Кавун – технологія вирощування
Серед баштанних культур кавун в Україні найбільш поширений. Його посіви в основному зосереджені в південних районах, і лише незначну частину ранньостиглих сортів вирощують у Лісостепу. Кавун – однорічна, однодомна, перехреснозапильна, жаро- і світлолюбна, трав’яниста культура. Його вирощують на богарних землях та в умовах зрошення у відкритому і закритому ґрунті. На богарних землях плоди характеризуються підвищеним вмістом цукрів і мають вищу смакову якість.
Ботанічні та біологічні особливості кавуна
Коренева система. Вона складається з відносно короткого головного кореня, який проникає в ґрунт на глибину до 100 см. Від нього відходить 15 і більше бокових, які розгалужуються на більш тонкі. Таким чином в орному шарі на глибині 15-30 см розростається сильна коренева система до 5 м від головного кореня (мал. 1). Коренева система кавуна стрижнева і має велику всмоктувальну силу, яка здатна використовувати вологу навіть при наявності 6% її в ґрунті. Цим і пояснюється висока посухостійкість рослин.
Мал.1. Розвиток кореневої системи кавуна в період плодоношення (за С.І. Тиковим)
Стебло (огудина) повзуче, довге (до 5 м і більше), дуже розгалужене, утворює бокові пагони першого, другого і третього порядків, які в свою чергу також розгалужуються. Стебло має округло-гранчасту форму з розгалуженими вусиками, які утворюються в пазухах листків. Вони чіпляються до грудочок, прикріплюючись до поверхні ґрунту за допомогою додаткових коренів. Стебла опушені довгими шорсткими волосками, що захищають рослину від перегрівання. При богарному вирощуванні коренева система кавуна більш розвинена, ніж при зрошуванні.
Листки. На рослині формується, залежно від сорту та умов вирощування, до 300 листків з асиміляційною поверхнею, за даними О.П. Непочатова, до 30 м². Вони великі та середні за розміром, довгочерешкові, трьох-, п’ятилопатеві, кожна з яких також розділена на дрібні часточки, без прилистків (мал. 2), опушені, чим зумовлюється висока стійкість рослин до посухи. Листки переважно сіро-зеленого, рідше зеленого і темно-зеленого забарвлення.
Вегетативна маса рослин спочатку розвивається повільно, оскільки в цей період інтенсивно наростає коренева система. Через 20-30 днів після з’явлення сходів рослини за сприятливих умов швидко ростуть, утворюють бокові пагони, цвітуть. Приріст усіх пагонів на рослині в цей період досягає 2 м за добу.
Квітки. У рослин кавуна є три типи квіток: чоловічі, жіночі (моноецій) та двостатеві (андромоноецій). Вони середніх розмірів і розміщаються в пазухах листків. Чоловічі квітки – групові, жіночі – поодинокі. Чоловічі квітки закладаються на головному стеблі та рівномірно розподіляються на рослині. Квітконіжка різної довжини. У жіночих квіток віночок дзвоникоподібний і складається з п’яти пелюсток, зрослих біля основи з чашечкою. Вони широко-округлі, зеленкувато-жовтого, лимонного та жовтуватого забарвлення. У ранньостиглих сортів перші жіночі квітки з’являються у пазухах п’ятого-восьмого листків, а пізньостиглих-п’ятнадцятого-двадцятого. Приймочок частіше три, а іноді й чотири і п’ять із присосками, розділені у верхній частині. Вони зеленого, жовтого або оранжевого забарвлення. Зав’язь нижня, округла, овальна, циліндрична (мал. 3.), трьохгнізда, слабо або добре опушена.
Мал.3. Форма зав’язі кавуна:
1 – кулевидна; 2 – овальна; 3 – циліндрична
Чоловічі квітки зацвітають на 2-5 діб раніше, ніж жіночі, та цвітуть лише протягом одного дня. Вони менші за розміром, мають 5 тичинок, з них 4 – попарно зрослі, одна вільна. Пилок важкий і липкий. Він переноситься на приймочку за допомогою комах — бджіл, трипсів, мурашок. Запилення найкраще відбувається з 6 до 10 години ранку.
Цвітіння кавуна буває аж до приморозків. На рослині зацвітає до 200 квіток чоловічих і 30 жіночих. Однак, зав’язуються плоди тільки з перших 2-4 запилених. Останні квітки та зав’язі опадають. У кавуна також зустрічаються й двостатеві квітки. Вони мають, крім тричленної маточки, ще три пиляки. З них розвиваються переважно кулясті плоди. Зустрічаються також сорти, які мають лише жіночі одностатеві квітки без пиляків. У них формуються плоди видовженої форми. На формування статі впливають температура і вологість повітря та особливо спектральний склад світла. Зав’язування плодів найбільш інтенсивно відбувається в перші 12-14 діб після початку квітування. Однак, коли рослини розвинені слабо, перша зав’язь переважно опадає. Після запліднення квітка закривається, і зав’язь починає розростатися.
У насінницьких посівах кавуна потрібно дотримуватися просторової ізоляції — на відкритій місцевості 1000 м і на закритій — 500 м. Відстань між посівами столового та кормового кавуна повинна становити на відкритій місцевості 2000 м, а на закритій — 1000 м.
Плід — багатонасінна, м’ясиста, несправжня ягода (гарбузина) зі зрослими в одну 3-5 плацентами. Тривалість часу від зав’язування плодів до біологічної стиглості залежить від сорту, погодних умов та агротехніки.
За формою розрізняють плоди сплюснуті, округлі, тупо-еліптичні, овальні, грушоподібні, циліндричні (мал. 4). За довжиною плоди поділяють на короткі (до 15 см), середні (15-25 см), довгі (понад 25 см); за масою — на дрібні (до 2,5 кг), середні (2,5-5,0 кг) і великі (понад 5 кг). Поверхня плодів буває гладенька, сегментована та горбкувата, білого, жовтуватого, яскраво-зеленого, зеленого, сірувато-зеленого, темно-зеленого, чорно-зеленого, рідше оранжевого забарвлення. Вони можуть бути з рисунком або без нього. Рисунок може бути сіткоподібним, ниткоподібним, із мармурованими смугами, вузькими або широкими колючко-подібними смужками, фестоподібними (розмитими) смугами та у вигляді дрібної або більш крупної мозаїки. Забарвлення м’якушу рожеве, оранжеве, червоне та малинове, консистенція зерниста, ніжна, ослизнена, грубо-щільна. За смаком м’якуш буває слабосолодкий, солодкий і дуже солодкий.
За тривалістю вегетаційного періоду (від з’явлення сходів до настання біологічної стиглості) сорти і гібриди кавуна поділяють на ульт-раранні (до 70 діб), ранні (71-80), середньостиглі (81-90), середньопізні (91-100) і пізньостиглі (понад 100 діб).
Насіння за розміром, формою та забарвленням дуже різноманітне і поділяється на дуже дрібне (менше 5 мм), дрібне (6-10 мм), середнє (11-15 мм), велике (16-20 мм) і дуже велике (понад 20 мм). Воно буває вузьким, середнім та широким. За забарвленням — біле, кремове, сіре, світло-cipe, брунатне та чорне з рубчиком (у кормового кавуна — без рубчика). Залежно від маси 1000 насінин воно поділяється на крупне — понад 100 г, середнє — 70-99 г і дрібне — 30-69 г. Насіння видаляють із спілих плодів і підсушують до вологості 10%. У такому стані воно добре зберігає посівні якості протягом 6-8 років.
Мал.4. Форма плоду:
1 – сплюснута; 2 – округла; 3 – тупоеліптична; 4 – овальна; 5 – грушоподібна; 6 – циліндрична
Вимоги рослин кавуна до умов навколишнього середовища
Як уже відзначалося, кавун — жаростійка та світлолюбна культура. Тому для свого росту і розвитку вимагає багато тепла і сонячного освітлення. При сухій жаркій погоді плоди нагромаджують більше цукру, є смачнішими та ароматнішими. Тому ріст і розвиток його тісно пов’язаний з умовами зовнішнього середовища.
Вимоги до тепла. Найкращі умови для росту і розвитку кавуна створюються в тих районах, де сума активних температур (понад 10°С) за вегетаційний період становить 3200-3400°. Насіння його починає проростати за температури 16-18°С. За нижчої температури воно проростає повільно, частина його втрачає схожість, пліснявіє та гине. Сходи, які з’явилися на поверхню фунту, як правило, ослаблені та в подальшому їх ріст сповільнений, а продуктивність рослин знижується і якість погіршується.
Оптимальна температура для проростання насіння знаходиться в межах 20-25°С, а при вищій (понад 35°С) цей процес також сповільнюється. Для нормального росту і розвитку рослин оптимальною є температура від 25 до 30°С. Вища вже починає сповільнювати ріст і розвиток рослин, а при 44°С починається коагуляція білка в клітинах. У жаростійкості рослин кавуна значну роль відіграють покривна тканина й опушеність листків, восковий наліт на них та здатність до посиленої транспірації води в період спеки, що сприяє їх охолодженню. Внаслідок швидкого пересування води судинами температура рослин знижується на 6-7°С.
Зниження температури повітря до мінус 1°С згубно діє на рослини, а 5-10°С різко стримує їх ріст. Особливо негативне тривале зниження температури нижче 15°С в період квітування рослин. Це призводить до опадання бутонів і квіток, а пилок і маточка не дозрівають, що значно погіршує процес запилення. Коренева система кавуна більш чутлива до зниження температури, ніж вегетативна. За тривалого її зниження нижче 15°С корінці пошкоджуються мікроорганізмами, починають швидше відмирати, ніж листки та стебла.
Висока температура повітря (понад 40°С) і низька відносна вологість його в період квітування рослин також негативно впливає на запилення квіток. Для запилення квіток кращою температурою повітря в ранкові години є 18-20°С, а вдень — 20-25°С.
Вимоги до світла. Кавун відноситься до культур нейтрального (або короткого) дня, до світла він досить вимогливий. Для нормального його росту і розвитку потрібне світло певного спектра, достатньої інтенсивності та тривалості дня. Світлова стадія краще відбувається за 12-годинного світлового дня і закінчується до утворення 4-5 справжнього листка. Скорочення його до 10-12 годин впродовж двох тижнів після з’явлення сходів прискорює формування жіночих квіток, плодоношення та достигання плодів. Скорочення світлового дня до 8 годин, а також зниження сонячної інсоляції та температури повітря в період вирощування погіршує ріст і розвиток рослин кавуна. Рослини його також не витримують затінення та забур’янення посівів. При цьому не тільки зменшується врожайність, але й зменшується розмір плодів та погіршується їх якість. У хмарну погоду, при загущенні рослин та надмірному зволоженні зменшується нагромадження в плодах сухої речовини та цукрів.
Вимоги до вологості ґрунту та повітря. У зв’язку з тим, що судинами рослин кавуна вода пересувається швидко і досить добре, то незважаючи на велику поверхню листкового апарату, який випаровує велику кількість вологи, суховії їм не завдають великої шкоди. Водночас, рослини кавуна є досить вологолюбними. На надходження води до листкового апарату в значній мірі впливає температура ґрунту. При зниженні її коренева система слабо вбирає з ґрунту воду і рослини потерпають від її нестачі. За високої температури повітря і суховіїв внаслідок наявності великого листкового апарату рослини також відчувають нестачу вологи і прив’ядають.
Оптимальна вологість ґрунту в шарі 0-70 см для кавуна знаходиться в межах 75-80% НВ, а відносна вологість повітря — 40-60%. Зниження вологості ґрунту до 45% НВ є критичним. При зниженні відносної вологості повітря погіршується запилення квіток, сповільнюється ріст, збільшується тривалість вегетаційного періоду та знижується продуктивність рослин. Все це свідчить про те, що при недостатній кількості опадів у південних районах рослини кавуна в окремі фази росту та розвитку потрібно поливати. Однак і підвищена відносна вологість повітря також негативно впливає на рослини кавуна — вони уражуються грибковими хворобами.
Вимоги до елементів живлення. Рослини кавуна добре реагують на внесення органічних і мінеральних добрив. Однак, при внесенні підвищених норм органічних добрив, особливо свіжого гною, затримується Ріст і розвиток рослин, знижується стійкість їх проти хвороб, погіршується якість плодів. Кавун добре реагує на внесення перегною.
З мінеральних добрив кавун найкраще реагує на фосфорні, менше — на азотні та калійні, особливо в першій половині вегетації. При доброму забезпеченні фунтів легкодоступними формами фосфору рослини краще засвоюють азот і калій. На 10 т врожаю рослини кавуна з ґрунту виносять 23,0 кг азоту, 8,0 фосфору і 25,0 кг калію.
Рослини кавуна погано реагують на хлорні форми калійних добрив, а також на засолення ґрунту. Кращими ґрунтами для вирощування кавуна є чорноземи, темно-сірі опідзолені та наносні легкого механічного складу, а також супіщані з рН 6,5-7,5. При цьому, коренева система рослин здатна засвоювати поживні речовини навіть із бідних ґрунтів. Тому кавун можна вирощувати навіть на піщаних ґрунтах. Малопридатні для його вирощування важкосуглинкові та перезволожені ґрунти з близьким заляганням ґрунтових вод. Характерно, що фактор механічного складу ґрунту є більш вагомим, ніж його родючість.
Особливості вирощування кавуна у відкритому ґрунті
Кращими попередниками для кавуна є перелоги, багаторічні трави, озима пшениця та кукурудза на силос. Обробіток ґрунту такий самий, як під огірок. Сприятливі умови для сівби кавуна настають, коли ґрунт прогріється на глибині загортання насіння до температури 16-18 О При сівбі насіння в холодний ґрунт частина його пліснявіє та втрачає схожість. Запізнення з сівбою призводить також до зрідження сходів, затримання строків збирання, зниження врожайності плодів та їх якості.
Насіння скоростиглих сортів і гібридів висівають за схемою 140×70 см, 140×140, 140+70×70 см, середньо- і пізньостиглих — 210×140, 210×210, 280×210, 210+70×70 см. Норма висіву насіння залежить від густоти рослин та його розміру. У дрібнонасінних сортів та гібридів норма висіву становить 3-4 кг/га насіння, у крупнонасінних — 5-6 кг/га. Сівалки точного висіву дозволяють її зменшити удвічі. Глибина сівби — до 5 см, а на легких ґрунтах та при низькій вологості – до 7 см. При з’явленні сходів розпушують міжряддя на глибину 4-6 см. У фазі 2-3 листків рослини проривають, залишаючи одну-дві найкраще розвинені в гнізді. До розля-гання стебел проводять 2-3 розпушування міжрядь. На поливних землях у період масового утворення плодів рослини поливають. На початку квітування для кращого запилення квіток вивозять бджолосім’ї з розрахунку 1-2 вулики на 1 га. Для одержання більш раннього врожаю кавун вирощують розсадним способом. Розсаду вирощують у горщечках розміром 10×10 см і висаджують у 25-30-денному віці, коли мине загроза весняних приморозків.
Урожай плодів збирають у біологічній стиглості, коли плоди набудуть відповідного забарвлення і блиску та почнуть засихати плодоніжки та вусики в пазухах листків. Урожайність плодів кавуна в умовах богари в середньому становить 15,0-20,0, а на поливних землях — до 60,0-80,0 т/га.
Особливості вирощування кавуна у закритому ґрунті
Кавун вирощують у зимових і плівкових теплицях, парниках та під малогабаритним плівковим покриттям. Для цього використовують ранньостиглі сорти та гібриди. Агротехніка вирощування така сама, як для огірка, з деякими особливостями. Вік розсади 25-30 діб.
У зимових теплицях розсаду висаджують у кінці січня — на початку лютого, у плівкових – із середини березня — до 10-15 квітня, залежно від способу обігріву споруд, коли ґрунт прогріється до температури 20-22°С. Схема висаджування 70×70 см, 140×70, 100×100, 160×50-60 см. На початку квітування в теплицях або біля них встановлюють вулики з бджолосім’ями. На рослині залишають 2-3 плоди. Якщо на пагоні залишити два, то останній погано розвивається. До утворення плодів температуру в сонячні дні підтримують на рівні 25-27°С, в хмарні — 22-25°С і вночі 18-20°С, ґрунту — 22-24°С, а в період наливу плодів і до їх достигання — 27-30, 24-27, 20-22 і 24-26°С відповідно, відносну вологість повітря — 70%. Поливають рослини рідко, коли вологість ґрунту (субстрату) знижується до 60% НВ. Відразу після поливу споруди провітрюють. Надмірна вологість у цей період призводить до ураження рослин хворобами, затримує достигання плодів та зниження вмісту цукру в них. Плоди, які почали наливатися, вміщують у сітки та підв’язують до шпалери.
У парники розсаду кавуна починають висаджувати з середини березня з розрахунку 1-2 рослини під парникову раму. Під малогабаритне плівкове покриття висаджують її на 15-20 днів раніше, ніж у відкритий ґрунт. Врожайність плодів кавуна в зимових теплицях становить 8-10 кг/м, у плівкових — 6-8 кг/м², в парниках — 7-10 кг на раму, а в малогабаритних плівкових покриттях — 5-6 кг/м².
Користь і шкода кавуна: як вибрати солодкі і соковиті плоди
Розбираємо корисні властивості кавуна і називаємо ознаки солодкого і стиглого плоду.
Серед сезонних фруктів і овочів серпня кавун вважається найсмачнішими ласощами. Любителі кавуна готові їсти його кожен день, але навіть у такої прекрасної культури є протипоказання. УНІАН розповість, чим корисні і шкідливі кавуни, і як вибрати солодкі і соковиті плоди при покупці.
Раніше ми розповідали, в чому користь і шкода груші.
Чим корисний кавун
Кавун – чудове джерело вітамінів A, В1 і В6, які корисні для зору і нервової системи. Фолієва кислота в його складі вкрай важлива для нормального кровообігу. Лікопін в кавуні зменшує тромбоутворення, зміцнює судини і уповільнює процеси старіння.
Доведено, що кавун покращує травлення, корисний для обміну речовин, зменшує ризик захворювання серцевими хворобами. Його сік корисний для нирок і має сечогінну дію. З кісточок кавуна виробляють надзвичайно корисне для шкіри і волосся кавунове масло.
Шкода кавуна і протипоказання
Кавуни можуть нашкодити здоров’ю, якщо купувати їх в неперевіреному місці. Для збільшення термінів зберігання в них можуть додавати шкідливі речовини. Також не варто купувати цю рослину біля доріг.
Не можна вживати розрізаний кавун, якщо він зберігався не в холодильнику. Псується цей продукт дуже швидко. Є великий ризик отруїтися несвіжим фруктом.
Кавун з обережністю дають дітям через сильний сечогінний ефект. Не рекомендується вживати цей продукт при хворобах кишечника і цукровому діабеті. У добу рекомендується з’їдати не більше 1 кг кавунової м’якоті.
Як вибрати солодкий і соковитий кавун
Фахівці радять купувати кавуни середнього розміру. Великі плоди часто бувають несолодкими і водянистими, а в маленьких багато кісточок. Про солодкість кавуна говорить наявність жовтої плями на шкірці – це значить, що плід дозрів природним шляхом. При постукуванні звук повинен бути дзвінким. А якщо кавун стиснути з двох сторін, то маєте почути легкий хрускіт.