Проблема морального вибору у вірші Б. Олійника “Вибір”

Проблема життєвого вибору — категорія філософська. І вірш свій поет починає з філософського питання вічності життя, одвічного кола, в якому життя змінюється смертю:

Життю — ні кінця ні начала,

Комусь — ще сурмлять журавлі.

За народними повір’ями, лебідь співає лише один раз у житті, перед смертю, тому ячання лебедів — провіщення смерті. Курликання журавлів — віщування довгого життя, здоров’я, особливо навесні.

Усвідомлення того, що життя колись закінчиться, робить філософське питання життєвого вибору гострішим.

Філософія віршів Бориса Олійника — основа для формування морального стрижня кожної людини. Вічну проблему вибору він вирішує із споконвічною мудрістю людини з народу, на якій і тримається світ.

Прикладом для підтвердження цієї думки є поезія “Вибір”. За жанром поезія належить до громадянської лірики. У ній Олійник пропонує різні варіанти життєвого вибору людини.

Перша життєва позиція — пасивна: “чи жив, чи не жив”. Ця людина затуляє очі і зупиняється за крок до межі. Друга — активна: “на кроки не міряв: летів, і гримів, і згорів”. Такі люди стають провідними зірками для інших.

Життя може пропонувати людині славу і вищу лаврову почесть. Яку ж позицію обирає сам поет? Мабуть, найскладнішу: “Я б вибрав найвищу почесть: У чистім полі і чеснім бою На чорному мармурі ночі Зорю записати свою!”

Тристопний амфібрахій у поєднанні в останньому рядку з хореєм та ямбом надає віршові особливого звучання: відчувається певна категоричність і динаміка.

Ідеєю твору є возвеличення прагнення кожної людини мати свій життєвий вибір, її право на це.

Щоб розкрити цю думку, поет використав багато засобів художньої виразності: багато метафор (“гойдається. маятником Життя”, “сурмлять журавлі”, “люди відкрили;., зіницю нової зорі”), антитезу (“На чорному мармурі ночі Зорю записати свою!”), епітети (“чистий бій”, “теплий легіт”, “вічна колиска”), риторичне запитання (“Тихенько: чи жив, чи й не жив?”), риторичний оклик (“Зорю записати спою!”). Насичена яскравими та оригінальним образами поезія справляє сильне враження і змушує замислитися над питанням вибору життєвої позиції.

«Вибір» Б. Олійника і мій вибір

«Життю — ні кінця, ні начала», — пише Борис Олійник у своєму вірші. І одразу ж зміст і значення того описаного поетом вибору виносяться далеко за межі окремої ситуації, окремого життєвого епізоду. У своєму вірші поет говорить не про вибір, а про Вибір — світогляду, життєвої позиції, філософїї.

зрештою, антитеза в цій поезії проста:

Один передбачливо очі Прикрив ще за крок від межі.

Ввійшовши клітиною ночі Тихенько: чи жив, чи й не жив?

А інший — на кроки не міряв:

І люди відкрили в сузір’ях Зіницю нової зорі.

Антитеза проста, але вибір не простий. Антитеза проста, але вибір дійсно одвічний. Це одвічне протиборство активного життя, діяльності, прагнення й «тихенького» існування. Імовірно, лукавить людина, яка стверджує, що ніколи їй не хотілось комфортного, безпечного, стабільного, оцього «тихенького» буття. Але є люди, які все-таки роблять інший вибір. До таких належить і ліричний герой поезії Бориса Олійника.

Хочеться написати, що кожен має жити повно, насичено… Але я цього не напишу. Поезія Олійника «Вибір», на мою думку, не заклик до дїї, а заклик до роздумів. Бо не кожен в змозі подужати оце насичене життя й існування. Кожне «летів, і гримів, …згорів» вимагає внутрішньої відповідальності й сили духу, що має не кожен. Відтак цей вибір, навіть Вибір, залишається відкритим протягом досить довго часу — аж допоки людина не зрозуміє для себе: чи стане сил, чи стане волі?

Що ж до власного вибору, ліричний герой поезії Бориса Олійника висловлюється однозначно, бо він свій вибір вже зробив:

Я б вибрав найвищу почесть:

У чистім і чеснім бою На чорному мармурі ночі Зорю записати свою!

Мені подобається, що цей вірш прочитується не як «мій вибір правильний, приєднуйся до такої життєвої позиції, бо кожен має так жити», а прочитується як «подумай! І обери сам для себе». Відтак, повторююсь, ця поезія видається мені закликом до пошуку власного вибору.

Сміливо винісши фразу «мій вибір» у заголовок твору, я тепер навіть розгублено мовчу: що я можу сказати про свій Вибір? Адже мій вибір тільки формується, я тільки шукаю, намагаюсь розібратися в собі… І тепер, коли настає час написати про свій вибір, нехай це тільки шкільний твір, я зупиняюсь і застигаю над рядками. Але ж, думаю я собі, не робити ризикованих поспішних висновків — теж частина мого вибору. І заспокоююсь. Мені так само хотілося б прожити повне і насичене життя. Але з іншого боку я можу відверто зізнатись, що мені хочеться уникнути зайвого ризику, не хочеться робити імпульсивних вчинків, приймати спонтанні рішення, тим більше — не хочеться, щоб через моє «летів, і гримів, і …згорів» страждали мої близькі, адже нам так важливо знати, що рідні в безпеці. Можливо, і часи змінюються, а можливо, змінюються люди. Можливо, і люди, і часи завжди однакові, просто я намагаюсь виправдати свою не повну готовність «летіти», а тим більше — «згоріти». Але ж «жити спішити треба», писав інший класик української літератури, із цими рядками я повністю згоден. Мабуть, дійсно треба поспішати жити, але у житті не варто поспішати робити свій вибір, аби Вибір залишився Вибором.

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.