеї прив’язки відшкодування ПДВ до повернення валютного виторгу в рамках боротьби з його неповерненням. Але податковий комітет ВРУ проти