1 Ом – це опір такого провідника, в якому за напруги на кінцях 1 вольт тече струм 1 ампер.
Один ом дорівнює опору провідника, на кінцях якого виникає напруга один вольт при силі струму один ампер за умови, що в провіднику не виникає жодної електрорушійної сили. 1 Ом = 1 В/А = 1 м²·кг·с−3·А−2. Одиниця названа на честь німецького фізика Георга Ома.
Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Ом (Ом, Ω) — одиниця вимірювання електричного опору в системі SI.
Електри́чний о́пір — скалярна фізична величина, що характеризує властивість провідника створювати протидію проходженню електричного струму. , одиниця опору в системі SI — Ом. Опір — це величина, яка характеризує спроможність елемента перетворювати електричну енергію на теплову.
Омметр: прилад для вимірювання електричного опору провідника. О. для вимірювання великих опорів називають мегомметрами, для невеликих — мікроомметрами.
Сила струму в ділянці кола прямо пропорційна напрузі на кінцях цієї ділянки і обернено пропорційна опору.
Ом (Ом, Ω) — одиниця вимірювання електричного опору в системі SI. За визначенням Міжнародного бюро мір і ваг Одиниця названа на честь німецького фізика Георга Ома. Оберненою одиницею є сименс: 1 См = 1 Ом . Крім активного опору у омах вимірюються реактивний опір та імпеданс.