Наполеон і Жозефіна: чи було їхнє велике кохання міфом?

Стосунки між Наполеоном і жінкою, яку він називав “Жозефіна”, є центральною темою в сюжеті нового фільму Рідлі Скотта про французького імператора. За словами Скотта, Наполеон “підкорив світ, щоб спробувати завоювати її [Жозефіни] любов, а коли не зміг, завоював його, щоб знищити її, і при цьому знищив себе”.

Новина про те, що Жозефіну у фільмі зіграє Ванесса Кірбі, викликала хвилю здивування серед істориків. Кірбі значно молодша за виконавця головної ролі Хоакіна Фенікса (він старший за неї на 14 років), тоді як реальна Жозефіна була старшою за Наполеона на шість років.

В інтерв’ю The New Yorker Скотт сказав історикам, які звертали увагу на неточності у фільмі, “знайти собі краще заняття”, але насправді різниця у віці між Наполеоном і Жозефіною була значним фактором у тому, як склалися їхні життя – і їхнє кохання.

Марі-Жозеф-Роз де Богарне, яка овдовіла під час Французької революції та мала двох маленьких дітей, зіткнулася з невизначеністю. Вона не мала доступу ані до грошей своєї родини, отриманих з цукрових плантацій на Мартиніці, ані до статків її чоловіка, якого стратили на гільйотині.

На той час їй було за тридцять, її вже не вважали молодою, але вона робила все можливе, щоб стати частиною вищого паризького світу, зокрема завдяки дружбі з провідним політиком Полем Баррасом.

Одруження з Наполеоном

Її переконали вийти заміж за перспективного молодого корсиканського генерала Наполеона Бонапарта, який був від неї в захваті. Лише через кілька місяців після знайомства з Жозефіною – і майже одразу після їхнього одруження в березні 1796 року – генерала відправили очолити Революційну армію в Італії.

З Італії він написав їй десятки пристрасних листів. Вони настільки сповнені емоційного шантажу, що його неодноразові освідчення в коханні виглядають радше загрозливими, ніж сентиментальними.

“Ти ніколи мені не пишеш; ти не дбаєш про свого чоловіка”, – йдеться в одному з листів. “Я не отримую від тебе жодних новин, і я впевнений, що ти більше мене не любиш”, – жаліється Наполеон в іншому. “Кожного дня я підраховую твої провини. Я доводжу себе до люті, щоб більше тебе не любити. Але хіба я не люблю тебе ще більше?” – пише він у третьому.

Коли Жозефіна поїхала до нього в Італію, їй довелося миритися з тим, що він стежив за кожним її кроком і читав її листи. Однак на той момент він був уже менше у неї закоханий – хоча досі її контролював. Наполеон розумів корисність зв’язків своєї дружини і, здавалося, прийняв той факт, що його почуття не були взаємними.

Це знайшло відображення у його листах – їхній тон змінився ще в 1797 році, а до 1800 року вони стали зовсім холодними та шаблонними.

Владна пара

Як дружина відомого героя війни, Жозефіна використовувала свої політичні зв’язки для власної вигоди – можливо, як спосіб протистояти контролю, який Наполеон мав над рештою її життя.

Усвідомлюючи, наскільки ефективними вони можуть бути як команда, недоброзичливці, включно з власною родиною Наполеона, із задоволенням поширювали чутки, щоб очорнити репутацію Жозефіни. Листи Жозефіни до її коханця Іпполіта Шарля дають уявлення про те, наскільки непевною була її ситуація.

Наполеон був у Єгипті, коли отримав докази того, що у неї був роман. Лист до брата, де він розповідає про це, перехопили й оприлюднили англійці, й він швидко став відомим у Франції.

Спочатку Наполеон розлютився, але потім, коли повернувся до Парижа, пробачив її, а вона підтримала його політичні амбіції. Внаслідок державного перевороту в 1799 році він прийшов до влади.

Йому потрібна була її м’яка дипломатія та її аристократичне походження, а їй подобалося усвідомлювати, що вона зіграла роль у створенні нової Франції. Вона почала всюди супроводжувати чоловіка, адже вона не хотіла, щоб він захопився молодшою жінкою.

У 1807 році він не дозволив їй поїхати з ним до Польщі, де він мав тривалий роман із дворянкою Марією Валевською, хоча з його листів видно, що він все ще підтримував інтимні стосунки з Жозефіною. Проте ризик розлучення зростав.

Після того, як Наполеон у 1804 році створив спадкову імперію, його родина дедалі більше тисла на нього щодо необхідності мати спадкоємця. Жозефіна не змогла йому його народити.

Одна з її покоївок, мадемуазель Аврілліон, залишила спогади про те, що у період перед розлученням пара стала менш близькою. Але Жозефіна все одно була спустошена, коли у 1809 році це таки сталося.

Міцний зв’язок

Розлучення подали як жертву на користь нації. Наполеон продовжував відвідувати Жозефіну і писав їй перед своїм шлюбом з Габсбурзькою ерцгерцогинею Марією-Луїзою Австрійською. У 1811 році Жозефіна привітала Наполеона з народженням сина й сказала, що завжди буде розділяти його щастя, оскільки їхні долі нероздільні.

Перед тим, як розпочати свою російську кампанію в 1812 році, Наполеон відвідав її в Мальмезоні, її улюбленому місці відпочинку неподалік від Парижа. Він ніколи більше її не побачить – Жозефіна померла в 1814 році. Після поразки під Ватерлоо він також провів деякий час у Мальмезоні, перед остаточним вигнанням на острів Святої Єлени.

Відтворити їхні справжні стосунки важко, оскільки збереглося дуже мало листів самої Жозефіни. Чи любила вона Наполеона на початку? Напевно, ні. Чи полюбила вона його потім? Напевно, так.

Наполеон дозволив їй кинути виклик своєму віку та критикам, і він добре піклувався про її дітей, Гортензію та Ежена. Зрештою, можливо, і Жозефіна, і Наполеон любили владу більше, ніж один одного. Вони усвідомили переваги спільної роботи та швидко піднялися на вершину.

Зрештою, потреба Наполеона у спадкоємці дестабілізувала як режим, так і їхній шлюб, але його візит до Мальмезона під час вигнання показує, як багато для нього значила Жозефіна.

Вона залишалася поряд із ним, хоч і не завжди була йому вірною, і була його щасливим талісманом. Незадовго до смерті в 1821 році Наполеон бачив її уві сні. Його вірний маршал писав: “Він сказав, що бачив Жозефіну і говорив з нею”. Він сподівався, що незабаром вони знову будуть разом.

Кетрін Естбері – професорка франкознавства Університету Ворвіка.

Комплекс Наполеона, ніс сфінкса та інші легенди про Великого Корсиканця

Він був не лише військовим генієм, але й великим соціальним реформатором. На зламі епох Наполеон власним прикладом проголосив нову мораль: кожен має право стати тим, ким сам зуміє себе зробити.

Особистості такого масштабу завжди обростають легендами. Давайте розберемо деякі з них.

1. Наполеон був невиского зросту

Стереотип настільки вкорінився, що виник вираз “комплекс Наполеона” – нібито властива маленьким чоловікам гіпертрофована жага самоствердження.

Між тим, зріст Наполеона складав 169 сантиметрів. Тоді як середній зріст французького чоловіка в ту епоху складав 165 сантиметрів.

Наполеон був на 6 сантиметрів нижче герцога Веллінгтона, який вважався дуже високим, і на 7 сантиметрів вище адмірала Нельсона.

Черчилль та Пушкін були нижчими за Наполеона на 3 сантиметри, а Сталін – на 4, але “коротунами” в історію вони не увійшли.

Прізвисько “маленький капрал”, яке супроводжувало Наполеона впродовж усього життя, виникло під час Італійського походу, коли йому було всього 26 років. Солдати мали на увазі вік.

Ще одне підтвердження нібито низькорослості Наполеона – знаменитий випадок із генералом П’єром Ожеро, якому новий командувач італійської армії заявив: “Ви вище мене на голову, але якщо ви не припинете мені грубити, я ліквідую цю відмінність!”. Проте Ожеро був справжнім велетнем, про що згадували всі.

То звідки ж взялася ця легенда?

Малюнок, на якому Наполеон і британський прем’єр Вільям Пітт-молодший ділять світ, відобразив типове уявлення про зріст французького імератора

По-перше, через плутанину з мірами довжини. Французькі фут і дюйм були трохи більшими за англійські. Відомий зріст Наполеона – 5 футів 2 дюйми – для британців складав не 169 сантиметрів, а тільки 157. Далі попрацювали карикатуристи.

По-друге, легенду породив сам Наполеон, коли розпорядився брати до гвардійських гренадерів, з яких комплектувалась його особиста охорона, солдат зростом не нижче 5 футів 10 дюймів (178 сантиметрів).

Навіщо? Ймовірно, з тієї ж причини, з якої від одягнув маршалів і ад’ютантів у золоте шиття і пір’я, а сам носив сірий похідний сюртук. Це створювало контраст, на якому його фігура одразу ж приковувала до себе увагу, створюючи ефект винятковості.

2. Наполеон “офранцузив” своє прізвище, викинувши з нього букву “у”

Наполеон ніколи не був “Буонапарте”, так само як Гітлер -“Шикельгрубером”.

Прізвище його корсиканских предків було Bonaparte. Воно ж згадувалось у свідоцтві про народження майбутнього імператора і списку кадетів Бріеннської військової школи, де він навчався.

А от батьки Наполеона фігурували в документах як Buonaparte.

Але це не син викинув букву “u” (“у”), а його батько додав її собі задля схожості з прізвищем відомого графського роду з Тоскани.

3. Наполеон був смаглявим брюнетом

Фотографій за його життя не було, а на переважній більшості картин і книжкових ілюстрацій він зображений з чорним волоссям і чорними очима. Корсика, Середземномор’я, південна зовнішність.

Насправді волосся в Наполеона було темно-русе, а очі блакитні. Про це в мемуарах писала дружина маршала Жюно герцогиня д’Абрантес і Денис Давидов, який бачив імператора французів під час переговорів з Олександром I у Тільзіті.

До подиву Давидова, ніс в Наполеона теж виявився не великим і з горбинкою, а маленьким і прямим. На корсиці не так вже й мало шатенів і блондинів. Вчені пояснюють це збереження древніх генів в умовах острівної ізоляції.

4. Наполеон відбив ніс великому сфінксу в Гізі, наказавши стріляти по ньому з гармат

Про це туристам розповідають єгипетські гіди. Але численні малюнки і описи доводять, що сфінкс залишився без носу набагато раніше. Причиною, найімовірніше, стали вітер і різкі коливання температури повітря.

Наполеон не міг дати такого розпорядження, оскільки цінував спадок Стародавнього Єгипту і, за великим рахунком, поклав початок його систематичному дослідженню. У похід він взяв велику групу дослідників різних спеціальностей, підібраних Французькою академією.

Коли колону раптово атакували турецькі кавалеристи-мамлюки, Наполеон прокричав легендарну команду “Ослів і вчених в середину!”.

5. Імператор французів говорив французькою з акцентом

А ось це правда. У родині його батьків говорили італійською.

Наполеон мав дуже широкі знання в багатьох галузях і був талановитим, якщо не геніальним, майже в усьому – окрім мов. У школі він терпіти не міг латину. В юності він спробував вивчити німецьку, а на острові Святої Єлени – англійську, але безуспішно.

Французьку він, звісно, опанував, але від акценту так і не позбавився – як Єкатерина II і Сталін.

6. Наполеон просив дружину не митися

І це теж правда. Зберігся його лист з Італії: “Поспішаю з усіх сил. Не мийся”.

Фраза виникла не просто так, оскільки Жозефіна Богарне була буквально схиблена на чистоті і приймала ванну дуже часто.

Коли в Іспанії до Наполеона якось привели для втіх красиву молоду даму, він її виставив, оскільки вона сильно надухалася парфумом.

При цьому сам він, за спогадами камердинера Констана, постійно користувався хорошим одеколоном.

7. “Золотий обоз” Наполеона

Існує легенда, що Наполеон, відступаючи з Росії, затопив у Семлівському озері під Вязьмою вивезені з Москви скарби: золоті монети і злитки, ювелірні прикраси, і навіть хрест із дзвіниці Івана Великого.

Озеро неодноразово досліджували – востаннє у 1979 році, – але нічого не знайшли.

Єдиним джерелом інформації про скарб є оприлюднені у 1824 році мемуари генерала Філіпа де Сегюра, звідки вона перекочувала в біографію Наполеона, написану Вальтером Скоттом.

Попри це, ентузіасти продовжують вірити в існування скарбу: товщина шару ілу на дні Семлівського озера сягає 16 метрів, а у воді зафіксовано підвищений вміст іонів срібла.

8. Наполеона отруїли англійці

Наполеон помер у 51 рік. У його волоссі і в шпалерах кімнат на острові Святої Єлени були знайдені сліди миш’яку, що породило версію про підступне вбивство.

Проте в часи Наполеона миш’як використовувався і в медицині, і у промисловості набагато ширше, ніж зараз.

Порівняння волосся Наполеона з волоссям інших людей тієї епохи показало більш-менш однаковий вміст миш’яку – приблизно у 100 разів вищий, ніж у сучасних людей.

На думку медиків, які дослідили описи симптомів, Наполеон помер від раку шлунку.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!