ІГНОРУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Навмисно не помічати кого-, чого-небудь, не звертати уваги на когось, щось.
Слово ігнорувати за сучасною літературною нормою вимагає після себе додатка в знахідному відмінку без прийменника. Отож треба говорити і писати ігнорувати звичаї, ігнорувати правила тощо.
СЛОВО, а, с.
Префікс з- перед буквами на позначення глухих приголосних к, п, т, ф, х (КаФе «ПТаХ») переходить у с-. Приклад: Скласти, спалити, стерти, сфотографувати, схвалити.
писати
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
|---|---|---|
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | пишу | пишемо |
| 2 особа | пишеш | пишете |
| 3 особа | пише | пишуть |
ІГНОРУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Навмисно не помічати кого-, чого-небудь, не звертати уваги на когось, щось.
ігнорувати. Тлумачення із "Словника української мови"*. ІГНОРУВАТИ, у ю, у єш, недок. і док ., перех. Навмисно не помічати кого-, чого-небудь, не звертати уваги на когось, щось.