Вирощування туї – посадка, догляд, пересадження та зимівля

Туя (лат.Thuja) являє собою нечисленний рід вічнозелених дерев та чагарників сімейства кипарисових (Cupressaceae). Природне середовище видів – Північна Америка та Азія.

Туя входить в топ садових рослин, які користуються величезною популярністю, завдяки високій декоративності протягом усього року, різноманіттю сортових форм, простоті в догляді та застосування в дизайні будь-якого стилю.

Як виглядає туя?

Рослина, як і деякі інші представники хвойних, має два типи листя – ювенільні (молоді) та зрілі. У молодих саджанців в перший рік життя воно коротке, загострене, схоже на голочки, що ростуть уздовж стебел.

У міру зростання з’являється доросле листя. Воне пряме, росте уздовж стебел. На плоских гілочках листя щільно притискається до стебел, подібно лусці, тому виглядає «листоподібним». Чотири вертикальних рядів листя повністю покривають молоді пагони.

Маленькі чоловічі шишки складаються з декількох товстих лусочок, що утворюють крихітний «конус» і формуються на кінчиках пагонів. У деяких сортів вони мають блакитний відтінок, який ефектно контрастує зі смарагдовим листям.

Шишки та хвоя туї

Пилок виробляється навесні та переноситься вітром до жіночих шишок на інших деревах. Жіночі шишки розташовані нижче з боків гілочок, і вони більше чоловічих.

Молоді шишки зеленуваті, а їх луска закрита, після дозрівання, яке триває рік, вони дозрівають – стають коричневими та відкриваються, вивільняючи насіння.

Сорти дерева можуть приймати різну форму, однак, в природі крона конічна або стовпчаста. Висота туї в природному середовищі існування може у деяких видів досягати 60 метрів.

Рослина довговічна, при адекватних умовах вирощуванні дерево або кущ можуть прожити 200 років, не втрачаючи своїх сортових характеристик. На скелястих кручах в південному Онтаріо були знайдені екземпляри, яким понад 1500 років!

Корінні жителі Північної Америки використовували хвою туї в лікувальних цілях, особливо для профілактики цинги, тому не дивно, що друга поширена назва рослини «дерево життя».

З 5 видів найбільшого поширення набула туя західна, а саме – її численні сорти з яких в садах і парках найчастіше можна побачити тую «Смарагд» та «Брабант».

Як правильно посадити тую у відкритий ґрунт

Коли краще садити туї? Посадку саджанця з відкритими корінням найкраще проводити ранньою весною або восени (максимум за 6 тижнів до першого морозу), тоді рослина найкраще зможе адаптуватися до нового місця.

Однак в розплідниках саджанці продаються переважно в контейнерах, що дозволяє їх висаджувати протягом усього вегетаційного періоду.

Умови посадки туї аналогічні іншим представникам хвойних. В першу чергу починають з вибору місця та підготовки ґрунта. Вважається, що рослина не дуже вимоглива до складу субстрату, але дерево найкраще росте на проникному й родючому ґрунті, вологому та багатому поживними речовинами зі слабокислою реакцією.

Туя, що посаджена в занадто сухому та бідному ґрунті, реагує втратою кольору, потемнінням та іноді інтенсивним випаданням лусочок з листя або оголенням нижніх гілок. Такі ослаблені рослини легко заражаються грибком, що викликає відмирання пагонів.

Місце для вирощування туї вибирайте сонячне або легку півтінь, захищене від вітру, який взимку може викликати замерзання молодих пагонів. Сорти туї з серії голден або варієгата показують яскравість забарвлення тільки в добре освітлених сонцем місцях.

Важливо! На газонах гілки туї не повинні торкатися трави оскільки нижнє листя часто намокає через роси, що призводить до розвитку грибкових захворювань

Ґрунт попередньо слід ретельно очистити від бур’янів, які витягають поживні речовини та послаблюють саджанець. Посадкова лунка повинна бути у 2 рази більше кореневого кулі.

На дні ями насипають шар щебеню або битої цегли для дренажу, потім насипають шар садової землі, що змішана з хвоєю або розкисленим торфом.

Іншим цінним компонентом, що підвищує поживність ґрунту, є компост, на який дуже добре реагують дерева. Компост можна замінити гранульованим гноєм або полити саджанець після посадки розведеним біогумусом.

Дуже корисно додати до ґрунту мікоризу (грибний міцелій), який вступає в симбіоз з корінням, завдяки чому рослині легше засвоювати поживні речовини й воду.

Мікоризні гриби покращують ріст насаджень, роблять їх більш стійкими до впливу навколишнього середовища, включаючи посуху та вплив патогенів.

З контейнера рослину виймають з грудкою землі та поміщають в посадкову лунку. Засипають землею, утрамбовують, щоб ґрунт не просів та рясно поливають.

Рясний полив після посадки

Саджанці висаджують на відстані не менше 50 сантиметрів від інших насаджень, щоб вони не конкурували один з одним та зберігалася хороша циркуляція повітря.

Як садити тую для живоплоту? Найкраще висаджувати ранньою осінню на мінімальній відстані 50-70 см від паркану або інших будівель. Відстань між рослинами буде залежати від розміру крони сорту.

Для популярних сортів «Смарагд» або «Брабант» буде достатньо відстані 70-90 см. Вузькі колоновидні сорти типу «Холмструп» висаджують на відстані 50-60 см один від одного.

Догляд за туями

Після посадки саджанець необхідно регулярно поливати, оскільки молода рослина дуже чутлива до нестачі вологи, дефіцит якої призводить до засихання листя.

Дорослі туї більш стійкі до посухи, але в період тривалої відсутності дощів вони потребують рясного поливу. У спеку корисно влаштовувати дощування, яке поліпшить дихання листя та прискорить фізіологічні процеси.

Щоб уникнути випаровування вологи, ґрунт навколо туї після посадки добре мульчують хвоєю або деревною корою в пристовбурної області.

Крім вегетаційного періоду насадження рясно поливають восени перед настанням морозів та навіть безсніжною зимою в теплі, безморозні дні, оскільки нестача води в зимовий період й ранньою весною є поширеною причиною пожовтіння листя.

Навесні починають поливати, коли ґрунт підсохне після танення снігу, оскільки надлишок вологи тільки зашкодить зеленої красуні. Але якщо зима була безсніжна, то режим поливу – раз в тиждень для молодих рослин.

Ці невибагливі представники хвойних дуже стійкі до морозу, але молоді саджанці, а також туя корейська сприйнятливі до холоду. В цьому випадку укриття для туї взимку агротекстилем або іншим нетканим матеріалом допоможе уникнути замерзання деревця або куща.

Стовбур підгортають листям або землею, а пристовбурні кола мульчують торфом.

Рекомендується обернути рослину після перших слабких морозів, коли вже є впевненість, що вегетаційний ріст закінчився. Зазвичай утеплюють насадження не раніше кінця листопада. Якщо зробити це занадто рано, то під впливом тепла під укриттям рослини можуть знову почати зростання.

Приклад зимового укриття для саджанця

Коли відкривати туї після зими? Укриття прибирають після танення снігу з настання денних плюсових температур, коли трохи прогріється земля та коріння зможе постачати кроні необхідну кількість вологи.

Якщо відкрити раніше, коли коренева система скута мерзлою землею, то зневоднена хвоя під впливом сонця може згоріти. До речі, це ще одна причина пожовтіння туї після зими, особливо якщо нехтувати поливом восени. Кращим орієнтиром для зняття укриття є поява первоцвітів.

У чому полягає догляд за туями взимку? Однією з найбільш проблем, що часто спостерігаються у хвойних в зимовий період є товстий шар снігу, який накопичується після снігопаду на пагонах.

Під вагою снігу гілочки прогинаються убік, деформуються та можуть зламатися. З цієї причини сніг необхідно відразу струшувати, не допускаючи його накопичення.

Якщо сніг залишити надовго, то рослина може ніколи більше не відновити свою первісну форму крони. Крім того, після відлиги сніг замерзає разом з листям, які ламаються та опадають навесні.

Якщо немає можливості доглядати за туями взимку, то рекомендується обв’язати насадження мотузкою по всій довжині крони або замотати агротекстилем.

Пересадка туї на інше місце навесні

Ідеальним часом для пересадки туї є весна, а саме середина квітня або початок травня, коли вже немає ризику сильних заморозків, а земля ще волога.

На жаль, існує ризик, що доросле деревце висотою понад 1,5 метрів не приживеться на новому місці. Особливо небезпечна процедура пересадки для популярного сорту «Смарагд».

Для рослин старше п’яти років слід починати підготовку до пересадки на рік раніше з підрізування коренів. Це змусить дерево сформувати молоде коріння, яке буде краще вкорінюватися після пересадки на новому місці.

Дерево слід обкопати з усіх боків на відстані близько 0,5 м від стовбура на глибину 30-60 см. Всі горизонтальні корені, видимі в канаві, видаляють за допомогою секатора, а потім канаву засипають компостом та землею. Пересадка проводиться роком пізніше.

За кілька днів до процедури дерево треба добре полити, щоб земляна грудка не розпалась. Тую обкопують на максимальну глибину та виймають з грудкою землі.

Нова посадкова яма повинна бути у два рази більше коренів, а земля збагачена свіжими поживними компонентами.
Рослину поміщають в яму на ту ж глибину, що і раніше. Після посадки рясно поливають та зберігають ґрунт вологим протягом тривалого часу.

Добрива для туї

Правильно підібране добриво для туй забезпечує їх необхідними мінералами, яких часто не вистачає в ґрунті. Завдяки цьому рослини розвиваються правильно та хворіють набагато рідше. Підгодовувати починають через 2 роки після посадки в родючий субстрат. Першу підгодівлю туї проводять навесні, другу влітку, а третю на початку осені.

Є два види добрив. Перше – мінеральне, зустрічається в рідкій або гранульованої форми. Друге – органічне у вигляді компосту, який прекрасно доповнює дефіцит мінералів, а також покращує структуру ґрунту. Його варто використовувати хоча б раз за сезон, прикопуючи навколо пристовбурної області.

Туям потрібні особливі поживні мінерали, які відповідають за здоров’я й пишне зростання крони. Це, перш за все азот, залізо, магній, калій та фосфор.

Всі види чутливі до дефіциту магнію, що проявляється в потемнінні листя, тому насадження бажано підгодовувати один раз за сезон сульфатом магнію в дозі 1,5 кг / 100 м².

Гранульовані мінеральні добрива для туї зазвичай містять всі необхідні компоненти та після підгодівлі вони дуже швидко компенсують дефіцит поживних речовин. Такий продукт зручний у використанні й забезпечує оптимальним харчуванням протягом усього вегетаційного періоду.

Розподіліть гранульоване мінеральне добриво рівномірно в радіусі, що трохи перевищує контур крони рослини. Після процедури поверхню ґрунту слід полити великою кількістю води.

Рідкі підгодівлі розводять відразу у воді для поливу. Велику ефективність показало позакореневе підживлення туй, оскільки хвоя активніше вбирає корисні компоненти.

Кращими препаратами для цих цілей є складні органічні комплекси хелатів. Обприскують насадження два рази на місяць, починаючи з травня і до серпня.

Чим підгодовують тую навесні? У квітні використовують добрива з переважним вмістом азоту з розрахунку 50-60 г на м². Друга підгодівля потрібна влітку.

Розподіліть гранульоване мінеральне добриво рівномірно в радіусі, що трохи перевищує контур крони рослини. Після процедури удобрену поверхню землі слід полити великою кількістю води.

Крайній термін азотних підгодівель – кінець червня або початок липня. Більш пізні терміни збільшують ризик зимового замерзання молодих гілочок, оскільки азот стимулює зростання крони.

В принципі, зростання рослини не надто залежить від азоту і компенсувати його може компост, який закладають в ґрунт навесні на невелику глибину. У вересні підгодовують калієм та фосфором – елементами, які зміцнюють рослину та підвищують її стійкість до морозу.

Дози добрив для підгодівлі туї восени залежать від родючості ґрунту й потреб дерева в харчуванні. Зазвичай це 5-20 г для рослини нижче одного метра у висоту та 25-40 г для насаджень вище 1 метра.

Увага! Надлишок добрив може викликати опіки коренів, тому не перевищуйте дози, що зазначені на упаковуванні

Обрізування туї

Обрізування абсолютно безпечне, оскільки хвойні швидко відновлюються та реагують на процедуру зростанням пишної крони. Перший зріз проводять у саджанців не молодше 2-3 років.

Обрізування туї проводиться перед початком вегетації, коли бруньки починають набухати. Найчастіше середина квітня. Живопліт необхідно стригти 2-3 рази за сезон, щоб він не втрачав своєї декоративності.

Стрижку окремих сортів проводять разово навесні для коригування крони, скорочуючи пагони приблизно до 1/3 довжини гілок.

У червні приходить час другої стрижки живоплоту, коли молоді пагони починають темніти. Останній раз його висоту коригують не пізніше серпня, скорочуючи пагони на 2 см.

Туї в ландшафтному дизайні саду

Туї в ландшафтному дизайні мають досить великий діапазон застосування та служать прекрасним матер іалом для створення шикарних композицій, заснованих на грі відтінків, форм та розмірів.

Туя з гортензією та розами

Головна перевага дерева в тому, що воно не втрачає своєї привабливості протягом усього року. Різноманітність сортів дозволяє оживити будь-яку пейзажну композицію.

Карликові туї чудово виглядають в альпінаріях і розарії, наприклад, західна «Даніка», «Літл Дорріт» або «Міріам».

Вигідно підкреслюють красу туй композиції з такими хвойними, як блакитна ялиця, сосна, модрина, ялівець. Висаджують з рябо листяними або красиво квітучими невисокими чагарниками, наприклад гортензією, барбарисом, бересклетом, спіреєю, в оточенні вересків, хост, гейхер.

Сорти серії Голден із золотистою хвоєю ефектно контрастують із зеленолистяними сортами декоративних насаджень.

У солітерних посадках вигідно підкреслюють свою красу сорти: «Рейнголд», «Санкіст» з конічною кроною та золотистою хвоєю, «Корник», «Зебрина».

Високі пірамідальні та колоноподібні туї гарні як живопліт. Особливість культури – спокійно переносити формування крони, що дозволяє створювати фігурні огорожі зі складних геометричних фігур. Вправні майстри таких стрижок здатні формувати з посадок цілі топіарні ансамблі.

Туя, посадка і догляд у відкритому грунті

Хвойники хороші як в межах міста – на території алей і парків, так і на дачній ділянці. Протягом усього року вони прикрашають те місце, в якому розміщені. Сьогодні ми хочемо запропонувати вам інформацію про видах туї, особливості посадки і догляду за ними.

опис туї

На латині назва звучить як «Thuja», відбулося воно від грецького слова, що означає «воскурение». Коли горить деревина туї, навколо поширюється приємний специфічний аромат. Американський континент або Східна Азія – ось рідні місця проживання туй. Ростуть ці представниці сімейства кипарисових у вигляді чагарнику або дерева. Є екземпляри, що досягають за довгі роки свого життя висоти сімдесят метрів. Форма крони різноманітна: куляста, пірамідальна, колонновидная, конусоподібна. Вона сформована численними пагонами, що розгалужуються в одній площині. У молодих рослин структура листочків игольчатая, у міру їх дорослішання вони стають плоскочешуйчатимі. Луска щільно накладаються один на одного. Забарвлення такої ось своєрідною листя може бути не тільки різних відтінків зеленого, а й строкатою, лимонної, бронзової, червоною. У цих однодомних голонасінних рослин утворюються овальні або довгасті шишечки, які мають від двох до шести пар лусок. Ті, що знаходяться вгорі – стерильні, в інших приховані одна, дві або три (що буває рідко) семяпочки. Насіння плоскі з вузькими «крильцями». Визрівання відбувається вже в перший цикл розвитку цього хвойника.

Які бувають туї?

Західна – саме її найчастіше можна побачити в парках, сквериках, на великих садових ділянках. Росте повільно, стійка до поривів вітру, стійка до морозів. Має багато різновидів і оригінальних сортів. Масивні представники можуть у висоту наближатися до позначки 8-11 метрів. Більшість туй цього виду – довгожителі, які живуть по тисячу років. Середній вік культурних форм – 150 років. Маленькі туї схожі на пірамідки, з роками їх крона змінюється і стає яйцевидної форми. Колір хвої частіше зелених відтінків, взимку «наряд» може покорічневеть або побуреть, але навесні туя знову «переодягнеться» в літній «костюм». На цьому тлі квітки малопомітні, вони жовто-зелені. А ось забарвлення шишок червоно-коричнева. Багато дизайнерів для озеленення вибирають рослини з конусоподібної, колонновидной або кеглевідной формою крони.

1. Туя «Смарагд» – приземкуваті конусоподібні рослини, що не перевищують 200 сантиметрів. Розгалуження слабке. Пагони розміщуються вертикально, гілки знаходяться далеко одна від одної.
2. Туя «Брабант» – у цього дерева форма крони схожа на конус, а висота від п’ятнадцяти до двадцяти одного метра. Коли дерево доросле, діаметр найширшої частини крони в межах трьох-чотирьох метрів. Кора червона або коричнево-сіра, відшаровується. Колір лусочок хвої – зелений. Шишки коричневі, їх форма довгасто-яйцеподібна, довжина не більше 12 міліметрів.
3. Туя «Даніка» – ця карликова форма виведена селекціонерами в Данії. Вона схожа на кульку. Забарвлення відшаровується кори може бути червоною або сіро-коричневої. Хвойні лусочки пофарбовані в зелений колір, на дотик м’які. Взимку на блискучій хвої помітний коричневий відтінок.
4. Туя «Вудворд» – ще одна куляста карликова форма із зеленою хвоєю, її висота не перевищує 250 сантиметрів. Діаметр «кульки» крони близько 5 метрів.

Ще кілька цікавих сортів туї:

• «Філіформіс» – у цього маленького деревця (не більше 150 сантиметрів) густа округла або конусоподібна форма крони. Характерна особливість – довгі звисаючі, майже неветвящиеся ниткоподібні пагони. Хвоя забарвлена ​​в світло-зелений колір, а в зимові місяці можна помітити коричневий відтінок.
• «Бодмер» – висота чагарнику до двох з половиною метрів, до химерним гілкам щільно прилягає хвоя, пофарбована в темно-зелений колір.
• «Ерікоідес» – має схожість з ялівцем, не перевищує висоти 100 сантиметрів. Туя ширококонічеськая, закруглена з декількома вершинками. Пагонів дуже багато, вони гнучкі, прямі або злегка загнуті. Хвоя м’яка, шіловідная, верхня сторона жовто-зелена, а нижня – зеленувато-сіра. У зимовий період хвоя стає коричневою.
• «Колумна» – медленнорастущєє дерево з колонновидной кроною, рідше росте як чагарник. У зрілі роки може досягти десятиметрової висоти. Зазвичай навіть взимку колір хвої залишається темно-зеленим.
• «Глобоса» – цей карликовий чагарник схожий на зелений «кулька», діаметр якого 100-120 сантиметрів. Взимку він змінює забарвлення на коричневу.
• «Europa Gold» – чагарник росте повільно, в зрілому віці його висота в межах 2,5-4 метрів. Спочатку забарвлення хвої на відростають пагони золотисто-жовта, поступово вона змінюється на помаранчеву.
• «Ауреа Нана» – ця «крихітка» в висоту 60 сантиметрів. Взимку вона в коричневих «нарядах», навесні в жовтувато-зелених, а влітку і восени – в світло-зелених.
• «Санкіст» – це деревце з конічною кроною і золотисто-жовтою хвоєю, максимальна висота – 3,5 метра. Обов’язково потребує великій кількості світла.
• «Рейнголд» – діаметр кулястої крони в межах півтора метрів, та й висота така ж. Спочатку хвоя на пагонах рожева, влітку вона стає золотистою, а до зими «одягає» бронзовий «наряд». Але таке «переодягання» можливо тільки за умови хорошого освітлення.

Селекціонерам вдалося вивести таку форму туї, на якій присутні водночас два види хвої – голочки і лусочки. Приблизно у віці восьми-десяти років ця туя розпадається як би на кілька вершинок. Здається, ніби не одна туя посаджена, а ціла група.

1. Складчаста (гігантська) – її природний ареал проживання – узбережжі Тихого океану. Там у неї значні розміри – діаметр дорослого дерева в межах трьох метрів, а висота близько 60 метрів. Окультурена туя більш скромних розмірів. Одна з її форм називається «Зебріна», ще виразні сорти «Atrovirens», «Aurea», «Супреа», «Stoneham gold», «Hillieri», «Rogersii».
2. Корейська – росте у вигляді дерева, що досягає девятиметровой висоти або широкого чагарнику з сріблястою хвоєю. У холодних регіонах її необхідно вкривати на зиму. Тому краще таку тую вирощувати в регіонах з м’яким кліматом.
3. Японська – її ареал проживання – гориста частина Японії, там вона в висоту доростає до 18 метрів. Швидко зростає тільки в теплих регіонах, в холодному кліматі її зростання сповільнюється. Кора мідно-червона, крона конусоподібна. З нижнього боку гілочки посріблені, якщо потерти їх у руці, то відчувається приємний аромат лимона і евкаліптового льодяників. Любить чисте повітря, в межах міста її не вирощують.

У садівництві та парковому будівництві використовується ще туя східна (інакше – біота східна). Зараз в роді «туї» її не розглядають, вона перенесена в окремий монотипний вид. Фахівці дали цього виду назву біота східна східний.

Як використовують туї в ландшафтному дизайні?

Велика кількість форм і сортів дозволяє фахівцям по дизайну і звичайним дачникам, люблячим хвойники, втілювати в реальність різні варіанти і ідеї розміщення туй:

• як елементи «живий» огорожі поруч з парканом (переважно для високорослих видів);
• біля будинку, у дворі або поруч з лавками в паркових зонах (підходять середньорослі і високорослі форми);
• для оформлення акуратних бордюрів уздовж доріжок на алеях (переважні карликові сорти);
• близько альпінарію на дачній ділянці;
• контрастні композиції виходять, якщо при груповій посадці задіяти форми, що відрізняються за забарвленням хвої (наприклад, «Бодмер», «Ауреа Нана», «Елегантіссіма», «Даніка», «Європа Голд», «Санкіст», «Варієгата», «Супреа »,« Зебріна »,« Rogersii »,« Hillieri »,« Рейнголд »);
• навіть в промислових зонах, де середовище забруднене, туя непогано росте і в міру своїх можливостей очищає навколишній простір.

Де і коли садити туї?

• Саджанці, куплені з відкритою кореневою системою, для кращої приживлюваності необхідно посадити навесні.
• Якщо ви придбали тую в контейнері, її коріння знаходяться в субстраті, то ці екземпляри нормально приживаються і влітку.
• Якщо посадите тую восени, то немає впевненості, що вона встигне пристосуватися до нової для неї середовищі існування до приходу зими.

Тепер постає інше питання – який потрібен грунт для туї? Відкритий грунт цього хвойники бажаний живильний (з присутністю дернової землі, торфу і річкового піску), постійно зволожений і пухкий. Цей хвойник буде рости і в глині, і в супісках, де мало поживних речовин, але тоді виглядати він буде не настільки привабливо.

Туя любить світло, але якщо вона буде перебувати весь день під інтенсивними сонячними променями, то втрачає багато вологи. Тривале зневоднення може призвести до того, що туї буде важко переживати зимові місяці. Постарайтеся вибрати таке місце для туї, яке буде світлим, але в полуденний час там повинна бути тінь або півтінь. Якщо туя постійно буде в тіні (особливо це стосується строкатих і жёлтоокрашенних форм), то забарвлення хвої у неї буде не настільки інтенсивним і блискучою. В таких умовах утримання туя рідшає, на ній помітні «залисини». І шишок вона дає в тіні більше.

Як посадити тую?

• Якщо в описі сорту вказано, що дерево буде великим і високим, то саджанець туї розташовуйте так, щоб від інших дерев він перебував на відстані не менше трьох метрів. Карликові форми можна висаджувати з дистанцією по метру або півтора.
• Якщо саджанці туї розміщуються вздовж алеї, то бажана дистанція в три або три з половиною метра.
• Якщо коріння у туї підсохли, то саджанці деякий час потримайте в ємності з водою.
• Розмір ями, яку треба викопати, дуже залежить від розмірів кореневої системи, що є у вас саджанця. Буває, що доводиться робити глибину близько метра. Орієнтуйтеся так, щоб ширина була на 40 сантиметрів більше земляного кома з корінням, а глибина – на 30 сантиметрів більше.
• На дно відправляють дренажні матеріали і шар землі з компостної купи (або перепрілого гною).
• Далі готують суміш для заповнення посадкової ями, що складається з дерну, торфу і піску. Частина почвосмеси відразу відправляють в яму, потім на горбку розправляють коріння (якщо вони були у відкритому вигляді) або обережно виймають весь вміст контейнера і розміщують в ямі. При цьому коренева шийка повинна знаходитися безпосередньо на рівні поверхні землі.
• Після того, як яма засипана, землю трохи утрамбуйте і полийте нову вихованку. Може піти одна або дві великі лійки.
• Наступний етап посадки – це мульчування, для якого підійдуть: подрібнена соснова кора, компост скошена трава з газону або торф’яна крихта. Шар мульчі захистить як від спеки, так і від низьких температур. Тільки не накидайте мульчують матеріал на стовбур або нижні гілочки, щоб уникнути подпреванія.
• Підвищити приживлюваність можна, провівши обробки (під корінь і позакореневе) стимуляторами імунітету, наприклад, «Цирконій», «Супер Гумісолом».

Як далі вирощувати туї?

• Туї дуже люблять полив. Молодим рослинам достатньо десятилітрового відра в тиждень. У міру зростання збільшується і обсяг виливаємо води. Дорослим деревам може знадобитися для хорошого зволоження грунту і п’ять таких відер. Якщо дощів мало, то поливи доведеться робити двічі в тиждень. Якщо поливаєте тую правильно, то крона у неї буде яскравою, пишною. Ознаки, що туї не вистачає вологи: порідіння крони, зміна кольору голок або лусочок з зеленого на жовтуватий. Молодим туям вельми корисно дощування. Раз в тиждень на шланг надягайте насадку-розпилювач і зрошують крону краплями води. Якщо встановилася тривала спека, то такі зрошення намагайтеся проводити хоча б раз в день, вибираючи для цього ранкові або вечірні години. Завдяки такій процедурі змиваються пилові частинки з хвої, розкриваються гирла на своєрідних листочках хвойника, поліпшуються дихальний та інші фізіологічні процеси. Ви відчуєте, як повітря наповнюється хвойним ароматом.
• Якщо є можливість, то після дощів рихлите грунт близько туї. Тільки не заглиблюйтеся більш ніж на вісім сантиметрів, щоб не потривожити розташовані близько до поверхні корінці. Після аерації ґрунту слід мульчування, для нього підійдуть торф’яна крихта або тирсу.
• Щорічно навесні проводять підживлення туї. Можна в воду для поливу додати 50 грамів «Кеміра-універсал», розчинити добриво і вилити відро з розчином на вологий грунт близько туї. Ще дуже позитивно зарекомендувало себе добриво під назвою «Нутрісол для хвойних».
• На Туяхов позитивно позначається обрізка їх гілок. Чим частіше ви будете підстригати свою вихованку, тим пишніше і густіше буде виглядати її крона. Процедуру обрізки бажано проводити ранньою весною, до моменту розкриття нирок. Не забувайте про проведення санітарної та проріджують обрізки, якщо в них є необхідність. Коли хвойник виростає до необхідного вам розміру, приступайте до формування акуратною крони бажаної фігури (пірамідки, конуса, кулі, колони). Перший етап такої стрижки проводять навесні, а другий – в кінці серпня (або на першому тижні вересня). Важливий момент: більше третини втечі не відрізані, інакше кардинальна стрижка приведе до послаблення туї. Для обрізки необхідний добре заточений секатор, який не залишатиме вм’ятини на пагонах, запобіжить зажёвиваніе гілочок.
• Якщо на туї (її хвої або пагонах) з’явилися симптоми грибкових захворювань (Цитоспороз, фузаріозу, бурої снігової плісняви ​​(шютте), песталоціевого в’янення, інфекційного всихання), то для лікування знадобиться провести обробки бордоською рідиною або препаратами «Картоцід» ( «Абіга-Пік »,« Хом »,« Гамаір »,« Швидкість »,« Топаз »). Процедури проводяться через кожні два тижні.
• Дослідження фахівців з хвойники показують, що якщо провести за сезон три обробки баковою сумішшю (комбінація «Іскри золотий» і «Картоціда»), то рослини будуть захищені від хвороб.
• З шкідників туї можуть докучати тля і ложнощитовки. Через ураження цими комахами хвоя на туї може пожовтіти і опадати з гілок. Для позбавлення від шкідників до початку розпускання бруньок придбайте препарати ( «Децис», «Карбофос», «Рогор») і обробіть їм тую. В останню декаду червня проведіть дві обробки, задіявши «Актеллік». Між першою і другою обробкою цим препаратом повинно пройти 14 днів.
• Від пестрянок (Туєв молі) позбавляють обробки «циперметрин».
• Якщо ви помітили при огляді під корою отвори, ходи, то це орудують стовбурові шкідники, один з них – Туєв Лубоєд. Позбутися від нього спробуйте за допомогою «актеллика» або «фуфанон», провівши обробки в травні, червні.
• Помітивши темних гусениць, обплітають павутиною хвою туї, що споруджують таким чином кокони, проведіть від цих шкідників, іменованих сірими модриновими листовійки, обробки такими засобами – «Децис», «Профі», «Актеллік», «Фуфанон».

Засмутити садівників може і така проблема – пожовтіння хвої, її опадання з гілок. Кілька причин, через які така неприємність трапляється:

• неправильно проведена посадка туї, при якій відбулося або оголення кореневої шийки, або її сильне заглиблення;
• сонячні опіки;
• помилки в режимі поливу, коли туї або не вистачає вологи, або грунт під нею надмірно зволожується;
• грибкові захворювання або пошкодження комахами-паразитами.

Слід пам’ятати, що є види і сорти туї, у яких з приходом зими хвоя стає коричневою або буріє. Таке явище цілком нормальне. Це результат пристосування до холодного періоду року. Якщо хвоя жовтіє і опадає вже після зимівлі, тоді поліпшити стан деревця або куща можна, обприскуючи гілки щотижня розчином, в який накапали біостимулятор ( «НВ-101», «Епін», «Циркон»). Завдяки цим коштам оголилися гілочки знову незабаром покриваються молоденької хвоєю.

Як пересадити тую?

Буває, що туя прижилася, але дачник розуміє, що необхідно перемістити її в інше місце ділянки. Причини для прийняття такого рішення можуть бути різними. Для початку окресліть паличкою або гострим предметом коло, щоб від стовбура був відступ по 50 сантиметрів. З цієї окружності проштикуйте грунт гострої лопаткою. Акуратними рухами піддягніть грунт по всьому колу пристволового простору. З помічниками вийміть з грунту тую, перекладіть на візок і, притримуючи, перевезіть до нового місця посадки, де вже готова посадкова яма.

Як розмножити тую?

Кількома способами можна успішно здійснити розмноження туї: вегетативним і генеративних. Зазвичай живцювання, горизонтальні відводки і розподіл розрослося куща використовуються, щоб поширювати сорти і форми. При цьому і характерні ознаки «батьків» зберігаються. А ось видові туї успішно розмножують насінням.

• Хочете розмножіті тую живцями? Тоді в червні підготуйте здерев’яніліх жівців, Яким по 2-3 роки. Довжина таких відрізків винна становитися 25 сантіметрів. Можна використовуват Пагоні поточного сезону (смороду полуодревесневшіе), довжина якіх винна буті в межах 10-20 сантіметрів.
• Зверніть увагу, что Пагоні туї НЕ зрізають, а віробляють відрів з «п’ятою» (це частина деревини доросли дерева), при цьом місце від’єднання від матерінської рослини обробляють с помощью розчин «Гетероауксин».
• Субстрат, в який висаджують живці, складається з торфу, піску річкового та землі дернової (взятих в рівних кількостях). Такий субстрат спочатку з метою знезараження проливають гарячим розчином марганцівки.
• Глибина занурення живця – 15-25 міліметрів. Для створення сприятливих для вкорінення тепличних умов живці накривають пластиковою пляшкою, у якій зрізано дно. Іноді ковпак знімають і обприскують грунт за допомогою пульверизатора.
• Побачивши ознаки вкорінення, щодня на кілька годин днем ​​ковпак знімайте, нехай рослини звикають до нових умов. Маленькі туї восени треба неодмінно укрити сухим листям, ялиновими «лапами». У регіонах з суворою зимою на лапник розкладають і плівкове укриття.

Для того щоб виростити тую з насіння, треба запастися саме свіжозібраним шишечками. З осені і до приходу весни їх треба потримати в холодильнику або під снігом, щоб вони стратифікована.

• Навесні зробіть грядочку в напівтінистому містечку саду.
• Глибина загортання насіння туї близько п’яти міліметрів.
• Присипати їх треба тирсою, що залишилися від хвойних порід.
• Накрийте посадки нетканим матеріалом, іноді його знімайте і зволожує грунт.
• Коли з’являться сходи, проводять мульчування грядочки торф’яної крихтою.
• Двічі на місяць «малюків» підгодовують, додаючи в воду при поливі трохи рідких мінеральних комплексів.
• До початку осені зростання таких сіянців близько 8 сантиметрів, їх припиняють зволожувати і підгодовувати, щоб змогли підготуватися до зимового періоду. Вони теж потребують укриття перед зимою, про який ми розповідали раніше. Підрощують туї 3-4 роки. Коли їх зростання буде по 50 сантиметрів, їх переміщують на постійні місця.

Розподіл куща доцільно проводити для розмноження многостебельная компактних різновидів туї. Спочатку кущ підгортають, щоб стимулювати процес утворення і нарощування додаткових коренів. Якщо тую підгорнути навесні, то такі коріння сформуються до осені, якщо в червні або липні, то корнеобразовательний процес в достатній мірі відбудеться в наступному сезоні – до травня або червня. Тоді рослина можна акуратно викопати і провести поділ на кілька самостійних примірників, які потім переміщують в підготовлені заздалегідь посадочні ями.

Як туї зимують?

Якщо осінь суха, дощів мало, то в жовтні обов’язково щедро полийте туї, щоб вони краще перезимували.

Молоді рослини, які не досягли п’ятирічного віку, восени високо підгортають, проводячи мульчування грунту близько стовбура торф’яної крихтою. Потім їх вкривають ялиновими «лапами». Подорослішали рослини можуть зимувати і без укриття. Але мульчування все ж варто проводити (в жовтні або листопаді). Рясні снігопади можуть поламати гілки і густу крону. Щоб зберегти туї цільними, перед зимою їх пов’язують, використовуючи шпагат. У спеціалізованих магазинах можна відшукати навіть чохли для крони туї. Навесні пекучі промені сонця можуть обпекти крону туї, для попередження опіків навесні на тую накидайте «нетканку». Якщо після зими ви помітили тріщини на корі дерева, то замажте їх садовим варом, стягнувши кору, допомагаючи ранки зарубцюватися.

Тепер ви знаєте, як доглядати за вічнозеленої туями. Грамотно піклуйтеся про ці елегантних хвойники, тоді вони завжди будуть виглядати здоровими довгі роки. Перебування поруч з цими рослинами (хоча б 30 хвилин) заспокоює нерви, сприяє приведенню в порядок думок і емоцій. А ще туї добре очищають поруч з собою повітря, насичують його киснем, виділяють фітонциди, що володіють бактерицидними властивостями.