Пункти прийому сільгосппродукції у населення

Закупівля сільгосппродукції у населення: облікові та податкові подробиці

У літньо-осінній сезон громадяни активно вирощують на власних земельних ділянках фрукти, овочі, птицю, відгодовують худобу з метою подальшого продажу. Таку продукцію фізичних осіб, які не є підприємцями, часто закуповують підприємства-заготівельники, переробники, а також суб’єкти ресторанного господарства. Документальне оформлення цих операцій має певні особливості. Оподаткування доходів продавців такої продукції теж відбувається за специфічними правилами. Тому сьогодні нагадаємо про правила закупівлі сільгосппродукції у населення.

  • З чого почати
  • Організація закупівлі
  • Підтвердження придбаної продукції
  • Особливості оподаткування
  • Продукція рослинництва
  • Продукція тваринництва
  • Приклад
  • Висновки
  • Документи і скорочення статті

З чого почати

Якщо ви хоче придбати найсвіжішу та якісну сільськогосподарську продукцію, то частенько йдете на ринок.

Чому саме туди? Бо там:

• по-перше, звичайні фізичні особи мають змогу торгувати без підприємницької реєстрації;

• по-друге, ринок для того і створений, щоб забезпечити належні умови для продавців і покупців у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (пп. 1 та 4 Правил торгівлі);

• по-третє, на ринках працюють лабораторії, які мають підтвердити якість продукції.

Нагадаємо, що на агропродовольчих ринках можна торгувати сільгоспродукцією як рослинного, так і тваринного походження (наприклад, цілими тушами або частинами туш парнокопитних та інших копитних тварин, тушами свійської птиці, кроликів та малих диких тварин, рибою, медом, яйцями, молоком необробленим, сиром домашнього виробництва, а також продуктами рослинного походження) тільки за умови підтвердження їхньої придатності за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії, яка знаходиться на агропродовольчому ринку та державним інспектором, який перебуває на цьому ж ринку (ст. 36 Закону про безпечність харчових продуктів та п. 8 Правил торгівлі).

Отже, якість всієї продукції, що продається на ринку, має бути підтверджена. Щоб перевірити це, покупець має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість і безпечність продукції та товарів. У випадку продажу продуктів тваринного та рослинного походження — це висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.

Зверніть увагу! Купувати продукти на ринку у фізосіб можуть і представники суб’єктів господарювання.

Водночас є сільськогосподарські продукти, які продавати на ринках заборонено. Це консервовані продукти (овочі, м’ясо, риба, ікра та інші консерви), виготовлені у домашніх умовах, а також зернові, круп’яні продукти, забруднені насінням шкідливих бур’янів (п. 41 Правил торгівлі).

Організація закупівлі

Як правило, сільгосппродукцію у населення закуповують за готівкові кошти через підзвітних осіб. Тому першим кроком при направленні працівника на закупівлю є видача йому службового завдання. Потрібне воно для того, щоб працівник мав чітке уявлення про мету закупівлі (а саме перелік продукції, її якість і кількість), а також, за необхідності, вказується розмір витрат, які можна понести на закупівлю (визначається максимальна ціна, за якою дозволяється купувати той чи інший вид продукції). Оформляється таке завдання документом довільної форми.

Перед направленням працівника на закупівлю сільськогосподарської продукції йому потрібно видати кошти під звіт на ці цілі. Такі кошти надають на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівки (уключаючи день отримання готівки) (п. 19 Положення № 148). На цей строк слід орієнтуватись як при перерахуванні коштів на картку працівника, так і при видачі йому готівки.

Якщо ж підзвітній особі одночасно видаються грошові кошти на відрядження та вирішення господарських питань, пов’язаних із закупівлею сільськогосподарської продукції в населення, строк, на який видаються готівкові кошти, продовжується до завершення відрядження.

Щоб підтвердити право на 10-денний строк використання отриманих коштів у видатковому касовому ордері чи платіжному дорученні на перерахування коштів на картку працівника зазначте підставу — «для закупівлі сільськогосподарської продукції».

Увага! На розрахунки при закупівлях сільгосппродукції у фізосіб (громадян) за готівку поширюється 50-тисячне обмеження, встановлене п. 6 Положення № 148. Тобто закупити протягом дня у однієї особи продукції більше ніж на 50 тис. грн. за готівку не можна.

Після виконання доручення підзвітна особа має подати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (форму затверджено наказом Мінфіну від 28.09.15 р. № 841, далі — Звіт). Зауважимо, що строки подання Звіту (п. 170.9 ПКУ) не узгоджуються з 10-денним строком використання готівки, яка видана на закупівлю сільгосппродукції (п. 19 Положення № 148).

до закінчення 5-го банківського дня, наступного за днем, в якому працівник завершив закупівлю сільгосппродукції за дорученням та за рахунок роботодавця, який видав гроші під звіт, або завершує відрядження (якщо така закупівля здійснювалася у відрядженні);

до закінчення 3-го банківського дня після закінчення відрядження, якщо розрахунки здійснювалися готівкою, знятою з корпоративних платіжних карток.

Залишок не використаних коштів (надміру витрачені кошти) потрібно повернути до каси або на банківський рахунок підприємства до або під час подання Звіту.

Щоб одночасно і дотриматись норм ПКУ, і виконати вимоги Положення № 148, потрібно діяти так: підзвітна особа має здійснити закупівлю сільгосппродукції протягом 10 робочих днів від дня отримання готівки під звіт (при закупівлі у відрядженні — до завершення строку відрядження), а Звіт подати протягом 5 (для «карткових» коштів — 3) днів після закупівлі (закінчення відрядження).

Разом зі Звітом підзвітна особа має подати до бухгалтерії документи, що підтверджують придбання сільгосппродукції (про них поговоримо нижче).

На підставі заповненого Звіту і доданих до нього документів придбана за готівкові кошти продукція відображається в бухгалтерському обліку на субрахунках 201 «Сировина й матеріали» чи 281 «Товари на складі».

Підтвердження придбаної продукції

Факт закупівлі сільськогосподарської продукції та видачі фізичним особам готівкових коштів оформляється за допомогою Закупівельного акта чи Закупівельної відомості.

Закупівельний акт рекомендували використовувати Мінекономіки та Мінфін (лист Мінекономіки від 09.02.05 р. № 54-51/71). Форму Закупівельного акта наведено в додатку 2 до п. 2.1 Методрекомендацій № 157. При цьому Мінфін у листі від 03.12.04 р. № 31-03430-01-10/22335 звернув увагу на те, що вона має рекомендаційний характер, тому форму акта можна доповнювати необхідними реквізитами. Закупівельний акт складається на закупівлю продукції в однієї фізичної особи протягом одного дня.

Порядок застосування Закупівельної відомості прописано у п. 26 Положення № 148. Крім того, застосовувати таку відомість рекомендує і Мінфін (лист від 03.12.04 р. № 31-03430-01-10/22335). Використовується відомість при закупівлі сільгосппродукції протягом одного дня в декількох фізичних осіб.

Форму такої відомості не затверджено. Тому цей документ можна оформити в довільній формі. Водночас п. 26 Положення № 148 висуває вимоги до деяких обов’язкових реквізитів такої відомості. В ній обов’язково слід зазначати прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і суми виплаченої готівки, що підтверджується підписом здавальника.

Свої рекомендації стосовно реквізитів, які повинні містити закупівельні акти та закупівельні відомості, свого часу надавали Мінфін у листі від 03.12.04 р. № 31-03430-01-10/22335 і ДПАУ в листі від 29.04.05 р. № 3732/6/17-2116 (ср. ).

Отже, у закупівельних документах слід передбачити такі реквізити:

• місце та дату укладення договору;

• відомості про продавця: прізвище, ім’я і по батькові, його адресу, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи — платника податків (чи серію і номер паспорта, якщо вона має відмітку в паспорті про відмову від реєстраційного номера, п. 70.12 ПКУ);

• реквізити довідки за формою № 3ДФ (при закупівлі продукції тваринництва ця довідка не потрібна);

• ціну одиниці продукції;

• обсяг проданої продукції;

• загальну суму доходу;

• суми утриманого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору (ВЗ) за необхідності;

• суму виплачених коштів;

• підпис продавця про отримання коштів;

• підпис особи, яка виплатила кошти.

Із тим, які документи повинна надати фізособа, що закуповувала сільгосппродукцію, щоб відзвітувати за використані кошти, ми розібралися. Тепер перейдемо до правил оподаткування придбаної сільгосппродукції.

Особливості оподаткування

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 ПКУ). Тобто такі доходів не обкладаються ПДФО, відповідно вони звільняються і від сплати ВЗ (п.п. 1.7 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

При цьому слід враховувати, що в ПКУ встановлені різні вимоги для звільнення продукції рослинництва та тваринництва. Детально про ці вимоги читайте нижче.

Однак якщо вимоги п.п. 165.1.24 ПКУ не дотримуються, то доходи від продажу сільгосппродукції оподатковуватимуться на загальних підставах (і ПДФО, і ВЗ).

Увага! Цікавим є питання щодо розміру ставки, за якою слід утримувати ПДФО.

Податківці наполягають, що тут застосовується ставка 18 % (листи ДФСУ від 13.01.16 р. № 421/6/99-99-19-01-03-15 та від 03.02.16 р. № 1132/Н/99-99-17-03-03-14).

На наш погляд, тут логічніше було б застосовувати ставку ПДФО 5 %, установлену для доходів від продажу рухомого майна. Але для застосування цієї ставки контролери вимагають, щоб вартість рухомого майна була не нижче оціночної вартості, визначеної згідно із законом (як передбачено у п. 173.1 ПКУ). Звісно, простіше погодитись на вимогу контролерів про ставку 18 %, ніж кожного разу проводити незалежну оцінку придбаної продукції.

Що стосується строку перерахування ПДФО до бюджету, то, на жаль, ПКУ не передбачає спеціальних правил сплати ПДФО і ВЗ у цій ситуації. А отже, доводиться керуватися загальними нормами. Оскільки в цьому випадку виплата здійснюється готівкою, вважаємо, слід орієнтуватись на вимоги п.п. 168.1.4 ПКУ. Тобто перерахувати суми ПДФО і ВЗ до бюджету потрібно протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем виплати.

У зв’язку з цим підзвітна особа має своєчасно повідомити бухгалтерію про суми ПДФО і ВЗ, утримані з доходів фізосіб від реалізації сільгосппродукції.

А тепер перейдемо до правил, яких слід дотримуватися, щоб не утримувати ПДФО і ВЗ з доходів, виплачених фізособі при закупівлі сільгосппродукції.

Крім того, в будь-якому випадку (незалежно від того, оподатковується дохід чи ні) вам доведеться відобразити розмір виплаченого доходу у формі № 1ДФ.

Продукція рослинництва

Як ми вже згадували, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи доходи від продажу сільгосппродукції (п.п. 165.1.24 ПКУ). Тут мається на увазі дохід від продажу продукції рослинництва, вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної, виготовленої, виробленої, обробленої та/або переробленої безпосередньо фізособою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених ст. 121 ЗКУ.

Вимоги до земель, на яких фізособа має вирощувати звільнену від ПДФО і ВЗ продукцію, наведемо у табл. 1.

Таблиця 1. Категорії земельних ділянок, на яких має бути вирощена звільнена сільгосппродукція

Призначення земельної ділянки

Граничний розмір земельної ділянки

Примітка

Ведення особистого селянського господарства

Площа цих категорій земель у сукупності не має перевищувати 2 га.

Увага! До розрахунку 2 га не беруться земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються)

Земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості)

Не більше 0,12 га

Якщо власник сільгосппродукції має декілька земельних ділянок, але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), то це не є перешкодою для звільнення.

Пам’ятайте: площі земельних ділянок (якщо фізособа має декілька видів ділянок) не підсумовуються. Наприклад, громадянин має 0,1 га земельної ділянки, виділеної для індивідуального дачного будівництва, і 2 га земельної ділянки, виділеної для особистого селянського господарства. Незважаючи на те, що сумарна їх площа перевищує 2 га, такий громадянин має право на звільнення від ПДФО

Будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки)

У селах — не більше 0,25 га; у селищах — не більше 0,15 га; у містах — не більше 0,10 га

Індивідуальне дачне будівництво

Не більше 0,10 га

Якщо фізособа використовує для вирощування сільськогосподарської продукції рослинництва земельні ділянки, площа яких перевищує вищенаведені межі, то дохід від продажу продукції, вирощеної на такій землі, оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах (абз. 4 п.п. 165.1.24 ПКУ).

Зверніть увагу! Тут ідеться про втрату пільг, якщо фізособа має у володінні більше 2 га земель особистого селянського господарства та/або земельних часток (паї), виділених у натурі (на місцевості). Про інші категорії земель не згадується. Водночас, на наш погляд, фізособа не отримає звільнення від ПДФО і ВЗ, якщо площа її земельних ділянок, виділених на інші цілі (наприклад, для садівництва), перевищить граничну межу, вказану у таблиці.

Щоб підтвердити право на звільнення, фізособа має надати суб’єкту господарювання — покупцю документ, що підтверджує факт того, що вона виростила продукцію саме на «пільговій» площі.

Таким документом є Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок (форма № 3ДФ), затверджена наказом Міндоходів від 17.01.14 р. № 32.

До відома! Надавати покупцеві, що є суб’єктом господарювання (виконує функцію податкового агента), слід копію такої довідки. Оригінал довідки має зберігатися у власника сільгосппродукції (фізособи-продавця) протягом строку позовної давності з дати закінчення строку дії такої довідки.

Довідки видають сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад за місцем податкової адреси (місцем проживання) фізособи протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

«Строк придатності» довідки за формою № 3ДФ — 5 років.

Увага! Якщо продавець має довідку за формою № 3ДФ, затверджену ще наказом ДПАУ від 21.12.10 р. № 975 (втратив чинність з 21.02.14 р.), при цьому інформація, зазначена в ній, не змінювалася і строк її дії не закінчився, то отримувати нову довідку за формою № 3ДФ не потрібно. На цьому наголошують податківці у категорії 103.04 ЗІР ДФСУ.

Звертаємо увагу також на те, що довідка видається власнику сільгосппродукції окремо на кожну земельну ділянку, яка була використана для вирощування (вироблення) сільськогосподарської продукції та не видається на земельні ділянки, які здані в оренду іншим суб’єктам господарювання (не використовуються безпосередньо платником податків). На цьому акцентують увагу і контролери у категорії 103.04 ЗІР ДФСУ.

Якщо фізособа надала покупцю довідку за форму № 3ДФ, то при виплаті їй доходу покупець не повинен утримати з цієї суми ні ПДФО, ні ВЗ. Водночас відобразити виплату доходу у формі № 1ДФ він зобов’язаний з ознакою «148» (доходи від продажу сільськогосподарської продукції, окрім продукції тваринництва). При цьому у гр. 4 і 4а проставляються нулі.

Якщо ж продавець не надав довідку за формою № 3ДФ, то сума виплаченого фізособі доходу включається до складу її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. При цьому на руки фізособі видається сума за вирахуванням ПДФО і ВЗ.

До відома! При закупівлі сільгосппродукції звертайте увагу не тільки на площу землі, що вказана у довідці, а й на продукцію, яку ви придбаваєте. Продукція має бути саме сільськогосподарською, яка вирощується на території України. У зв’язку з цим при закупівлі продукції, яка в принципі не може бути самостійно вирощена фізичною особою (наприклад, тропічні фрукти — банани, апельсини, ківі тощо), або сезон на певні види овочів і фруктів не настав, потрібно розуміти, що ПДФО і ВЗ тут буде і Довідка за формою № 3ДФ не врятовує від оподаткування.

Продукція тваринництва

Якщо мова йде про закупівлю продукції тваринництва, то тут діють дещо інші правила оподаткування, ніж при закупівлі продукції рослинництва.

Як зазначено в п.п. 165.1.24 ПКУ, при продажу власної продукції тваринництва отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2018 році — 186150,00 грн.).

Причому пільга поширюється на продаж:

• живих тварин та продуктів тваринного походження (групи 01 — 05 УКТ ЗЕД);

• жирів та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження (група 15 УКТ ЗЕД);

• готових харчових продуктів з м’яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних (група 16 УКТ ЗЕД);

• шкур необроблених (крім натурального та штучного хутра) і шкіри вичиненої (група 41 УКТ ЗЕД).

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізособа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва. Такі довідки видають у довільній формі сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.

Якщо є така довідка, то оподаткуванню підлягає сума, що перевищує граничний дохід (186150,00 грн.).

Із цього випливає, що при придбанні продукції тваринництва покупець — суб’єкт господарювання, є податковим агентом лише щодо декларування виплаченого доходу фізособі. Тобто він зобов’язаний лише показати у формі № 1ДФ дохід, виплачений продавцю — власнику продукції тваринництва, з ознакою «179».

У цьому випадку фізособа-продавець буде сплачувати податки з отриманих доходів самостійно. Тобто їй потрібно буде подати до контролюючого органу декларацію про отримані доходи і самостійно сплати ПДФО і ВЗ.

Приклад

Підзвітній особі на закупівлю полуниці та огірків видано з каси готівкові кошти в сумі 4000,00 грн. Фактично витрачено 3500,00 (2500 грн. — на огірки і 1000 грн. — на полуницю). Залишок підзвітних коштів повернений до каси підприємства. При цьому продавець полуниці надав довідку за формою № 3ДФ (дохід не обкладався ПДФО та ВЗ), а продавець огірків — ні (з доходу утримані ПДФО і ВЗ).

Майте на увазі: виплачена продавцю огірків сума (2500,00 грн.) — це «чистий» дохід продавця сільгосппродукції. Але в закупівельному акті слід вказати не лише виплачену на руки (Свипл), а й «грязну», тобто нараховану суму доходу (Снар).

Щоб її визначити, рекомендуємо використати таку формулу:

де СтПДФО — ставка ПДФО (безпечніше використовувати загальну ставку 18 %);

Отже, сума доходу, нарахована продавцю огірків, становитиме:

Снар = 2500,00 х 100 % : (100 % – 18 % – 1,5 %) = 3105,59 (грн.).

Порядок відображення цих операцій в бухгалтерському обліку підприємства наведемо в табл. 2 нижче.

Таблиця 2. Придбання сільгосппродукції у фізосіб

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,

грн.

Дт

Кт

1. Видано грошові кошти під звіт з каси підприємства на закупівлю сільгосппродукції

2. Оприбутковано закуплену сільгосппродукцію:

Закуповуємо сільгосппродукцію в населення

Підприємства-заготівники, переробники, а також суб’єкти ресторанного господарства нерідко закуповують сільгосппродукцію в населення. Документальне оформлення, оподаткування й облік таких операцій здійснюються за певними правилами і мають низку особливостей. Про них і йтиметься в цьому розділі.

  • 4.1. Здійснюємо закупівлю
  • Видача готівки під звіт
  • Оформляємо закупівлю
  • Звітуємо про закупівлю
  • 4.2. Податковий облік сільгоспзакупівель
  • 4.3. Бухоблік сільгоспзакупівель
  • висновки

Передусім визначимося з тим, що таке сільськогосподарська продукція. Відповідно до норм п.п. 14.1.234 ПКУ до неї належать:

1) продукція/товари, що підпадають під визначення груп 01 — 24 УКТ ЗЕД, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а саме:

— живі тварини та продукти тваринного походження (групи 01 — 05 УКТ ЗЕД);

— продукти рослинного походження (групи 06 — 14 УКТ ЗЕД);

— жири та олії тваринного або рослинного походження, продукти їх розщеплення, готові харчові жири, віск тваринного або рослинного походження (група 15 УКТ ЗЕД);

— готові харчові продукти, алкогольні та безалкогольні напої і оцет, тютюн та його замінники (групи 16 — 24 УКТ ЗЕД);

2) продукти обробки та переробки сільгосппродукції/товарів, визначених у групах 01 — 24 УКТ ЗЕД, якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки чи внутрішньогосподарського споживання.

Далі поговоримо про особливості закупівлі сільгосппродукції в населення.

4.1. Здійснюємо закупівлю

Видача готівки під звіт

У більшості випадків сільгосппродукція закуповується через підзвітних осіб підприємства за готівкові кошти. Для того щоб цю операцію здійснити без порушень законодавства, необхідно врахувати такі правила готівкового обігу.

Готівка видається з каси підприємства на підставі видаткового касового ордера (п. 26 Положення № 148).

Для видачі готівки під звіт на закупівлю сільгосппродукції передбачені особливі строки (п. 19 Положення № 148) не більше 10 робочих днів з дня видачі, включаючи день її отримання під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка на відрядження і на закупівлю сільгосппродукції у відрядженні, тоді встановлений строк може бути продовжений до завершення відрядження.

розрахунки готівкою протягом одного дня з однією фізособою дозволені в межах 50 тис. грн включно за одним або кількома платіжними документами

Таке обмеження встановлене п. 6 Положення № 148. У зв’язку з тим, що діє воно щодо кожної окремої особи, підзвітна особа, придбаваючи сільгосппродукцію в декількох фізосіб протягом одного дня, може здійснити закупівлю на загальну суму, що перевищує 50-тисячну межу.

Увага!

Зазначене обмеження стосується і розрахунків за готівку, отриману з використанням корпоративної платіжної картки.

Кількість фізичних осіб, з якими можуть здійснюватися готівкові розрахунки протягом одного дня, не обмежується.

Оформляємо закупівлю

При оформленні закупівлі сільгосппродукції у фізосіб, не зареєстрованих підприємцями, можна використовувати як первинні документи закупівельні акти та/або закупівельні відомості.

Закупівельний акт застосовується, якщо продукція купується в однієї фізособи. При цьому зазвичай використовується форма акта, наведена в додатку 5 до Методрекомендацій № 157. Але вона не є обов’язковою до застосування, тому можна оформити такий акт і в довільній формі.

Закупівельна відомість використовується у випадках закупівлі сільгосппродукції в декількох фізосіб. Про можливість оформлення такого документа згадує п. 26 Положення № 148. Там же можна знайти вказівки щодо окремих реквізитів, які відображаються в закупівельних відомостях.

Певні рекомендації щодо заповнення закупівельних актів і закупівельних відомостей свого часу давали Мінфін (див. лист від 03.12.2004 р. № 31-03430-01-10/22335) і ГУ ДФС у м. Києві (див. лист від 22.06.2016 р. № 14003/10/26-15-13-01-12).

Узагальнюючи зазначені рекомендації, в закупівельних документах доцільно передбачити такі реквізити:

1) місце та дату укладення договору;

2) дані про продавця: прізвище, ім’я та по батькові, його адресу, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, якщо він має відмітку в паспорті про відмову від реєстраційного номера (п. 70.12 ПКУ);

3) реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (номер, дата, ким видана), форму якої затверджено наказом Міндоходів від 17.01.2014 р. № 32 (далі — Довідка за формою № 3ДФ).

Наявність Довідки за формою № 3ДФ дозволяє не оподатковувати доходи фізособи від реалізації власної сільгосппродукції (крім продукції тваринництва)

Відповідно при закупівлі продукції тваринництва немає підстав для внесення до закупівельних документів даних Довідки за формою № 3ДФ;

4) найменування продукції;

5) ціну одиниці продукції;

6) обсяг проданої продукції;

7) загальну суму доходу;

8) суму утриманих ПДФО і ВЗ (у разі необхідності їх утримання);

9) суму виплачених коштів;

10) підпис продавця про отримання коштів;

11) підпис особи, яка виплатила кошти.

Звітуємо про закупівлю

Після завершення закупівлі підзвітна особа зобов’язана скласти Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі — Звіт). Його форму затверджено наказом Мінфіну від 28.09.2015 р. № 841.

до закінчення 5-го банківського дня, що настає за днем, у якому працівник завершує виконання цивільно-правової дії (закупівлю сільгосппродукції) за дорученням і за рахунок роботодавця, який видав гроші під звіт, або завершує відрядження, якщо закупівля сільгосппродукції здійснювалася у відрядженні;

до закінчення 3-го банківського дня після закінчення відрядження, якщо розрахунки здійснювалися готівкою, отриманою з використанням корпоративних платіжних карток.

Залишок коштів має бути повернений підзвітною особою до каси або на банківський рахунок підприємства до або під час подання Звіту. При цьому необхідно дотриматися строків, установлених п. 19 Положення № 148 .

До Звіту підзвітна особа додає документи, що підтверджують здійснені витрати, — закупівельні акти та/або закупівельні відомості. Крім того, якщо з доходу продавця сільгосппродукції (за винятком продукції тваринництва) ПДФО не утримувався, до Звіту необхідно додати копію Довідки за формою № 3ДФ (див. лист ДФСУ від 24.05.2017 р. № 323/6/99-99-13-02-03-15/IПК).

4.2. Податковий облік сільгоспзакупівель

ПДФО. Закуповуючи сільгосппродукцію у фізичних осіб, суб’єкти господарювання є податковими агентами щодо доходів, які вони виплачують за таку продукцію. Оподаткування доходів від продажу сільськогосподарської продукції регулюється п.п. 165.1.24 ПКУ і залежить від її виду.

Сільгосппродукція будь-якого виду, за винятком продукції тваринництва. Доходи, отримані від продажу власної сільгосппродукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, установлених ст. 121 ЗКУ, для ведення певної діяльності, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи (див. табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Земельні ділянки, на яких може вирощуватися «пільгована» сільгосппродукція

Призначення земельної ділянки

Граничний розмір земельної ділянки

Примітка

Ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості)

У Довідці за формою № 3ДФ площа цих земель зазначається окремо, проте для неоподаткування ПДФО важливо, щоб їх загальна площа не перевищувала 2 га. При цьому в розрахунок 2 га не беруться земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються)

* Увага! Згідно із законопроєктом № 5600 (див. за посиланням: w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72106) планується зменшити граничний розмір земельної ділянки до 0,5 га.

Не більше 0,12 га

Площі земельних ділянок (якщо фізособа має декілька видів ділянок) не підсумовуються. Наприклад, у громадянина є 0,1 га земельної ділянки, виділеної для індивідуального дачного будівництва, і 2 га земельної ділянки, виділеної для особистого селянського господарства. Незважаючи на те, що в сумі вони перевищують 2 га, пільга застосовується.

Крім того, якщо у фізособи є земельні ділянки (паї), виділені в натурі (на місцевості), які не використовуються нею (здаються в оренду або обслуговуються), це також не дає підстав для утримання ПДФО

Будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки)

У селах — не більше 0,25 га;

у селищах — не більше 0,15 га;

у містах — не більше 0,1 га

Індивідуальне дачне будівництво

Не більше 0,1 га

Таким чином, для того щоб не утримувати ПДФО при закупівлі сільгосппродукції (крім продукції тваринництва), необхідно переконатися в наявності у фізособи-продавця земельних ділянок відповідних розмірів. Підтверджує їх наявність Довідка за формою № 3ДФ, про яку ми говорили вище.

продавець сільгосппродукції повинен надати копію Довідки за формою № 3ДФ при продажу своєї продукції (крім продукції тваринництва)

Оригінал Довідки зберігається в продавця протягом строку позовної давності з дати закінчення строку її дії.

Довідка за формою № 3ДФ видається особисто власнику сільгосппродукції сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад за його податковою адресою (місцем проживання). «Строк служби» такого документа — 5 років.

Покупець сільгосппродукції — податковий агент повинен переконатися в наявності в Довідці за формою № 3ДФ усіх необхідних реквізитів і перевірити дату, до якої вона дійсна.

Перелік реквізитів, які повинна містити ця Довідка, вказані в п. 3 Порядку № 32, а саме:

— порядковий номер реєстрації Довідки, дата (число, місяць і рік) видачі;

— паспортні дані власника сільгосппродукції, місце проживання;

— реєстраційний номер облікової картки фізособи — платника податків (або серія та номер паспорта, якщо особа має відмітку в паспорті про відмову від реєстраційного номера);

— вид цільового призначення земельної ділянки;

— розмір земельної ділянки в гектарах;

— ініціали та прізвище голови або секретаря виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради;

— дата, до якої дійсна Довідка.

Якщо ж продавець не надав Довідку за формою № 3ДФ або в ній відсутні перелічені реквізити (наприклад, не наведений розмір земельної ділянки), а також у разі надання «простроченої» Довідки дохід продавця буде оподатковуваним.

Важливо! При закупівлі сільгосппродукції звертайте увагу не лише на вид і площу землі, зазначені в Довідці, а й на вид продукції, яку ви придбаваєте. Так, при закупівлі продукції, яка не може бути самостійно вирощена фізичною особою (наприклад, манго або кокосових горіхів), з її доходу необхідно утримати ПДФО.

Яку ставку при цьому застосовувати? Податківці традиційно наполягають на тому, що повинна застосовуватися ставка 18 %, установлена п. 167.1 ПКУ.

Логічнішим у такому разі було б утримувати ПДФО за ставкою 5 %, установленою для доходів від продажу рухомого майна. Але для її застосування вимагається, щоб вартість рухомого майна була не нижча оціночної вартості, визначеної згідно із законом (див. п. 173.1 ПКУ). Безумовно, доцільніше погодитися з податківцями й утримувати ПДФО за ставкою 18 %, ніж проводити при кожній закупівлі незалежну оцінку придбаної продукції.

Як неоподатковуваний, так і оподатковуваний дохід фізособи від продажу власної сільгосппродукції (крім продукції тваринництва) підприємство-покупець повинно відобразити в розділі I додатка 4ДФ з ознакою «148».

Продукція тваринництва. При продажу власної продукції тваринництва груп 01 — 05, 15, 16 і 41 УКТ ЗЕД діють особливі правила оподаткування доходу від її реалізації.

До такої сільгосппродукції належать:

— живі тварини та продукти тваринного походження (групи 01 — 05 УКТ ЗЕД);

— жири та олії тваринного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного походження (група 15 УКТ ЗЕД);

— готові харчові продукти з м’яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних (група 16 УКТ ЗЕД);

— шкури необроблені (крім натурального та штучного хутра) і шкіра вичинена (група 41 УКТ ЗЕД).

Дохід від продажу зазначеної продукції тваринництва не обкладається ПДФО, якщо його сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року. Нагадаємо: мінзарплата на 01.01.2021 р. — 6000 грн. Тобто

у 2021 році дохід від продажу фізособами продукції тваринництва не обкладається ПДФО, якщо його сума сукупно за рік не перевищує 300000 грн

При цьому продавці такої продукції здійснюють її реалізацію без отримання Довідки за формою № 3ДФ про наявність земельних ділянок.

А якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір? У цьому випадку фізособа — власник продукції тваринництва зобов’язана надати до органу ДПС довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодівлю продукції тваринництва. Таку довідку в довільній формі видають сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад за місцем її податкової адреси (місцем проживання). Якщо довідка буде надана, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінзарплати (у 2021 році — 300000 грн).

У випадку якщо фізособа не підтверджує самостійне вирощування (розведення, відгодівлю) продукції тваринництва такою довідкою, весь дохід від її продажу оподатковуватиметься на загальних підставах.

І тут виникає закономірне запитання: на кого покладається обов’язок з утримання ПДФО і перерахування його до бюджету? Оскільки довідку, що засвідчує факт самостійного вирощування продукції тваринництва, продавець-фізособа повинен надавати не покупцеві, а податківцям, то покупець такої продукції утримувати ПДФО і перераховувати його до бюджету не зобов’язаний.

Із цього випливає, що суб’єкт господарювання, який закуповує продукцію тваринництва у фізосіб, є податковим агентом тільки в частині відображення виплаченого доходу у звітності.

Покупець показує дохід, який був виплачений фізособі при придбанні продукції тваринництва, в розділі I додатка 4ДФ з ознакою «179».

Відстежувати розмір отриманого протягом року доходу повинен сам продавець продукції тваринництва. І в разі перевищення встановленої неоподатковуваної межі в 50 розмірів мінзарплати він зобов’язаний надати податківцям річну декларацію про доходи і самостійно сплатити ПДФО. Це випливає з норм п.п. 168.1.3 ПКУ. Разом із декларацією потрібно подати довідку про самостійне вирощування (розведення, відгодівлю) продукції тваринництва.

ВЗ. Якщо при закупівлі сільськогосподарської продукції у фізичної особи, не зареєстрованої підприємцем, покупець відповідно до п.п. 165.1.24 ПКУ не утримує ПДФО, то й ВЗ з таких доходів утримувати не потрібно (п.п. 1.7 п. 16 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Якщо ж покупець повинен нарахувати ПДФО при виплаті таких доходів, то він зобов’язаний також нарахувати і ВЗ за ставкою 1,5 % (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

ЄСВ. Дохід, отриманий від продажу сільгосппродукції, не включається до бази нарахування ЄСВ. Адже тут немає ні трудових відносин, ні винагороди за цивільно-правовими договорами за виконані роботи (надані послуги).

4.3. Бухоблік сільгоспзакупівель

У бухгалтерському обліку видачу грошових коштів під звіт і їх витрачання відображають на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Придбану сільгосппродукцію обліковують на субрахунку 201 «Сировина й матеріали» або 281 «Товари на складі». Підставою для відображення таких операцій є Звіт, який надається підзвітною особою, та документи, що додаються до нього та підтверджують факт закупівлі.

Розглянемо бухгалтерський облік операцій із закупівлі сільгосппродукції на прикладі.

Приклад 4.1. Підзвітній особі для закупівлі овочів (група 07 УКТ ЗЕД) у сільгоспвиробника видані з каси підприємства готівкові кошти в сумі 3200 грн. Фактично фізособі — продавцю сільгосппродукції, не зареєстрованій підприємцем, було виплачено 2100 грн. Залишок грошових коштів повернений до каси у встановлений строк. Розглянемо такі варіанти:

варіант А: продавець сільгосппродукції надав Довідку за формою № 3ДФ, тому виплачений йому дохід не обкладався ПДФО і ВЗ;

варіант Б: Довідку за формою № 3ДФ продавець не надав, тому з його доходу утримано ПДФО і ВЗ.

Необхідно врахувати, що у варіанті Б 2100 грн — це сума виплаченого на руки (тобто «чистого») доходу. Щоб визначити суму нарахованого доходу, необхідно використати коефіцієнт, розрахований таким чином:

К = 100 : (100 – СПДФО – СВЗ),

де СПДФО — ставка ПДФО 18 %;

СВЗ — ставка ВЗ 1,5%.

Виходячи із зазначеної формули коефіцієнт становить 1,242236.

Таким чином, нарахований дохід дорівнює:

2100 грн х 1,242236 = 2608,70 грн.

Його сума має бути зазначена в закупівельному акті.

Облік закупівлі сільськогосподарської продукції в населення представлений у табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Облік закупівлі сільгосппродукції в населення

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Дт

Кт

Видано грошові кошти під звіт з каси підприємства

Варіант А

Оприбутковано закуплену сільгосппродукцію

Відображено облік заборгованостей (затверджено Звіт)

Повернено підзвітною особою залишок грошових коштів до каси підприємства

Варіант Б

Оприбутковано сільгосппродукцію (нараховано дохід продавцю)

Утримано ПДФО з доходу від продажу сільгосппродукції (2608,70 грн х 18 % : 100 %)

Утримано ВЗ з доходу від продажу сільгосппродукції

(2608,70 грн х 1,5 % : 100 %)

Відображено залік заборгованостей

Повернено підзвітною особою невикористані грошові кошти до каси підприємства

Перераховано до бюджету ПДФО

Перераховано до бюджету ВЗ

висновки

  • Закупівлю сільгосппродукції у фізосіб можна оформляти закупівельними актами або закупівельними відомостями.
  • Якщо площа земельних ділянок, зазначена в Довідці за формою № 3ДФ, перевищує дозволені межі, дохід фізособи від продажу сільгосппродукції (крім продукції тваринництва) підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ.
  • При закупівлі продукції тваринництва у фізосіб-непідприємців покупець — суб’єкт господарювання не зобов’язаний утримувати ПДФО і ВЗ.