Родина Цибулеві

Шкірка на цибулі тонка – зима буде м’яка; тверда і товста – зима буде суворою.

Часник і цибуля – найдавніші овочеві культури (іл. 49.1). їх знали ще в Стародавньому Єгипті. Щоб запобігти захворюванню рабів, які будували піраміду Хеопса, їм обов’язково давали цибулю та часник (як свідчить напис на піраміді, для їхнього придбання було витрачено 40 т срібла). У чудодійну силу часнику вірили воїни Александра Македонського

і носили його на шиї як амулет. Як ви думаєте, з якими речовинами пов’язана ця особливість рослин родини Цибулеві?

Цибулеві – рослини класу Однодольні, найхарактернішими ознаками яких є цибулина, тричленна квітка й зонтикоподібне суцвіття.

Квітки дрібні, правильні, двостатеві, з простою оцвітиною, що складається з 6 зрослих при основі пелюсток, розташованих у два кола. Зазвичай у квітці є 6 тичинок і 1 маточка з 3 плодолистків. Плід – трикутна коробочка. Листки прості, трубчасті чи лінійні.

Усі цибулеві – багаторічні трав’янисті

рослини, поширені в обох півкулях, особливо в Середземномор’ї, Передній і Центральній Азії. Це невелика родина, що об’єднує близько 750 видів. У флорі України цибулеві представлені родом Цибуля. Найпоширенішими видами є цибуля ріпчаста та цибуля посівна, або часник.

Цибуля та часник – давні цінні овочеві рослини. їх людина вживає в їжу, а також застосовує як прянощі, спеції і для лікування різних захворювань.

Які біологічні особливості рослин родини Цибулеві?

Найхарактернішою особливістю цибулевих є різкий запах. Він зумовлений наявністю в усіх тканинах рослини ефірних олій, які мають фітонцидні властивості. У цибулевих ці речовини мають також сильну антимікробну дію, тобто пригнічують життєдіяльність хвороботворних вірусів, бактерій, грибів, найпростіших, паразитичних червів. За ознаками будови цибулеві досить близькі до лілієвих. Подібними в них є і цибулини, що мають тонкі втягувальпі корені, різноманітну будову цибулини. Вони можуть утворюватися м’ясистими лусками (наприклад цибуля городня), зубками великими та маленькими, округлими й видовженими (наприклад часник). Листки в цибулевих вузькі трубчасті чи лінійні, без черешків, з паралельним або дуговим жилкуванням. Квітки зібрані у верхівкові суцвіття, які також можуть бути дуже різноманітними як за кількістю квіток, так і за довжиною квітконіжок. У суцвітті цибулевих досить часто замість насіння утворюються цибулинки, що мають тривалий період спокою та проростають лише навесні наступного року.

Цибулеві – перехреснозапильні рослини. Запилення здійснюється комахами, тому квітки мають приємний запах і утворюють велику кількість нектару. Більшість цибулевих утворюють велику кількість насіння. Насіння зазвичай кулясте, утворюється в коробочках. Отже, біологічними особливостями цибулевих є наявність цибулин з втягувальними коренями, комахозапилення, фітонцйдність тощо.

Чому цибуля належить до родини Цибулеві?

У роді Цибуля налічують близько 500 видів, з яких в Україні росте близько 50 видів. Найвідомішим видом є цибуля ріпчаста, яку ще називають городньою.

Цибуля ріпчаста – багаторічна рослина з великими (до 15 см діаметром) підземними цибулинами, що походить із Центральної Азії. Листки цибулі трубчасті, сизо-зелені. Квітки дрібні, зеленувато-білі чи рожеві, шестипелюсткові,

Зібрані в зонтикоподібне суцвіття на верхівці квітконосної стрілки. Плід – коробочка, насіння чорне, зморшкувате. Цвіте в червні – липні. Відомо понад 1000 сортів, які за смаком поділяють на гострі, солодкі та напівсолодкі.

Інший вид роду Цибуля – часник, або цибуля посівна. На відміну від попереднього виду, цибулина часнику складається з окремих невеликих цибулинок – зубків, які оточені білими сухими лусками.

СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ВИДУ

Яке господарське значення рослин родини Цибулеві?

У родині Цибулеві багато корисних рослин. їх використовують у їжу, в медицині, декоративному садівництві, консервному виробництві. Як овочеві культури вирощують цибулю ріпчасту, часник, цибулю порей

Тощо. Листки та цибулини цих рослин багаті на цукри, вітаміни С, В, різноманітні мінеральні солі. їх використовують як приправу до салатів, перших і других страв. Найбільшу користь приносить вживання їх у свіжому вигляді. Часник використовують при засолюванні огірків, помідорів, грибів, приготуванні ковбас тощо. Дикорослі види – цибулю ведмежу, цибулю переможну та інші можна вживати і в їжу, і як лікарські рослини. Споживання часнику та цибулі є профілактичним засобом проти застудних та інших захворювань, а також проти паразитичних червів. Досить ефективним є вживання часнику під час епідемії грипу Щоб позбутися неприємного запаху з рота, рекомендується після вживання часнику трохи пожувати свіжого кореня петрушки. Серед цибулевих є багато гарноквітучих рослин, але їхнє використання в декоративному садівництві обмежується специфічним запахом. Із родини Цибулеві до Червоної книги України занесені цибуля лінійна, цибуля коса, цибуля пряма, цибуля ведмежа тощо (іл. 49.2). Незважаючи на це, цибулю медвежу, яку ще часто називають черемшою, левурдою тощо, ранньою весною браконьєри продовжують нещадно винищувати. Рослина має приємний легкий часниковий смак листків. Але ж якщо їх знищити, хіба вона зможе далі розвиватися? Отже, родина Цибулеві найвідоміша своїми овочевими і декоративними культурами.

Іл. 49.2. Різноманітність цибулевих:

1 – часник: 2 – черемша: 3 – цибуля скорода; 4 – цибуля гірська; 5 – цибуля коса; 6 – цибуля сибірська: 7 – цибуля виноградна

ЦИБУЛЯ

ЦИБУЛЯ. Рід Allium L. належить до родини цибулевих (Alliaceae L.) і, за різними літературними джерелами, налічує від 300 до 500 видів, з яких на території України і країн СНД розповсюджено понад 200. Існує дві групи Ц. ріпчастої, які відрізняють за будовою і формою цибулин: ті, що утворюють роздуті (кулясті) продуктивні органи у вигляді цибулин, і ті, що утворюють циліндрову ніжку без покривних лусок із незначним потовщенням біля основи. В Україні культивується переважно вісім видів Ц.: ріпчаста — Allium сера L., порей — Allium porrum L., шалот — Allium ascalonicum L., батун — Allium fistulosum L., шнітт (різанець) — Allium schoenoprasum L., запашна — Allium odorum L., слизун — Allium nutans L. та багатоярусна — Allium proliferum Schrad. Серед дикорослих видів Ц. найбільш поширені Ц. гранчаста (Allium angulosum L., мишачий часник), Ц. переможна (Allium victoriale L.) і Ц. ведмежа (Allium ursinum L.). Як сільськогосподарська культура Ц. відома приблизно з IV тис. до н.е., більшість дослідників вважають її батьківщиною Середню Азію. На сьогодні існує близько 1000 сортів цибулі, зокрема в Україні і в країнах СНД — понад 150. Основні сорти Ц. ріпчастої, які внесені до Державного реєстру сортів рослин України і вирощуються на її території: Грандина, Донецька золотиста, Золотиста, Каратальська, Копрів, Качинська, КІК-11, Луганська, Марківська місцева, Жовтнева, Сквірська, Сонячна, Союз, Стригуновська, Ткаченківська, Чеботарська місцева, Чернігівська та Ялтинська місцева. Названі сорти відрізняються між собою періодом вегетації, формою й розміром цибулин, забарвленням їх лусок і врожайністю. На території України під Ц. ріпчасту виділяється близько 40 тис. га, врожайність в середньому становить 142,8 ц/га, а валові збори досягають 650–700 тис. т на рік.

Ц. ріпчаста — дво- або багаторічна рослина (назва allium, можливо, пов’язана з кельт. all — пекучий або походить від лат. halare — пахнути; cepa — лат. назва цибулі від кельт. cep чи cap — голова, що пов’язано з формою цибулі; рос. назва — лук репчатый). Цибулини у неї кулясто-довгасті з плівчастими, суцільними жовтими, червонуватими, фіолетовими або білими зовнішніми лусками і м’ясистими внутрішніми. Коріння тонке, мочкувате. Стебло безлисте, прямостояче, завв. 30–80 см, трубчасте, у середині роздуте, а при основі обгорнуте піхвами 4–9 листків. Листя дворядне, трубчасте, м’ясисте, біля основи жолобчасте, вище — довгоциліндричне, загострене. Квітки білі, дрібні, правильні, обох статей, на довгих (до 3 см) квітконіжках, зібрані в кулясту, багатоквіткову (200–600 квіток) густу парасольку, покриту чохлом, який під час цвітіння розривається на 2–4 частки. Оцвітина віночкоподібна, зірчаста, шестипелюсткова. Пелюстки 4–6 мм завд., білі, із зеленою жилкою по спинці, довгасті, тупі. Тичинок 6, що перевищують оцвітину не більше ніж в 2 рази; внутрішні тичинки при основі розширені й забезпечені 2 маленькими зубцями. Маточка з верхньою тригніздною зав’яззю і ледве видним з оцвітини стовпчиком. Насіння зморшкувате, дрібне, покрите щільною чорною оболонкою. Час цвітіння — червень–серпень, плодоносить у серпні–вересні. Розмножується цибуля вегетативно і насінням, а також дочірніми цибулинами — «дітками», які утворюються в суцвітті разом з квітками. Використовують листя та цибулини. Ц. ріпчаста містить флавоноїди, фенольні та сірковмісні сполуки, амінокислоти, органічні кислоти, сапоніни, глікозиди, вітаміни та інші сполуки. У цибулинах рослини міститься багато флавоноїдів (до 77,8 мг/% сирої ваги), які представлені антоціанами (пеонідин, ціанідин, карбоксипіраноціанідин) та флавонолами (астрагалін, спіреозид, кверцетин, кемпферол, кверцитрин) у вигляді моно- та диглюкозидів (кверцетин-3-глюкозид, кверцетин-7,4-диглюкозид та ін.) На цей час із Ц. ріпчастої виділено більше ніж 40 глікозидів, до складу вуглеводних ланцюгів яких входять D-глюкоза, D-ксилоза, D-галактоза, L-рамноза і L-арабіноза. Стероїдні глікозиди (аліофуразид, аліоспіразид С та ін.) виявляють гіпохолестеринемічну, антиоксидантну, протизапальну і протипухлинну дію, а також фунгіцидні та протимікробні властивості. Амінокислоти знайдені у Ц. ріпчастій: триптофан, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, фенілаланін, цистеїн, тирозин, серин, валін, аланін, гістидин, гліцин, аргінін, пролін, а також аспарагінова та глутамінова кислоти. Цибулини містять вітаміни (каротин, В₁, В₂, В₃, В₁₂, С (до 18 мг/%)), органічні кислоти (лимонну, яблучну), слиз та речовину, яка викликає сльозотечу — пропантіалоксид. Ефірна олія містить аліцин, суміш сульфідів (дивінілсульфід, дипропілдисульфід, метилпропілдисульфід, дипропілтрисульфід, метилпропілтрисульфід, алілпропілдисульфід), пропіоновий альдегід, лізоцим та інші сполуки і зумовлює бактерицидні й ароматичні властивості цибулі, а також є лакриматором (викликає виділення сліз). Вона чинить виражену гіпохолестеринемічну дію, а також рекомендується для лікування мокнучої екземи. Ц. ріпчаста використовується для лікування інфекційних, респіраторних, урологічних, дерматологічних, кардіологічних та гастроентерологічних захворювань. Ц. ріпчаста підвищує опірність організму інфекціям, покращує кровообіг, нормалізує вуглеводний і ліпідний обміни, а також покращує відтік лімфи. Фітонциди чинять бактерицидну дію на порожнину рота і прискорюють одужання при інфекційних захворюваннях ВДШ. Ц. ріпчаста має антиоксидантні властивості, що дозволяє застосовувати її для профілактики і лікування атеросклерозу, гіпертонічної хвороби і запобігання інсультам. Алілчеп — спиртова витяжка з цибулі ріпчастої, застосовується при атонії кишечнику зі схильністю до закрепів, а також при атеросклерозі. Алілчеп підвищує тонус кишечнику і секрецію травних залоз та чинить кардіотонічну дію. Алілгліцер — сгущена витяжка цибулі, разом із гліцерином у співвідношенні 50:50 застосовується у вигляді тампонів для лікування трихомонадних кольпітів. Фітолізин — комбінований рослинний препарат, що чинить сечогінну, протизапальну і спазмолітичну дію. Фітолізин сприяє виведенню піску і дрібних конкрементів із ниркових мисок та запобігає кристалізації мінеральних компонентів сечі завдяки утворенню в ній захисних колоїдів. Контрактубекс — препарат, який сприяє швидкому загоєнню рани і утворенню нефізіологічного рубця.

Ц. ведмежа (Allium ursinum L.) належить до родини Alliaceae; рос. назва — медвежий лук; нар. назви — єврейська цибуля, черемша. Ц. ведмежа — трав’яниста багаторічна цибулинна рослина завв. 20–40 см, без кореневищ. Стебло пряме, тільки квітконосне, округле, голе, при основі вкрите листковими піхвами. Листки прицибулинні, довгі, форми загостреного еліпса, поступово звужені у черешок. Квіти дрібні, прості, білі, правильні, в діаметрі близько 1 см, зібрані в кулястий зонтик. Цвіте у травні–червні. Плід — округла тригранна коробочка. Насіння округлої форми чорного кольору. Рослина з дуже сильним часниковим запахом. Походить з Європи, Кавказу, Сибіру. Поширена в тінистих листяних та мішаних лісах України, в Карпатах. Використовують траву — Herba Allii ursini та цибулини — Bulbi Allii ursini. Основними діючими речовинами Ц. ведмежої є вуглеводи (сахароза, фруктоза), ефірна олія (вінілдисульфід, вінілполісульфід, пінеколінова кислота, сліди меркаптану), простагландини, слизисті речовини, сірковмісні сполуки (аліїн, алілізотіоціонат), аскорбінова кислота, мінеральні солі. Підземні частини містять вуглеводи (фруктани — 5,83%); надземні частини — флавоноїди (кемпферол). Для Ц. ведмежої характерна діуретична, антисептична, протипухлинна дія. Сік, екстракт, настій, леткі фракції мають антибактеріальну, фунгіцидну, ранозагоювальну, загальнозміцнювальну, антитрихомонадну, антигельмінтну активність. Отриманий з підземних частин ефірний екстракт застосовують для лікування трихомонадного кольпіту та ерозії шийки матки. Вживають при відсутності та для збудження апетиту, при розладах травлення, для нормалізації балансу кишкової флори, стимуляції виділення жовчі та шлункового соку; при хворобах ШКТ інфекційного походження, оскільки Ц. ведмежа чинить протимікробну дію на різні види дизентерії та патогенних колі-бактерій, а також на Proteus- та Pseudomonas-бактерії; екстракти активні до грамнегативних мікроорганізмів. Використовують для лікування органів дихання (бронхітів), бо сприяє розрідженню мокротиння. Місцево Ц. ведмежу застосовують для лікування мікозів, гнійних ран, трофічних виразок, пролежнів, плішивості, оскільки розтерті цибулини мають фунгіцидну, бактерицидну, анестезувальну, протисеборейну та стимулюючу ріст волосся дію. Вживають при атеросклерозі, хворобах шкіри (напр. при шкірному свербежі використовують місцево для анестезії), гіпертонічній хворобі, загальній слабкості, для профілактики грипу, застуди, цинги. При внутрішньому застосуванні розширює кровоносні судини, прискорює та водночас уповільнює серцевий ритм. Має лікувальну дію при отруєнні сполуками свинцю. Щоб уникнути неприємного смаку, сік додають до молока. Використовують як замінник часнику. Негативними якостями Ц. ведмежої є гострота та неприємний смак; вона протипоказана хворим на гастрити та виразку шлунка. Листя Ц. ведмежої схожі на отруйні листя конвалії та листя пізньоцвіту; щоб не помилитися, досить потерти їх у пальцях — часниковий запах Ц. ведмежої дозволить розпізнати рослину. Харчова, вітамінна, ефіроолійна та декоративна рослина. Медонос.

Рябоконь А.А. Справочник лекарственных растений. — Х., 2005; Современная фитотерапия / Под ред. В. Петкова. — София, 1988; Энциклопедия лекарственных растений / Пер. с нем. — М.,1998; Fossen T., Andersen O.M. Anthocyanins from red onion, Allium cepa, with novel aglycone // Phytochemistry: Int. J. Plant Biochem. — 2003. — № 8; Smith A.C., Waldron K.W. Effect of tissue type and variety on cell wall chemistry of onion (Allium cepa L.) // Food-Chemistry. — 1998. — Vol. 63 (1).

Цибулеві

Цибулеві культури – багаторічні трав’янисті рослини з підземним органом у вигляді цибулин, що мають високу харчову цінність. Ці овочі вирізняються високим умістом ефірних олій і глікозидів, які й зумовлюють фітонцидні й антибіотичні властивості цибулевих рослин, а також надають їм особливий смак і аромат. До складу цибулевих входять вітаміни A, B, B₂, B₆, E, H, PP, пантотенова та фолієва кислоти й інші цінні для людського організму речовини.

Цибулеві овочі оброблялись у наших широтах здавна, оскільки вони були універсальним засобом від багатьох захворювань: цибуля – від семи недугів. Родом основна культура – цибуля городня – з Середньої Азії, а перші згадки про часник датуються в рукописах XIII століттям.

Найпоширенішими овочами цієї групи є цибуля городня (в головках), цибуля-батун, шніт-цибуля, цибуля алтайська, багатоярусна, пора, черемша, цибуля слизун і часник.

3 способи, як можна без проблем вирощувати цибулю на перо на підвіконні цілий рік

Друзі, сьогодні я розповім про найкращі, на мою думку, способи вирощування цибулі на зелень.

7 способів зберігання часнику – на будь-які можливості та вподобання

Пропонуємо сім різних способів зберігання часнику, щоб зберегти його свіжим і ароматним на довгий час. Серед них: закопування часнику в поліетиленовому пакеті, зберігання в банці з сіллю або борошном, обпалювання зубчиків над полум’ям, занурення у віск або парафін, заморожування натертого часнику у формах для льоду та зберігання в банці з попелом. Кожен спосіб має свої переваги для збереження якості та смаку часнику.

Ази посадки озимого часнику – коротка, але змістовна та зрозуміла інструкція

Розповідаємо про посадку часнику та важливість використання здорових цибулин для розмноження на прикладі вирощування сорту Любаша, який дає великі головки вагою близько 80-100 г і більше. Дуже важливо уникати використання зубків з головок, в яких є порожнини або гниль, оскільки вони можуть передати хвороби новим рослинам. Часник слід висаджувати приблизно за 15 днів до справжніх морозів, щоб зубчики встигли пустити коріння, але не зійшли. Рекомендується робити міжряддя з інтервалом 40 см і висаджувати зубчики на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Для захисту від вимерзання взимку пропонується мульчування посадок соломою. Також розповідається про посадку повітряних бульбочок для оновлення посадкового матеріалу.

Важливі нюанси при посадці цибулі під зиму, щоб вона не рушила в ріст завчасно!

Ми представляємо важливі поради для успішної посадки цибулі взимку. Вибір часу має вирішальне значення, найкращий час – коли температура повітря досягає 5-7°C, а температура ґрунту залишається вищою за 8-10°C. Важливо відсортувати та відкалібрувати цибулини, щоб забезпечити рівномірний ріст. Замочування цибулин у теплому солоному розчині допомагає підготувати їх до посадки. Ми рекомендуємо робити борозни глибиною 5-6 см і висаджувати цибулини на відстані 5-6 см одна від одної. Крім того, посадка озимої моркви разом з цибулею може принести користь обом культурам.

Весняне мульчування озимого часнику – у чому беззаперечні переваги процедури?

Сьогодні ми проводитимемо одну просту, але необхідну операцію – мульчування насаджень озимого часнику.

Вирощування розсади цибулі у 2024 році в домашніх умовах

Ріпчаста цибуля – одна з найбільш корисних городніх рослин, тому вона і росте майже на кожній ділянці. Без цибулі не звариш суп, не приготуєш м’ясо, рибу або салат.

Зазвичай ріпка дозріває за два роки: з насіння до осені виростає сіянка, а на наступний рік з сіянки – ріпка. Щоб виростити з насіння цибулини за один сезон, вдаються до розсадного способу: навесні сіють насіння цибулі на розсаду і з настанням весни пересаджують сіянці на город.

У нашій статті ви знайдете інформацію про те, коли і як здійснити посів цибулі, як доглядати за сіянцями, коли вони будуть готові до пересадки на грядку, а також чому краще виростити розсаду самому, а не купувати готові сіянці.

Вирощування цибулі Ексібішен – як отримати цибулини вагою 1200 грамів?

У статті розповідається про сорт цибулі Ексібішен, який відрізняється соковитим солодкуватим смаком і великими цибулинами. Даються рекомендації щодо вирощування розсади цибулі з використанням стаканчиків з поліетилену, які сприяють кращій приживлюваності сіянців у відкритому ґрунті. Розглядаються способи посіву та догляду за розсадою, включно з важливістю досвічування для запобігання витягування рослин. Додається, що мульчування і правильний полив сприяють успішному розвитку рослин і формуванню великих цибулин.

Висаджування розсади цибулі-порею в ґрунт – що обов’язково потрібно зробити при цьому з пером та корінцями?

Сьогодні ми проводимо висаджування цибулі-порею. Минулого року ми отримали рекордно високий урожай цієї культури та практично до весни їли салати зі свіжим пореєм. У холодильнику цибуля зберігалася добре, у підвалі гірше.

Гігантська цибуля-часник Рокамболь – незвичайний смак та просте вирощування

Поговоримо про вирощування слонового часнику Рокамболь. Це унікальна рослина, що є гібридом цибулі і часнику з цибульно-ріповим смаком і легким часниковим відтінком. Головка Рокамболю може досягати ваги від 700 г до 1,2 кг при вирощуванні у відкритому грунті, а парниковий Рокамбол може важити до 2 кг. Для посадки озимого Рокамболю рекомендується використовувати ґрунт з додаванням перегною та деревної золи. Догляд за Рокамболем включає підживлення азотними добривами, видалення стрілок і ґрунтовний полив. Вирощуйте Рокамболь на сонячній ділянці та насолоджуйтесь його незвичайним смаком.

Два простих способи вирощування пера цибулі на підвіконні – з ґрунтом і без!

Друзі, сьогодні я розповім, як можна виростити зелену цибулю на підвіконні. Мене часто запитують, у чому краще пророщувати цибулини – у ґрунті, тирсі чи у воді. Для вирощування зелені.

Детально про посадку двох перевірених часом сортів цибулі під зиму!

Для отримання гарного врожаю рекомендується висаджувати озиму цибулю одночасно з часником, коли температура ґрунту досягне 5-10°C. Основна мета – дати можливість цибулі пустити коріння, але не дати їй прорости, оскільки будь-які сходи, що з’являться з осені, вимерзнуть і їх не вдасться врятувати навіть за допомогою укриття. Цибулю висаджують стрічковим способом, залишаючи міжряддя 15-20 см. Якщо ви бажаєте отримати цибулини, сіянку слід висаджувати з інтервалом 5-7 см, тоді як для виробництва зеленої цибулі її можна висаджувати ближче одну до одної. Для досягнення оптимальних умов для росту ґрунт повинен бути органічним і, бажано, нейтральним за рівнем рН. Фосфор і калій є важливими поживними речовинами для цибулі, тому рекомендується вносити при посадці фосфорно-калійні добрива, такі як діамофоска і деревний попіл у посадкові борозенки. Попіл допомагає підлужнити кислі ґрунти, але він не повинен безпосередньо контактувати з молодими корінцями, щоб не спричинити їх опік.

Зробіть це перед посадкою цибулі та часнику – підвищуємо відсоток укорінення та боремося із хворобами!

У цій статті ми обговорюємо важливість запобігання появи хвороб і шкідників ще під час посадки цибулі та часнику на зиму. Хоча хімічні препарати, такі як, наприклад, Максим Стар, ефективні в боротьбі з цими проблемами, ми використовуємо народні засоби для обробки посадкового матеріалу, оскільки є прихильниками органічного землеробства. Ми пропонуємо використовувати міцний розчин солі для дезінфекції посадкового матеріалу та замочувати в ньому зубчики часнику і сіянку цибулі, а стимулятори коренеутворення – для сприяння розвитку коренів цибулин. Загалом, наша мета – запобігти виникненню проблем з хворобами та шкідниками, і не мати справу з ними пізніше.

Коли і як правильно посадити часник, бажані попередники та найкраще добриво під посадку

Дізнайтеся про секрети успішної посадки часнику в цій пізнавальній публікації. Дізнайтеся про найкращі умови ґрунту, ідеальний час посадки та рекомендовані добрива для оптимального росту. Дізнайтеся, чому часник найкраще росте після гарбуза та пасифлори, і як огірки стають його чудовими супутниками. Дізнайтеся про переваги органічного землеробства та важливість внесення фосфору і калію в ґрунт. За допомогою порад експертів щодо вибору високоякісних часникових цибулин і правильної техніки посадки ви будете на шляху до щедрого врожаю.

Коли краще саджати цибулю: восени чи навесні – що дешевше, а що дасть більший урожай?

Існує три способи вирощування ріпчастої цибулі: посівом насіння на розсаду, посівом сіянки навесні і посівом сіянки восени. Я практикую осінню посадку цибулі-сіянки, оскільки, на мій погляд, вона має кілька незаперечних переваг.

Коли саджати часник в листопаді 2023 року – які оптимальні строки?

Підзимову посадку часнику в більшості регіонів закінчують до кінця жовтня, але в місцях, де довга й тепла осінь, можна сіяти часник і в листопаді.

Мульчування озимого часнику – що може захистити зубочки безсніжної зими від вимерзання?

Мульчування необхідне для росту і захисту посадок часнику. Без мульчування раптові холоди можуть пошкодити сходи, що з’являються в землі, якщо часник встиг випустити їх з осені. Часник може витримувати температуру в ґрунті до -9°C, але без снігового покриву вона може опуститися ще нижче і часник не зможе пережити безсніжну зиму. Мульчування сосновим опадом або соломою забезпечує утеплення і запобігає вимерзанню. Інші матеріали, такі як листя або свіжа тирса, також можна використовувати, вони не перешкоджатимуть появі пагонів. Навесні залишення мульчі на грядці допомагає утримувати вологу і пригнічує ріст бур’янів. Загалом, мульчування вважається необхідним для успішного вирощування озимого часнику.

Не купуйте насіння цибулі – як отримати свій елітний посадковий матеріал?

Хочу вам розповісти, як я заготовляю насіння цибулі зі свого городу. Якщо вирощувати цибулю класичним способом, то з моменту посіву до отримання чорнушки проходить три роки.

Небезпечні помилки при посадці цибулі, яких припускаються навіть досвідчені городники!

Перед посадкою цибулі та часнику рекомендується удобрити ґрунт добре перепрілим перегноєм або компостом. Слід уникати використання свіжого гною, оскільки він може призвести до виникнення кореневої гнилі та надмірного росту листя замість отримання великих цибулин. Якщо під попередню культуру не вносилися органічні добрива, перед посадкою цибулі або часнику ґрунт слід перекопати з добре перепрілим компостом. Глибину посадки слід регулювати таким чином, щоб сіянка знаходилася на глибині, що дорівнює розміру її цибулини. Цибулі необхідний регулярний полив, але слід уникати надмірного зволоження, оскільки це може спричинити гниття цибулин. Цибулю та часник не слід вирощувати після інших цибулинних культур або на одній ділянці два роки поспіль інакше в ґрунті можуть накопичуватися шкідники та хвороби. Гарбузи, картопля, кукурудза та помідори є добрими попередниками для цибулі та часнику.

Незвичайний спосіб вирощування цибулі на підвіконні – у їжу йдуть і цибулина, і зелень!

Перевага цього способу вирощування зелені цибулі на вікні полягає в його безвідходності: крім свіжої зелені, яку можна використовувати в їжу, залишається сама цибулина.

Для посадки потрібна ємність із вологим ґрунтом. Від цибулини відрізають верхню частину приблизно на 1,5-2 см вище за денце. Частину цибулини, що залишилася, можна відразу використовувати в їжу або покласти в холодильник.

Відрізану нижню частину цибулини слід злегка втиснути в ґрунт денцем. При висадці відразу декількох цибулин їх розташовують практично впритул і посипають зрізи деревною золою або товченим вугіллям. Це робиться для запобігання підгнивання і висихання цибулин.

Догляд за цибулею, що проростає, стандартний, але при поливі вода не повинна потрапляти на цибулини. Перший урожай зелені можна зрізати через 10-15 днів.

Озимий часник – вибираємо “сусідів”, визначаємося з термінами та саджаємо!

Дізнайтеся про найкращих компаньйонів та попередників для часнику, ідеальні умови посадки та важливість вибору правильного посадкового матеріалу. Дізнайтеся, коли садити часник і як підготувати зубчики для оптимального росту. Дізнайтеся про переваги використання фосфорних добрив та важливість захисту часнику від морозів. Користуючись нашими порадами, ви зможете успішно виростити здоровий та ароматний озимий часник на своєму городі.

Озимий часник за 20 днів до збирання – що потрібно терміново припинити робити, щоб не зіпсувати врожай?

До збирання озимого часнику залишилося 20 днів, і сьогодні ми припиняємо його полив. Недосвідчені городники часто починають хвилюватися через пожовтіння і підсихання листя часнику, але це нормальний процес. Зараз головним джерелом живлення часнику є листя, з якого вже почався відтік у головку. Зупинка поливу дасть змогу голівці набрати необхідний розмір. Збирання часнику зазвичай проводять після 15 липня, щоб він дозрівав у сухій землі. Поливання в цей період погіршить його здатність до зберігання і може змінити смак. Детальніше про збирання та зберігання часнику буде розказано пізніше.

Озимий часник навесні – удобрюємо та мульчуємо для збільшення головок!

Сьогодні ми вноситимемо під озимий часник найважливіше підживлення.