Скільки було Ніні Руслановій

Померла відома актриса: зірка “Собачого серця” і “Афоні”

Ніна Русланова – відома радянська і російська актриса померла у віці 75 років. Вона померла від тривалої хвороби. Відзначимо, що вона перенесла інсульт не так давно.

Про це повідомили в Спілці кінематографістів РФ, а також артист Стас Садальський.

Про смерть зірки стало відомо 21 листопада.

“Померла Ніна Русланова. Що говорити, не знаю. Ніночка. Друг, подруга, просто близька людина. Скільки нас пов’язувало, зараз вже не перерахувати, та й ні до чого. Незважаючи на хворобу, вона намагалася триматися. Часто за старою звичкою дзвонила мені на домашній телефон і наговорювала щось на автовідповідач: “Говорит автоприветчик!”, – написав Садальський.

Ніна Русланова померла (фото: facebook.com/stas.sadalskij)

Біографія актриси

Ніна Русланова народилася 5 грудня 1945 року в місті Богодухові під Харковом. У двомісячному віці вона потрапила в дитбудинок. Пізніше вона сама вибрала собі прізвище Русланова, як у співачки Лідії Русланової. Потім вона вступила до Харківського театрального інституту, а потім до Щукіна вже в Москві. Там і склалася кар’єра артистки.

Ніна із задоволенням грала в театрі. З 1969 року працювала в театрі імені Вахтангова, в 1985-1988 роках — в театрі імені Маяковського, з 1987-го — в театрі імені Симонова.

Глядачі знають її дуже добре – вона знялася приблизно в 170 кінокартинах.

Серед найвідоміших фільмів – “Короткі зустрічі “(1967) Кіри Муратової, “Афоня” Георгія Данелії (1975), “Не стріляйте в білих лебедів” (1980) Родіона Нахапетова, “Мій друг Іван Лапшин” (1985) Олексія Германа, “Собаче серце” та інші.

Померла актриса, яку у дитинстві знайшли на вокзалі у Харківській області

Ніна Русланова померла після тривалої хвороби. Про це повідомив актор Станіслав Садальський у своїх соціальних мережах:

“Ніночка. Друг, подруго, просто близька людина. Скільки нас пов’язувало, зараз уже не перерахувати, та й нема до чого. Незважаючи на хворобу, вона намагалася триматися. Часто за старою звичкою дзвонила мені на домашній телефон і намовляла щось на автовідповідач: “Говорить автопривітник!”

Ніна Русланова народилася наприкінці 1945 року, але нічого не знала про своїх батьків, оскільки двомісячну її знайшли на залізничній станції у місті Богодухів Харківської області. Прізвище, по батькові та дату народження — 5 грудня 1945 року — їй дали у дитячому будинку, де вона виховувалося. Після дитбудинку Русланова здобула спеціальність “штукатур” у будівельному училищі, потім рік провчилася у Харківському театральному інституті, а потім поїхала до Москви і вступила до Театрального училища імені Б. В. Щукіна.

Русланова працювала у театрі імені Вахтангова та театрі імені Маяковського, знялася у 140 картинах, серед яких “Короткі зустрічі”, “Пізнаючи біле світло” та “Настроювач” Кіри Муратової, “Мій друг Іван Лапшин” Олексія Германа, “Афоня” Георгія Данелії, “Завтра була війна” Юрія Кари.

Все життя Русланова намагалася знайти свою сім’ю, але не змогла. Під час однієї з передач жителька Пермського краю розповіла історію про те, що їхня родина поверталася з евакуації і мати залишила на вокзалі у Богодухові новонароджену дівчинку, оскільки у неї не було молока. Тест ДНК показав збіг на 70%, але Ніна Русланова з невідомих причин не захотіла зустрічатися з родичами.