Яка буває попелиця

Попелиці, або тлі — методи профілактики і боротьби

Такої кількості тлі в себе на дачі, як цього року, я ще не бачила ніколи. В минулі роки попелиця нахабно паслася тільки на моїх трояндах і смородині, звідки я її виганяла двічі, а то і тричі за сезон. Цього року — це просто якесь нашестя. Про троянди мовчу — обробляла від тлі їх вже тричі, а зараз тільки половина червня. Смородину я минулої осені переселила в куток, де до цього нічого смачного для тлі не росло, то ж навесні просто подавила її на молодих пагонах руками. Вистачило дві процедури. Чи то тля злякалася, чи то її там мало було з зими, але обійшлося без обприскування. Зате цього літа попелиць у мене повно на рослинах, на яких я ніколи її не бачила. Молоді прирости груші і яблуньки, огірки, і навіть кріп і чебрець з материнкою прийшлися цим шкідникам до душі. Тля на пряних травах стала для мене одкровенням, бо я завжди думала, що ці шкідники не полюбляють їх запахи. Як перемогти тлю? Які засоби можна використовувати для боротьби, які — для профілактики? І чи можна з нею розпрощатися назавжди? Шукаємо відповіді у статті.

Попелиці, або тлі — методи профілактики і боротьби

Особливості розвитку популяції тлі

Почну з хорошої інформації. Тлі, або попелиці ( Aphidoidea) — шкідники, які належать до найнижчої ланки харчового ланцюжка. Тобто ворогів у них і без нас вистачає. Вони це розуміють, тому розмножуються з неймовірною швидкістю. І це інформація погана.

Самки тлі за своє коротке життя (всього один-два місяці) влітку, зазвичай, яйця не відкладають, а розмножуються живонародженням (народжують безкрилих самок), які в свою чергу народять наступне покоління вже цього сезону. І так – кілька поколінь за літо. Ближче до осені, коли умови навколишнього середовища стануть менш сприятливими, народяться крилаті самки, які полетять розмножуватися на інші рослини. На зиму попелиці відкладають яйця. Це може бути кілька яйцекладок, і в кожній — до 150 яєць!

Своїм хоботком тля пронизує верхній шар молодого приросту рослин (затверділу кору їх хоботок не візьме) і висмокчує їхні соки. Рослинам це, звичайно, не подобається. І якщо дорослі здатні вистояти перед навалою тлі, то молоді саджанці чи розсада, якщо ви їх не рятуватимете, можуть тлю не пережити. Тим більше, що як бонус, уражені попелицями рослини починають страждати і від різних грибних і вірусних захворювань.

Цих шкідників, а точніше їх солодкі виділення, дуже полюбляють мурахи. Найпростіший спосіб виявити тлю — побачити, як по молодих пагонах туди-сюди снують мурашки. Придивіться і ви точно розпізнаєте попелиці, які обліпили молодий пагін з усіх сторін.

Вони можуть бути і жовтими, і зеленими, і чорними, і коричневими, і рудими, і в смужечку… Попелиць в природі налічується близько 4 тисячі видів (за Вікіпедією). Але, на наше щастя, приносити шкоду рослинам можуть лише дві-три сотні з них.

Найпростіший спосіб виявити тлю — побачити, як по молодих пагонах туди-сюди снують мурашки

Як перемогти попелицю народними методами?

На моє переконання, будь-яка боротьба з шкідниками рослин повинна починатися з методів, які не передбачають використання хімічних засобів. І тільки якщо вже нічого не допомагає, варто йти в магазин за якимись інсектицидами. Тля, до речі, хоч і дуже неприємна гостя на наших рослинах, не витримує багатьох варіантів боротьби з арсеналу народних методів.

Перше, що я б порадила, як тільки ви побачили попелиць на пагонах весною (як правило, вони «тусуються» на кінчиках молодих гілочок), відріжте їх і спаліть. Для рослини це буде мінімальний стрес, а попелиць на ній ви можете пару тижнів і не побачити. Ще один варіант, який працює на початкових етапах атаки попелиць — подавити їх руками. Не дуже приємно, але дієво. Вдягаєте гумові рукавички і пройдіться по скручених листочках і молодих пагонах. На тиждень, як мінімум, цей прийом цілком допоможе вам стримати розвиток популяції тлі на конкретній рослині.

До речі, якщо плодовий кущ обліплений попелицею вже весь (з деформованими пагонами), то краще теж його радикально обрізати і спалити гілки разом з попелицею. Рослина, яка сильно постраждала від тлі, вже не дасть нормального врожаю в цьому сезоні все одно. А нові пагони швидко відростуть.

Попелиці можна змити сильним струменем води з шлангу. Змиється вона на землю, сама назад не вилізе, а на грунті в неї ворогів значно більше, ніж на рослині (про природних ворогів розкажу нижче).

Якщо говорити про смородину — номер один в меню попелиць — то поливати кущі рано весною гарячою водою — це не бздик наших бабусь-дідусів, а дуже дієвий метод боротьби з шкідником. Поливати треба рясно, дуже гарячою водою і до того, як набухнуть бруньки — коли ще мінусові температури вночі. Частина яєць змиється, частина від тепла вилупиться і замерзне на морозі.

Як тільки ви побачили попелиць чи їх личинки на пагонах чи молодих листках весною, відріжте їх і спаліть

Чим обприскати тлю?

Але навіть після таких радикальних методів потрібно обприскати рослини ефективними розчинами. Наприклад:

  • Мильний розчин. Я ще пам’ятаю часи, як я терла господарське мило на тертушку і дуже довго намагалася його розчинити у відрі з водою. Можна, звичайно, і так. Але набагато простіше використати для боротьби з попелицями сучасне антибактеріальне (або й будь-яке) рідке мило. Беремо дві склянки води, в яку вливаємо дві чайні ложки мила і стільки ж олії. Гарно розмішуємо і розчинаємо в 5-ти літрах води. Ретельно розмішуємо, заправляємо оприскувач і рясно кропимо рослини з попелицями. Як правило, таке оприскування треба провести двічі, повторити через 3-5 днів. Але і після першого разу результат видно неозброєним оком.
  • Можна використати настій тютюнового пилу (недорого продається в кожному садовому магазині). 0,5 кг порошку 2 дні настоювати в 10 л води, додати 3 ст.ложки рідкого мила, процідити і обприскати рослини. Інший варіант — тютюновий пил і попіл. По 400 грамів кожного на 10 літрів води. Так само настоювати 2 дні, додати мило і обприскувати.
  • Настій полині. На третину наповнюємо травою відро, до верху заливаємо водою, настоюємо добу. Проціджуємо, додаємо пару ложок рідкого мила (мило треба завжди, щоб розчин прилипав) і оприскуємо рослини з попелицями.
  • Рідкий дим розводимо в воді у пропорції 1:100 і обприскуємо рослини. Але не в період цвітіння, а вже після.
  • Настій з цибулиння для боротьби з попелицями робиться так: відро наповнюємо на 2/3 цибулинням, заливаємо до верху окропом, настоюємо добу. Додаємо мило і обприскуємо.
  • Розчин нашатирного спирту теж гарно допомагає проти тлі. 30 мл на відро води і пару ложок мила. Обприскувати після цвітіння.
  • Відвар з попелу дуже корисно використовувати для боротьби з попелицями, адже це ще й буде позакореневе підживлення рослин. На відро води 350 грамів попелу, пару ложок рідкого мила. Прокип’ятити попіл в пару літрах води півгодини, долити воду до 10 літрів, додати мило і використовувати для обприскування рослин.

Попелиці можуть бути і зеленими, і жовтими, і чорними, і коричневими, і рудими, і в смужечку… Їх налічують близько 4000 видів

Хімічні засоби для знищення попелиць

Одразу зазначу, я намагаюся, взагалі, не використовувати інсектициди на своїй ділянці. Але треба віддати їм належне, вони практично моментально вбивають всіх шкідників, проти яких створені, і попелиць в тому числі. Але, на жаль, так само смертельними ці препарати можуть бути і для корисних комах, які, до речі, частково живляться тими ж попелицями.

Інсектициди бувають контактні (починають діяти безпосередньо при контакті з шкідником), кишкові (коли шкідник споживає отруєну іжу), системні і комплексні. Системні, на відміну від контактних, проникають в рослину (“протруюють” її), але дія їх також “кишкова”. Комплексні (комбіновані) мають в складі кілька діючих речовин.

Системні, звичайно, найбільш ефективні. Вони не тільки вбивають комах, але й тримаються в рослинах до місяця. Вони небезпечні не тільки для шкідників, а й для людей, бджіл, водойм.

Набагато кращий варіант з точки зору вирощування здорової продукції і екології – біологічні препарати. Вони не такі ефективні, але максимально безпечні і для людини, і для навколишнього середовища. Їх отримують з рослинних складових, вони небезпечні для шкідників, але більш ніжні до бджіл і інших корисних комах. Їх мінус – легко змиваються першим дощем, і шкідники гинуть не одразу. Можуть трохи постраждати, але ще кілька днів мучити рослини. Зате вже через два-три дні врожай після обприскування такими біологічними інсектицидами можна вживати в їжу.

Серед біо-препаратів для боротьби з попелицями чула гарні відгуки про «Актофіт», «Біотлін», «Фітоферм» і «Акарин».

Сонечка, або кокцінеліди — перші і найстрашніші вороги попелиць

Попелиця і профілактика

Ви повинні розуміти, що оголошувати попелицям священну війну непотрібно, бо ви її все-одно програєте. Тля була, є і буде жити на будь-яких садових ділянках. Інше питання – в якій кількості? І тут головний фронт — профілактика. Саме профілактичні засоби допоможуть зменшити популяцію попелиць на окремій ділянці і звести всі ці обприскування, перелічені вище, до мінімуму, або й нанівець.

Сонечка, або кокцінеліди — перші і найстрашніші вороги попелиць. І їх вам треба любити і всіляко заохочувати жити у садку. Всі сонечка люблять нектар кропу, кінзи, тміну, анісу. Так само, як і золотоочки — комахи, що теж поїдають попелиць.

Крім того, їдять тлю хижі клопи, туруни (жужелиці) і ще цілий ряд комах. І коли ви травите тлю чи інших шкідників хімічними інсектицидами, ви травите і цих корисних комашок, які могли б вам дуже сильно підсобити в боротьбі зі шкідливими комахами, в тому числі, з попелицями. Масово знищують попелиць личинки сирфід (бджоломух) та паразитичні перетинчастокрилі (зокрема афідії та афідофаги).

Багато рекомендацій читала про те, що добре вирощувати біля рослин, які полюбляє попелиця, сусідів-репелентів: м’яту, меліссу, цибулю, часник, базилік, майоран і т.д. Але після того, як тля цього року обсіла мій кущ материнки, який ріс на одній грядці з цибулею і часником в компанії мелісси, я таким рекомендаціям не дуже довіряю. Хоча спробувати можна, адже всі ці рослини — корисні самі по собі, і вирощувати їх все-одно десь треба.

Ну і, звичайно, не забуваємо про пташок. Підгодовуємо їх. Коли в годівничках закінчиться їжа, вони і попелицями пообідають. Правда, потім з пташками доведеться поділитися за роботу частиною врожаю… Але то вже інша історія.

Гарних вам врожаїв і ніяких попелиць!

ЗЕЛЕНА САДИБА.

попелиця

Попелиця (Aphidoidea) є одним з найпоширеніших представників класу комах і відноситься до загону равнокрилих, який налічує більше 3 500 видів. Попелиці збираються в величезні колонії і поселяються майже на всіх відомих садових і кімнатних рослинах. Попелиці паразитують, висмоктуючи з молодих пагонів життєві соки і переносячи рослинні віруси.

повернутися до змісту ↑

Попелиця – опис. Як виглядає тля?

Зовнішній вигляд попелиці і форма її тіла різноманітні і залежать від виду попелиці. Форма тіла попелиці може нагадувати еліпс, півсферу, краплю, яйце або бути довгастої. Розміри попелиці коливаються від 0,3 мм до 0,8 мм. Покрови тіла прозорі і м’які. Колір попелиці відповідає кольору рослини, на якому цей вид паразитує. Поверхня тільця покрита горбками, виростами, пушком і волосками різної довжини і щільності. На лобі трапецієподібної голови розташовані вусики, на яких знаходяться органи, що відповідають за дотик і слух. Вусики складаються з 5-6 члеників. У порівнянні з іншими представниками світу комах, попелиці мають прекрасний зором. Колір многофасеточних очей може бути корисним, бурим або чорним.

повернутися до змісту ↑

будова попелиці

Ротовий апарат попелиці смокче типу, він представлений хоботком, за допомогою якого паразит здатний проколювати поверхневі тканини рослин і добиратися до соків. Одні особини мають довгі і гострі хоботки, у інших вони короткі і тупі. Будова грудей попелиці залежить від наявності крил і фази розвитку комахи. Попелиця буває крилата і безкрила. Довгі і тонкі ноги попелиці, крім ходильних, можуть виконувати стрибальні функції. Черевце складається з 9 сегментів. На перших семи знаходяться дихальця. На інших розташовані сокові трубочки, які виконують секреторні і видільні завдання. Останній недорозвинений сегмент схожий на волохатий хвостик.

повернутися до змісту ↑

Місце проживання попелиці

Всі представники цього підряду воліють теплий і вологий клімат, що дозволяє вивести найбільше число поколінь за сезон. Ареал поширення попелиці охоплює величезний регіон – від кордонів Західної Європи до Сибіру, ​​включаючи в себе степи і ліси. Сильні коливання температури в ту чи іншу сторону, зливові дощі або посуха не дозволяють попелиці розмножуватися.

Чим харчується тля

Попелиці, шкідники рослин, воліють нижню сторону листя, стебла і бутони квітів, верхівки молодих пагонів. Майже всі види є полифагами, розташовуючись на багатьох рослинах, невелике число – монофаги, які віддають перевагу якесь одне. Улюбленими ласощами попелиці служать рослинні соки, які насичені вуглеводами і амінокислотами. Рідина, що виділяється попелицями, солодка і дуже подобається мурашкам . Тому мурахи із задоволенням охороняють колонії попелиці.

повернутися до змісту ↑

Попелиця – розмноження. Життєвий цикл попелиці

Навесні початок виникненню колонії попелиці дає народження личинки, яка вилупилася з яйця попелиці, відкладеного восени на рослині-годувальника. Набравшись сил, личинки попелиць після линьки починають безстатеве розмноження. У цей період з’являються безкрилі самки, їх число може досягати сотень тисяч.

Після того, як соковиті пагони стають здеревілими, на світ з’являються крилаті самки попелиці. Вони починають міграцію на інші рослини цього ж виду. Таким чином, за літо виникають десятки поколінь самок попелиці як крилатих, так і безкрилих. Восени з’являються крилаті самці попелиці, які запліднюють крилатих самок, знову відкладають яйця. Швидкість такого розмноження невелика, але саме це потомство здатне пережити зиму і почати новий цикл.

повернутися до змісту ↑

Попелиця на рослинах

Попелиця – найнебезпечніший шкідник рослин. Ці паразити, випиваючи життєві соки з пагонів і коренів, призводять до зменшення плодоношення, а в деяких випадках і до повної загибелі дерев, чагарників або овочевих культур.

Як боротися з попелицею на деревах, чагарниках, кольорах і кімнатних рослинах: хімічні препарати і народні методи

Багато хто задається питанням, як знищити тлю. З одного боку, позбутися від попелиці – справа не складна, адже її покриви м’які, і часто для попелиці згубний звичайний мильний розчин. Однак труднощі в боротьбі з попелиць виникають через те, що розмножений шкідник скручує листову пластину рослини, ховаючись у вигинах листа. Особливо даний факт стосується дерев. Саме тому кращий варіант позбавлення від цієї комахи, що висмоктує соки, – це обробити дерево ранньою весною, до масового розпускання листя, а ще краще – при набряклих нирках.

Боротьба з попелиць і мурахами повинна відбуватися одночасно. Обов’язково необхідно обробити дерева від мурашок!

Вони є безпосередніми носіями і поширювачами попелиць. Для цього досить обмотати стовбур злегка распушенной смужкою синтепону, просочивши її будь-яким хімікатом від мурах, наприклад, «мурахоїдів».

Видалити тлю з дерев і інших рослин можна і механічним шляхом: знищувати руками або змивати з рослин струменем води, поданої з шланга під великим напором.

Правда, доступний даний метод боротьби з попелиць лише на низьких кущах і рослинах.

Завчасно «запросіть» на свій садово-городню ділянку, посадивши там ароматні трави або розвісивши годівниці, птахів і комах, які харчуються попелиць: їй із задоволенням ласують сонечка, окремі різновиди ос , Муха-журчалка і златоглазки.

З птахів попелиць харчуються синиці, коноплянки, пеночки, галасливі і всюдисущі горобці .

Розсадите на ділянці «пахучі» рослини, що відлякують тлю: часник і чорнобривці, перцеву м’яту і кинзу, фенхель і базилік – ці ароматні трави створюють природний бар’єр до проникнення попелиць.

Чи не висаджуйте цінні для вас культури під «улюбленими» деревами попелиці – калиною, липою і різними сортами і гібридами сливи.

Хімічні препарати (хімікати) від попелиці також ефективні в боротьбі з попелиць. Можна скористатися такими засобами, як:

  • «Фитоверм». Даний препарат проти попелиці відносять до біологічних засобів. Відмінно показує себе при боротьбі з попелиць в саду і на ділянці, а також в тепличних комплексах. Чи не заборонений «Фитоверм» і при знищенні попелиці на кімнатних рослинах.
  • «Актофіт» – ефективний препарат від попелиці, знищує шкідника як в теплицях і парниках, так і на рослинах у відкритому грунті. Призводить до повного знищення попелиці вже через 1,5-2 доби.
  • «Ягуар». Препарат відмінно бореться з багатьма видами попелиць, особливо з баштанної і паразитує на злаках. Захисні властивості стійко зберігаються 3-5 тижнів.

повернутися до змісту ↑

Види попелиці, назви і фотографії

Відомо близько 4000 різновидів попелиці, причому близько 1000 з них – мешканці європейського континенту. Деякі види попелиці всеїдні і живляться соками будь-яких рослин, але зустрічаються в цьому сімействі і гурмани, які вважають за краще будь-якої певний вид рослини, завдаючи йому серйозної шкоди. Серед видів попелиці широко поширені:

Овальне тільце комахи має жовтий і блідо-зелений відтінок, довгі вусики темно-коричневого кольору, у крилатих самок є пара прозорих крил. Розмір особин не перевищує 3 мм. Шкідник селиться на кущах білої, чорної або червоної смородини , Пошкоджуючи її листя, а велика популяція за короткий термін може повністю погубити рослина. Поширений цей вид попелиці повсюдно. Листова галова попелиця висмоктує соки рослини, через що утворюються галли – здуття на листках жовтого або бордового відтінку.

Овальне тільце, злегка розширене з боків, може мати різне забарвлення – від зеленого до коричневого або абсолютно чорного. Груди і вусики попелиці чорні, черевце зазвичай трохи світліше, все тіло вкрите нальотом, який нагадує віск. Шкідник має розміри 3-3,5 мм, вражає посіви буряка і картоплі , Бобові рослини, мак, кущі жасмину і калини, стебла і листя соняшнику. Особливо численні популяції цього виду зустрічаються в Середній Азії, на території Північної Америки, в Закавказзі. Через бурякової попелиці рослина скручується і зморщується, його зростання сповільнюється, і рослина може загинути.

Тулуб комахи подовженої форми, до заднього кінчика загострене, забарвлене в різні відтінки зеленого тону. Розмір попелиці від 3 до 4 мм. Вусики і лапки – темно-коричневі або чорні. Попелиця вражає баштанні культури – кавуни, дині, завдає шкоди посадкам гарбуза і огірків, вражає тютюн, посіви арахісу і кунжуту, буряка, може селитися на листках цитрусових або евкаліпта. Поширена огіркова тля повсюдно.

Овальне і досить широке тільце комахи забарвлене в ясно-зелений колір, голова має короткі темно-коричневі вусики, розміри шкідника варіюються від 2 до 4 мм. Мешкає даний вид попелиці на рослинах сімейства хрестоцвітних, особливо воліє посіви редису , Редьки і капусти. Масове і дуже швидке розмноження популяції швидко призводить до загибелі уподобаних капустяної попелиць рослин. Поширена капустяна попелиця практично скрізь, виняток – регіони субтропіків.

Тельці комахи овальне, жовтуватого або бурого кольору, з короткими вусиками і невеликою хоботком. Розміри комахи дуже маленькі і рідко перевищують 2 мм. Цей вид попелиці мешкає тільки на винограді , Причому повністю уникає сорти з опушенням листової пластини або стебла. Зустрічається в Африці, деяких районах Азії, завдає шкоди виноградникам Північної Америки і Європи. На коренях з’являються галли, а листя рослини деформуються.

Тіло комахи овальне, забарвлене в блідо-зелений колір, вусики і лапки набагато світліше тільця, короткі. Розмір попелиці 2,5-3 мм. Цей вид завдає шкоди посівам моркви і іншим рослинам з сімейства зонтичних, обліплені листя і стебла, знижуючи тим самим харчування коренеплоду і істотно знижуючи врожай. Поширена морквяна попелиця повсюдно.

Тіло попелиці овальне зеленого кольору, вусики коричневі. Цей вид попелиці селиться на трояндах і шипшині, грушах , яблунях і суниці . Вражає кущі троянд, чому листя скручуються, а сама рослина послаблюється, погано переносить холод, знижується опірність рослини до вірусних захворювань. Мешкає скрізь.

має овальне тіло зеленого кольору, голова пофарбована в червоний або каштановий колір. Крилаті самки можуть мати зелене тільце і чорні лапки, хвостик, голову і груди. Поширена в країнах Східної Азії, на Кавказі і в Східній Європі. Цей вид попелиці вражає яблуні, груші, кизильник, мушмулу, іргу, айву, горобину, глід.

Безкрилий вид має червоне або зелене тільце довжиною до 4 мм з довгими вусиками і хвостом. У задній частині тіло загострене. Крилаті види мають світло-зелене тіло, а також каштанові ніжки і вусики. Поширена скрізь. Вражає картопля, буряк, капусту, помідори, кімнатні і тепличні рослини.

має кругле тіло буро-сірого кольору довжиною до 5 мм, короткі вусики і чорну голову. Безкрилий вид може також мати помаранчеві ніжки і тіло, покрите чорними плямами. Мешкає в степових районах і Криму. Вражає горіхові і фруктові дерева, такі як персик, мигдаль, алича, слива і абрикос. Цей вид попелиці висмоктує соки дерева і знижує захист дерев від грибків і вірусів. Від грибків на листках з’являються чорні вологі плями.

  • Оранжерейна (зелена, тютюнова) персикова попелиця

має жовто-зелене тіло з рожевим відтінком. Довжина тіла не більше 2,5 мм. Поширена в Європі, Азії, Америці. Вражає сливу, персики, аличу, тютюн, капусту, картоплю, баклажани, перець, редис, кріп, огірки, петрушку, салат, оранжерейні культури.

  • Борошниста (волохата) попелиця (борошнистий червець)

має овальне кремове тіло з щетинками з боків. Попелиця покрита сніжним білим нальотом. Вражає оранжерейні і кімнатні рослини, виноград і цитрусові. Через цього виду попелиці листя рослини покриваються борошнистим відтінком, стебла деформуються, листя і бутони засихають і опадають.

може мати білу, червону, зелену і чорну забарвлення. Мешкає повсюдно. Вражає будь-які рослини, які поступово в’януть, засихають і гинуть.

повернутися до змісту ↑

Цікаві факти про попелиці

  • Попелиця в процесі життєдіяльності виділяє солодкуватий на смак рідина, яку називають «медовий росою» і яку обожнюють мурашки. Часто «власники» мурашника спеціально «підселюють» до себе тлю, створюють їй максимальний комфорт для проживання, при цьому мурахи «доять» солодкі соки з попелиці.
  • Дивно, але у деяких видів попелиці першою з’явилася на світло покоління завжди безкриле.
  • В Ірані з попелиці роблять спиртову настойку, якою приписують збудливу дію афродизиака.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями: