Черемха: посадка і догляд у відкритому ґрунті, властивості

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 08 лютого 2019 Перша редакція: 08 серпня 2017 🕒 17 хвилин 👀 25102 рази 💬 1 коментар

• Посадка й догляд за черемхою
• Дерево черемха – опис
• Посадка черемхи у відкритому ґрунті
  • Коли садити черемху в ґрунт
  • Як садити черемху
  • Як виростити черемху
  • Обрізування черемхи
  • Пересадка черемхи
  • Розмноження черемхи
  • Шкідники і хвороби черемхи
  • Черемха Маака (Padus maackii)
  • Черемха Максимовича (Padus maximowiczii)
  • Черемха дрібнопильчаста (Padus serrulata)
  • Черемха пенсильванська (Padus pennsylvanica)
  • Черемха сьорі (Padus ssiori)
  • Черемха азійська (Padus asiatica)
  • Черемха Антипко (Padus mahaleb)
  • Черемха Грея (Padus grayana)
  • Черемха пізня (Padus serotina)
  • Черемха віргінська (Padus virginiana)
  • Корисні властивості
  • Черемха – протипокази
  • Коментарі

  Черемха, або черемшина (лат. Prunus) – загальна назва деяких видів роду Слива родини Розові, які раніше виділяли в окремий рід або підрід. Найчастіше під поняттям «черемха» мають на увазі черемху звичайну, або гронову, або пташину (лат. Prunus padus), що росте в дикому вигляді в Західній Європі, Азії, Північній Африці та по всій Росії, вважаючи за краще лісові й багаті ґрунти з близьким заляганням ґрунтових вод у районах із помірним кліматом і розташовуючись по берегах річок, на пісках, лісових галявинах і прогалинах.

  Існує близько 20 видів черемхи.

  Посадка й догляд за черемхою

  • Цвітіння: у травні та червні.
  • Посадка: навесні або восени.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: багатий, вологий, слабкокислої або нейтральної реакції.
  • Полив: саджанці поливають часто й рясно, дорослі рослини – у звичайне літо періодично й помірно, а в посушливе – частіше й рясніше.
  • Підживлення: мінеральними або органічними добривами: навесні – з перевагою азоту, восени – тільки калійно-фосфорні.
  • Обрізування: навесні й восени.
  • Розмноження: живцями, щепленням і кореневою паростю.
  • Шкідники: попелиця, рослиноїдні блішки, мінуючі молі, непарні шовкопряди, білани, горностаєві черемхові молі та жуки-довгоносики.
  • Хвороби: плямистості листя (краснуха, коніотіріоз, церкоспороз), борошниста роса, цитоспороз, гниль деревини, кишеньки квіток і плодів.

  Дерево черемха – опис

  Черемха – невелике деревце або чагарник заввишки від 60 см до 10 м із густою, подовженою кроною, і чорно-сірою матовою корою з білими сочевичками. Молоді гілки та пагони у черемхи вишневого або оливкового відтінку. Листя голе, чергове, просте, еліптичне, довгасте, гостропильчасте по краю, із загостреною верхівкою, завдовжки від 3 до 15 см. На тонких черешках, біля основи листової пластини розташовані дві залози. Запашні квіти черемхи – білі, іноді рожеві – зібрані в пониклі гронові суцвіття завдовжки 8-12 см. Складаються квітки з 5 чашолистків, 5 пелюсток, 20 тичинок, маточки й жовтих пиляків. Плід черемхи – чорна куляста кістянка діаметром 8-10 мм із солодким, сильно терпким смаком. Усередині ягоди – округло-яйцевидна кісточка. Цвітіння черемшини відбувається в травні-червні, а плоди дозрівають у липні-серпні.

  Посадка черемхи у відкритому ґрунті

  Коли садити черемху в ґрунт

  Саджанці черемхи краще приживаються при весняній та осінній посадці. Рослина воліє просторі, добре освітлені сонцем ділянки з багатим вологим ґрунтом нейтральної або слабкокислої реакції. У тінистому місці рослина тягнутиметься до світла, а плоди формуватимуться на верхівках гілок, і їх важко буде дістати. Що стосується складу ґрунту, то черемха прекрасно росте і в піщаному, і в глинистому ґрунті, але найкраще вона розвивається в суглинку. Бажано, щоб ґрунтові води на ділянці залягали близько до поверхні.

  Для здійснення перехресного запилення на ділянці висаджують дерева різних сортів, але квітучі приблизно в один час. Відстань між деревами має бути не менше 5 м, оскільки черемха зростає швидко, і її гілки можуть сягати в довжину декількох метрів.

  Як садити черемху

  Саджанці черемхи добре приживаються на новому місці, для них навіть не потрібно готувати родючу суміш – просто викопайте посадкову яму такого розміру, щоб у неї помістилася вся коренева система саджанця, і покладіть на її дно шар сухого листя, перегною або торфу, змішаних із мінеральними добривами. Не кладіть багато органіки, тому що її надлишок негативно впливає на стан кори черемхи. Перед посадкою уважно огляньте коріння саджанців, укоротіть задовгі та видаліть хворі. Залиште на саджанці 2-3 сильні пагони, укоротіть їх до 50-70 см, а решту обріжте.

  Помістіть кореневу систему саджанця в яму й заповніть порожнини землею, після чого злегка утрамбуйте поверхню та рясно полийте саджанець, а коли вода вбереться, замульчуйте пристовбурні кола торфом або тирсою.

  Догляд за черемхою в саду

  Як виростити черемху

  Черемха – рослина непримхлива, і доглядати за нею легко. Попервах саджанці необхідно часто поливати, після чого в пристовбурних колах потрібно розпушити ґрунт і видалити бур’яни (якщо ви замульчували ґрунт навколо саджанця, робити це вам доведеться нечасто). Кількарічна черемха потребує санітарного і формуючого обрізування, підживлення й захисту від шкідників і захворювань. Полив дорослих рослин здійснюють кілька разів за літо, але в посушливу погоду черемху поливають частіше. Якщо літо з опадами, то цілком можливо, що черемшині буде їх достатньо.

  Обрізування черемхи

  Щорічно черемху звільняють від хворих, сухих, поламаних і загущующих гілок і пагонів, а місця зрізів змащують садовим варом.

  Формують черемху як на високому штамбі, у вигляді дерева, так і в формі багатостовбурного чагарника. Для формування чашоподібної крони деревця на саджанці залишають тільки центральний пагін заввишки 50-70 см, а інші вирізують. Після відростання від штамба нових пагонів закладають перший ярус із 3-4 найбільш розвинених і рівномірно віддалених одна від одної гілок. Кут відходження скелетних гілок від провідника (центрального пагона) – 50-70º. Решту пагонів вирізують на кільце.

  Другий ярус закладають таким же чином із 2-4 гілок, віддалених від гілок першого ярусу на 45-50 см. У наступні роки закладають ще 1-2 яруси з 2-3 гілок кожен. Згодом, коли формування крони буде завершено, потрібно тільки не давати їй загущуватися. Необхідно також обмежувати висоту дерева, не дозволяючи йому переростати позначку 3,5-4 м. Це означає, що потрібно проводити санітарне і проріджувальне обрізування, видаляти кореневу парость, а також укорочувати найдовші гілки на бічне розгалуження, спрямоване вниз, щоб стримувати зростання черемхи.

  Пересадка черемхи

  Пересадку черемхи краще здійснювати навесні, однак підготовку до процедури проводять ще восени. Потрібно викопати яму такого розміру, щоб у ній помістилася коренева система дерева разом із земляною грудкою.

  Коли восени температура повітря опуститься до 5 ºC або трохи нижче, але ще до того, як ґрунт промерзне, обкопайте дерево по межі пристовбурного кола і рясно полийте його, щоб рослина пішла на спочинок із корінням у промороженій грудці ґрунту. Навесні постарайтеся не допустити швидкого відтавання земляної грудки. Для цього обкладіть ґрунт у пристовбурному колі снігом, а зверху на нього укладіть мішковину й засипте її тирсою. Коли сніг усе-таки розтане, обкопайте черемху, не допускаючи відтавання землі, витягніть її, обв’яжіть земляну грудку мішковиною, щоб не зруйнувався при транспортуванні, рясно змочіть мішковину водою, потім, уклавши дерево горизонтально, обережно перемістіть його корінням уперед до нового місця і посадіть, не знімаючи з коренів мішковину. Тканина не стане перешкодою зростанню коренів на новому місці.

  Після пересадки черемху підтримують у вертикальному положенні дротяними відтяжками, прикріпленими одним кінцем до стовбура, а іншим – до глибоко забитих кілків. Щоби дріт не поранив кору, під нього підкладають бересту, ганчірки або картон. Для успішного відновлення кореневої системи черемху попервах потрібно захищати від сонця. Поливають пересаджену черемху розчинами коренеутворювача. Коли дерево черемха приживеться на новому місці, доглядають за ним, як зазвичай, але тільки на зиму стовбур високо підгортають землею, а поверх землі обкладають перегноєм або гноєм, захищаючи коріння від промерзання.

  Розмноження черемхи

  Розмножується черемха кореневою паростю, живцями та щепленням. Можна виростити черемху і з насіння, посіявши його у серпні або вересні, але сіянці далеко не завжди успадковують ознаки материнської рослини.

  Найпопулярнішим і простим способом розмноження черемхи є живцювання. Восени з молодих гілок нарізають живці завдовжки 18-20 см, які зберігають узимку в прохолодному місці, загорнувши в тканину або папір. Навесні, тижні за два до висадки живців у ґрунт, їх для знезараження обробляють розчином марганцівки, після чого ставлять у воду для відрощування коренів. Після появи корінців живці висаджують у пухкий і вологий ґрунт. Догляд за живцями полягає в поливі й обережному розпушуванні навколо них ґрунту. Коли у саджанців розвинеться коренева система, їх можна висаджувати на постійне місце, але слід знати, що пересадку вони зносять важко, тому краще відразу вкорінювати їх на постійному місці.

  Для розмноження черемхи відсадками вибирають низько зростаючу на кущі гілку, роблять на ній надріз, пригинають до землі й укладають у вириту на два дні раніше траншею завглибшки 30 см із закладеним у неї торфом. Гілку закріплюють у такому положенні, залишивши верхівку на поверхні. До осені відсадок можна відокремлювати й пересаджувати на нове місце. Приживлюваність відсадків черемхи досить висока.

  Нескладно розмножувати черемху й за допомогою щеплення, оскільки щепи приживаються на підщепі з імовірністю 95 %. Здійснюють процедуру в середині літа. У якості прищепи вибирають живці з молодих пагонів.

  Шкідники і хвороби черемхи

  Вражають черемху такі захворювання, як плямистості листя (краснуха, коніотіріоз, церкоспороз), борошниста роса, цитоспороз, гниль деревини, кишеньки квіток і плодів, а зі шкідників їй докучають попелиці, рослиноїдні блощиці, мінуюча міль, непарний шовкопряд, білан, горностаєва черемхова міль і жуки-довгоносики.

  Цитоспороз вражає стовбур і гілки черемшини, викликаючи їхнє всихання. Недуга проявляється утворенням на стовбурі рослини дрібних білих горбків – пікнід грибка. А у вологу погоду з них виділяються червонуваті нитки. При появі перших же симптомів уражені пагони слід видалити та спалити разом з опалими плодами й листям. Дерева навесні, до появи листя, обробляють хлорокисом міді або одновідсотковою бордоською рідиною. У березні стовбури та великі гілки промивають залізним купоросом, а восени стовбури білять вапном.

  Гнилі деревини викликають гриби-трутовики. Зараження відбувається через рани в корі дерева. У процесі гниття деревини змінюється її структура, хімічні й фізичні властивості. На жаль, якщо процес зайшов далеко, дерево вже не врятувати, але якщо ви виявили місце проникнення гриба, відразу зачистили його до здорової деревини й заліпили глиною, замішаною на фунгіцидному препараті, то цілком можливо, що дерево зможе видужати.

  Кишеньки квіток і плодів – найшкідливіше захворювання черемхи, що викликається грибком. Унаслідок розвитку хвороби плоди черемхи деформуються, насіння в них не утворюється, а зовні вони вкриваються нальотом, що складається з сумок гриба-збудника. Уражені квітки зазвичай гинуть, не зав’язавши плодів, рослина пригнічується. Хворі квітки та плоди потрібно видаляти. Перед цвітінням черемху обробляють тривідсотковим розчином залізного купоросу, одновідсотковим розчином мідного купоросу або бордоської рідини.

  Борошниста роса проявляється утворенням на листі та пагонах черемхи білого павутинистого нальоту, який згодом стає малопомітним, але на ньому можна побачити темні плодові тіла грибка. Навесні хвороба поновлюється. Про те, як позбутися борошнистої роси, ви можете прочитати в нашій статті, розміщеній на сайті.

  Краснуха, або полістигмоз, або червона плямистість листя – хвороба, що має грибкову природу. На листі черемхи з’являються яскраво-червоні плями, добре помітні на зеленому тлі. Для знищення інфекції дерева та ґрунт під ними до розпускання бруньок рясно обробляють тривідсотковим розчином Нітрофену або мідного купоросу, а після цвітіння проводять обприскування одновідсотковою бордоською сумішшю. При сильному ураженні проводять і третю обробку фунгіцидом через 2-3 тижні після цвітіння.

  Церкоспороз – захворювання, ознаками якого є дуже дрібні некрози неправильної форми: з верхньої сторони листа вони білуваті, а з нижньої – бурі. Поступово плями зливаються, уражена тканина випадає. Зі збудником інфекції добре справляється препарат Топаз, застосовуваний відповідно до інструкції.

  Коніотіріоз уражає листя, кору гілок і плоди черемхи. На хворих органах з’являються поодинокі або злиті неправильно-округлі жовті чи коричневі некрози, обведені темно-помаранчевою облямівкою. У центрі некрозів виникають чорні цятки пікнід. Знищують збудника інфекції фунгіцидними препаратами.

  Що стосується шкідників, то проти них черемху обробляють двічі за сезон: напровесні, щойно розпуститься листя, і після цвітіння. Для обробки використовують розчин 60 г Карбофоса в 10 л води. На кожне дерево витрачають близько 2 л препарату.

  Види і сорти черемхи

  Окрім черемхи звичайної, яку ми описали на початку статті, в культурі вирощують ще кілька видів рослини.

  Черемха Маака (Padus maackii)

  зростає в природі в Хабаровському і Приморському краї, Амурській області, Північно-Східному Китаї і Кореї. Цей вид частіше за інші використовують в озелененні. Названо вид на честь російського натураліста й дослідника природи Далекого Сходу і Сибіру Р.К. Маака. Рослина є деревом заввишки до 17 м із широкопірамідальною кроною. Її стовбур вкриває дуже ошатна червоно-помаранчева або золотисто-жовта кора, що відшаровується тонкими плівками. Листя у черемхи Маака блискуче, довгасте або еліптичне, гострозубчасте, з відтягнутою верхівкою, завдовжки до 13 см. Навесні воно світлого зеленого відтінку, влітку темно-зелене, а восени інтенсивно жовте або жовтувато-червоне. Квітки діаметром до 6 мм, не мають запаху, зібрані в прямостоячі довгасті грона й забарвлені в білий колір. Плоди дрібні, округлі, чорні й гіркі. За те, що вони є ласощами для ведмедів, їх називають «ведмежі ягоди». Вид зимостійкий і здатен зносити температуру до -40 ºC. У культурі з 1870 року.

  Черемха Максимовича (Padus maximowiczii)

  – теж далекосхідний вид, названий на честь дослідника Далекого Сходу К.І. Максимовича. Відрізняється він від інших видів черемхи наявністю на квітковому гроні приквітків, які зберігаються і на плодах. У гроні від 3 до 7 білих квіток діаметром не більше 6 мм. Плоди дрібні, червоні, з дозріванням чорніють. Листя невелике, злегка лопатеве, восени набуває червоного кольору. Черемха Максимовича – один із найпривабливіших видів.

  Черемха дрібнопильчаста (Padus serrulata)

  зростає в Японії, Кореї, Північно-Східному Китаї, на Далекому Сході. Цей вид відносили то до роду Слива, то до роду Вишня. Поряд з іншими видами черемха дрібнопильчаста використовувалася для виведення японської сакури. У культуру вид введено давно. Рослина є розлогим деревом заввишки до 25 м із яйцеподібною кроною. Кора у неї гладка, сіро-бура, з сочевичками, що довго зберігаються. Листя яйцеподібне або еліптичне, сильно звужене до вершини й округле біля основи. Напровесні листя з верхньої сторони бронзове або пурпурове, влітку – помаранчеве і світло-зелене, восени – коричневе або фіолетове. Нижня сторона листя блідіша за верхню й вкрита по жилках притиснутим опушенням. Білі або злегка рожеві квітки діаметром до 3 см, зібрані по 2-4 в короткі щитки, розпускаються одночасно з появою листя. Квітуча черемха цього виду має високу декоративність, особливо привабливі її форми біло-махрова й рожева махрова.

  Черемха пенсильванська (Padus pennsylvanica)

  родом із Північної Америки, де росте на багатих ґрунтах уздовж річок і на узліссях. Це великий чагарник або дерево заввишки до 12 м зі струнким стовбуром, одягненим у вишнево-червону кору, блискучими червоними гілками, овальною кроною, зеленим яйцеподібним або довгасто-ланцетним блискучим листям із гострою вершиною і гостропильчастими краями, які восени набувають червоного кольору. Білі квітки зібрані в грона по 3-8 штук, плоди – їстівні дрібні кістянки. Найбільшу декоративність рослини цього виду мають у період цвітіння і восени. Вони морозостійкі й посухостійкі. У культурі вид із 1773 року.

  Черемха сьорі (Padus ssiori)

  в дикому вигляді росте в гірських лісах Південного Сахаліну, Далекого Сходу і Північної Японії. Це дерево заввишки до 7 м із темно-сірою корою з великими білими сочевичками, розлогою з віком кроною, загостреним до вершини нерівномірно пильчастим по краях еліптичним або зворотно-яйцевидним листям завдовжки до 14 см із серцеподібною основою та квітками діаметром до 1 см, зібраними в багатоквіткові грона завдовжки до 15 см. Плоди у рослин цього виду – великі, кулясті, м’ясисті кістянки чорного кольору.

  Черемха азійська (Padus asiatica)

  зростає в заплавах річок і лісах Східного Сибіру та Далекого Сходу. Це дерево заввишки до 17 см, схоже на черемху звичайну, але відрізняється наявністю рудого опушення на молодих пагонах і високою зимостійкістю.

  Черемха Антипко (Padus mahaleb)

  або магаленка зростає в природі на вапняних ґрунтах у заростях чагарників на півдні Європи, в Малій Азії, на Кавказі і в Середній Азії до Паміро-Алтаю. Латинська назва виду має арабське походження, в Америці ж цей вид називають запашною вишнею, або вишнею святої Люсі. Головною відмінністю Антипко від інших видів є будова її суцвіття – сплощене й укорочене гроно з 5-14 квіток, більше схоже на щиток. Це невисоке дерево або чагарник із темно-коричневою корою, що має специфічний аромат, і кулястою кроною. Листя у рослини завдовжки до 9 см, городчасте по краю, округле, блискуче, світло-зелене згори і світліше, вкрите жовтуватим опушенням знизу. Квітки дрібні, до 1,5 см у діаметрі, зібрані в суцвіття завдовжки до 7 см. Плоди соковиті, діаметром до 1 см, у міру дозрівання набувають чорного кольору. Вид має такі садові форми:

  • плакуча – з опущеними вниз гілками;
  • жовтоплідна – плоди цієї форми з дозріванням не чорніють;
  • строката – з плямистим листям;
  • білооблямована – край листя обведений білою облямівкою;
  • потворна – з густою кулястою кроною.

  Черемха Грея (Padus grayana)

  – дерево заввишки до 10 м зі Східної Азії. Має високу зимостійкість. У культурі зустрічається нечасто.

  Черемха пізня (Padus serotina)

  – американка з території, що тягнеться від Великих озер до Мексиканської затоки. Назву вона отримала через те, що її цвітіння настає пізно – в самому кінці травня або в червні, а плоди зріють не раніше кінця серпня. Іноді її називають чорною вишнею через колір кори, а іноді ромовою вишнею через смак її плодів. Черемха пізня – дерево заввишки до 20 м або кущ із широкою кроною, дуже темною вишневою корою, широколанцетним голим і блискучим темно-зеленим листям завдовжки до 12 см, нижня сторона якого значно світліша за верхню. Восени листя забарвлюється в різні відтінки червоного й жовтого кольорів. Позбавлені аромату білі квіти діаметром до 1 см зібрані в циліндричні грона завдовжки до 14 см, облистяні в основі. Плоди чорні, з явною гіркотою. Вид має кілька декоративних форм:

  • пірамідальну – з вузькопірамідальною кроною;
  • плакучу – з опущеними вниз гілками;
  • строкату – з зеленим листям у жовтих плямах і штрихах;
  • хрящувату – з блискучими довгими листками;
  • верболисту – листя цієї форми вузьке і нагадує листя верби;
  • папоротелисту – форма з багаторазово розсіченим листям;
  • махрову – з махровими квітками.

  В культуре вид с 1629 года.

  Черемха віргінська (Padus virginiana)

  росте вздовж річок у східних районах Північної Америки. Вона більше за інших схожа на черемху звичайну, але відрізняється від неї дрібними, віддаленими від пагона бруньками, натомість у черемхи гронової бруньки сягають 13 мм і притиснуті до пагонів. Черемха віргінська – дерево заввишки до 15 см із розлогою кроною, дрібнотріщинуватою темною корою, довгасто-яйцеподібдним блискучим щільним листям завдовжки до 12 см, гостропильчастим по краю. При розпусканні листя буро-зелене, влітку – темно-зелене, а восени набуває яскравого жовто-червоного забарвлення. Білі квітки діаметром до 13 мм утворюють багатоквіткові грона завдовжки до 15 см. Плоди кулясті, з соковитою, їстівної м’якоттю, спочатку червоні, але з дозріванням темніють. Цей вид сам по собі не такий цікавий, як його форма Шуберт – рослина, що сягає до 15 років висоти 3-4 м, із глянсовим листям, у молодому віці зеленим, що проте поступово забарвлюється в червонувато-фіолетовий відтінок. Квітки у черемхи Шуберта білі, діаметром до 1 см, зібрані в повисаючі грона. У культурі цей сорт із 1950 р. Цікавими є й інші форми виду:

  • Атропурпуреа – великий чагарник або швидкозростаюче дерево заввишки до 15 см із пурпуровим листям, чорною корою та темно-червоними їстівними, терпкими на смак плодами;
  • Світанок – частково-самоплідне низькоросле дерево заввишки всього 3 м із великими суцвіттями і темно-червоними плодами терпкого, кислувато-солодкого смаку;
  • сорти Тайга і Нарим – самобезплідні дерева заввишки 3,5-4 м із красивою кроною, великими суцвіттями й червоними плодами з жовтою, злегка терпкою кисло-солодкою м’якоттю.

  Що ж стосується черемхи звичайної, то в культурі вирощується безліч сортів цього виду. Наприклад:

  • Сахалінська чорна – самобезплідне дерево заввишки до 6-7 м із густою пірамідальною кроною, великими листками, багатоквітковими суцвіттями й рано дозріваючими плодами із зеленою терпкуватою м’якоттю приємного солодкого смаку;
  • Ніжність – дерево, що сягає у висоту 3,5-4 м, з запашними дрібними квітками, зібраними в довгі китиці, які на початку цвітіння темно-червоні, а потім стають білими;
  • Плена – махровий сорт, який вражає своєю пишністю;
  • Чайка – дерево заввишки 4-4,5 м із великими білими квітками у великих гронах;
  • Метео – цей сорт вирізняється з-поміж інших білоквіткових черемшин довгими гронами, що сягають 20 см.

  Існує також безліч гібридних сортів, виведених від схрещування різних видів черемхи:

  • Пурпурова свічка – рослина заввишки до 5 м із густою вузькопірамідальною кроною, зеленим листям, що до середини літа набуває темно-пурпурового забарвлення, і білими квітками, зібраними в напівпроникаючі грона завдовжки 10-14 см;
  • Пізня радість – гібрид між формою черемхи віргінської і черемхою гроновою заввишки до 8 м із вузькопірамідальною кроною, сіруватою шорсткою корою, еліптичним листям і білими квітками діаметром до 15 мм, зібраними по 35-40 штук у щільні грона завдовжки 14-15 см. Плоди округлі, темно-коричневі, майже чорні, з зеленувато-жовтою соковитою м’якоттю терпкого кисло-солодкого смаку;
  • Мавра – рослина з широкопірамідальною кроною і никнучими на кінцях гілками. Квітки, суцвіття і листя Маври нагадують Пізню радість, але плоди у цього сорту темніші;
  • Чорний блиск – гібрид середньораннього терміну дозрівання, самобезплідне дерево заввишки 5-6 м із темно-зеленим листям середньої величини, великими квітками в багатоквіткових циліндричних суцвіттях і чорними плодами з жовто-зеленою м’якоттю хорошого смаку.

  Властивості черемхи – шкода і користь

  Корисні властивості

  Незважаючи на те, що багато лікувальних властивостей черемхи отримали своє обґрунтування тільки в наші дні, робити її з листя і плодів різні лікувальні препарати стали вже давно. У народній медицині використовують настоянки на черемшині, відвари й примочки з рослини

  Які корисні речовини містяться в черемшині, і які властивості вона має? До складу ягід черемхи входять пектини, дубильні речовини, цукри, органічні кислоти. Її листя, кора, квітки й насіння містять глікозид амігдалин, який при розщепленні виділяє синильну кислоту. У плодах і листі виявлено ефірну олію, смолу, флавоноїди, фенолкарбонову й аскорбінову кислоти, камедь і триметиламін.

  Черемха має в’яжучі й антибактеріальні властивості, тому є ефективним засобом від діареї будь-якого походження та інших кишкових розладів. Із цією метою застосовують настої черемхи.

  Кора черемхи використовується в народній медицині для приготування сечогінного відвару, який застосовують при ниркових та серцевих захворюваннях. Це засіб, чинячи до того ж потогінну дію, допомагає в боротьбі з застудою та жаром. Ефективний відвар кори й при шлунково-кишкових спазмах.

  Настоянку черемхи використовують для промивання очей при гнійному кон’юнктивіті, для полоскання ротової порожнини при стоматиті, горла при ангіні та захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Застосовують її і в боротьбі з жіночими захворюваннями.

  Черемха – протипокази

  Вживати ягоди черемхи можна тільки, звільнивши їх від кісточок, оскільки насіння може стати причиною отруєння. Не тримайте в будинку букетів із суцвіть черемхи: це може викликати головний біль через синильну кислоту, що виділяється при розпаді фітонцидів рослини. Не можна дихати ароматом черемхи вагітним так само, як і приймати препарати рослини. Усі частини черемхи містять алкалоїди, тому рослину не використовують в офіційній медицині.

  Черемха звичайна: фото, посадка і догляд, сорти, поширення

  Декоративна черемха краснолистная для прикраси дачної ділянки

  Різноманітність рослин на землі дозволяє створювати неймовірно красиві ландшафти в парках і на території заміських будинків. Черемуха краснолистная широко використовується для контрастних і неординарних композицій. Яскраве забарвлення листя і пірамідальна крона дерева шикарно виділяються на тлі пишної зелені саду. Батьківщиною рослини вважається Північна Америка. Там вона зустрічається практично всюди. В середині XVII століття з культурою познайомилися європейці і по гідності оцінили її красу. Крім того, краснолистная черемха має ряд корисних властивостей. Її кору і чорні плоди застосовують для лікування різних недуг. Як виглядає це заморська красуня? Що необхідно знати, щоб виростити на ділянці таке дерево? Як правильно доглядати за декоративною черемхою? Дізнаємося відповіді на ці питання.

  Черемуха краснолистная у всій красі

  Поняття «біла ворона» дозволяє уявити яскравий контраст чогось, що виділяється на сірому тлі. Подібним чином, черемха з пурпурової листям привертає до себе особливу увагу. Рослина часто називають «хамелеоном» за здатність змінювати забарвлення листя протягом усього сезону. Ранньою весною пластини нічим не відрізняються від інших дерев на ділянці. Однак на початку липня відбувається оригінальний метаморфоз. Пірамідальна крона черемхи краснолистной набуває пурпурний відтінок, і вона ставати королевою саду. Дерево живе близько 70 років. Максимальна висота дорослої культури приблизно 7 м.

  За рік рослина виростає у висоту приблизно на 1 м. Завдяки цьому його активно використовують для формування екзотичних ландшафтів.

  У період цвітіння черемшина надягає шикарний наряд з безлічі білих або рожевих бутонів. Діаметр деяких з них близько 15 см. Вони випромінюють п’янкий запах, який створює ауру блаженства навколо себе.

  Великі ягоди черемхи з червоним листям відрізняються солодким смаком. Їх легко знімати з гілок. Завдяки міцній шкірці плоди не виділяють сік, тому можуть зберігатися кілька днів. Використовуються в народній медицині. Перші плоди з’являються вже на третій рік після висадки рослини. За сезон з дорослого дерева збирають від 20 до 40 кг ягід.

  Культура має стійку кореневу систему. Завдяки цьому успішно виросте навіть на сухій і збідненого грунті. Чудово переносить зимові холоди і літню спеку. Існує чимало сортів, які прикрашають сади наших співвітчизників. Познайомимося з деякими з них.

  Чудова Скандинавська красуня

  Рослина виростає приблизно до 5 м у висоту. Має пишну пірамідальну форму крони. Молоде листя черемхи пофарбована в ніжно-зелений колір. З віком вона стає насичено пурпурного кольору. Нижня частина пластини має світло-фіолетового відтінку.

  Коли настає період цвітіння, на Скандинавської красуні з’являються безліч білосніжних букетиків. У цей період навколо дерева стоїть сильний аромат, який приваблює сотні комах. Згодом зав’язуються дрібні плоди. Спочатку вони пофарбовані в зелений колір, потім червоний, а в стиглому вигляді набувають чорне забарвлення. Зображена на фото краснолистная черемха Скандинавська красуня викликає захоплення багатьох садівників.

  Якщо висадити на ділянці кілька таких рослин, можна значно підвищити врожайність культури.

  Вишуканий Червоний намет

  Сорт являє собою дерево, висотою близько 4 м з кроною у формі еліпса. На початку весни на ньому розпускаються зелені овальні листя. До середини літа вони стають пурпурного відтінку. Цвіте Червоний намет в травні пишними ароматними китицями. Чорні стиглі плоди покриті глянсовою шкіркою, мають приємний смак. Культура чудово переносить літню спеку і зимові морози.

  Її величність черемха незнищенні

  Сорт відноситься до високорослим культурам і досягає 7 м висоти. Пагони рослини усипані густим листям і пофарбовані в темно-коричневий колір. Вони формують овальну крону, яка під час цвітіння надягає білий наряд із запашних кистей.

  В середині липня листя повністю змінює свій колір. Спочатку вона стає червоною, а потім, переходить в насичено-сливовий відтінок.

  Цікаво, що свою назву культура отримала в честь останнього імператора України, якого стратили в середині літа. Саме в цей час листя черемхи стають криваво червоного кольору.

  Розглянувши докладний опис черемхи краснолистной, хіба не захочеться виростити у себе таку рослину? Розберемося, як оселити мрію в життя.

  Секрети посадки і догляду за культурою

  Незважаючи на яскраву привабливість, краснолистная черемха чудово приживається на різних видах грунту. Однак, щоб домогтися особливої ​​декоративності, їй необхідно родюча земля. Вибираючи місце для посадки, слід враховувати кілька факторів.

  Воно повинно бути:

  • досить просторе;
  • подалі від високорослих рослин;
  • захищене від протягів;
  • мати велика кількість сонячного світла.

  Наприклад, якщо черемху посадити в тіні, вона буде бідно цвісти і плодоносити. Чи не краще дотримуватися рекомендацій фахівців.

  Висаджують рослина ранньою весною або в середині осені. Спочатку уважно оглядають кореневу систему і видаляють слабкі частини.

  Потім приступають до посадки та догляду за краснолистной черемхою, яка складається з таких дій:

  • викопують воронку глибиною 0,5 м, шириною 0,7 м;
  • на дно насипають добриво;
  • укладають саджанець, розправляючи корінці;
  • присипають грунтом;
  • рясно поливають водою;
  • мульчують тирсою або торфом.

  Щоб дерево успішно розвивалося, в посушливий період його поливають щотижня. При цьому регулярно прополюють приствольному область. Восени грунт підгодовують деревною золою і перегноєм, а навесні рідкими добривами. Один раз на рік крону черемхи обрізають, надаючи їй гарну форму. Завдяки цьому рослина завжди має привабливий вигляд на території дачної ділянки.

  Черемха звичайна: опис і характеристика

  Черемха звичайна — дикоросла рослина, яке повсюдно поширене в Північній Америці і Західній Європі. У України зростає в лісових і паркових зонах практично у всіх кліматичних поясах. В даний час виведено кілька декоративних підвидів, які знайшли застосування в ландшафтному дизайні.

  Історія селекції сорту

  Черемха звичайна (кистевая), латинська назва — Padusavium, Prunuspadus, в природному ареалі росте практично по всій території Євразії. У України ця культура часто зустрічається у вигляді диких сіянців. Черемуха кистевая легко схрещується з іншими видами. В результаті отримують декоративні сорти.

  Виведенням декоративних сортів в СРСР вчені займалися з 1972 року. Їх отримували шляхом схрещування дикої черемхи звичайної з іншими видами, зростаючими в природі. У наш час отримано більше 20 декоративних сортів. 9 нових видів були виведені в НДІ садівництва імені Лісавенко в Скандинавії: Ольгин радість, Рання кругла, Чорний блиск і інші. Авторами сортів стали ботаніки М. Н. Саламатов і В. С. Симагин. Різновид черемхи звичайної, ватерері — Сахалінська чорна була включена до Державного реєстру в 1995 році.

  опис різновиди

  Черемуха кистевая — це високе дерево (чагарник). Його висота досягає 10-15 м. Діаметр крони черемхи звичайної може становити 10 і більше метрів. Виростає культура в лісовій і лісостеповій зоні з помірним кліматом.

  Листя черемхи звичайної — прості, вузькі довгасті, зубчасті, щільні і гладкі. Їх довжина не перевищує 10 см, рідко — 15 см, ширина — 1,5-2 см. Кріпляться на широкі щільні черешки довжиною 1,5 см.

  Квіти дрібні, зібрані в численні суцвіття довжиною до 18 см. Пелюстки округлі білого або рожевого кольору. У період цвітіння черемха звичайна виділяє сильний аромат.

  Плоди чорні, дрібні, кулясті, гладенькі, глянцеві. Їх діаметр не перевищує 10 мм. Смак солодкий, терпкий, в’яжучий. Кісточка маленька, довгаста. М’якоть зеленого кольору, окислюючись, чорніє.

  У України культуру рекомендують вирощувати в європейській частині країни, в Скандинавії, ​​на Далекому Сході.

  Сорти черемхи звичайної

  Серед різноманіття різновидів черемхи, можна виділити кілька, найбільш популярних, декоративних, стійких до заморозків сортів:

  1. Скандинавська красуня — краснолістний, декоративний сорт, отриманий в результаті схрещування черемхи звичайної і Виргинской (Шуберта). Це високий, прямостоячий чагарник, в довжину виростає до 5 м. Крона, широка, густа, оформлена у вигляді піраміди. Ранньою весною листя зелене, до середині червня поверхню листа набуває пурпурового кольору, нижня частина — темно-фіолетовий. Листя не опадають до глибокої осені. Плоди у дерева цього сорту бордові, досить великі, з високими смаковими якостями.
  2. Сорт Полону був відомий в України ще до 19 століття. Відноситься до сімейства черемхи звичайної. Відрізняється гарними великими оксамитовими квітами, що нагадують троянди. Період їх цвітіння більш тривалий, ніж у інших видів, але суцвіття не такі пишні.
  3. Сорт Сахалінська чорна отриманий від запилення черемхи звичайної prunuspadus з дикорослими представниками виду. Це високий чагарник (дерево), що виростає до 7 м у висоту. Це культура з густою, оксамитової, великої листям темно-зеленого кольору. Квіти дрібні, білі, зібрані в кисті по 30-35 штук. Плоди соковиті, терпкі, кисло-солодкі.

  Характеристика черемхи звичайної

  Це одна з перших культур, яка радує своїм цвітінням навесні. Цьому дереву не страшні нічні травневі заморозки і різкі перепади температури.

  На фото видно, як пишно квітне черемшина звичайна ранньою весною в південних регіонах країни.

  Посухостійкість, морозостійкість

  Черемуха не вимоглива до зволоження грунту, з легкістю переносить періодичну посуху і весняні підтоплення. У поливі потребують саджанці першого року. Дорослі рослини поливають тільки якщо літо сильно посушливе.

  Зимостійкість черемхи звичайної висока, вона легко переносить і перепади температури. Завдяки цьому, вона рекомендована до вирощування в Скандинавії і на Далекому Сході. Спокійно переносить заморозки до — 30 ᵒС.

  Урожайність і плодоношення

  Черемха звичайна (кистевая, пташина), підродини Спірейние, плодоносити починає в середині літа — в липні. Перші ягоди з’являються через 5 років після посадки. Плоди відрізняються кисло-солодким, одночасно терпким смаком. Їх розмір не перевищує 0,5 мм, поверхня гладка, глянсова, шкурка чорна. Для рясного плодоношення необхідна хороша освітленість ділянки. Залежно від розміру дерева за літо з нього можна зібрати від 20 до 30 кг плодів.

  Черемха звичайна добре росте на сонячних, добре освітлених ділянках, не боїться прямих сонячних променів, до запікання і осипання плодів на сонці не схильна.

  Область застосування плодів

  Плоди можна їсти в сирому вигляді, а можна готувати з них джеми, варення, компоти, киселі. Для приготування алкогольних напоїв використовують плоди і квіти рослини. Сік ягід черемхи застосовують в якості харчового барвника для напоїв і кондитерських виробів. У Скандинавії сушені ягоди черемхи перетирають і використовують як добавку до борошна. Хліб з додаванням сушених плодів має присмак мигдалю.

  Плоди черемхи звичайної досить крихкі і соковиті, транспортувати їх не представляється можливим. Зберігати ягоди можна тільки в сухому або зацукровані вигляді.

  Стійкість до шкідників і хвороб

  Черемха звичайна — стійке до поразки шкідниками і хворобами рослина, але в профілактичній обробці потребує 2 рази в рік. У тіні, на ділянках з перезволоженими грунтами можуть розвиватися грибкові ураження.

  При несприятливих умовах вирощування культуру можуть вражати хвороби:

  • мучниста роса;
  • червона плямистість;
  • церкоспороз;
  • цитоспороз;
  • іржа;
  • деревна гнилизна.

  При ураженні грибками пожовкле листя з плямами видаляють, крону обприскують фунгіцидами.

  Листя черемшини можуть поїдати гусениці, жуки, Черемхова моль, пильщик. З шкідниками борються за допомогою триразового обприскування дерева карбофосом.

  Переваги і недоліки сорти

  При всіх перевагах черемха звичайна практично не має недоліків. Якщо забезпечити рослині доступ світла і сонячних променів, проблем з її вирощуванням не виникає.

  • високі декоративні якості;
  • приємний аромат квітів;
  • невибагливість;
  • стійкість до морозів і посухи;
  • хороший смак плодів.

  З недоліків можна виділити нестійкість до грибкових захворювань. Захворіти черемха звичайна може, якщо посадити дерево в тіні і не проводити регулярну обрізку.

  Посадка і догляд за черемхою звичайної

  Культура добре росте на зволожених грунтах з близьким заляганням грунтових вод, при цьому рослині необхідно забезпечити хороший дренаж. Дерево добре росте на піщаних, глиняних, лужних грунтах. Черемха звичайна поширення набула практично у всіх кліматичних зонах України.

  Більша частина сортів черемхи — перехресні запилювачі, тому рекомендують висаджувати кілька рослин поруч на відстані 5-6 м один від одного. Посадку проводять ранньою весною, поки не проклюнулися нирки, або восени, після опадання листя.

  Місце для посадки вибирають добре освітлене сонцем, але молоде рослина може рости і в півтіні.

  Перед посадкою в грунт необхідно внести органічні добрива: перегній, компост, гній (не менше 10 кг на 1 посадкову яму). Лунку під посадку викопують глибиною 40 см і 50 см в діаметрі.

  Саджанець можна придбати в розпліднику. Це повинно бути невисоке деревце, не менше 1, 5 м в довжину з добре розвиненою кореневою системою. Кора повинна бути рівна і гладка без пошкоджень.

  Саджанець встановлюють в підготовлену лунку, коріння розправляють і засипають ґрунтом, притоптують. Після вкорінення деревце рясно поливають, пристовбурні кола мульчують тирсою або торфом.

  подальший догляд

  Після посадки протягом місяця землю під саджанцем регулярно зволожують. Погано, якщо вода стоїть біля стовбура, земля повинна бути рівномірно і помірно зволоженою. Через місяць черемху рекомендують поливати тільки в посуху. Після поливу грунт обов’язково мульчують.

  Декілька разів на рік необхідно рихлити і перекопувати грунт під деревом. Важливо 2 рази в рік, перед цвітінням і після опадання листя вносити органічні і мінеральні добрива під корінь рослини.

  Обрізка — обов’язкова процедура догляду за деревом черемхи звичайної. Обрізку проводять восени і ранньою весною. Видаляють старі, засохлі, пошкоджені пагони. Крім гігієнічної обрізки проводять ще й формувального. Крону черемхи звичайної формують у вигляді піраміди або кулі.

  Пізньої осені стовбур дерева слід захистити від гризунів. Його обгортають толем, целофаном, будь-яким іншим покривним матеріалом, підв’язують мотузкою. У захисті від морозів черемха не потребує, вкривати на зиму її не слід. Якщо температура нижче — 20 ᵒС, можна накидати побільше снігу навколо стовбура і кореневища.

  Хвороби і шкідники

  Черемха звичайна схильна до грибкових захворювань садових культур, якщо зростає в тіні. Для профілактики церкоспорозу, Цитоспороз, іржі, необхідно проводити регулярну обрізку крони, не допускати застою води в пристовбурних кіл. Якщо листя черемхи вражені, плямистістю, борошнистою росою, проводять обприскування хлорокисью міді або бордоською рідиною (1%). Уражені листки видаляють і спалюють.

  У кроні черемхи може завестися моль, шовкопряд, тля, довгоносики. У профілактичних цілях обприскування інсектицидами проводять ранньою весною, влітку до появи зав’язі, восени після збору плодів.

  висновок

  Черемха звичайна — дикоросла рослина, яке стало завсідником домашніх садів, алей, паркових зон. Її п’янкий аромат в період цвітіння наповнює солодкістю теплий весняний повітря. Культура виконує не тільки декоративні функції. Її плоди здавна використовують в кулінарії і народній медицині.

  Відгуки

  Черемха звичайна фото, посадка і догляд, сорти, поширення

  Черемуха звичайна: опис і характеристика

  Черемуха звичайна — дикоросла рослина, яке всюди популярно на заході. У нашій країні росте в лісових і паркових зонах практично у всіх кліматичних поясах. Зараз виведено кілька декоративних підвидів, які знайшли застосування в дизайні ландшафту.

  Історія селекції сорту

  Черемуха звичайна (кистевая), латинське найменування — Padusavium, Prunuspadus, в природному ареалі виростає фактично по всій території Євразії. У нашій країні ця культура нерідко зустрічається у вигляді диких сіянців. Черемуха кистевая легко схрещується з іншими видами. Зрештою отримують декоративні сорти.

  Виведенням декоративних сортів в радянському союзі вчені займалися з 1972 року. Їх отримували шляхом схрещування дикої черемхи звичайної з іншими видами, зростаючими в природі. Останнім часом отримано понад 20 декоративних сортів. 9 нових видів були виведені в НДІ садівництва імені Лісавенко в Скандинавії: Ольгин радість, Рання кругла, Чорний блиск і інші. Авторами сортів стали ботаніки М. Н. Саламатов і В. С. Симагин. Різновид черемхи звичайної, ватерері — Сахалінська чорна була включена до Держреєстру в 1995 році.

  опис різновиди

  Черемуха кистевая — це високе дерево (чагарник). Його висота може досягати 10-15 м. Діаметр крони черемхи звичайної може становити 10 і більше метрів. Виростає культура в лісовій і лісостеповій зоні з кліматом помірних широт.

  Листя черемшини звичайної — звичайні, вузькі довгасті, зубчасті, щільні і гладкі. Їх довжина не перевищує 10 см, нечасто — 15 см, ширина — 1,5-2 см. Кріплять на широкі щільні черешки довжиною 1,5 см.

  Квіти дуже маленькі, зібрані в незліченні суцвіття довжиною до 18 см. Пелюсточки округловатие білого або рожевого кольору. Під час цвітіння черемшина звичайна виділяє міцний запах.

  Плоди чорні, дуже маленькі, кулясті, гладенькі, глянцеві. Їх діаметр не перевищує 10 мм. Смак солодкий, терпкий, в’яжучий. Кісточка невелика, подовжена. М’якоть в зеленому кольорі, окислюючись, чорніє.

  У нашій країні культуру радять ростити в європейській частині країни, в Скандинавії, ​​на Далекому Сході.

  Сорти черемхи звичайної

  Серед розмаїття різновидів черемхи, можна виділити кілька, найпоширеніших, декоративних, стійких до заморозків сортів:

  1. Скандинавська красуня — краснолістний, декоративний сорт, отриманий в результаті схрещування черемхи звичайної і Виргинской (Шуберта). Це великий, прямостоячий чагарник, по довжині виростає до п’яти метрів. Крона, широка, насичена, оформлена у вигляді піраміди. Ранньою весною листя зелене, до середині червня поверхню листа набуває пурпурового кольору, частина знизу — темно-фіолетовий. Листи не падають до глибокої осені. Плоди у дерева цього сорту бордові, досить великі, з високими смаковими якостями.
  2. Сорт Полону був відомий в нашій країні ще до 19 століття. Відноситься до сімейства черемхи звичайної. Виділяється привабливими великими оксамитовими квітами, що нагадують троянди. Період їх цвітіння більш тривалий, ніж у інших видів, але суцвіття не такі пишні.
  3. Сорт Сахалінська чорна отриманий від запилення черемхи звичайної prunuspadus з дикорослими представниками виду. Це великий чагарник (дерево), що виростає до семи метрів у висоту. Це культура з насичений, оксамитової, великої листям темно-зеленого кольору. Квіти дуже маленькі, білі, зібрані в кисті по 30-35 штук. Плоди соковиті, терпкі, кисло-солодкі.

  Характеристика черемхи звичайної

  Це одна з перших культур, яка радує власним цвітінням навесні. Цьому дереву не страшні нічні травневі заморозки і сильні температурні перепади.

  На фото видно, як пишно квітне черемшина звичайна ранньої навесні на півдні країни.

  Стійкість до посухи, стійкість до морозів

  Черемуха не вимоглива до зволоження грунту, дуже легко переносить періодичну посуху і весняні затоплення. У поливі потребують саджанці першого року. Дорослі рослини поливають тільки якщо літо сильно посушливе.

  Зимостійкість черемхи звичайної висока, вона легко переносить і температурні скачки. За рахунок цього, вона рекомендована до вирощування в Скандинавії і на Далекому Сході. Прекрасно переносить заморозки до — 30 ° С.

  Урожайність і плодоношення

  Черемуха звичайна (кистевая, пташина), підродини Спірейние, плодоносити починає в липні — в липні. Перші ягоди з’являються через 5 років після посадки. Плоди характерні кисло-солодким, одночасно терпким смаком. Їх розмір не перевищує 0,5 мм, поверхня гладка, глянсова, шкурка чорна. Для рясного плодоношення потрібна хороша освітленість ділянки. Залежно від розміру дерева за літо з нього можна зібрати від 20 до тридцяти кілограм плодів.

  Черемуха звичайна відмінно росте на сонячних, добре освітлених ділянках, не боїться прямих променів сонця, до запікання і осипання плодів на сонячних променях НЕ схильна.

  Область використання плодів

  Плоди можна є в сирому вигляді, а можна готувати з них джеми, варення, компоти, киселі. Для приготування спиртних напоїв застосовують плоди і квіти рослини. Сік ягід черемхи використовують в якості харчового барвника для напоїв і кондитерських виробів. У Скандинавії сушені ягоди черемхи перетирають і застосовують як добавку до борошна. Хліб з добавкою висушених плодів має присмак мигдалю.

  Плоди черемхи звичайної дуже тендітні і соковиті, перевозити їх можливим не уявляється. Зберігати ягоди можна лише в сухому або зацукровані вигляді.

  Стійкість до шкідників і хвороб

  Черемуха звичайна — стійке до поразки шкідниками і хворобами рослина, проте в профілактичної обробці потребує 2 рази протягом року. У тіні, на ділянках з перезволоженими грунтами можуть формуватися грибкові ураження.

  При поганих умовах вирощування культуру можуть вражати захворювання:

  • мучниста роса;
  • червона плямистість;
  • церкоспороз;
  • цитоспороз;
  • корозія;
  • дерев’яна гниль.

  При ураженні грибками пожовклі аркуші з плямами прибирають, крону обприскують фунгіцидами.

  Листи черемхи можуть поїдати гусениці, жуки, Черемхова моль, пильщик. З шкідниками борються за допомогою триразового обприскування дерева малатіон.

  Плюси і мінуси сорти

  При всіх плюсах черемха звичайна практично не має мінусів. Якщо забезпечити рослині доступ світла і променів сонця, труднощів з її вирощуванням не виникає.

  • високі якості декоративного характеру;
  • хороший запах квітів;
  • невибагливість;
  • морозостійкість і посухи;
  • прекрасний смак плодів.

  З поганих якостей можна виділити нестійкість до грибкових захворювань. Захворіти черемха звичайна може, якщо посадити дерево в тіні і не проводити регулярну обрізку.

  Посадка і догляд за черемхою звичайної

  Культура відмінно росте на зволожених грунтах з найближчим заляганням підземних вод, при цьому рослині потрібно забезпечити хороший водовідведення. Дерево відмінно росте на піщаних, глиняних, лужних грунтах. Черемуха звичайна поширення набула фактично в усіх зонах клімату України.

  Переважна частина сортів черемхи — перехресні запилювачі, з цього радять садити пару рослин поруч на відстані 5-6 м один від одного. Посадку проводять ранньою весною, поки не проклюнулися нирки, або восени, після опадання листя.

  Місце для посадки підбирають відмінно освітлене сонцем, але молоде рослина може рости і в півтіні.

  Перед посадкою в грунт потрібно внести органічні добрива: перегній, компост, гній (не менше десяти кілограм на 1 посадкову яму). Лунку під посадку викопують глибиною 40 см і 50 см в діаметрі.

  Саджанець можна вибрати в розпліднику. Це повинно бути низька деревце, не менше 1, 5 м по довжині з добре розвиненою системою кореня. Кора повинна бути гладка і рівна без пошкоджень.

  Саджанець встановлюють в підготовлену лунку, коріння розправляють і засипають ґрунтом, притоптують. Після вкорінення деревце добре поливають, пристовбурні кола мульчують тирсою або торфом.

  подальший догляд

  Після посадки протягом чотирьох тижнів землю під саджанцем постійно зволожують. Погано, якщо вода стоїть біля стовбура, земля повинна бути однаково і стримано вологою. Через чотири тижні черемху радять поливати тільки в посуху. Після поливу грунт в першу чергу мульчують.

  Пару раз на рік слід розпушувати і перекопувати грунт під деревом. Важливо 2 рази протягом року, перед цвітінням і після опадання листя вносити органічні і хв. добрива під корінь рослини.

  Обрізка — важлива процедура догляду за деревом черемхи звичайної. Обрізку проводять восени і ранньої навесні. Забирають старі, засохлі, пошкоджені пагони. Крім гігієнічної обрізки проводять ще й формувального. Крону черемхи звичайної створюють у вигляді піраміди або кулі.

  Пізньої осені стовбур дерева необхідно захистити від гризунів. Його обгортають толем, целофаном, будь-яким іншим покривним матеріалом, підв’язують мотузкою. У захисті від холодів черемха не потребує, ховати на зиму її не слід. Якщо температура нижче — 20 ° С, можна накидати набагато більше снігу навколо стовбура і кореневища.

  Захворювання і шкідники

  Черемуха звичайна схильна до грибкових захворювань садових культур, якщо зростає в тіні. Для попередження церкоспорозу, Цитоспороз, іржі, доведеться проводити регулярну обрізку крони, не дозволяти застою води в пристовбурних кіл. Якщо листя черемхи вражені, плямистістю, борошнистою росою, проводять обприскування хлорокисью міді або бордоською рідиною (1%). Уражені листи прибирають і спалюють.

  У кроні черемхи може завестися моль, шовкопряд, тля, довгоносики. З метою профілактики обприскування інсектицидними препаратами проводять ранньою весною, влітку до виникнення зав’язі, восени після збору плодів.

  висновок

  Черемуха звичайна — дикоросла рослина, яке стало завсідником домашніх садів, алей, зелених зон. Її п’янкий запах під час цвітіння наповнює солодкістю теплий весняний повітря. Культура робить не тільки функції декору. Її плоди з давніх пір застосовують в кулінарії та альтернативної медицини.

  Черемха звичайна, фото, опис, умови вирощування, догляд

  На території країни виростають двадцять видів черемхи .

  Найбільш широке поширення мають черемха звичайна, або кистевая, і віргінська.

  Опис Черемха звичайна

  Черемха звичайна має широке поширення в природних умовах — у вигляді невеликих заростей і окремих кущів в заплавах річок, на узліссях змішаних лісів, в селах.

  Розмножується насінням, відведеннями, живцями. Черемха звичайна добре приживається і восени, і навесні.

  Черемха звичайна — листопадне дерево, рідше чагарник сімейства розоцвітих, плодова і декоративна культура. У роді черемхи близько 20 видів, в України — 4 дикорослих види, в основному в лісовій зоні.

  Вступає в плодоношення на 3-4-й (щеплені саджанці) або на 5-6-й рік (сіянці) після посадки. Віддає перевагу добре освітлені ділянки, родючі, пухкі, вологі грунту.

  Росте по берегах річок, в сирих лісах, прибережних чагарниках, на присадибних ділянках. У парках і садах росте 7 видів черемхи. Один з них дикоростучий — черемха звичайна.

  Зелене те дерево або чагарник висотою 2-10 м.

  Кора темно-сіра, матова, з чечевичками, характерного запаху.

  Листя довгасто-еліптичні, загострені, чергові з червоно-бурими залозками.

  Цвіте в травні-червні.

  Квітки запашні, дрібні, білі, зібрані в пазушні довгі висячі кисті, двостатеві, багаті нектаром.

  Плоди — чорні блискучі соковиті кістянки, з одного кісточкою, гіркувато-солодкі, сільновяжущіе, без запаху, дозрівають в серпні-вересні.

  Життєва форма: Листяне дерево

  Крона: широкояйцевідний, щільна.

  Темп зростання: Швидкий. Річний приріст Черемшини звичайної становить 50 см. У висоту і 50 см. В ширину.

  Висота і діаметр крони 10 м.

  Довговічність: 150 років

  Квітки: Плоскі округлі, білі, 1.5 см.

  Листя: Еліптичні, зморшкуваті, навесні і влітку темно-зелені, восени жовті, від 10 до 15 см.

  Декоративність: Особливо красива під час цвітіння і плодоношення.

  Використання: Поодинокі посадки, декоративні групи.

  ставлення

  до світла: теневинослива

  до вологи: вимоглива

  до грунту: вимоглива

  до температури: морозостійка

  Батьківщина: Європа, Скандинавія, Кавказ, Афганістан.

  Умови вирашіванія Черемха звичайна

  Яма повинна бути таких розмірів, щоб в ній вільно розмістилися коріння. Внесіть мінеральні та органічні добрива, але з останніми не перестарайтеся. Їх надлишок і висока вологість грунту можуть привести до потемніння деревини і усихання окремих гілок.

  Рясно поливайте рослини під час посадки і потім ще 2-3 рази за вегетацію. Надалі краще поливати тільки при посухи. Замульчуйте грунт тирсою, перегноєм або покрийте плівкою. При посадці необхідно враховувати висоту рослин, їх густу крону, що дає багато тіні.

  Так як більшість сортів є перехресними обпилювачами, то на ділянці краще висаджувати кілька сортів. При цьому звичайну черемху висаджують на відстані 4-6 м один від одного, а черемху віргінську — на відстані 3-4 м.

  розмноження

  Для розмноження живцями їх нарізають навесні в пору сокоруху і висаджують на окорененіе.

  Черемуха — культура маловимоглива до умов зростання. Має потужну кореневу систему, тому добре переносить тимчасове перезволоження, а також грунтову і повітряну засуху.

  Догляд за черемхою полягає в перекопуванні і розпушуванні грунту, внесення кореневих і позакореневих підживлень, видаленні бур’янів, формує і санітарної обрізки. У дорослої черемхи потрібно проріджувати крону, не даючи їй загущувальну.

  Зрізи замазують садовим варом або фарбою. Формувати рослини можна як на високому штамбі, так і у вигляді багатостовбурного чагарнику. Для низькою закладки першого ярусу скелетних гілок саджанець обрізають на висоті 60-70 см.

  З з’явилися бічних пагонів залишають 3-4 найбільш розвинених, рівномірно зорієнтованих в просторі. У наступні роки формують яруси другого і третього порядків.

  Черемха звичайна відрізняється високою зимостійкістю. Цвіте щорічно в кінці квітня — першій половині травня. Листя темно-зелені, іноді з легким блакитним відтінком, знизу — сизі; восени вони забарвлюються в жовті, кармінові, пурпурні тони.

  Квітки білі, зібрані в кисть. При зборі плодів черемхи не можна рубати її осьові пагони, а під час цвітіння — ламати гілки. Для омолодження заростей черемхи, а, отже, підвищення їх врожайності в щільних заростях доцільно проводити рубки догляду.

  При проведенні меліоративних робіт в заплавах річок слід залишати високопродуктивні зарості черемхи.

  Плоди чорні, округлі; містять аскорбінову, яблучну, лимонну кислоти, дубильні речовини і гірке мигдальне масло; смак терпкий, в’яжучий.

  Відзначається велика різноманітність форм за розміром плода, його смаку і термінів дозрівання. Це створює сприятливі можливості для відбору найбільш цінних форм. Плодоносить рясно і регулярно, але в окремі роки потрапляє під заморозки в період цвітіння і втрачає врожай.

  Основні хвороби

  черемхи звичайної в середній смузі України — плямистості листя і кишеньки сливи (хвороба плодів, що викликається сумчастих грибом).

  шкідники

  • жуки-довгоносики,
  • тля,
  • рослиноїдні клопи,
  • мінуюча міль,
  • горностаєва Черемхова моль,
  • білан,
  • непарний шовкопряд.

  Плоди черемхи на зиму сушать, сушені та свіжі розмелюють на м’ясорубці з цукром для начинки, готують настоянку. З кори черемхи добувають барвник; мелкослойная деревина йде на вироби. Плоди використовують також в народній медицині.

  • Настій плодів застосовується як засіб проти проносів;
  • настій квіток застосовують, як примочку, при запальних захворюваннях слизової оболонки очей;
  • відвар кори з молодих гілок — відмінний потогінний і протигарячковий засіб;
  • настій кори черемхи допомагає при ревматизмі;
  • а листя і квітки черемшині заварюють і у вигляді чаю вживають при легеневих захворюваннях.

  Застосування. Черемху звичайну розводять в садах і парках як декоративну рослину; особливо ошатні її сучасні форми з рожевими або махровими квітками, пурпуровими або строкатим листям.

  Поєднуючи рослини по висоті, формі крони, забарвленням і фактурою листя, можна створити дуже красиву монокультурну групу.

  Черемуха (Padus): вирощування, посадка, догляд, сорти, корисні властивості

  Черемуха (Padus) — широко поширений чагарник, який радує красивим цвітінням і неперевершеним ароматом. Найчастіше його можна зустріти в ботанічному саду або в парку, але все більшої популярності набуває використання чагарнику при ландшафтному оформленні присадибної ділянки. І це не дивно, адже сучасні сорти декоративного дерева характеризуються великою різноманітністю забарвлень і органічно поєднуються з іншими рослинами.

  Загальний опис черемхи

  Черемуха відноситься до листопадним деревам з роду Слива. Крона має довгасту форму, гілки на стовбурі розташовуються по черзі, листя характеризуються витягнутої яйцевидної або еліпсовою структурою. Квіти зібрані в невеликі звисають кисті, відтінок залежить від сорту чагарнику. Плоди кулясті, переважно не їстівні, темно-червоного або чорного кольору, діаметром до 1 см.

  Виділяють близько 20 видів черемхи, які розрізняються по висоті росту, характеру суцвіть і відтінкам квітів. Пік цвітіння припадає на кінець квітня, травень і початок червня.

  види рослини

  Опис рослини залежить від його виду. Це може бути дерево висотою до 17-25 м або низький декоративний чагарник, що не досягає і 5-7 м. Найбільш популярні сорти черемхи:

  1. Черемха звичайна, пташина або кистевая (Padus Racemosa). Це швидкоростуча дерево, висотою до 18-20 м. Листя мають темно-зелене забарвлення, знизу сизі. Цвіте в останній декаді квітня — початку травня. Характеризується наявністю декількох подсортов, що відрізняються кроною (плакуча або пірамідальна), кольоровою гамою суцвіть (рожеві, білі, махрові), відтінком плодів (світло-жовтий) і листям. Відмінною рисою черемхи звичайної є те, що восени її листя забарвлюється в різні відтінки — від світло-жовтого до яскраво-червоного і пурпурного. Черемуха пенсильванская (Padus pennsylvanica)
  2. Черемуха пенсильванская (Prunus pennsylvanica). Родом з північної Америки. Відрізняється невисоким зростом — до 2-5 м, тільки деякі підвиди досягають 10 м. Дерево струнке, з яскраво-вишневою корою, ажурною кроною і гнучкими гілками. Цвіте у другій половині травня, не має яскраво вираженого аромату.
  3. Черемуха Маака (Padus ssiori). Друга назва — маньчжурська вишня. Це швидко зростаючий чагарник, що досягає висоти 10-15 м, при цьому крона розкидається до 8 м в окружності, створюючи щільну тінь. Кора гладка, червонувато-коричневого кольору. У міру зростання дерева кора починає відшаровуватися, поступово отпадом під власною вагою. Квіти зібрані в багатоквіткові кисті, довжиною до 8 см. Цвіте в кінці травня — початку червня.
  4. Віргінська (Padus virginiana). Досягає висоти в 15 м, але зустрічаються сорти і до 5 м. Цвітіння спостерігається в травні, практично не має запаху. Плоди, коли досягають, стають червоного кольору, вони їстівні, мають терпкий смак. Черемха віргінська (Padus virginiana)

  агротехнічні особливості

  Вирощування черемхи не представляє ніяких труднощів навіть для початківців садівників. Розмноження здійснюється за допомогою насіння, живців, відводків і кореневої порослю. Дерево невибагливо у догляді, вважає за краще затінені ділянки. Добре переносить недолік вологи, при цьому показує швидке зростання і розвиток в умовах достатнього поливу. Це можливо завдяки добре розвиненій кореневій системі.

  Посадка і догляд за живцями, отриманими за допомогою розмноження живцями, повинна бути особливо ретельною. Висаджувати на постійне місце їх можна тільки після досягнення 2-х річного віку. При цьому існує ймовірність того, що новий кущ не завжди збереже ознаки материнської рослини. Для розмноження найкраще використовувати живцювання. З цією метою ранньої весни, під час сокоруху, слід зрізати невелику гілочку, поставити в воду або посадити у вологий грунт. Висаджування у відкритий грунт проводиться тільки після гарного вкорінення.

  У посушливі дні культуру потрібно поливати. Слід регулярно розпушувати грунт, вносити прикореневі підживлення 2-3 рази за весь період вегетації.

  У черемхи легко сформувати будь-яку форму крони — округлу, овальну, навіть в кілька ярусів, що буде особливо ефективно виглядати під час цвітіння. Місця зрізів обробляйте садовим варом.

  Де застосовується в дизайні саду

  Черемуха в саду буде доречною не залежно від кількості дерев. При невеликій площі присадибної ділянки можна висадити один декоративний чагарник. При наявності великої території — заповнити порожній простір різними сортами черемхи, що забезпечить тривале цвітіння і неперевершений аромат протягом тривалого періоду.

  Дерева можна висаджувати вздовж алей, на галявинах, а також для озеленення водойм. Розлога і щільна крона створить затишну тінь в жаркий літній день. Декоративна лавка під черемхою стане улюбленим місцем відпочинку для всіх членів сім’ї.

  Лікарські властивості черемхи

  Відвари і настойки на основі черемхи мають широке поширення в області народної медицини. Засоби зміцнюють організм, надають протизапальний ефект, знімають жар, знеболюють. Відвар допомагає впоратися з розладами шлунка, захворюваннями дихальних шляхів.

  Leave a Comment Отменить ответ

  Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.