Помаранчева революція, замах на Ющенка і музичні заробітчани: знакові події 2004 року

В Україні 2004 рік асоціюється насамперед з Помаранчевою революцією і виборами нового президента. Протистояння Віктора Януковича і Віктора Ющенка завершилося брудними методами щодо останнього, але і його перемогою.

Загалом у виборчих перегонах брало участь 26 кандидатів, але основних було 2. Окрім серйозних випадків, левову частку історії займають курйози з Януковичем.

Візит Януковича на Прикарпаття

Зріст Януковича – 193 сантиметри, але навіть такий Голіаф не встояв від “снаряду”. Візит на Прикарпаття завершився для нього яйцем у лоб, яке жбурнув на той час 17-річний студент. Зараз Дмитро Романюк працює заступником голови Івано-Франківської ОДА та менеджером Укрзалізниці.

“Поранений” Янукович “яєчного терориста” нібито пробачив. Водночас інтернет вибухнув низкою мемів та політичних флеш-ігор.

Візит Віктора Януковича запам’ятався багатьом українцям / Фото 24 каналу

Цікавий факт! У Юлію Тимошенко у 2004 році також кидали яйцем. Голова “Батьківщини” мужньо встояла.

Замах на Ющенка

Віктору Ющенку в той період було не до сміху. Унаслідок отруєння, обличчя молодого політика за декілька днів було не впізнати. У його крові знайшли діоксини, які перевищували допустиму норму в тисячу разів.

Кандидат у президенти перебував за крок від смерті. Ющенку довелося терміново припинити президентську гонитву й летіти на лікування в Австрію. Українська влада на той момент заперечувала причетність до інциденту.

Унаслідок замаху, Ющенко був за крок від смерті / Фото AFP

Одна з версій вказує на те, що політика отруїли 5 вересня, коли він мав 2 трапези. Перша – в одного зі засновників “Фокстроту” Володимира Шульги, друга – на дачі заступника голови Служби безпеки України Володимира Сацюка. Там також перебували тодішній соратник Ющенка Давид Жванія та ексголова СБУ Ігор Смешко.

Кожен генпрокурор України з 2004 року заявляв, що коло підозрюваних у справі визначили. Втім, розкрити її досі не змогли. Наразі є 3 версії:

Вивести кандидата з боротьби за крісло президента так і не вдалося. Рейтинг Ющенка невпинно зростав, а отруєння ще більше мобілізувало демократичні сили.

Військовий парад

За декілька днів до першого туру виборів президента влаштували військовий парад. Він був присвячений 60-річчю визволення України від нацистів. Від звичайного параду в Росії він мало чим відрізнявся:

• радянські прапори;
• танці під “Катюшу”;
• запрошення для Володимира Путіна;
• цукерка Януковича для Дмитра Медвєдєва.

Не тільки подібні шоу мали принести дивіденди Януковичу. Мовиться про його особливий словесний стиль, що свідчить про кримінальне минуле, і відповідні методи вирішення справ. За непідтвердженими даними, кандидат у президенти побив Георгія Кірпу, Ганну Герман і Олександра Лавриновича.

Перший тур президентських виборів

Доволі рівними виявились і результати виборів у першому турі. Загалом тоді обирали з 24 кандидатів. Серед них фігурували й вкрай незвичні персони, наприклад, Дмитро Корчинський чи “космічних масштабів” політик Леонід Черновецький.

Однак усі розуміли, що головна інтрига розгортатиметься між Ющенком та Януковичем.

Довідка. Різниця між кандидатами після першого туру склала трохи більше ніж 0,5%. Традиційно Януковича підтримали на Сході та Півдні, а Ющенка – на Заході, Півночі та у центрі країни.

Третім у списку виявився Олександр Мороз, якому виборці надали майже 6% підтримки. Ці цифри мали перейти до Ющенка, адже саме його підтримав соціаліст у другому турі.

Другий тур виборів

Опоненти Ющенка увімкнули весь адмінресурс. Державних службовців та студентів примушували йти на дільниці й віддавати голоси за Януковича. Зокрема, цим грішив ексректор університету Державної податкової служби України Петро Мельник.

Таких дій було недостатньо, тож однією з рис виборів стали фальсифікації. Кандидату від влади “намалювали” 49,5%. З відривом у 3% він переміг Ющенка. Останній не визнав поразки та закликав українців вийти на Майдан Незалежності. Так розпочалася Помаранчева революція.

Помаранчева революція в Україні почалася після 2 туру виборів / Фото “Еспресо”

Помаранчева революція

На головні площі в українських містах виходили сотні тисяч людей. Опозиційні політики зібралися на Майдані у Києві. Протестувальники з різних куточків України почали з’їжджатися до столиці та розбили наметове містечко.

Щодня відбувалися демонстрації й пікети Верховної Ради, Адміністрації Президента, Кабміну. В Україну приїхали закордонні політики. Силовий варіант розгону акції заборонили. Вдячні протестувальники й музиканти прикрашали щити силовиків квітами.

Учасники революції прикрашали щити силовиків квітами / Фото з “Вікіпедії”

Підтримку мав і Янукович – на столичний Антимайдан звозили студентів, бюджетників та шахтарів. “Біло-блакитного” підтримали й делегації росіян, які охрестили революцію “апельсиновим шабашем”.

Коли стало зрозуміло, що зачистки не буде, Янукович та його товариші організовували відверто сепаратистські зібрання. Ексголова Донецької ОДА Борис Колесніков пропонував перенести столицю України в Харків. До боротьби залучили й перших леді, говорили про гардероб і громадянство Катерини Чумаченко-Ющенко. Вислови Людмили Янукович про “наколоті апельсини” стали одним із перших українських мемів.

Хто підтримував кандидатів

Характерною рисою протистояння “таборів” була підтримка від музикантів. До Януковича примкнули: Софія Ротару, Ані Лорак, Таїсія Повалій, Наталія Могилевська та навіть Кузьма Скрябін.

“Помаранчевий” кандидат теж не залишився без музичного супроводу. Тоді за Віктора Ющенка агітували: “Воплі Відоплясова”, Руслана, Олександр Пономарьов та “Океан Ельзи”. Гімном помаранчевої революції стала пісня “Разом нас багато” гурту “Ґринджоли”. Щоправда, згодом вона отримала трішки насмішкуватий відтінок.

Українські музиканти підтримували і Ющенка, і Януковича / Фото з сайту Руху “Чесно”

Майдан не тільки вистояв, а й святкував перемогу 3 грудня 2004 року. Конституційний Суд України скасував результати виборів другого туру та призначив повторне голосування, за результатами якого переміг Ющенко. За “помаранчевого” проголосували 52% виборців, а за “біло-блакитного” – 44,2%. В українців після обіцянок про бандитів і тюрми були вкрай високі очікування від нової влади.

Помаранчева революція – це фіаско Януковича, влади, російських кураторів, які так хвилювались за “легітимного”. Майдан 2004 року став репетицією Майдану 2013 – 2014 років, однак без крові – з піснями й танцями.

Більше випусків програми “Україна 30” можна переглянути за посиланням.

Повний випуск програми “Україна 30” про 2004 рік (частина 1): дивіться відео

2004 рік: Помаранчева революція, самогубство Кірпи та перемога на Євробаченні

Вибори президента й початок перевороту в країні, отруєння Віктора Ющенка та самогубство голови Мінтрансзв’язку. В економічному плані 2004-й за останні чотири роки став одним із найкращих: зростання ВВП склало 12% — найбільший на той час результат серед країн СНД. У проєкті 30 кроків до Незалежності: 1991-2021 роки згадуємо про ключові події 2004-го

Українці добре пам’ятають 2004 рік, бо саме тоді, вперше за часи незалежності, більша частина з них сміливо заявила про себе — люди почали виходити на акції протестів, мітинги та страйки, де протягом місяця висловлювали незадоволення та не погоджувалися з результатами президентських виборів, на яких перемогу здобув суперник Ющенка — Віктор Янукович.

Усе розпочалося 22 листопада 2004 року, як реакція на масові фальсифікації, коли результати Центральної виборчої комісії різко відрізнялися від даних екзит-полів, а закінчилося наприкінці року — після проведення третього туру, де перемогу здобув Віктор Ющенко.

На початку грудня Верховна Рада України ухвалила рішення змінити склад Центральної виборчої комісії та внесла правки до закону про вибори президента. Основна мета таких дій — перекриття каналів фальсифікації виборів. Крім того, було затверджено конституційну реформу, що обмежує владу президента України та передає частину його повноважень кабміну й парламенту. Після цього революційна напруга в суспільстві значно зменшилася.

Серед основних козирів новообраного президента у політичній боротьбі експерти називають отруєння. Так, на початку вересня стан здоров’я Віктора Ющенка різко погіршився — його обличчя покрилося шрамами. В австрійській клініці, де Ющенко проходив обстеження допустили, що він був отруєний. Таку ж версію оголосив тодішній віцеспікер Олександр Зінченко з трибуни Верховної Ради 17 вересня 2004 року.

Як наслідок — у виборців сформувався образ “злочинної влади”, яка намагалася вбити президента від опозиції. І саме у розпал Помаранчевої революції, між другим і третім туром, штаб Ющенка скористався своїм головним козирем, отримавши результати експертизи, яку було проведено на Заході — у крові кандидата виявили високий вміст діоксину, що стало головним доказом, що його отруїли.

Однак ця історія так і не закінчилася, оскільки багаторічні розслідування не дають точної відповіді — чи було саме отруєння. Щодо масових протестів — на думку багатьох аналітиків, Помаранчева революція побудована за схемою, яку вперше було розроблено під час вигнання Слободана Мілошевича у Сербії та продовжено Революцією троянд у Грузії.

Світові політичні тригери 2001 року

4 січня — на виборах президента Грузії перемогу здобув лідер Революції троянд Міхеїл Саакашвілі. За нього проголосувало 96,27% виборців.

14 січня — після 500-річної перерви в Грузії поновлено використання на державному рівні прапора “п’яти хрестів”.

4 лютого — розпочав роботу сервіс “Thefacebook”, створений студентом Гарвардського університету Марком Цукербергом з трьома приятелями. Через рік він змінив назву на Facebook.

1 травня — Угорщина, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія та Естонія увійшли до складу Європейського союзу.

16 травня — українська співачка Руслана Лижичко з піснею “Дикі танці” виграла 49-й пісенний конкурс “Євробачення” у Стамбулі.

5 червня — у своєму маєтку в Лос-Анджелесі на 94-у році життя помер 40-й президент США Рональд Рейган.

21 червня — під час конкурсу пілотованих космічних кораблів здійснив свій перший суборбітальний політ приватний космічний апарат “SpaceShipOne”.

23 серпня — указом президента України Леоніда Кучми встановлено офіційне свято — День Державного Прапора України.

5 вересня — Віктор Ющенко поскаржився на погане самопочуття, як наслідок — був змушений зупинити президентську кампанію і 10 вересня його доставили в австрійську клініку, де встановили діагноз — гострий панкреатит з ускладненнями, викликаними отруєнням токсинами. Справу так і не було розкрито.

10 листопада — Центрвиборчком оголосив остаточні результати першого туру виборів Президента України: Віктор Ющенко набрав 11 125 395 голосів (39,87 %); Віктор Янукович — 10 969 579 голосів (39,32 %).

21 листопада — пройшов другий тур виборів президента України — Віктор Ющенко набрав 46,69% голосів, Віктор Янукович — 49,42%. У зв’язку з численними системними порушеннями на користь Віктора Януковича в Україні розпочалися масові акції протесту.

23 листопада — початок Помаранчевої революції на підтримку кандидата від опозиції Віктора Ющенка.

27 листопада — Верховна Рада України на позачерговому засіданні визнала результати повторного голосування на виборах президента 21.11.2004 недійсними.

3 грудня — Верховний Суд України визнав результати другого туру недійсними та призначив переголосування другого туру на 26 грудня 2004 року.

8 грудня — Верховна Рада України проголосувала за “великий пакет” — до Конституції України було внесено зміни у частині місцевого самоврядування та закон “Про особливості застосування закону України “Про вибори Президента України” при переголосуванні повторного голосування у грудні 2004 року”. У 2010 році вони були скасовані та знову відновлені у 2014-му.

26 грудня — в Україні відбувся другий тур виборів президента України. За його результатами перемогу з перевагою у майже 8% голосів отримав представник блоку опозиційних політичних партій Віктор Ющенко.

Смерть Кірпи

У 2004 році не обійшлося й без трагічних подій. 27 грудня — наступного дня після перемоги Віктора Ющенка у третьому турі президентських виборів, у Бортничах, на своїй дачі був знайдений мертвим, з вогнепальним наскрізним пораненням голови, один із найвпливовіших чиновників в Україні — очільник Мінтрансзв’язку Георгій Кірпа.

Свого часу про нього говорили, як про можливого наступника Кучми. Крім того, він був одним із основних організаторів передвиборчої кампанії Віктора Януковича.

Генпрокуратура порушила кримінальну справу за статтею 120 КК України — “Доведення до самогубства”. Однак через пів року її припинили за відсутністю події злочину. За висновками слідства — Кірпа наклав на себе руки сам, без будь-яких підказок ззовні, примусу та шантажу.

Вдалий рік для спортсменів і не тільки

2004-го нинішній мер Києва Віталій Кличко здобув перемогу над Коррі Сандерсом і приміряв найпрестижніший чемпіонський пояс за версією WBC. У грудні Кличко захистив титул у бою проти Денні Вільямса, потім на чотири роки перервав спортивну кар’єру, розпочавши політичну.

Того ж року Андрій Шевченко завоював головну індивідуальну нагороду у футболі — “Золотий м’яч”. І 31 грудня разом з Віталієм Кличко отримав орден Героя України. Крім того, Шевченко став чемпіоном Італії та забив два м’ячі туркам, відкривши Україні дорогу на ЧС-2006.

З хорошими результатами закінчили рік й українські олімпійці, зібравши солідний букет нагород в Афінах-2004: 9 золотих, 5 срібних, 9 бронзових і 12-е загальнокомандне місце.

А “Золота рибка” Яна Клочкова, до двох золотих нагород попередніх Ігор додала ще дві, й стала єдиною у незалежній Україні спортсменкою, що мала чотири олімпійських “золота”. Під кінець року Україна отримала ще одну перемогу — українські гросмейстери виграли Всесвітню шахову Олімпіаду.

Загалом 2004-й став вдалим не тільки для спортсменів. 16 травня українська співачка Руслана Лижичко з піснею “Дикі танці” виграла 49-й пісенний конкурс “Євробачення” у Стамбулі. Після перемоги на конкурсі Віталій Кличко вручив Руслані у Лас-Вегасі нагороду “World Music Awards” — “Всесвітню музичну нагороду” за найбільшу кількість проданих альбомів “Дикі Танці” у світі.

Економічний потенціал

Економічне зростання набуло свого максимуму саме 2004 року. Ця тенденція, враховуючи незначний збій у травні, протрималася до грудня, коли уповільнення ВВП було викликане розпалом політичних пристрастей. Попри це, за результатами року, зростання внутрішнього валового продукту склало рекордні 12%.

На той час динамічно розвивалася промисловість — обсяги виробництва зросли на більш ніж 60%, а також галузі, орієнтовані на експорт. Усе пояснювалося високим рівнем цінової кон’юнктури на металопродукцію на світовому ринку, а також зростанням цін на продукцію хімічної галузі.

За даними Держстату 2004 року в Україні виробництво деяких видів промислової продукції становило:

• електроенергії — 182 млрд кВт·год;

• чорних металів (прокат) — 23,2 млн т;

• холодильників — 269 тис. шт.;

• ковбасних виробів — 332 тис. т;

• рогатої худоби — 7712,1 тис. голів;

• овець і кіз — 1858,8 тис. голів;

• зернових та зернобобових культур — 15,4 млн га;

• цукрового буряку — 732 тис. га;

Загальні обсяги виробництва у галузі сільського господарства зросли на 19,1%, якщо порівнювати з попереднім роком, зокрема у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності — на 39,2%, у господарствах населення — на 8,7%.

Покращилися показники й у будівельній сфері, оскільки протягом року спостерігався високий рівень ділової активності підприємств, що здійснювали будівництво за контрактами підряду.

Надходження значних інвестиційних ресурсів, спрямованих у капітальне будівництво, дозволило будівельникам укласти контрактів на суму 20,8 млрд грн, що на 23,9% більше проти 2003 року. В умовах забезпеченості замовленнями підрядними підприємствами виконано робіт на суму 19,4 млрд грн — на 17,3% більше, ніж попереднього року.

Оборот підприємств оптової торгівлі за 2004 рік становив 515,5 млрд грн. Фізичний обсяг оптового товарообороту проти 2003 року збільшився на 17,5%.

Що стосується обсягів експорту зовнішньої торгівлі України товарами (за січень-листопад 2004 року) показники становили $29482,7 млн, імпорту — $26070,3 млн і проти січня-листопада 2003 року зросли відповідно на 42,7% та на 28,2%.

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило $3412,4 млн (у січні-листопаді 2003 року — $324,3 млн). Загалом зовнішньоторговельні операції з товарами Україна здійснювала з партнерами зі 198 країн світу.

Крім того, протягом року середня заробітна плата зросла майже на 28%. А ще, 2004-го розмір пенсії прив’язали до колишньої зарплати — у представників високооплачуваних професій вона зросла до 215 грн, проти 100 грн 2003 року. Серед інших покращень — збільшення стипендій студентам зі 40-50 до 100-110 грн.

Найбільш оплачуваними залишалися працівники фінансових установ, авіаційного транспорту й допоміжних транспортних послуг, а серед промислових видів діяльності — зайняті на підприємствах з виробництва коксу, продуктів нафто перероблення. Розмір оплати праці у цих видах діяльності перевищив середній показник у 1,7–2,1 раза.

Значно нижчою залишалася заробітна плата працівників сільського, рибного господарства, охорони здоров’я та соціальної допомоги, колективних, громадських та особистих послуг, де її розмір не перевищив 68% від середнього рівня країни.

Маючи на руках більше доходів люди почали їх активно витрачати, а не відкладати. Усе це розігрівало внутрішній ринок. До того ж у країну почали вливатися інвестиції.

2004-й також запам’ятався податковою революцією, оскільки з 1 січня було знижено прибутковий податок для фізосіб — до 13%. До цього ставка оподаткування доходів визначалася за шкалою від 10 до 40%. Тобто, чим більшим був у людини сукупний дохід, тим більший відсоток вона повинна була віддавати державі. З доходу у понад 170 грн на місяць діяла ставка у 20%, а за дохід у 1,7 тис. грн на місяць — 40%.

Нова ставка повинна була вивести з тіні заробітні плати, які люди отримували у конвертах. Попри те, що відразу масової легалізації зарплат не сталося, процес усе таки розпочався й продовжувався до кризи 2008 року.

Перемога Руслани, долар по п’ять, Золотий м’яч Шевченка, Помаранчева революція: яким був 2004 рік

2004 рік — це рік, коли помирає Рональд Рейган і народжується “Фейсбук”. В Україні друкують бюлетені через які отруюють Вікторя Ющенка, а в Януковича – кидають яйцем.

Яким запам’ятався 2004 рік – йдеться у спецпроєкті ТСН.Тиждень “30 кроків вперед”.

Перемога Руслани на Євробаченні

Ці “Дикі танці” – й справді неможливо забути! Співачка Руслана буквально “вибухнула” зі своєю піснею – на Євробаченні в Стамбулі. Під час однієї з репетиційцих направду “Диких танців” не витримала навіть надміцна сцена. Все це стало додатковою рекламою нестримній українській музиці. Тоді Руслану підтримали всі, в про саму Українувже за пів року заговорили, як про колиску свободи на пострадянському просторі. Це все – було у 2004 році. Наші “30 років уперед”.

Ріст економіки

Українська економіка в 2004-му росте як на дріжжах. Середня зарплата з 460 гривень зростає на третину до 590. Втім, ціни теж ростуть: в середньому на 20%. Кілограм свинини коштує 15-18 гривень, олія – від 5 до 7 гривень, кілограм гречки піднімається аж до двох гривень. Курс – 5 гривень за долар. Та головний продукт, який в 2004 році змінює долю України, – це звичайне яйце. Яйця в цьому році подорожчали: десяток коштує майже 5 гривень. Але ціна не завадила студентові Прикарпатського університету Дмитрові Романюку здійснити свій яєчний теракт.

Також читайте

30 кроків вперед: як 2001 рік запам’ятався терактом 11 вересня, візитом Івана Павла ІІ до Києва та “Україною без Кучми”

Яйце з рук студента летить точно в груди Вікторові Януковичу. Той падає, на нього стрибають охоронці, захищаючи боса. Кандидат в президенти від влади прилетів в Прикарпаття поагітувати за себе. Але замість агітаційного рейду Віктора Федоровича везуть до лікарні . Янукович від страху опинився без тями. Той переляк, як потім виявилось лишився з ним назавжди.

Спочатку пропаганда намагається вигадати історію про справжні замах на Януковича, мовляв, кидали “тупим важким предметом” та спричинили черепно-мозкову травму. Але конфуз не приховати: виборці починають сміятися. Веселі яйця буквально нищать режим.

Зарплата в конвертах – вічне зло української економіки. До 2004го більшість українських бізнесів платить своїм працівникам чорну зарплату – адже лише податок на прибуток доходить до 40%.

Тобто якщо ви отримували 1700 грн і вище, то мусили сплатити в бюджет мінімум 680 грн. Але в 2004 році все міняється. Новий податок на прибуток – вже не 40%, не 20%, а всього 13%. Зарплати починають потроху виходити з конвертної тіні і нараховують на карточки – з усіма податками. Утім , процес детінізації не завершився і сьогодні. До того ж податок знов зріс до 19,5 відсотків.

Боротьба з корупцією в США

Нові часи – нові герої. 4 червня 2004 року простий американець Марвін Гімеєр виходить на стежку війни проти нахабних місцевих чиновників та цементного заводу в маленькому містечку Гренбі в штаті Колорадо. Зварювальник обшиває металом свій бульдозер і на цьому саморобному танку одна за одною трощить будівлі адміністрації заводу, поліцейський відділок та будинок судді.

Останні кілька місяців він протистояв навалі багатіїв, юристів та чиновників, які безжально виганяли Марвіна з власної земелі, бо вона сподобалась цементному заводу. Після семи годин свого останнього бою Марвін застрілиться, а поліція ще пів доби буде добиратися до його тіла в наглухо завареному бульдозеру. Зварювальник стає неофіційним героєм Америки та й України, бо доводить, що проти корупції варто боротися навіть ціною власного життя.