Левофлоксацин (Levofloxacinum) Лекарственные препараты

Левофлоксацин — синтетический антибактериальный препарат широкого спектра действия для перорального и в/в применения, используется при различных бактериальных инфекциях.
Лекарственное средство относится к группе препаратов, известных как хинолоновые антибиотики (согласно АТС-классификации). Основная задача левофлоксацина — остановить рост бактерий.

Заболевания, при которых эффективен препарат

Лефовлоксацин назначают при инфекционных заболеваниях воспалительного характера, вызванных чувствительными к препарату микроорганизмами (Peter C. Appelbaum et al., 2010):

• кожная и подкожная инфекция;
• туберкулез;
• хронический бронхит;
• синдром диабетической стопы;
• бактериальные заболевания придаточных пазух носа, верхнечелюстной пазухи;
• бактериальная пневмония;
• бактериальные заболевания мочевыводящих путей;
• пиелонефрит, инфекционные заболевания почек и почечных лоханок;
• хронический простатит;
• диарея;
• гинекологические инфекции (хронический эндометрит, цервицит, воспалительные заболевания органов малого таза);
• гонорея;
• менингит;
• остеомиелит;
• пред- и послеоперационная профилактика хирургических инфекций;
• профилактика и терапия бактериальных заболеваний у больных с иммунодефицитом;
• профилактика чумы;
• сибирская язва, в частности легочная форма.

Согласно результатам исследований, основная область применения левофлоксацина — инфекции нижних дыхательных путей (легких). Это связано с хорошим проникновением препарата в ткани бронхолегочной системы и высокой активностью относительно респираторных патогенов (Синопальников А.И., 2021).

Формы выпуска левофлоксацина

Препарат выпускают в форме таблеток для приема внутрь по 250 мг, 500 мг или 750 мг; в форме готового р-ра для инфузий в дозе 5 мг/мл, 100 мл (инструкция МЗ Украины).

Применение левофлоксацина

Антибиотик принимают внутрь по назначению врача в течении 3, 5, 7, 10, 14 дней, обычно 1 раз в сутки независимо от приема пищи. Желательно принимать этот антибиотик через равные промежутки времени, в одно и то же время каждый день ( Fish D.N.et al., 1997).
Хотя левофлоксацин более растворим, чем другие хинолоны, рекомендовано пить много жидкости при приеме этого препарата, чтобы предотвратить образование высококонцентрированной мочи, так как левофлоксацин выводится из организма в большей степени почками (меняется нормальный баланс солей и воды в моче, что приводит к образованию камней и развитию мочекаменной болезни). Около 75–87% препарата в дозе 500 или 750 мг выводится почками в неизменном виде через 48–72 ч после приема(Синопальников А.И., 2021).

Рекомендованные дозы препарата

• внебольничная пневмония — препарат принимают по 500–1000 мг 1–2 раза в сутки в течение недели или 14 дней;
• инфекционные заболевания мочевыводящих путей — 500 мг 1 раз в сутки на протяжении недели или 10 дней;
• хронический простатит — 500 мг 1 раз в сутки на протяжении 14–28 дней;
• инфекции кожи и мягких тканей — 500 или 1000 мг 1–2 раза в сутки на протяжении недели или 14 дней;
• менингоэнцефалит — 500 мг 2 раза в сутки на протяжении недели или 14 дней.

Левофлоксацин применяют строго по назначению врача. Доза лекарственного средства и длительность терапии зависят от вида бактериальной инфекции, наличия сопутствующих заболеваний у пациента и приема других препаратов перед началом лечения. Несоблюдение врачебных рекомендаций может привести к возникновению побочных эффектов или передозировке препарата.
Если нарушены функции мочевыделительной системы в связи с острыми или хроническими заболеваниями, дозу подбирают с учетом результата анализа клиренса креатинина.
Продолжительность курса лечения препаратом зависит от заболевания, его течения и составляет не более 14 дней (инструкция МЗ Украины). Важно придерживаться общего правила приема антибиотиков. Если у пациента на фоне лечения нормализуется температура тела либо отсутствует возбудитель согласно микробиологическим тестам, рекомендовано продолжать принимать лекарство в течение 48–72 ч.

Способы введения р-ра левофлоксацина и время действия

Готовый р-р для инфузий вводится в/в с помощью капельной инфузии (длительность не менее 60 мин). В связи с улучшением состояния на фоне лечения возможен переход от в/в р-ра к таблетированной форме. Левофлоксацин обеспечивает постантибиотический эффект, который продолжается 2–4,5 ч и зависит от типа возбудителя. Если заболевание вызвано Streptococcus pneumoniae , постантибиотический эффект — более 4,5 ч (Синопальников А.И., 2021).
После в/в введения препарат в форме готового р-ра для инфузий начинает действовать через 15 мин. Если пациент принимает таблетированную форму левофлоксацина, лекарственное средство начинает действовать через 1 ч после приема внутрь (инструкция МЗ Украины). Высокие значения максимальной концентрации препарата при дозе 750 мг обеспечивают наиболее быстрый бактерицидный эффект (Падейская Е.Н., 2005).

Сочетанное применение левофлоксацина с другими препаратами

Левофлоксацин может влиять на действие некоторых других лекарственных средств и повышать вероятность возникновения побочных эффектов.
При сочетанном применении левофлоксацина с кортикостероидами возможны воспаление или разрыв сухожилий. При сочетанном применении с варфарином повышается вероятность возникновения кровотечения.
Сочетанное применение левофлоксацина с НПВП или теофиллином повышает риск развития судорог (инструкция МЗ Украины).
Комбинированное применение левофлоксацина с антиаритмическими средствами повышает вероятность изменения ритма сердца. Сочетанное применение препарата с трициклической группой антидепрессантов, нейролептиками или макролидами повышает риск удлинения интервала Q-Т (инструкция МЗ Украины).
Рекомендовано принимать антибиотик за 2 ч до или желательно после приема других препаратов.

Пропущенная доза левофлоксацина или передозировка препарата

Бывают ситуации, когда пациент случайно забыл принять препарат. Если доза лекарственного средства пропущена, необходимо принять ее немедленно, если только не пришло время для следующей дозы. Не стоит удваивать следующую дозу, чтобы компенсировать пропущенную.
Если случайно принято большее количество таблеток, чем прописал врач, необходимо сразу же сообщить ему об этом или обратиться в больницу.

Возможны следующие побочные эффекты:

• судороги;
• спутанность сознания, головокружение, потеря сознания;
• тремор и нарушение работы сердца;
• тошнота или ощущение жжения в желудке (инструкция МЗ Украины).

Противопоказания для применения препарата левофлоксацина

Левофлоксацин противопоказан (инструкция МЗ Украины) в следующих ситуациях:

• повышенная чувствительность к компонентам препарата;
• заболевания ЦНС (низкий судорожный порог, эпилепсия);
• печеночные и почечные нарушениях;
• церебральный атеросклероз;
• период беременности;
• период кормления грудью;
• дети в возрасте младше 18 лет.

Во время беременности этот препарат следует применять только в случае крайней необходимости. При кормлении грудью антибиотик проникает в грудное молоко и, следовательно, накапливается в крови ребенка, что может вызвать аллергические реакции у малыша. Важно обсудить с врачом риски и преимущества приема антибиотика.
Люди пожилого возраста могут подвергаться более высокому риску нарушений целостности сухожилий (особенно если они принимают кортикостероиды, такие как преднизолон или гидрокортизон), удлинению интервала Q-T и внезапному разрыву аорты.

Прием левофлоксацина и лабораторные тесты

Лекарственное средство может искажать результаты некоторых лабораторных тестов. Например, скрининг мочи на опиаты может привести к ложноположительному результату теста, а бактериологическое исследование мокроты на туберкулез — к ложноотрицательному результату теста (инструкция МЗ Украины). Перед сдачей анализа на опиаты важно предупредить врача о приеме левофлоксацина.
Учитывая влияние антибиотика на функции печени и почек, рекомендовано сдавать лабораторные тесты (биохимический анализ крови, определение скорости клубочковой фильтрации, общий анализ мочи, проба Реберга, общий анализ крови, уровень глюкозы в крови, посев крови на стерильность) до начала приема антибиотика.

Возможные побочные эффекты при применении левофлоксацина

Важно прекратить принимать антибиотик и обратится к врачу, если возникают следующие побочные эффекты:
очень редко (случается у 1 человека из 10 000):

• аллергическая реакция в виде сыпи, нарушение глотания, одышка, повышение или уменьшение частоты дыхания, отека губ, лица, а также горла или языка;
• признаки нейропатии — ощущение жжения и покалывания в верхних или нижних конечностях, боли или онемения конечностей (Alexander Imhof at al., 2005).

Редко (случается у 1 человека из 1000):

• водянистая диарея с кровянистой примесью;
• воспаление или разрыв сухожилий и связочного аппарата (чаще всего поражается ахиллово сухожилие);
• судороги;
• изменение количества выделяемой мочи;
• признаки нарушений со стороны печени (тошнота/рвота, которая не прекращается, потеря аппетита, боль в области желудка, пожелтение слизистой оболочки глаз, кожи, моча темного цвета);
• сильное головокружение, обморок;
• нарушение сердцебиения (инструкция МЗ Украины).

Длительное применение препарата или повторный прием может привести к оральному или вульвовагинальному кандидозу (молочнице). При кандидозе полости рта появляются белые пятна на слизистой оболочке рта, дискомфорт, жжение. Вульвовагинальный кандидоз вызывает сильный зуд и жжение при мочеиспускании, появляются творожистые выделения белого цвета, покраснение и отечность слизистой оболочки влагалища.
Учитывая спектр побочных эффектов, следует отметить, что прием левофлоксацина может влиять на способность к концентрации и скорость реакции. В этом случае не рекомендовано садится за руль или выполнять работу, которая требует высокого уровня внимания (Синопальников А.И., 2021).
Несмотря на обширный список побочных реакций, согласно исследованиям, не зарегистрировано жизнеугрожающих побочных эффектов от приема левофлоксацина. В большинстве случаев такие эффекты являются дозозависимыми, кратковременными и не обусловливают необходимость в отмене левофлоксацина (Синопальников А.И., 2021).

Удлинение интервала Q–T на ЭКГ при приеме левофлоксацина

Характерное клиническое проявление удлинения интервала Q–T — обмороки продолжительностью 1–2 мин, которые могут продолжаться и до 20 мин. Также у пациентов могут наблюдаться внезапная слабость, головокружение, потемнение в глазах, учащенное сердцебиение и боль в области сердца (Alexandros Briasoulis et al., 2011). Иногда обмороки сопровождаются судорогами, и такие больные могут наблюдаться у невропатолога с диагнозом эпилепсии.
К сожалению, существуют риски удлинения интервала Q–T при определенных заболеваниях или когда пациент принимает лекарственные средства, которые обусловливают его удлинение. Стоит учитывать, что при низком уровне Mg 2+ или К + в крови также повышается риск удлинения интервала.

Пробы на чувствительность к левофлоксацину

Прежде чем принимать левофлоксацин, желательно определить отсутствие аллергии на это лекарственное средство или другие хинолоновые антибиотики методом пробы на чувствительность к антибиотику. Если пациент принимает таблетированную форму левофлоксацина, проводят подъязычную пробу.
Таблетку разделяют на 4 части, пациент кладет под язык одну часть и врач отмечает время. Препарат для в/в разводят изотоническим р-ром, внутрикожно вводят 0,1 мл р-ра и засекают время. Интерпретация результатов проводится через 20 мин, 1 ч, 2 ч и через следующие 2 ч до 24 ч от начала проведения пробы. Если на месте инъекции появляется покраснение, припухлость — реакция считается положительной, и антибиотик не назначают. В случае подъязычной пробы на слизистой оболочке рта появляется папула размером до 10 мм, интерпретация результатов проводится в то же время.

Левофлоксацин: заключение

Левофлоксацин относится к хинолоновым антибиотикам. Эффективен в лечении пациентов с бактериальными инфекциями кожи, диабетической стопы, мягких тканей, легких, почек, предстательной железы, а также гинекологическими инфекциями (Peter C. Appelbaum et al., 2010). Врач подбирает эффективную дозу в конкретной клинической ситуации. В зависимости от динамики заболевания доза препарата корректируется. Важно обращать внимание на сочетанное применение левофлоксацина с другими препаратами в связи с возможностью возникновения побочных эффектов. Если пациент делает скрининг мочи на опиаты, важно предупредить врача о приеме левофлоксацина. Перед приемом препарата следует определить отсутствие аллергии на это лекарственное средство и учитывать побочные эффекты (удлинение интервала Q–T на ЭКГ, полинейропатию, поражение сухожилий (Alexander Imhof et al., 2005).

Левофлоксацин (Levofloxacinum) Лікарські препарати

Левофлоксацин — синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектра дії для перорального та в/в введення, використовується при різних бактеріальних інфекціях.
Лікарський засіб належить до групи препаратів, відомих як хінолонові антибіотики (відповідно до АТС-класифікації). Основне завдання левофлоксацину — зупинити ріст бактерій.

Захворювання, за яких ефективний препарат

Лефовлоксацин призначають при інфекційних захворюваннях запального характеру, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами (Peter C. Appelbaum et al., 2010):

• шкірна та підшкірна інфекція;
• туберкульоз;
• хронічний бронхіт;
• синдром діабетичної стопи;
• бактеріальні захворювання придаткових пазух носа, верхньощелепної пазухи;
• бактеріальна пневмонія;
• бактеріальні захворювання сечовивідних шляхів;
• пієлонефрит, інфекційні захворювання нирок та ниркових лоханок;
• хронічний простатит;
• діарея;
• гінекологічні інфекції (хронічний ендометрит, цервіцит, запальні захворювання органів малого таза);
• гонорея;
• менінгіт;
• остеомієліт;
• перед- та післяопераційна профілактика хірургічних інфекцій;
• профілактика та терапія при бактеріальних захворюваннях у хворих з імунодефіцитом;
• профілактика чуми;
• сибірка, зокрема легенева форма.

За результатами досліджень, основна сфера застосування левофлоксацину — інфекції нижніх дихальних шляхів (легень). Це пов’язано з хорошим проникненням препарату в тканини бронхолегеневої системи та високою активністю щодо респіраторних патогенів (Синопальников А.І., 2021).

Форми випуску левофлоксацину

Препарат випускають у формі таблеток для внутрішнього прийому по 250 мг, 500 мг або 750 мг; у формі готового р-ну для інфузій у дозі 5 мг/мл, 100 мл (інструкція МОЗ України).

Застосування левофлоксацину

Антибіотик приймають внутрішньо за призначенням лікаря протягом 3, 5, 7, 10, 14 днів, зазвичай 1 раз на добу незалежно від прийому їжі. Бажано приймати цей антибіотик через рівні часові проміжки, в один і той самий час кожного дня (Fish D.N. et al., 1997).
Хоча левофлоксацин більш розчинний, ніж інші хінолони, рекомендовано пити багато рідини при прийомі цього препарату, щоб запобігти утворенню висококонцентрованої сечі, тому що левофлоксацин виводиться з організму більшою мірою нирками (змінюється нормальний баланс солей та води в сечі, що призводить до утворення каменів та розвитку сечокам’яної хвороби). Близько 75–87% препарату в дозі 500 або 750 мг виводиться нирками в незмінному вигляді через 48–72 год після прийому (Синопальников А.І., 2021).

Рекомендовані дози препарату

• негоспітальна пневмонія — препарат приймають по 500–1000 мг 1–2 рази на добу впродовж тижня або 14 днів;
• інфекційні захворювання сечовивідних шляхів — 500 мг 1 раз на добу впродовж тижня або 10 днів;
• хронічний простатит — 500 мг 1 раз на добу впродовж 14–28 днів;
• інфекції шкіри та м’яких тканин — 500 або 1000 мг 1–2 рази на добу впродовж тижня або 14 днів;
• менінгоенцефаліт — 500 мг 2 рази на добу впродовж тижня або 14 днів.

Левофлоксацин застосовують строго за призначенням лікаря. Доза лікарського засобу та тривалість терапії залежать від виду бактеріальної інфекції, наявності супутніх захворювань у пацієнта та прийому інших препаратів перед початком лікування. Недотримання рекомендацій лікаря може призвести до виникнення побічних ефектів або передозування препарату.
Якщо порушені функції сечовидільної системи у зв’язку з гострими або хронічними захворюваннями, дозу підбирають з урахуванням результату аналізу кліренсу креатиніну.
Тривалість курсу лікування препаратом залежить від захворювання, його перебігу та становить не більше 14 днів (інструкція МОЗ України). Важливо дотримуватися загального правила прийому антибіотиків. Якщо у пацієнта на фоні лікування нормалізується температура тіла або відсутній збудник згідно з мікробіологічними тестами, рекомендовано продовжувати приймати препарат упродовж 48–72 год.

Способи введення р-ну левофлоксацину та час дії

Готовий р-н для інфузій вводиться в/в за допомогою краплинної інфузії (тривалість не менше 60 хв). У зв’язку з поліпшенням стану на фоні лікування можливий перехід від в/в р-ну до таблетованої форми. Левофлоксацин забезпечує постантибіотичний ефект, який триває 2–4,5 год і залежить від типу збудника. Якщо захворювання спричинено Streptococcus pneumoniae , постантибіотичний ефект — понад 4,5 год (Синопальников А.І., 2021).
Після в/в введення препарат у формі готового р-ну для інфузій починає діяти через 15 хв. Якщо пацієнт приймає таблетовану форму левофлоксацину, лікарський засіб починає діяти через 1 год після прийому внутрішньо (інструкція МОЗ України). Високі значення максимальної концентрації препарату в дозі 750 мг забезпечують найшвидший бактерицидний ефект (Падейська О.М., 2005).

Одночасне застосування левофлоксацину з іншими препаратами

Левофлоксацин може впливати на дію інших лікарських засобів і підвищувати ймовірність виникнення побічних ефектів.
При одночасному застосуванні левофлоксацину з кортикостероїдами можливі запалення або розрив сухожилля. При одночасному застосуванні з варфарином підвищується ймовірність виникнення кровотечі.
Поєднане застосування левофлоксацину з НПЗП або теофіліном підвищує ризик розвитку судом (інструкція МОЗ України).
Комбіноване застосування левофлоксацину з антиаритмічними засобами підвищує ймовірність зміни ритму серця. Поєднане застосування препарату з трициклічною групою антидепресантів, нейролептиками або макролідами підвищує ризик подовження інтервалу Q–Т (інструкція МОЗ України).
Рекомендовано приймати антибіотик за 2 год до або бажано після прийому інших препаратів.

Пропущена доза левофлоксацину або передозування препарату

Бувають ситуації, коли пацієнт випадково забув прийняти препарат. Якщо доза лікарського засобу пропущена, необхідно прийняти її негайно, якщо не настав час для наступної дози. Не варто подвоювати наступну дозу, щоб компенсувати пропущену.
Якщо випадково прийнято більше таблеток, ніж призначив лікар, необхідно відразу ж повідомити про це йому або звернутися до лікарні.
Можливі такі побічні ефекти:

• судоми;
• сплутаність свідомості, запаморочення, непритомність;
• тремор та порушення роботи серця;
• нудота або відчуття печіння у шлунку (інструкція МОЗ України).

Протипоказання до застосування препарату левофлоксацину

Левофлоксацин протипоказаний (інструкція МОЗ України) у таких ситуаціях:

• підвищена чутливість до компонентів препарату;
• захворювання ЦНС (низький судомний поріг, епілепсія);
• порушення функцій печінки та нирок;
• церебральний атеросклероз;
• період вагітності;
• період годування грудьми;

Під час вагітності цей препарат слід застосовувати лише у разі нагальної потреби. При годуванні груддю антибіотик проникає в грудне молоко, отже, накопичується в крові дитини, що може спричинити алергічні реакції у малюка. Важливо обговорити з лікарем ризики та переваги прийому антибіотика.
Люди похилого віку схильні до більш високого ризику порушень цілісності сухожилля (особливо якщо вони приймають кортикостероїди, такі як преднізолон або гідрокортизон), подовження інтервалу Q–T та раптовий розрив аорти.

Прийом левофлоксацину та лабораторні тести

Лікарський засіб може спотворювати результати деяких лабораторних тестів. Наприклад, скринінг сечі на опіати може призвести до хибнопозитивного результату тесту, а бактеріологічне дослідження мокротиння на туберкульоз — до хибнонегативного результату тесту (інструкція МОЗ України). Перед здачею аналізу на опіати важливо попередити лікаря про прийом левофлоксацину.
Враховуючи вплив антибіотика на функції печінки та нирок, рекомендовано здавати лабораторні тести (біохімічний аналіз крові, визначення швидкості клубочкової фільтрації, загальний аналіз сечі, проба Реберга, загальний аналіз крові, рівень глюкози у крові, посів крові на стерильність) до початку прийому антибіотика.

Можливі побічні ефекти при застосуванні левофлоксацину

Важливо припинити прийом антибіотика та звернутися до лікаря, якщо виникають такі побічні ефекти:
дуже рідко (трапляється в 1 людини з 10 000):

• алергічна реакція у вигляді висипу, порушення ковтання, задишки, підвищення або зменшення частоти дихання, набряку губ, обличчя, горла або язика;
• ознаки нейропатії — відчуття печіння та поколювання у верхніх або нижніх кінцівках, болю або оніміння кінцівок (Alexander Imhof at al., 2005).

Рідко (трапляється в 1 людини з 1000):

• водяниста діарея з кров’янистими домішками;
• запалення або розрив сухожилля та зв’язкового апарату (найчастіше уражається ахіллове сухожилля);
• судоми;
• зміна кількості сечі, що виділяється;
• ознаки порушень з боку печінки (нудота/блювання, які не припиняються, втрата апетиту, біль у ділянці шлунка, пожовтіння слизової оболонки очей, шкіри, сеча темного кольору);
• сильне запаморочення, непритомність;

Тривале застосування препарату або повторний прийом можуть призвести до орального або вульвовагінального кандидозу (молочниці). При кандидозі ротової порожнини з’являються білі плями на слизовій оболонці рота, дискомфорт, печіння. Вульвовагінальний кандидоз викликає сильне свербіння та печіння при сечовипусканні, з’являються сирні виділення білого кольору, почервоніння та набряклість слизової оболонки піхви.
Враховуючи спектр побічних ефектів, слід зазначити, що прийом левофлоксацину може впливати на здатність до концентрації та швидкість реакції. У такому разі не рекомендовано сідати за кермо або виконувати роботу, яка потребує високого рівня уваги (Синопальников А.І., 2021).
Незважаючи на великий перелік побічних реакцій, згідно з дослідженнями, не зареєстровано побічних ефектів від прийому левофлоксацину, що загрожують життю. У більшості випадків такі ефекти є дозозалежними, короткочасними і не зумовлюють необхідності скасування прийому левофлоксацину (Синопальников А.І., 2021).

Подовження інтервалу Q–T на ЕКГ при прийомі левофлоксацину

Характерний клінічний прояв подовження інтервалу Q–T — непритомність тривалістю 1–2 хв, яка може тривати і до 20 хв. Також у пацієнтів можуть спостерігатися раптова слабкість, запаморочення, потемніння в очах, прискорене серцебиття та біль у серці (Alexandros Briasoulis et al., 2011). Іноді непритомність супроводжується судомами, і такі хворі можуть спостерігатися в невропатолога з діагнозом епілепсії.
На жаль, існують ризики подовження інтервалу Q–T при певних захворюваннях або коли пацієнт приймає лікарські засоби, які зумовлюють його подовження. Варто враховувати, що при низькому рівні Mg 2+ або К + у крові також підвищується ризик подовження інтервалу.

Проби на чутливість до левофлоксацину

Перед тим, як приймати левофлоксацин, бажано визначити відсутність алергії на цей лікарський засіб або інші хінолонові антибіотики методом проби на чутливість до антибіотика. Якщо пацієнт приймає таблетовану форму левофлоксацину, проводять під’язикову пробу.
Таблетку ділять на 4 частини, пацієнт кладе під язик одну частину та лікар зазначає час. Препарат для в/в розводять ізотонічним р-ном, внутрішньошкірно вводять 0,1 мл р-ну та відмічають час. Інтерпретація результатів проводиться через 20 хв, 1 год, 2 год та через наступні 2 год до 24 год від початку проведення проби. Якщо в місці ін’єкції з’являється почервоніння, набряк — реакція вважається позитивною, та антибіотик не призначають. У разі під’язикової проби на слизовій оболонці рота з’являється папула розміром до 10 мм, інтерпретація результатів проводиться в цей же час.

Левофлоксацин: висновок

Левофлоксацин належить до хінолонових антибіотиків. Ефективний у лікуванні пацієнтів з бактеріальними інфекціями шкіри, діабетичної стопи, м’яких тканин, легень, нирок, передміхурової залози, а також гінекологічними інфекціями (Peter C. Appelbaum et al., 2010). Лікар підбирає ефективну дозу у конкретній клінічній ситуації. Залежно від динаміки захворювання доза препарату коригується. Важливо звертати увагу на поєднання левофлоксацину з іншими препаратами у зв’язку з можливістю виникнення побічних ефектів. Якщо пацієнт робить скринінг сечі на опіати, важливо попередити лікаря про прийом левофлоксацину. Перед прийомом препарату слід визначити відсутність алергії на цей лікарський засіб та враховувати побічні ефекти (подовження інтервалу Q–T на ЕКГ, полінейропатію, ураження сухожиль) (Alexander Imhof et al., 2005).