Мовна сім’я

група мов, що пов’язані між собою спільним походженням / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia

Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:

Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Мовна сім’я?

Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини

Мовна сім’я — група мов, пов’язаних походженням від єдиної спільної мови (батьківської), тобто прото-мови. Термін «сім’я» відображає генеалогічну модель виникнення мови в історичній лінгвістиці, яка використовує метафори, що порівнює мови з людьми в їхньому генеалогічному дереві та застосовує до них методи еволюційної таксономії. Лінгвісти описують дочірні мови в межах мовної сім’ї як генетично пов’язані [1] .

Мовні сім’ї

У сучасному світі нараховується близько 5 тис. різних мов [2] . Детально встановити їх кількість дуже важко, окремі куточки планети Земля недостатньо вивчені в лінгвістичному відношенні.

Відокремлене положення займають такі великі мови, як японська (123 млн мовців), корейська (80 млн мовців); також баскська, юкагірська, бурська та нівхська [2] .

Індоєвропейська

Індоєвропейська мовна сім’я поділяється на 10 мовних груп (індоарійська, романська, германська, слов’янська та інші), що об’єднують близько 100 різних мов, якими розмовляє 44,8 % населення світу [2] . До найбільш поширених мов цієї сім’ї належать: англійська (450 млн мовців), гінді (260 млн мовців) і урду (70 млн мовців), іспанська (300 млн мовців), бенгальська (240 млн мовців), російська (240 млн мовців), португальська (170 млн мовців), німецька (100 млн мовців), французька (100 млн мовців), українська (понад 50 млн мовців) [2] . Лінгвісти вважають, що мови цієї сім’ї виникли на межі Південно-Східної Європи і Західної Азії на початку нашої ери і розповсюдилися від країн Західної Європи до Індо-Гангської низовини. У XVI—XIX століттях мови цієї сім’ї поширились по всіх континентах світу [2] .

Сино-тибетська

Сино-тибетська мовна сім’я друга за кількістю мовців, нею розмовляє 22,6 % населення світу. Китайською мовою на початку 2010-х років розмовляло понад 1,3 млрд осіб. Територіально займає дуже компактну територію Східної і Південно-Східної Азії [2] .

Нігеро-кордофанська

Мовами нігеро-кордофанської мовної сім’ї розмовляє 6 % населення світу [2] . Поширені у Африці на південь від Сахари.

Семіто-хамітська

Мовами семіто-хамітської мовної сім’ї (афроазійської) розмовляє 5,6 % населення світу [2] . Арабська мова налічує близько 240 мільйонів мовців. Поширені у Північній Африці та на Близькому Сході.

Австронезійська

Мовами австронезійської мовної сім’ї розмовляє 4,9 % населення світу, індонезійська мова налічує 250 млн мовців [2] . Поширені на островах Тихого океану, Зондському архіпелазі й Тайвані (Азія), Мадагаскарі (Африка) [2] .

Дравідійська

Мовами дравідійської мовної сім’ї розмовляє 3,9 % населення світу [2] . Приблизно 85 мов, поширених на півдні Індостану.

Алтайська

Австроазійська

Австроазійська мовна сім’я об’єднує понад 150 мов, поширених у континентальній частині Південно-Східної та Південної Азії. Близько 117 млн мовців.

Ніло-сахарська

Кавказька

Кавказька мовна сім’я об’єднує приблизно 40 місцевих мов Кавказу, якими говорять 12 млн людей.

Уральська

Мовами уральської мовної сім’ї говорять фінів, саамів, угорців, хантів, мансі та інші народи, що населяють північ Європи і Західного Сибіру. Загалом 22 млн мовців.

Койсанська

Койсанська мовна сім’я. Зникаюча невелика мовна сім’я народів пустельної частини півдня Африки.

Ескімосько-алеутська

Ескімосько-алеутська мовна сім’я. Зникаюча невелика мовна сім’я корінних народів крайньої півночі Північної Америки.

Чукотсько-камчатська

Чукотсько-камчатська. Зникаюча невелика мовна сім’я народів Камчатки і Чукотки. 13 тис. мовців.

Див. також

Примітки

(англ.) Rowe, Bruce M.; Levine, Diane P. (2015). A Concise Introduction to Linguistics. Routledge. с. 340–341. ISBN 1317349288 . Архів оригіналу за 10 лютого 2017 . Процитовано 24 лютого 2018 року .

Література

• Левицький Ю.-М. Людські мови : енциклопедичний довідник у 2-х тт. — Монреаль — Л. , 2013. — 1755 + 245 с.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.

Посилання

• Сім’я мов // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К . : Тека, 2006.
• Linguistic maps[Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.]
• Ethnologue[Архівовано 5 жовтня 2001 у Wayback Machine.]
• The Multitree Project[Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.]

§ 63. Етноси. Найпоширеніші мовні сім’ї. Однонаціональні і багатонаціональні країни

Етнічний склад населення. Основними умовами виникнення етносу є спільність території і мови, які виступають потім і як ознаки етносу. Інколи етноси утворюються із різномовних груп (наприклад, багато націй Америки). Тут основну роль відіграє єдність території і одна держава. У ході розвитку всередині етносів складаються характерні риси матеріальної і духовної культури, групових психологічних характеристик, виробляється етнічна самосвідомість. Сформований етнос виступає як соціальний організм, який самовідтворюється з етнічно однорідних шлюбів через передачу новим поколінням мови, культури, традицій тощо. Для більш стійкого існування і найповнішої самореалізації етнос прагне до створення соціально-територіальної організації (держави або національної автономії).

Етнос — це історично сформована стійка спільність людей (плем’я, народність, нація).

Усе людство належить до трьох основних рас. Пригадайте їх назви та характерні ознаки.

Дехто з учених виділяє ще американську й австралоїдну раси. На їхню думку, до першої належать американські індіанці, до другої — аборигени Австралії та деякі народи Океанії, Південної і Південно-Східної Азії.

Людство поділяється не лише на окремі раси, але й на нації. Тепер нація стоїть вище від раси. Так, американська нація США об’єднує представників усіх людських рас. Сьогодні на Землі проживає близько 5 тис. народів і племен. Понад 1,1 млрд чол. налічує китайська нація, понад 300 млн хіндустанців в Індії і американців у США. До великих націй належать і українці. Усього на планеті їх близько 70 млн.

Нація — стійке поєднання людей на певній території, які мають спільні походження, звичаї, історію та мову.

Мовний склад населення. Населення світу поділяється не лише за національною, а й за мовною ознакою. Близько 2,5 тис. основних мов об’єднуються за певними ознаками близькості у мовні групи, а ті, своєю чергою, у мовні сім’ї. Найбільші мовні сім’ї — індоєвропейська (до неї належать українці), китайсько-тибетська та семіто-хамітська. Усі мовні групи утворилися на різних територіях. Шляхом міграції населення вони розселялися планетою. За однією з теорій індоєвропейська мовна група виникла на сучасній території України, а потім її представники кількома хвилями переселялися звідси на захід і схід, північ і південь. Давня мова індійців санскрит є близькою до української. Та й географічні назви західних і південних країн і народів, такі як Галатея, галілеяни, Франція (Галія), Галісія в Іспанії чи Португалія (Порту-Галія), вірогідно вказує на те, що пращури сучасних французів, іспанців, португальців, євреїв і турків могли прийти на ці землі з української Галичини (мал. 171).

Близькість мови не завжди означає близькість генетичного походження народів чи навіть їхньої раси. Так, дуже близькі між собою за мовами тюркські народи належать навіть до різних рас. Наприклад, азербайджанці — до європеоїдної, а казахи, киргизи чи якути — до монголоїдної.

Слов’яномовні росіяни мають угро-фінське походження, а найближчі до них за мовою болгари — тюркське. Мовно найближчі до українців білоруси і поляки теж мають різне генетичне походження. Поляки — слов’янське, а білоруси — балтійське.

Мал. 171. Генеалогічне дерево індоєвропейських мов

Лінгвістика — це наука, що займається дослідженням усього різноманіття мов, яка розглядає їх не окремо, а в сукупності.

Розгляньте таблицю, подану нижче, та зробіть власні висновки.

Українська

Білоруська

Польська

Словацька

✅Мовні сім’ї світу

Вони проживають в основному в Східній, Південно-Східній і Центральній Азії.

Найбільш великими мовними групами алтайської мовної сім’ї є:

• тюркська (турки, азербайджанці, казахи, узбеки, туркмени, киргизи, якути, уйгури);
• монгольська (монголи, буряти, калмики).

Представники алтайської сім’ї проживають на території Північної, Південно-Західної та Центральної Азії.

Афразійська сім’я включає в себе:

• семітську (араби, євреї Ізраїлю, амхара, Тігрінья);
• берберську (бербери, туареги), кушитську (оромо, сомалі);
• Чаду (хауса), представники яких широко поширені по території Південно-Західної Азії та Північної Африки.

Найбільшою мовною групою уральської сім’ї є фіно-угорська група, до якої відносять:

• фінів;
• естонців;
• угорців;
• мордву;
• марійців;
• удмуртів;
• карелів;
• саамі;
• комі;
• Хант і манси.

Народи уральської мовної групи зустрічаються на півночі і сході Європи, а також у Росії.

До дравидської мовної сім’ї належать таміли, малаяли, телугу та інші народи Південної Індії.

Ніґеро-кордофанська мовна сім’я включає в себе більшість народів Тропічної Африки: йоруба, фульбе, конго, коса, зулу та інші народи банту.

Австронезійська сім’я, поширена в Південно-Східній Азії та в Океанії включає до свого складу:

• малайців;
• індонезійців (яванців, сунди, мадурців);
• філіппінців (вісаянців, тагали, ілоканців);
• малагасійців;
• полінезійців;
• меланезійців;
• мікронезійців тощо.

Що ми дізналися?

1. Індоєвропейська мовна сім’я:
   • Найбільша мовна сім’я, що включає більшість європейських мов та багато мов Південної та Західної Азії. Приклади: англійська, іспанська, російська, хінді.
2. Сино-тибетська мовна сім’я:
   • Охоплює мови, поширені в Китаї, Тибеті та Південно-Східній Азії. Приклади: китайська, тибетська, бірманська.
3. Афразійська мовна сім’я:
   • Включає мови, які поширені переважно в Північній Африці та на Близькому Сході. Приклади: арабська, амхарська, хауса.
4. Нігеро-конголезька мовна сім’я:
   • Найбільша мовна сім’я Африки, що включає сотні мов, розмовляють у Субсахарській Африці. Приклади: свахілі, йоруба, ігбо.
5. Алтайська мовна сім’я:
   • Включає тюркські, монгольські та тунгусько-маньчжурські мови, поширені в Центральній та Східній Азії. Приклади: турецька, казахська, монгольська.
6. Уральська мовна сім’я:
   • Включає фінно-угорські та самоїдські мови, поширені в Північній Європі та західного Сибіру. Приклади: фінська, угорська, ненецька.
7. Дравідійська мовна сім’я:
   • Поширена переважно в Південній Індії та на Шрі-Ланці. Приклади: тамільська, телугу, каннада.
8. Австронезійська мовна сім’я:
   • Включає мови, що розмовляють на великій кількості островів в Тихому та Індійському океанах. Приклади: індонезійська, малайська, тагальська.

Висновок

Мовні сім’ї світу являють собою надзвичайну різноманітність мовних систем, які розвивалися та адаптувалися до різних географічних, культурних та історичних умов.

Від Індоєвропейської мовної сім’ї, що охоплює велику частину Євразії, до Австронезійської сім’ї, що поширена на численних островах Тихого та Індійського океанів, ці мовні групи відображають багатство та складність людської комунікації.

Розуміння мовних сімей сприяє кращому усвідомленню глобальної культурної спадщини та підкреслює важливість збереження мовної різноманітності як ключового аспекту людської ідентичності та взаєморозуміння.