сіль

1 . Біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін.

Сім год у Крим по сіль ходив [чумак], А сім год до Дону; Ані долі, ані щастя Ні в людях, ні дома! (Я. Щоголів);

– Може, тобі ще й солі треба до страви? – промовила Соломія і поставила перед Денисом, солянку. – Посоли, то буде смачніше (І. Нечуй-Левицький);

Дід виймає шматок хліба та дрібок солі, починає й собі снідати. (Панас Мирний);

Вмочає [Вустимко] картоплину в сіль і запихає її в рот (І. Багмут);

Квітує степ на Перекопі. Іскриться сіль на Сиваші (Л. Дмитерко);

* Образно. В спільних битвах і горіннях – Дружби сіль кріпка. І Міцкевич в поколіннях Привіта Франка (Т. Масенко);

Серед скель, як сон, легких, Я думок тяжкою сіллю Посипав безжурний сміх (М. Рильський);

* У порівн. За Ташанню по ярах шуміли, спадаючи, весняні води. Сива паморозь блищала на землі, як сіль (Григорій Тютюнник);

* Образно. * У порівн. Правда, як сіль, солона (Григорій Тютюнник);

// Біла речовина, що осідає на одязі від випарів поту.

Один по одному піднімалися мінометники на висоту за командиром роти. Сорочки на їхніх спинах за ці дні побіліли: на них, пропотілих наскрізь, виступила й позасихала сіль (О. Гончар).

2. перен. Те, що становить суть, смисл чого-небудь.

Зоя й тоді не зрозуміла, в чому сіль тих віршів (А. Кримський);

// Хтось особливо значний або щось винятково цінне, важливе.

3. перен. Те, що надає гостроти словам, висловлюванням; дотепність.

Коли який жарт надто часто повторяти, то він втратить свою сіль, се треба пам’ятати юмористам [гумористам] (Леся Українка);

Входять гості, От буйна сіль тонкої злості Розмову приправляє їм (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

– Крутиться [корчмар], мов той в’юн! – додав хтось слово пополам із сіллю (М. Чабанівський);

// Дотепні, але грубі слова та вислови.

Може б, наш український гумор обійшовся без тої нетовченої солі, що пересипає грубо всі наші часописи (Леся Українка).

4. Хімічна сполука, речовина, у якій водень кислоти повністю або частково заміщений металом.

Якщо пропускати сірководень у розчин їдкого натру, то утворюється розчинна у воді натрієва сіль сірководневої кислоти (з навч. літ.);

Мінеральні добрива на кислих ґрунтах слід вносити у формі лужних або фізіологічно лужних солей (з наук. літ.);

Підгодівля тварин солями мікроелементів, якщо їх не вистачає в кормах, зміцнює здоров’я худоби, збільшує її живу вагу (з наук.-попул. літ.);

// Просочена нашатирним спиртом сода, яка раніше була лікувальним засобом.

Не міг [Драгомирецький] заснути. Він вже пив валер’янку, нюхав солі – нічого не допомогло (Ю. Смолич);

Вона наливала йому валеріани [валер’янки], давала нюхальну сіль, але Обручов довго не міг заспокоїтися (З. Тулуб).

Зустріча́ти / зустрі́ти (зустрі́нути) [з] хлі́бом і сі́ллю див. зустріча́ти ;

Поцура́тися хлі́ба (хлі́ба-со́лі) див. поцура́тися;

Про́симо хлі́ба-со́лі (хлі́ба та со́лі) одві́дати див. проси́ти ;

(1) Самоса́дна (самооса́дна) сіль – те саме, що самоса́дка.

△ (2) Англі́йська сіль, фарм. – лікарський препарат, застосовуваний як проносний засіб; гірка сіль;

(3) Бертоле́това сіль – застаріла назва хлорату калія – кристалічний білий порошок, що розчиняється у воді і має широке застосування в хімічній промисловості та медицині.

Бертолетова сіль при нагріванні вся без залишку перетворюється у хлористий калій і кисень (з навч. літ.);

(4) Гла́уберова сіль – сіль сірчанокислого натрію, яку використовують у промисловості, медицині; мірабіліт.

Морська вода .. містить у собі так звану глауберову сіль. (Остап Вишня);

(5) Кам’яна́ сіль – мінерал, що за своїм хімічним складом є хлористим натрієм; гірська порода, що складається з цього мінералу;

(6) Ки́сла сіль – сіль, що містить водень, здатний заміщуватися металом.

Кислим називається фіксаж, до складу якого введена кисла сіль або слабка кислота (з наук. літ.);

(7) Кухо́нна сіль – те саме, що Хло́ристий на́трій (див. на́трій ).

В харчовий раціон необхідно додавати кухонної солі (з навч. літ.);

(8) Сегне́това сіль – подвійна сіль винної кислоти, що має вигляд безбарвних прозорих кристалів; використовується в хімії та медицині.

◇ (9) Атти́чна сіль – дотепний насміх, витончений дотеп.

Сергій Іванович, .. вмів, як ніхто, .. несподівано підсипати аттичної солі і цим змінювати настрій співбесідників (Переклад О. Кундзича);

Відва́жити со́лі [до́бре] див. відва́жувати ;

Води́ти хліб-сі́ль (хліб і сіль) див. води́ти ;

Гото́вий з’ї́сти (проковтну́ти) без со́лі див. гото́вий ;

(10) Діли́ти хліб-сіль попола́м (д) див. діли́ти;

(11) Діли́ти хліб-сіль по́рівну (д) див. діли́ти;

Діли́ти хліб-сі́ль (хліб і сіль) [на́впі́л] див. діли́ти;

Додава́ти / дода́ти со́лі (пе́рцю, со́лі та пе́рцю) див. додава́ти;

Зароби́ти на сіль до оселе́дця див. заробля́ти;

Люби́ти, як сіль в о́ці [і терни́ну в бо́ці] див. люби́ти;

Навчи́ти, почо́му (почі́м) хліб і сіль див. навча́ти;

Наси́пати со́лі на хвіст див. насипа́ти ¹;

(12) Не до со́лі кому і без дод.:

а) кому-небудь байдуже до чогось, коли є інші, важливіші справи.

А вже мені не до солі, коли грають на басолі (Номис);

б) кому-небудь дуже скрутно.

– А чортові, не до солі: Хвостиком киває, Ніс скопилив, мов ґринджоли, І дверей шукає (П. Гулак-Артемовський);

Робота у мене часами .. йшла не шпарко, бо такі були справи, що було “не до солі” (Леся Українка);

– Мені тепер, як кажуть, – не до солі. Що то робить моя Одарочка? (О. Стороженко);

[Не оди́н (до́брий)] пуд (рідше ла́нтух) со́лі з’ї́сти див. з’їда́ти ;

Перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на сіль, на квас) див. перебива́тися ;

Перехо́дити / перейти́ з хлі́бом [і сі́ллю] див. перехо́дити ;

Подя́кувати за хліб і (за) сіль; Подя́кувати за хліб-сі́ль див. подя́кувати ;

Почо́му (почі́м) хліб і сіль див. хліб ;

Проковтну́ти без со́лі див. проковтну́ти ;

Си́пати зайця́м со́лі на хвіст див. си́пати ;

Си́пати со́лі (сіль) на ра́ну див. си́пати ;

(13) Сіль землі́, книжн. – найкращі, найвидатніші представники народу; добірна частина певного товариства, суспільства, іноді ірон.

То ж сіль землі, то ж сила молода ішла на смерть, на згубу неминучу (Леся Українка);

– Гірники, питаєш? – Гірники, як тобі сказати, сіль землі. (М. Рудь);

– Це храм науки. Тут відвіку Справляє месу сіль землі. (С. Караванський);

На хутори не кликали [читати “Кобзар” Т. Г. Шевченка]. На хуторах жила “сіль землі”. Патріархи. (О. Ковінька);

(14) Сіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк. – уживається як усталена форма застереження від зурочення.

Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: “сіль тобі в оці” (М. Коцюбинський);

“Сіль тобі в очі”, – тричі повторював у думках, бо хоч і був учителем, але селянські забобони не відлетіли від нього (М. Стельмах);

(15) Сіль тобі́ на язи́к [, печи́на в зу́би (у ві́чі)] – уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго.

– Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! – крикнув з досади Шрам .. – Сіль тобі на язик, печина в зуби! – оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п’яненька (П. Куліш);

Спаси́бі за хліб, за сіль (за хліб і сіль) див. спаси́бі ;

(16) У Крим по сіль – традиційна жартівлива відповідь на запитання “куди йдеш, йдете, їдеш, їдете?”.

– Куди їдете? – запитує Гнат, заступаючи жеребцем дорогу. – У Крим по сіль, – веселіє очима Джмелик (Григорій Тютюнник);

Хліб та (і) сіль! див. хліб ;

Цура́тися / поцура́тися хлі́ба-со́лі; Цура́тися / поцура́тися хлі́ба [й со́лі] див. цура́тися ;

(17) Як (мов, ні́би і т. ін.) сіль в о́ці:

а) (у кого, кому) бути неприємним, завдавати прикрощів кому-небудь; заважати комусь або дратувати когось.

Еге, десь Гафійка забарилась на музиках. Хай погулає дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата. Та й те людям, мов сіль в оці (М. Коцюбинський);

Заплакані очі [Іванихи] палали нестримним гнівом: – Ти радий здихатися моєї дитини! Він тобі сіль в очах! (Леся Українка);

Городове козацтво та Січ були москвинам сіллю в оку: озброєна Гетьманщина була небезпечною країною (М. Лазорський);

б) (зі сл. люби́ти, ірон.) уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити).

Так його любить, як сіль в оці, а тернину в боці (прислів’я);

Пішов русин найматися до графа, якого люди любили, як сіль в оці (з казки);

(18) Як сіль у воді́, зі сл. пропасти – безслідно.

– Не сунь носа, куди не треба! Роби так, щоб були всі за нами! А то пропадеш, як сіль у воді! (І. Чендей).

Значення в інших словниках

1. сіль — сіль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. сіль — (кухенна) кн. натрій-хлорид, (кримська) кримка, (кам’яна) б. з. ледянка, (жарту) П. квінтесенція, головна суть , (землі) ІД. еліта, (нетовчена) ІД. візницькі жарти, (англійська) ІД. проносне Словник синонімів Караванського
3. сіль — [с’іл’] сол’і, ор. с’іл’:у, мн. сол’і, солеий Орфоепічний словник української мови
4. сіль — Аби сіль і вода, то не буде голода. Навіть мінімальна їжа є гарантією того, що не буде голоду. Сіль тобі в вічі, а камінь у груди. Прокльон. Звітрена сіль не годиться на ніщо. Лихий чоловік невдалий до доброго діла. Приповідки або українсько-народня філософія
5. сіль — солі, ж. 1》 Біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. || Біла речовина, що осідає на одязі від випарів поту. Зустрічати хлібом і сіллю. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сіль — cіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк. Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: “сіль тобі в оці” (М. Фразеологічний словник української мови
7. сіль — ДО́ТЕП (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком), ДО́КЛАДКА діал., ВІЦ діал.; СІЛЬ розм., ПЕ́РЕЦЬ розм. (те, що надає гостроти словам, висловлюванням). Вона регоче на всю хату і відбиває всі натиски гострим яким словом, влучним дотепом (Г. Словник синонімів української мови
8. сіль — Сіль, со́ли (як виняток), со́лі, сі́ллю; со́лі, со́лей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. сіль — СІЛЬ, со́лі, ж. 1. Біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. Словник української мови в 11 томах
10. сіль — Сіль, со́ли ж. 1) Соль. Оце чвертку соли купив. ЗОЮР. І. 9. Хліба-соли вживати. 2) Не до соли. а) Не до того. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. Ном. в) Названіе пѣсни. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. Словник української мови Грінченка

Як зробити сіль з ароматними приправами – ТОП 8 рецептів для вибуху смаку

Ароматна сіль з приправами, приготовлена своїми руками – відмінна альтернатива покупним підсилювачів смаку. На відміну від останніх, вона не містить хімічних речовин і не несе шкоди здоров’ю. Існує безліч рецептів пряної солі. Серед них можна знайти підходящий варіант для будь-якої страви.

Як самостійно приготувати смачну сіль зі спеціями: рецепти

Сіль з додаванням приправ містить тільки натуральні компоненти. Добавка додасть будь-якої страви більш цікавий і багатогранний смак. Вона з успіхом замінить як звичайну кухонну сіль, так і покупні суміші спецій.

Щоб пряна сіль вийшла смачною і корисною, варто враховувати кілька нюансів:

1. На солі краще не економити. Для пряних сумішей найкраще підходить велика морська або гімалайська сіль. В цьому випадку суміш вийде більш корисною.
2. Краще молоти прянощі самостійно. Якщо такої можливості немає, переваги варто віддавати спецій грубого помелу.
3. Всі прянощі повинні бути добре висушені. Цедру цитрусових використовують відразу після її відділення від фрукта.
4. Зберігають солону суміш в герметично закритій ємності зі скла або паперовому пакеті.

Адигейська

Адигейська солона суміш сподобається любителям східних ароматів. Спеція добре поєднується з м’ясними стравами, овочами. Для її приготування потрібно:

1. 2 великі головки часнику очистити від лушпиння і подрібнити на спеціальній Давилка. Часникова пюре втерти в 0,5-0,7 кг солі.
2. До часниково-сольової суміші додати по 0,5 пачки чабера (чебрецю), хмелі-сунелі (можна замінити пажитника), паприки (солодкої), петрушки, чорного перцю, майорану, кропу і 1 ст. л. без гірки меленого червоного пекучого перцю.
3. Всі інгредієнти перемішати, розтираючи суміш між долонями.
4. Приправу викласти на газету і дати просохнути, періодично перемішуючи. Сухі спеції пересипати в банку.

Зі спеціями потрібно працювати в рукавичках. Часник і гострий червоний перець викликають роздратування шкіри, особливо якщо є дрібні ранки.

До перегляду відео про сіль:

Балканська шарена

Балканська шарена – один з найпопулярніших гастрономічних сувенірів, який привозять туристи з відпочинку в Болгарії. Приготувати таку суміш можна і вдома. Для цього:

1. Півсклянки волоських горіхів прокаливают на сковорідці і змішують зі склянкою кукурудзи для попкорну. Інгредієнти перемелюють в кавомолці, потім просівають через сито.
2. Орехово-кукурудзяну муку змішують з 0,5 ст. чебрецю (чебрецю), 0,25 г пажитника, 0,25 г солодкої паприки, 1 ч. л. чорного перцю.
3. Сіль додають безпосередньо перед використанням приправи.

Доповнить рецепт корисна інформація:

грибна

Грибна приправа стане відмінним доповненням для овочевих страв, тушкованого м’яса, супів. Можна їй посипати саморобні чіпси або сухарики.

Для приготування добавки змішують стакан крупної солі з 8 ст. л. подрібнених на м’ясорубці сушених лісових грибів. Печериці або гливи для цього рецепта не підійдуть, так як не володіють насиченим ароматом.

Не варто додавати інші прянощі в цю суміш. Вони переб’ють грибний аромат. Єдина спеція, яка підкреслює грибний смак – чебрець, але його має бути зовсім небагато.

Про те, як готувати приправу дивіться далі:

Зелена огіркова

Незважаючи на назву, до складу цієї приправи не належать огірки. Просто пряність має насичено-зеленим кольором. Це універсальний варіант, який підійде для будь-яких страв.

1. 4 часниковий стрілки миють, подрібнюють на м’ясорубці. Потім розтирають з 0,5 ст. солі.
2. Інгредієнти змішують з 0,5 ст. цукру і 0,5 ст. петрушки.
3. Приправу просушують на папері, періодично помішуючи.

Як зробити зелену приправу дивіться:

Імбирно-апельсинова

Приправа з імбиром і апельсином має пікантний освіжаючий смак. Вона підійде для рибних, овочевих страв, птиці, соусів, морепродуктів.

1. 1 великий апельсин обдають окропом, витирають насухо. Після цього цедру натирають на дрібній тертці.
2. Аналогічно натирають столову ложку імбиру.
3. Імбир і цедру апельсина змішують зі склянкою солі. Спеції намагаються перетерти між собою, щоб їх смаки змішалися.
4. На повільному вогні прогрівають приправу протягом 15 хв, безперервно помішуючи. Суміш спецій висипають тонким шаром на велике блюдо, даючи охолонути і просохнути.

сванська

Сванська сіль – традиційна грузинська приправа, названа на честь регіону, де її виробляють. Добавку готують з трав, які ростуть в цій місцевості.

Оригінальний рецепт прянощі зберігають в секреті, але любителям східної кухні вдалося наближено відтворити спосіб її приготування:

1. До 0,5 кг солі додають по 0,25 ст. шафрану, кроповий насіння, пекучого червоного перцю, кмину, коріандру (насіння кінзи), 0,5 ст. хмелі-сунелі (уцхо-сунелі в оригіналі), 120 г часникового пюре.
2. Компоненти пряної суміші перетирають руками в ступці або тарілці. Роблять це довго і ретельно, щоб всі смаки змішалися.

Підійдуть свіжі або сухі трави. Перший варіант називають річним, а другий зимовим.

Дивіться, як готувати приправу:

суха гремолатою

Італійська суха гремолатою поєднується практично з усіма стравами. З неї готують ароматизоване масло, соуси.

1. Пучок м’яти і пучок петрушки миють, просушують паперовим рушником, дрібно рубають. Використовують не лише листя, але і стебла.
2. Пару великих зубчиків часнику і цедру одного лимона подрібнюють на дрібній тертці. Перед зняттям цедри лимон обдають окропом і просушують рушником.
3. 1 стручок гострого перцю дрібно рубають. Щоб зробити спецію менш гострою, з перцю видаляють насіння.
4. Всі інгредієнти перемішують. До них додають 0,5 ст. солі.
5. Приправу розкладають на чисту тканину або широке блюдо і просушують тиждень, періодично перемішуючи.

Можна приготувати приправу по відео:

Цитрусово-розмаринова

Лимонна суміш ідеально поєднується з рибою, морепродуктами, сирими і запеченими овочами, рисом. Класичний склад приправи – сіль і цитрусова цедра.

Щоб приготувати більш цікавий вигляд такий спеції, змішують 2 ст. л. солі, 2 ст. л. сухого або 4 ст. л. свіжого розмарину і цедру одного лимона. Сіль розтирають з цедрою і запашними травами, щоб вона просочилася ефірними маслами.

Добавку просушують протягом доби на газетці, періодично перемішуючи. Можна сушити в духовці при 40 градусах.

Для отримання цедри з шкірки цитрусових знімають тільки жовту частину, так як біла гірчить.

Сіль зі спеціями – більш корисна альтернатива покупним приправ. З її допомогою можна зробити смак страв більш вишуканим і незвичайним. Головне – підібрати підходящу суміш.

Який з рецептів вам сподобався найбільше? Діліться своїми ідеями сумішей в коментарях. Зробіть життя друзів «смачніше», розповівши їм про статтю в соцмережах.