Що таке акціонерне товариство?

Малюнок, на якому команда досвідчених професіоналів Існує багато видів формування юридичних осіб. Одним з найбільш затребуваних видів при створенні є акціонерне товариство. З назви зрозуміло, що створення цього типу юридичної особи якось пов’язано з акціями та акціонерами. Що таке акціонерне товариство, як воно функціонує, і які види існують сьогодні, всі ці питання цікавлять підприємців-початківців. Тим більше що зовсім недавно на законодавчому рівні були внесені поправки в регламент діяльності АТ.

Що представляють сьогодні акціонерні товариства

Що таке акціонерне товариство? Це суб’єкт господарської діяльності (юридична особа), статут якого сформований не просто грошовими коштами або майном, а саме акціями. Акції ці на момент реєстрації підприємства розподілені між учасниками (акціонерами). Якщо учасник один, то весь пакет, відповідно, належить єдиному засновнику. По кількості акцій визначається пайову участь кожного акціонера в розподілі прибутку від діяльності підприємства.

Слід зазначити, що така організаційно-правова форма найбільш популярна у організацій і підприємств, які відносяться до середнього і великого бізнесу. Не так давно існували такі види, як товариство відкритого і закритого типу. Формулювання «закрите акціонерне товариство» на думку більшості експертів, спочатку була неправильною. Вся справа в тому, що дана трактування з’явилося ще на початку 90-х років при неправильному перекладі юридичної літератури з іноземної мови.

Відмінність відкритих від закритих полягало в наступному:

• Акціонери відкритих товариств мали право продавати акції будь-яким особам без узгодження з іншими власниками акцій. У суспільствах закритого типу перевага при покупці віддавалася акціонерам підприємства.
• Кількість акціонерів закритого суспільства обмежувалося певним числом, в той час як суспільства відкритого типу могли залучати необмежену кількість нових акціонерів.

Як працює акціонерне товариство

Для того щоб отримати статус АТ, необхідно пройти реєстрацію в податковій інспекції. Для реєстрації необхідно заповнити відповідний пакет документів, що включає в себе:

• Заява певної форми.
• Рішення акціонерів про створення та реєстрації товариства.
• Рішення про випуск та реєстрації акцій.
• Статут.

По суті, найголовнішим документом тут є Статут. Саме в ньому прописано кількість і номінальна вартість акцій, що випускаються, правила розподілу акцій між акціонерами, регламент переходу прав на акції. Статут також регламентує кількість акцій, які можуть належати одному акціонеру.

На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, де одноосібна влада належить директору підприємства, діяльність акціонерного товариства регулюється зборами акціонерів. Саме збори здійснює контролюючі та виконавчі функції. Відбувається це за допомогою вибору на зборах акціонерів ради директорів і контрольно-ревізійної комісії. Замість колегіального органу (ради директорів) допускається призначення єдиного директора, якщо це не суперечить Статуту товариства.

Збори акціонерів повинні проводитися регулярно (щорічно) в терміни, затверджені заздалегідь. При виникненні нестандартних ситуацій допускається проведення позачергових зборів за умови, що воно ініційоване групою акціонерів (або одним акціонером), яким належить не менше 10% від загального пакету акцій.

На щорічних зборах розглядаються такі питання:

• Звіт ревізійної комісії за підсумками минулого періоду діяльності підприємства.
• Розгляд звітних документів у вигляді звітів про прибутки, збитки, річних балансах і зміні капіталу товариства.
• Розподіл прибутку, що надійшла від поточної діяльності.
• Переобрання ради директорів, членів ревізійної або аудиторської комісії.

Таким чином, можна зробити висновок, що Товариство з обмеженою відповідальністю – це суб’єкт правової діяльності, що діє з метою отримання прибутку, має статутний капітал, сформований акціями. Управління такою акціонерної структурою відноситься до компетенції акціонерів підприємства.

Види акціонерного товариства сьогодні

Як уже згадувалося, з вересня 2014 року на законодавчому рівні поняття закритого і відкритого товариств були скасовані. Замість цих правових форм з’явилися нові види акціонерного товариства: публічні і непублічні. У чому ж полягає їх відмінність?

Публічними називаються організації, які має акціями. Акції ці можуть належати акціонерам або можуть бути отримані шляхом перетворення внесених основних засобів в нові акції підприємства. Публічність полягає в тому, що всі акції підприємства можуть бути реалізовані без обмежень шляхом публічного розміщення. Умови ходіння акцій повинні відповідати закону про цінні папери та чинному законодавству РФ. Крім того, в фірмовому найменуванні і правовстановлюючих документах товариства має бути обов’язково присутня згадка про те, що суспільство є публічним.

Непублічним вважаються всі інші суб’єкти, які не мають перерахованих вище ознак.

Ось, власне, і всі зміни, які були внесені в закон про акціонерні товариства. Суть залишилася та ж сама, фактично помінялися лише назви.

Обіг акцій публічних і непублічних акціонерних товариств

З’ясувавши, що таке акціонерне товариство, можна прийти до висновку, що головна відмінність однієї форми від іншої полягає тільки в порядку обігу акцій підприємства. Регламент випуску і реєстрації акцій для публічних і непублічних товариств абсолютно ідентичний.

Алгоритм випуску акцій складається з наступних етапів:

• Засновники приймають рішення про створення товариства та розміщення акцій. У рішенні прописуються умови випуску акції (документарний або бездокументарний випуск).
• Підготувавши всі необхідні документи для реєстрації товариства, їх здають в ИФНС і момент розміщення акцій фактично збігається з процедурою реєстрації АТ. Розміщення акцій може відбуватися шляхом розподілу їх між кількома учасниками товариства (засновниками) або шляхом придбання єдиним акціонером. Всі дані про розміщення відображені в формі заяви про реєстрацію та дублюються в відомостях ЕГРЮЛ. Слід звернути увагу на те, що відомості про розміщення повинні бути ідентичні відомостями, прописаним в Статуті підприємства.
• Після реєстрації товариства в органах податкового контролю необхідно пройти процес реєстрації емісії акцій в підрозділі Центрального Банку Росії. Це підрозділ іменується службою фінансового контролю. Термін реєстрації – 1 місяць з моменту присвоєння ОГРН (моменту реєстрації юридичної особи).
• Для проходження реєстрації необхідно підготувати пакет документів, який включає в себе установчі документи, рішення про випуск і розподіл акцій, довідки про оплату акцій при їх викупі та платіжні доручення (прибуткові ордери) з банку. На розгляд пакету документів до реєструючого органу відводиться місячний термін після закінчення якого може бути винесено позитивне або негативний висновок. Втім, протягом цього часу за домовленістю з реєстратором можна цілком встигнути усунути всі наявні недоліки.
• За підсумками успішно пройдену реєстрацію представник АТ отримує на руки наступний пакет документів: повідомлення про реєстрацію, рішення про випуск, яке здавалося раніше, з відміткою реєстратора, звіт за підсумками емісії акцій.
• Завершальний етап – здача отриманих документів до реєструючого органу (податкової інспекції). На це відводиться десятиденний термін з моменту проходження реєстрації випуску акцій в Центральному Банку.

Правове регулювання діяльності акціонерних товариств

Порядок створення, діяльності, припинення, виділення акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонерів врегульовані Законом України «Про акціонерні товариства»

Путівник за статтею

Колективний договір на підприємстві

Поняття акціонерного товариства і його типи

Акціонерне товариство – господарське товариство, статутний капітал якого розділений на певну кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерне товариство не відповідає за зобов’язаннями акціонерів.До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій, крім випадків, визначених законом.

Акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій.До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.

Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, визначених статутом товариства, відповідають за зобов’язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Тип акціонерного товариства зазначається в статуті акціонерного товариства.

Публічну пропозицію власних акцій може здійснювати виключно публічне акціонерне товариство.

Якщо приватне акціонерне товариство має намір здійснити публічне розміщення власних акцій, загальні збори такого товариства разом з прийняттям рішення про проведення публічної пропозиції своїх акцій повинні прийняти рішення про зміну типу товариства з приватного на публічне.

Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Створення і перетворення акціонерного товариства

Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділення або перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств в акціонерне товариство.

Товариство створюється без обмеження терміну діяльності, якщо інше не встановлено його статутом.

Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

Повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинно містити його організаційно-правову форму (акціонерне товариство). Тип акціонерного товариства не є обов’язковою складовою найменування акціонерного товариства. Товариство з обмеженою відповідальністю самостійно визначає необхідність вказувати в своєму найменуванні його тип, передбачений статтею 5 Закону «Про акціонерні товариства».

Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

Словосполучення “Товариство з обмеженою відповідальністю” і похідні від нього в своєму найменуванні можуть використовувати тільки юридичні особи, які зареєстрували в установленому порядку випуск власних акцій і функціонують відповідно до Закону «Про акціонерні товариства» з урахуванням особливостей, визначених законами, і юридичні особи – корпоративні інвестиційні фонди , які створені та функціонують відповідно до законодавства, що регулює діяльність у сфері спільного інвестування.

Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства.Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:

1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;

2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

3) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

5) укладення з Центральним депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій;

6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

7) оплата засновниками повної вартості акцій;

8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

9) реєстрація товариства в органах державної реєстрації;

10) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

11) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

12) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

Статутний і власний капітал акціонерного товариства

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Власний капітал (вартість чистих активів) товариства – різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов’язань перед іншими особами.

Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Статутом акціонерного товариства може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.Порядок формування і використання такого фонду встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал після реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу менше, ніж розмір його статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства у разі наявності викуплених товариством акцій не допускається.

Збільшення статутного капіталу товариства для покриття збитків не допускається, крім випадків, встановлених законом.

Обов’язковою умовою збільшення статутного капіталу акціонерним товариством є відповідність розміру статутного капіталу після його збільшення вимогам щодо розміру статутного капіталу на дату реєстрації змін до статуту товариства.

Статутний капітал акціонерного товариства зменшується в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.

Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства виконавчий орган протягом 30 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.

Кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 30 днів після надходження йому повідомлення може звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 45 днів одного з таких заходів на вибір товариства: забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору застави або поруки, дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором, якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором.

У разі, якщо кредитор не звернувся у строк до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язань перед ним.

Зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче встановленого законом розміру тягне ліквідацію товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, має право анулювати викуплені ним акції та зменшити статутний капітал або підвищити номінальну вартість решти акцій, не змінюючи при цьому розмір статутного капіталу.

Права акціонерів

Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику – акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:

1) участь в управлінні акціонерним товариством;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Кожною привілейованою акцією одного класу її власнику – акціонеру надається однакова сукупність прав.

У статуті акціонерного товариства визначається обсяг прав, які надаються акціонеру – власнику кожного класу привілейованих акцій, в тому числі визначаються:

1) розмір і черговість виплати дивідендів;

2) ліквідаційна вартість і черговість виплат у разі ліквідації товариства;

3) випадки та умови конвертації привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери;

4) порядок отримання інформації.

Акціонери – власники привілейованих акцій певного класу мають право голосу під час вирішення загальними зборами акціонерного товариства таких питань:

1) припинення товариства, передбачає конвертацію привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери;

2) внесення змін до статуту товариства, що передбачають обмеження прав акціонерів – власників цього класу привілейованих акцій;

3) внесення змін до статуту товариства, що передбачають розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, або збільшення обсягу прав акціонерів – власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації товариства;

4) зменшення статутного капіталу акціонерного товариства.

Загальні збори акціонерного товариства

Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.Акціонерне товариство зобов’язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори).Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, які віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.

Статутом приватного акціонерного товариства (крім товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій належать державі, а також акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків) може передбачатися, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання, в тому числі, що належать до виключної компетенції наглядової ради.Якщо кількість акціонерів приватного акціонерного товариства перевищує 100, рішення про включення до статуту такого приватного акціонерного товариства відповідного положення повинно бути прийнято більше 95 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.

Наглядова рада має право включити до порядку денного загальних зборів будь-яке питання, віднесене до її виключної компетенції законом або статутом, для його вирішення загальними зборами.

До виключної компетенції загальних зборів відносяться питання, передбачені частиною 2 статті 33 Закону «Про акціонерні товариства».

Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі в них акціонерів, які сукупно є власниками понад 50 відсотків голосуючих акцій.

Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування.

Право голосу на загальних зборах акціонерного товариства мають акціонери – власники простих акцій товариства, а у випадках, передбачених статтею 26 Закону, – також акціонери – власники привілейованих акцій товариства, які володіють акціями на дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах.Акціонер не може бути позбавлений права голосу, крім випадків, встановлених законом.

Рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, встановлених цим Законом.

Наглядова рада акціонерного товариства

Наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, який здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює і регулює діяльність виконавчого органу.

У публічних акціонерних товариствах і банках створення наглядової ради є обов’язковим.

У приватних акціонерних товариствах з кількістю акціонерів 10 і більше осіб створення наглядової ради є обов’язковим.

У разі якщо в приватному акціонерному товаристві кількість акціонерів становить 10 і більше осіб і всі акціонери є афілійованими один до одного, створення наглядової ради є обов’язковим.

У приватному акціонерному товаристві за відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.

Члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами при проведенні загальних зборів товариства на строк не більше трьох років.

Наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради у встановленому порядку має право обрати корпоративного секретаря.Корпоративний секретар є особою, відповідальною за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та / або інвесторами.

Припинення акціонерного товариства

Товариство з обмеженою відповідальністю припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим підприємницьким товариствам – правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Добровільне припинення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому законодавством, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства.

Читайте також:

Про акціонерні товариства

ЗАКОН УКРАЇНИ Про акціонерні товариства Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 27 квітня 2010 року N 2154-VI (зміни, внесені пунктом 11 розділу VIІ Закону України від 27 квітня 2010 року N 2154-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 року N 22-рп/2010), від 6 липня 2010 року N 2435-VI, від 3 грудня 2010 року N 2774-VI (зміни, внесені Законом України від 3 грудня 2010 року N 2774-VI, застосовуються з 30 листопада 2010 року та діють до 1 січня 2011 року), від 23 грудня 2010 року N 2856-VI, від 3 лютого 2011 року N 2994-VI, від 7 квітня 2011 року N 3205-VI (З 1 січня 2012 року до цього Закону будуть внесені зміни, передбачені абзацами другим, п’ятим – тринадцятим, п’ятнадцятим і шістнадцятим пункту 3 розділу I згідно із Законом України від 3 лютого 2011 року N 2994-VI) Стаття 1. Сфера застосування Закону 1. Цей Закон визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонерів. 2. Діяльність державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній, єдиним засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених державних органів, регулюється цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами. Особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, а також державних акціонерних товариств визначаються законами. 3. Особливості створення акціонерних товариств у процесі приватизації та корпоратизації, їх правового статусу та діяльності у період до виконання плану приватизації (розміщення акцій) визначаються законодавством про приватизацію та корпоратизацію. Управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом. 4. Створення, припинення акціонерного товариства, одержання у власність або в управління акцій та набуття іншим чином права контролю над товариством здійснюється з дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Стаття 2. Визначення термінів 1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: 1) афілійовані одна щодо іншої особи (далі – афілійовані особи): юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи; члени сім’ї фізичної особи – чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини); (абзац третій пункту 1 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) фізична особа та члени її сім’ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім’ї здійснюють контроль над юридичною особою; (абзац четвертий пункту 1 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 2) викуп акцій – придбання акціонерним товариством за плату розміщених ним акцій; 3) голосуюча акція – акція, власнику якої надається право голосу на загальних зборах акціонерів (далі – загальні збори) для вирішення питань, передбачених законом та статутом акціонерного товариства; 4) значний правочин – правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності; 5) значний пакет акцій – пакет із 10 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства; 6) контрольний пакет акцій – пакет із більше ніж 50 відсотків простих акцій акціонерного товариства; (пункт 6 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 7) контроль – вирішальний вплив або можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність суб’єкта господарювання, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною частиною, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування та прийняття рішення органами управління суб’єкта господарювання, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб’єкта господарювання; 8) корпоративні права – сукупність майнових і немайнових прав акціонера – власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами; 9) кумулятивне голосування – голосування під час обрання осіб до складу органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами; (пункт 9 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 10) ліквідаційна вартість привілейованої акції певного класу – сума коштів, яка належатиме власнику такої акції під час ліквідації акціонерного товариства; 11) обов’язковий викуп акцій – обов’язкове придбання за плату та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій; 12) особи, що діють спільно, – фізичні та/або юридичні особи, які діють на підставі правочину між ними і узгоджують свої дії для досягнення спільної мети; 13) офіційний друкований орган – офіційне друковане видання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; (пункт 13 частини першої статті 2 у редакції Закону України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 14) повідомлення акціонерам – повідомлення, що містить передбачену законом та статутом акціонерного товариства інформацію і направляється адресату в письмовій формі у спосіб, визначений статутом товариства; (пункт 14 частини першої статті 2 у редакції Закону України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 15) посадові особи органів акціонерного товариства – фізичні особи – голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства; (пункт 15 частини першої статті 2 у редакції Закону України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 16) пропорційний викуп акцій – придбання акціонерним товариством розміщених ним акцій пропорційно кількості акцій певного типу та/або класу, запропонованих кожним акціонером до продажу; 17) проста більшість голосів – більш як 50 відсотків голосів акціонерів, які брали участь у загальних зборах; 18) розміщені цінні папери – цінні папери акціонерного товариства, відчужені ним на користь інших осіб у порядку, встановленому законодавством; 19) статутний капітал – капітал товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства; 20) члени виконавчого органу – посадові особи – члени колегіального виконавчого органу. Статус члена виконавчого органу має також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства. Стаття 3. Правовий статус акціонерного товариства 1. Акціонерне товариство – господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. (частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 2. Акціонерне товариство не відповідає за зобов’язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій. Акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами. Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, визначених статутом товариства, відповідають за зобов’язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій. 3. Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство. Товариство створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом. Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку. 4. Повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами). Стаття 4. Акціонери товариства 1. Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа. Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів – юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж особа. 2. Будь-які обов’язки акціонерів, що суперечать закону, не можуть визначатися статутом або іншими документами товариства. Стаття 5. Типи акціонерних товариств 1. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. 2. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства – з приватного на публічне. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Стаття 6. Акціонерне товариство з одним акціонером 1. Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Стаття 7. Порядок відчуження акцій акціонерного товариства 1. Акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. (з 1 січня 2012 року до частини першої статті 7 будуть внесені зміни, передбачені абзацом другим пункту 3 розділу І згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 2. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі. У разі якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачено переважне право його акціонерів на купівлю акцій, що пропонуються їх власником до продажу третій особі, таке переважне право реалізовується відповідно до частин третьої – шостої цієї статті. Порядок реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій приватного акціонерного товариства, що пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) третій особі, встановлюється статутом такого товариства. (частина друга статті 7 у редакції Закону України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 3. Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право придбання товариством акцій, що продаються його акціонерами, якщо акціонери не використали своє переважне право на придбання акцій. (з 1 січня 2012 року абзац другий частини третьої статті 7 буде виключено відповідно до змін, передбачених абзацом шостим пункту 3 розділу І згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) Переважне право товариства на придбання акцій, що продаються акціонерами цього товариства, може бути реалізовано протягом 10 днів після закінчення строку дії переважного права на придбання цих акцій акціонерами товариства, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства. (з 1 січня 2012 року абзац третій частини третьої статті 7 буде виключено відповідно до змін, передбачених абзацом шостим пункту 3 розділу І згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства та самого товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій. (з 1 січня 2012 року до абзацу четвертого частини третьої статті 7 будуть внесені зміни, передбачені абзацом сьомим пункту 3 розділу І згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 4. Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства та саме товариство із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов’язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції. (з 1 січня 2012 року до абзацу першого частини четвертої статті 7 будуть внесені зміни, передбачені абзацом дев’ятим пункту 3 розділу І згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) Якщо акціонери приватного акціонерного товариства та/або товариство не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом встановленого цим законом або статутом строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені товариству та його акціонерам. (з 1 січня 2012 року абзац другий частини четвертої статті 7 буде викладено в новій редакції, передбаченій абзацом десятим пункту 3 розділу І згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 5. У разі порушення зазначеного у цій статті переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства та/або саме товариство, якщо статутом товариства передбачено переважне право на придбання акцій товариством, має право протягом трьох місяців з моменту, коли акціонер чи товариство дізналися або повинні були дізнатися про таке порушення, вимагати у судовому порядку переведення на них прав та обов’язків покупця акцій. (з 1 січня 2012 року частину п’яту статті 7 буде викладено в новій редакції, передбаченій абзацом дванадцятим пункту 3 розділу І згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 6. Уступка зазначеного переважного права іншим особам не допускається. 7. Зазначене переважне право акціонерів приватного товариства не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва. 8. У разі виникнення права звернення стягнення на акції приватного акціонерного товариства у зв’язку з їх заставою відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на придбання цих акцій. (частина восьма статті 7 у редакції Закону України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) (з 1 січня 2012 року статтю 7 буде доповнено частиною дев’ятою відповідно до змін, передбачених абзацом п’ятнадцятим пункту 3 розділу І згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) Стаття 8. Визначення ринкової вартості майна 1. Ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Рішення про залучення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства – зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою). (абзац другий частини першої статті 8 у редакції Закону України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 2. Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається: (абзац перший частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, – як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; 2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, – як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок. 3. Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства – установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства – установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення. (частина третя статті 8 у редакції Закону України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) Розділ II. ЗАСНУВАННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА Стаття 9. Створення акціонерного товариства 1. Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування. 2. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб. 3. Засновниками може укладатися засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору. Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства. Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Засновницький договір укладається в письмовій формі. Якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню. У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укладається. 4. У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій. Особливості створення акціонерного товариства шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, державного (державних) та комунального (комунальних) підприємств у акціонерне товариство визначаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а за участю державних та (чи) комунальних підприємств – Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом державного майна України. 5. Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами: 1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій; 2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; 3) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій; 4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів; 5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів; 6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства; 7) оплата засновниками повної вартості акцій; (пункт 7 частини п’ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом; 9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації; 10) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій; 11) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій; 12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій; 13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції. Дії, що порушують процедуру створення акціонерного товариства, встановлену цим Законом, є підставою для прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства. 6. У разі заснування акціонерного товариства однією особою рішення, які повинні прийматися зборами засновників, приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про намір заснувати товариство. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про намір заснувати товариство підлягає нотаріальному засвідченню. (статтю 9 доповнено частиною шостою згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) Стаття 10. Установчі збори акціонерного товариства 1. Установчі збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками. Кількість голосів засновника на установчих зборах акціонерного товариства визначається кількістю акцій товариства, які підлягають придбанню цим засновником. 2. На установчих зборах акціонерного товариства вирішуються питання про: 1) заснування товариства; 2) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства; 3) затвердження статуту товариства; 4) утворення органів товариства; 5) уповноваження представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства; 6) обрання членів наглядової ради, голови колегіального виконавчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора); 7) затвердження результатів розміщення акцій; 8) обрання лічильної комісії; (частину другу статті 10 доповнено новим пунктом 8 згідно із Законом України від 03.02.2011 р. N 2994-VI, у зв’язку з цим пункт 8 вважати пунктом 9) 9) вчинення інших дій, необхідних для створення товариства. 3. Рішення з питань, зазначених у пунктах 1 – 3 частини другої цієї статті, вважаються прийнятими, якщо за них проголосували всі засновники акціонерного товариства. Рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів засновників, якщо інше не передбачено засновницьким договором. 4. У разі заснування акціонерного товариства однією особою рішення, зазначені в частині другій цієї статті, приймаються цією особою одноосібне і оформляються рішенням про заснування товариства. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про заснування підлягає нотаріальному засвідченню. Незатвердження установчими зборами статуту акціонерного товариства вважається відмовою засновників від створення цього товариства та є підставою для повернення засновникам внесків, зроблених ними в рахунок оплати акцій. Повернення внесків здійснюється протягом 20 робочих днів з дати проведення установчих зборів, на яких не було прийнято рішення про затвердження статуту акціонерного товариства. Стаття 11. Оплата вартості акцій засновниками акціонерного товариства 1. Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів), майном і майновими правами, нематеріальними активами, що мають грошову оцінку. Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, не може здійснюватися за ціною, нижчою від їх номінальної вартості. Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, не може здійснюватися шляхом прийняття на себе зобов’язань з виконання для товариства робіт або надання послуг. (частина перша статті 11 у редакції Закону України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 2. Ціна майна, що вноситься засновниками акціонерного товариства в рахунок оплати акцій товариства, повинна відповідати ринковій вартості цього майна, визначеній відповідно до статті 8 цього Закону. 3. Кожний засновник акціонерного товариства повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій. У разі несплати (неповної оплати) вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій акціонерне товариство вважається не заснованим. До оплати 50 відсотків статутного капіталу товариство не має права здійснювати операції, не пов’язані з його заснуванням. До реєстрації звіту про результати розміщення акцій засновник має всі права, що засвідчуються акціями, крім права їх відчужувати та обтяжувати зобов’язаннями. 4. Документ, що засвідчує право власності засновника акціонерного товариства на акції, видається йому після повної оплати вартості таких акцій протягом 10 робочих днів з дати отримання товариством свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій. Стаття 12. Відповідальність засновників акціонерного товариства 1. Засновники акціонерного товариства несуть солідарну відповідальність за пов’язаними з його заснуванням зобов’язаннями, що виникли до його державної реєстрації. 2. Акціонерне товариство відповідає за пов’язаними з його заснуванням зобов’язаннями засновників тільки у разі схвалення їх дій загальними зборами акціонерів. Загальні збори акціонерів, що схвалюють такі зобов’язання засновників товариства, мають бути проведені протягом шести місяців після державної реєстрації товариства. Інформація про такі зобов’язання товариства має бути відображена у статуті товариства. Стаття 13. Статут акціонерного товариства 1. Установчим документом акціонерного товариства є його статут. 2. Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про: 1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою; 2) тип товариства; 3) розмір статутного капіталу; 4) розмір резервного капіталу у разі його формування; (пункт 4 частини другої статті 13 у редакції Закону України від 03.02.2011 р. N 2994-VI) 5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством

01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9 (ст. метро ‘Печерська’)
Факc: (38 044) 286-79-85

Гаряча лінія Фонду державного майна України

Відділ зв’язків з громадськістю

Канцелярія Фонду державного майна України:

телефони для довідок щодо надходження документів на електронну адресу:
38 (044) 200-34-15; 38 (044) 200-31-34

телефони для довідок щодо отримання вхідного реєстраційного номера:
38 (044) 286-69-63; 38 (044) 200-33-32
Факс: 38 (044) 286-79-85
e-mail: [email protected]

Технічна допомога для нотаріусів та СОД:

38 (044) 254-32-17
e-mail: [email protected]

01133, Kyiv, 18/9 General Almazov str. (`Pecherska` Metro Station)
Telephone number: 38 (044) 286-69-63

Telephone number: +38 (044) 254 29 76;
0 800 50 56 46

Telephone number: (044) 200-30-33
e-mail: [email protected]

Telephones for inquiries concerning receiving of entry registry number:
38 (044) 200-30-16; 38 (044) 286-69-63; 38 (044) 200-33-32;
38 (044) 286-75-90; 38 (044) 200-32-83

Methodical assistance to notaries and subjects of valuation activity:
Telephone number: (044) 200-36-14; (044) 200-32-58;
+ 38 093 542 69 68;
+38 095 142 91 24