Вирощування верби в саду – види та сорти з фото, догляд, живцювання й хвороби

Рід верби (Salix) є надзвичайно численним та складним в класифікації. Його види легко перепилюються між собою, створюючи численні гібриди, які часто важко визначити. Відомо близько 400 представників роду, з яких лише кілька широко використовуються в ландшафтному озелененні.

Крім невибагливості та легкості в догляді, декоративна верба представлена десятками мальовничих сортів дерев та чагарників, які після посадки вписуються в будь-який садовий дизайн, більшість з них не втрачають привабливості протягом багатьох років.

Опис верби з фото

Швидкорослі та легкі у вирощуванні листяні верби в залежності від зони вирощування можуть приймати саму різну форму — від карликових й сланких чагарників до великих величних дерев.

Листя найчастіше вузьке, ланцетне, але може бути також еліптичним або майже круглим, гладким або злегка запушеним. Навесні рослини приваблюють декоративними пухнастими чоловічими суцвіттями-сережками, відомими в народі як «котики».

У деяких сортів верби суцвіття дуже велике, майже 6 см в довжину. Воно може бути золотистого, червонуватого або сріблястого відтінку, в залежності від сортової форми. Квіти медоносні. Верба – одна з найбільш ранніх квітучих рослин, а її пилок та нектар – перша їжа для бджіл після зими.

Завдяки здатності формувати придаткове коріння, рослина дуже легко розмножується за допомогою живців, а ось насіннєвий матеріал життєздатний всього кілька днів, після чого насіння втрачає схожість.

Сорти й види верби з фото

Численні сорти садових видів володіють високими декоративними характеристиками та можуть використовуватися в будь-якому ландшафтному стилі.

Наприклад, деякі культивари чагарникової верби цінуються за яскраві пагони, схожі за кольором на дерен, інші сорти привертають увагу цікавою формою росту або ефектними квітами-котиками.

Практично кожен садовий вид представлений формою «Пендула» з плакучими пагонами. А зовсім недавно рослина стала важливим джерелом виробництва біоенергії і представником екосистемного озеленення.

Верба цільнолиста (Salix integra) – чагарник, висотою до 2-6 метрів. Одним з найвідоміших сортів даного виду є культивар «Хакуро Нішікі» (Hakuro Nishiki), що став лауреатом престижної премії Королівського садівничого товариства.

«Хакуро Нішикі» зазвичай вирощується у вигляді мініатюрного деревця на штамбі висотою 1,5 метра. Його головною декоративною цінністю є барвисте листя.

Молоді весняні листочки пофарбовані у біло-кремові, блідо-рожеві та світло-зелені кольори й залишаються такими протягом більшої частини сезону. Зріле листя поступово втрачає рожеві тони.

Пагони досить жорсткі, підняті, можуть мати червоний або жовтий відтінок, завдяки чому дерево залишається яскравим акцентом саду протягом практично всього року.

Досить популярним сьогодні є вирощування «Хакуро-Нішики» в контейнерах. Це цікава пропозиція для тих, хто шукає ефектні та прості в догляді рослини. Форма «Pendula Waterfall» даного виду – елегантне карликове деревце з пониклими стеблами й злегка скрученим листям.

Плакуча верба або вавилонська (Salix babylonica) родом з Китаю. Була вперше описана у двадцятих роках минулого століття у Франції. Являє собою дерево від середнього до великого розміру з витонченою плакучою формою численних тонких пагонів.

Верба рожева (Salix gracilistyla) родом з Японії. У садівництві цінується її декоративна сортова форма «Маунт Асо» (Mount Аѕо). Навесні тонкі пагони кущів покриваються великими рожево-червоними сережками-котиками, після відцвітання яких з’являється красиве блакитно-сіре листя.

Верба повзуча (Salix repens) широко поширена по берегах водойм та річок Західної та Північної Європи. Це невеликий чагарниковий вид, що досягає 1-1,5 метрів у висоту з невеликими сизими злегка запушеними листочками. У садівництві популярністю користується сорт «Argentea», який часто продається на штамбі, та «Нітіда».

Верба Матсудана (Salix matsudana) середньої величини дерево родом з північно-східного Китаю та Кореї. Вид названий на честь японського ботаніка Садахиса Мацуда. У садівництві можна зустріти найбільш поширений культивар – звивисту вербу «Тортуоса» з видатною декоративною цінністю протягом усього року.

Своєю популярністю сорт зобов’язаний спірально вигнутому й скрученому листю та пагонам, що формують компактну, округлу, витончену крону. Цей культивар не цілком витривалий, тому для посадки верби вибирайте тепле і захищене від вітру місце.

Верба пурпурова (Salix Purpurea) — чагарник, що досягає 1-3 м у висоту. Пагони тонкі, блискучі, червонуваті, в той час як листя досить широке, сіро-зелене. Суцвіття часто має пурпурний або червоний колір. Після вкорінення дає структурний ефект, що порівнянний з міцністю кам’яної стіни, тому її використовують для зміцнення схилів.

Цей вид пред’являє низькі вимоги до родючості та вологості ґрунту, але процвітає на вологих субстратах. У садівництві поширені кілька сортів, в тому числі верба «Пендула» з пониклими пагонами та сизими листочками, що отримала визнання Королівського садівничого товариства.

Компактна, карликова сортова форма верби пурпурової «Нана», яку раз у 4-5 років обрізують майже повністю для підтримки декоративності.

Верба ламка куляста (Salix fragilis). Це дерево легко створює гібриди, має тендітні, зазвичай оливкові, блискучі гілки. Листя блискуче, темно-зелене. Сортова форма «Булата» — дерево з майже сферичною, щільною кроною.

Біла верба (Salix alba) — дерево від середнього до великого розміру з неправильною, часто плакучою кроною. «Vitellina» — один з найефектніших сортів, відомий своїми барвистими пагонами, що взимку набувають всі відтінки червоного, помаранчевого та жовтого.

Культивар «Golden Ness» — дерево середнього розміру, часто вирощується у вигляді багатоствольного чагарнику з яскравими золотисто-жовтими стеблами. Обидва сорти є Лауреатами престижної премії Королівського садівничого товариства.

Верба козяча (Salix caprea) — великий чагарник або невелике дерево з рожево-сірими сережками. Сорт «Кілмарнок» — це гарне деревце на штамбі з пониклими пагонами, яке ідеально підходить для прикраси невеликого саду або вирощування в контейнері.

Посадка верби

Перед посадкою верби необхідно вибрати місце для її подальшого вирощування. Декоративні види воліють теплі, захищені від вітру, сонячні або злегка затінені місця.

У тіні рослини ростуть погано, у декоративно-листяних сортів відтінок листя втрачає свою яскравість. Добре себе почуває верба на родючих, проникних та вологих субстратах з близьким заляганням ґрунтових вод.

У продажу найчастіше можна побачити саджанці з закритою кореневою системою, які можна висаджувати протягом усього сезону – з кінця березня по жовтень, однак земляна грудка не повинна пересихати, оскільки це вплине на укорінення верби.

Відкрита коренева система вимагає посадки ранньою весною до розпускання бруньок або в кінці вересня. Сортові форми зі слабкою зимостійкістю рекомендується висаджувати у весняний період, щоб за літо вони встигли зміцніти.

Земляна грудка та коренева система саджанця верби повинні вільно розміщуватися в посадковій ямі. Для підвищення родючості ґрунту землю з ями змішують з компостом. Після посадки ґрунт добре утрамбовують та рясно поливають.

Землю навколо саджанців корисно замульчувати компостом на товщину 10 см. Мульча забезпечить хороший ріст та здоров’я верб, запобіжить швидкому випаровуванню вологи після поливу.

Особливості догляду за вербою декоративною

Полив верби

Під час посухи та спеки верба вимагає рясного поливу, корисно обприскувати крону невеликих сортових форм, особливо любить обприскування «Хакуро Нішикі».

Після посадки саджанці особливо чутливі до нестачі вологи, тому в перший рік вимагають регулярного зрошення. Пересихання ґрунту неприпустимо.

Догляд за вербою взимку

Більшість з перерахованих видів та сортових форм досить зимостійкі, але в суворі зими молоді рослини можуть частково підмерзати. Щоб уникнути проблем молоді рослини перші 2-3 роки рекомендується утеплювати за допомогою агроволокна або дерюги.

Важливо! Найбільш схильне до ризику підмерзання місце щеплення на стовбурі

Підгодівля

Декоративні верби виглядають ефектно, якщо їх підгодовувати щороку. Доза добрива залежить від розмірів рослин, їх сили росту та родючості ґрунту, в якому вони ростуть.

Першу підгодівлю азофоскою проводять в кінці березня після обрізування, а другий раз за сезон підгодовують в перших числах липня. Перепрілий гній або препарати повільної дії вносять лише один раз — на рубежі березня та квітня, оскільки підживлення в більш пізні терміни може знизити морозостійкість рослин.

Обрізування верби навесні

Важливим доглядом за вербою садової є обрізування, яке зміцнює дерево, покращує його здоров’я та дозволяє сформувати крону. Без цієї процедури рослина утворює дуже нерівномірну та рихлу крону, яка значно втрачає свою привабливість.

Знання того, коли та як обрізувати рослини різних сортів, допоможе досягти бажаного ефекту.

Як формувати вербу? Починають формування крони в перші роки зростання молодих саджанців. Верба дуже добре переносить обрізування, яке стимулює розвиток нових бічних пагонів та обмежує надмірне зростання. Процедура можлива в будь-який час року, але сильне укорочення гілок краще проводити навесні після цвітіння, але до появи листя.

У перший же рік після посадки пагони обрізують, залишаючи близько 20 см довжини або кілька бруньок біля основи пагонів. Зріз роблять трохи вище точки росту, приблизно на 3-4 мм.

У наступні роки всі гілки чагарникової верби обрізують в точці, з якої вони почали своє зростання на початку минулого сезону. На щорічне обрізування таким методом рослина буде реагувати рясним цвітінням та пишним ростом.

Прямі пагони дерев вкорочують навесні практично повністю, залишаючи стовбур. За сезон дерево після такого обрізування дає потужне зростання нових гілок, формуючи щільну, округлу крону. Зрізи великих гілок обробляють фунабеном або емульсійною фарбою з додаванням 2% топсину.

Не бійтеся експериментувати – швидкий темп зростання верби вже через місяць згладить всі можливі помилки внаслідок нового приросту.

Штамбові верби можна обрізати кілька разів протягом сезону, але останній зріз проводиться не пізніше липня.

Підтримання форми крони влітку

Процедура ущільнює крону, стимулює зростання нових пагонів. У плакучих форм Пендула гілки вкорочують на довжину в залежності від особистих потреб садівника.

Для підтримки здоров’я верби проводять також санітарне обрізування. Занадто загущену крону проріджують, щоб рослина отримувала більше повітря та світла, видаляють слабкі, хворі й пошкоджені пагони. Після обрізування рослини необхідно підгодувати та рясно поливати.

Також варто пам’ятати про систематичну вирубку дикої прикореневої порослі, яка росте з кореневища вербових дерев, які щеплені на стовбурі.

Розмноження верби живцюванням

Верби є одними з найпростіших рослин, що розмножуються живцюванням. Фактично, ви можете виростити нове дерево, просто взявши частину гілки та посадивши її у вологий ґрунт. Живці так легко вкорінюються завдяки вмісту в тканинах рослини природного гормону, що стимулює зростання нових коренів.

Розмноження верби живцями

Живцювати краще навесні, щоб молоді саджанці зміцніли до зимових холодів. Нарізають живці довжиною 20-30 см та заглиблюють у вологий, родючий субстрат відразу у відкритий ґрунт або контейнер.

Місце вибирайте з яскравим, але з розсіяним світлом, із захистом від прямих сонячних променів та постійно підтримуйте вологість субстрату.

Корені формуються протягом декількох тижнів, та до осені живці можна обережно пересадити на постійне місце. Живці верби, поставлені у воду, дуже швидко утворюють корінці, після чого їх висаджують відразу на постійне місце вирощування.

Шкідники та хвороби верби садової

Верба сохне та жовтіє – проблема найчастіше викликана дефіцитом вологи внаслідок нерегулярного поливу в посуху або через посадку в піщаний ґрунт, який погано утримує воду.

Верба жовтіє від нестачі вологи

Засихання верби викликає також ряд грибкових захворювань та напад шкідників.

Плямистість листя та пагонів. На верхній стороні листя з’являються численні темно-коричневі або чорні плями, на звороті можна помітити побуріння тканин.

Сильно заражене листя деформується й передчасно опадає. Плями можуть бути коричневими або чорними, сухими, з потрісканою поверхнею. Верхівки заражених пагонів можуть загинути.

Чорна плямистість характеризується чорними плямами уздовж центральної жилки. Листя зморщується, в’яне та опадає. На корі з’являються темні некротичні плями розміром кілька сантиметрів, пагони в області зараження відмирають.

Іржа характеризується появою яскравих помаранчево-жовтих плям на листі.

Грибкові спори, які здатні перезимувати на мертвих гілках, в наступному сезоні заражають нові пагони. Волога погода навесні стимулює поширення хвороб, які особливо небезпечні для молодих саджанців.

Для контролю захворювань та лікування, перш за все, листя й пагони з видимими симптомами хвороби повинні бути зрізані та спалені, щоб спори грибів не продовжували поширюватися.

Потім насадження обробляють протигрибковим препаратом Topsin M 500 SC. Обприскування необхідно повторити 2-3 рази з інтервалом в 10-14 днів.

Мульчування пристовбурового простору по діаметру крони допоможе зберегти воду в суху пору, але уникайте мульчування впритул до стовбура дерева, оскільки це створить ідеальні умови для ураження грибами.

Зі шкідників слід побоюватися попелиці, гусениць, щитівки, павутинного кліща, вербової галиці, що утворює на листках та стовбурі верби нарости-галли. Помітивши цих шкідників, зазвичай необхідно видалити пошкоджені частини пагонів та обробити рослину відповідними інсектицидними препаратами.

Верба в ландшафтному дизайні

Декоративну вербу можна садити в поодинці або групами, наприклад, створюючи незвичайні плетені огорожі, для яких найкраще підходить яскрава верба пурпурова. Плакуча верба стане чудовою прикрасою будь-якої водойми, а карликові сорти прекрасно впишуться в композицію альпійських гірок.

Японська верба Хакуро Нішикі в ландшафтному дизайні може бути ефектним солітером у вигляді штамбового дерева, а низькорослу чагарникову форму висаджують уздовж доріжок, квітників, газонів як невисоку строкату огорожу.

Деревце на штамбі чарівно виглядає в оточенні яскравого квіткового килима, мініатюрних чагарників, на тлі смарагдового газону. Сорти з пофарбованою корою, посаджені поруч з дереном, створять неповторний декоративний акцент, який особливо ефектний взимку та на початку весни.

Дерево верби: фото, різновиди, посадка, догляд, повний опис, розмноження, як виглядає, де росте, рекомендації садівника

Рід верби або верби (Salix) є надзвичайно численним та складним у класифікації. Його види легко перезапилюються між собою, створюючи численні гібриди, які часто важко визначити.

Відомо близько 400 представників роду, з яких лише кілька широко використовуються у ландшафтному озелененні.

Крім невибагливості та легкості у догляді, декоративна верба представлена ​​десятками мальовничих сортів – дерев та чагарників, які після посадки вписуються у будь-який садовий дизайн, більшість із них не втрачають привабливості протягом багатьох років.

Популярна красуня

На сьогоднішній день завдяки селекціонерам відомо близько 600 видів цієї рослини. Одні сорти люблять тінь і прохолоду і не можуть рости без вологи, інші виявляють свою красу лише за наявності сонячних променів.

Деякі різновиди комфортно почуваються в арктичному холоді, інші в жарких вологих тропіках. Але більшість видів не люблять спеку.

Висота рослини коливається від 10 см до 40 метрів. Товщина ствола теж різна, середній показник 50 см у діаметрі.

Красиве та всіма пізнаване дерево висаджують у парках та прикрашають ними алеї. У природі вербу можна найчастіше зустріти по берегах річок та озер.

Опис верби з фото

Швидкорослі і легкі у вирощуванні листяні верби в залежності від зони росту можуть приймати найрізноманітнішу форму – від карликових і чагарників, що стелиться, до великих величних дерев.

Листя верби найчастіше вузькі, ланцетні, але можуть бути також еліптичними або майже круглими, гладкими або злегка опушеними. Навесні рослини приваблюють декоративними пухнастими чоловічими суцвіттями-сережками, відомими в народі як котики.

У деяких суцвіття дуже великі, майже 6 см завдовжки. Вони можуть бути пофарбовані в золотистий, червоний або сріблястий колір, залежно від сорту верби. Квіти верби медоносні. Верба – одна з ранніх квітучих рослин, а її пилок і нектар – перша їжа для бджіл після зими.

Завдяки здатності формувати придаткове коріння, рослина дуже легко розмножується за допомогою живців, а ось насіннєвий матеріал життєздатний всього кілька днів, після чого насіння втрачає схожість.

Улюбленець дизайнерів

Для формування ландшафтного дизайну саду ідеально підходить декоративна верба, яка налічує кілька десятків сортів. Її люблять садівники та дизайнери за її невибагливість

Рослина добре уживається із «сусідами» і росте на будь-якому ґрунті. У дизайні саду ця рослина може прикрасити берегову лінію ставка або послужити живоплотом, розділяючи зони ділянки.

Кущ чи дерево?

Іва, згідно з ботанічним визначенням, є деревною рослиною. Рослина це відноситься до власного сімейства.

Сімейство Івові – одне з найчисленніших. Воно налічує понад 550 видів. Це і зовсім карликові кущі заввишки не більше 15 сантиметрів, що ростуть за Полярним колом, і гігантські жителі тропіків, здатні посперечатися своєю пишністю навіть із секвойями.

Тобто відповіддю на запитання про те, чи верба – це дерево чи чагарник, буде – і те, й інше. Кущ конкретна верба або дерево залежить від її виду.

Прикраса для саду

Серед безлічі сортів цієї чудової рослини великою популярністю у садівників користується карликова верба. З різною довжиною, забарвленням листя та суцвіть ці мініатюрні чагарники можуть прикрасити будь-яку ділянку.

Висаджуючи у своєму саду такі чудові чагарники, можна скласти вишукану композицію. Вони добре поєднуються з іншими рослинами, виділяючись надзвичайною красою тонкого листя і тонкими стеблами.

Висота чагарників сягає одного метра, бувають екземпляри лише 10 см, які можна вирощувати у квітковому горщику на підвіконні.

Любителі гірського ландшафту

Повзучістю та безліччю гілок відрізняється «Альпійська» верба. За однією назвою можна здогадатися, що ця рослина росте в кам’янистому ґрунті.

У саду любительці гірської місцевості відводять місце на альпійській гірці або садять у центрі кам’янистого саду.

Компанію їй становитиме близька родичка «Скельна», яка може рости навіть із ущелин скель. Відрізняються ці дві верби густотою та розміром листя на повзучих тонких стеблах.

Мохнаті подружки

Карликовий кострубатий кущик з листям, опушеним ніжними шовковистими волосками, має подвійне забарвлення. З одного боку листочки овальної форми мають жовте забарвлення. З іншого зелену. Волосся надає сріблястий відтінок з обох боків.

Декоративність такого створення незаперечна. До своєї вишуканої краси ця рослина додає невибагливість та морозостійкість. Інша представниця з такою ж зачіскою і назвою відрізняється округлою формою куща. Зимує спокійно, виглядаючи своїми гілочками зі снігового кучугури

Ще одна їхня родичка називається «Списоподібна». Блискучі листя круглі біля основи, а в кінці гострі, що нагадують спис. Звідси й назва.

Росте на гористій місцевості, на схилах, а також у тундрі та підлісках. Всі ці види верби чудово приживаються на садових ділянках, не завдаючи особливих турбот по догляду за ними.

Застосування

Іви мають широке застосування у таких галузях як: сільське господарство, промислове виробництво, медицина та ландшафтний дизайн.

У сільському господарстві верба виступає і ролі медоноса, і ролі корму худоби, й усунення чи попередження ерозії на берегах. Велику функцію вона забезпечує і в області очищення вод та осушення заболочених майданчиків.

У медицині здавна вербу використовували як болезаспокійливі та ліки від лихоманки. Пізніше було виявлено багато корисних компонентів саме у різних частинах цього дерева. А відома багатьом саліцилова кислота, що широко застосовується і нині, була вперше виявлена ​​в вербі.

У виробництві верби нерідко використовувалися для створення огорож, плетіння меблів, кошиків, скриньок і навіть колиски. З цієї рослини можна отримати навіть тканину, що віддає свою данину новій екологічній моді.

Ну і нарешті, як раніше згадувалося, верба у своєму різноманітті видів виступає чудовою прикрасою для садової ділянки. До того ж вона досить швидко росте і не вимагає особливо складного догляду.

Завдяки діяльності людини та мутаціям, на даний момент існує не менше 550 різновидів верб. Розглядати всі з них не має жодного сенсу, варто зупинитися на найголовніших і найчастіше зустрічаються.

Примхливі та ніжні

Прямий кущик з безліччю гілок і яйцеподібним листям, покритим сріблястими волосками, який погано приживається і повільно росте, зветься «Швейцарський».

Профілактику йому від хвороб проводять навесні та восени розчином мідного купоросу. На зиму, щоб рослина не вимерзла, укривають мішковиною або іншим матеріалом у кілька шарів.

З такими ж забаганками постає верба «Звивиста». Рослина боїться морозів і навіть протягів.

Але її гілки, кучеряві у вигляді спіралі і хвилясте листя яскравого зеленого забарвлення змушують любителів вишуканих дизайнів няньчитися з цією красунею. Від такої родзинки на ділянці відмовитись складно.

Хвойні дерева

Друга група дерев – це хвойні. Хвоя – це видозмінене листя. До хвойних дерев відносяться ялина, сосна кедр, ялиця, модрина. Ліс, що складається з хвойних дерев, називається хвойним . На відміну від листяних дерев хвойні дерева не скидають хвою восени, тому інша їх назва – вічнозелені .

Ялина – вічнозелене хвойне дерево. Крона дерева опускається до самої землі, тому в ялинових лісах темно та сиро. Ялинові ліси називаються ялинниками . Коріння ялини розташоване близько від поверхні землі. Тому від сильного вітру ялинки падають, утворюючи непрохідні хащі та буреломи. Так виглядає гілка ялинки з шишками. Шишки довгасті.

Ялина – дуже цікаве та корисне дерево. Її деревина йде на виготовлення музичних інструментів та паперу. Хвойні дерева виділяють спеціальні речовини, вони наповнюють повітря приємним ароматом і очищають його. Скільки радості приносить зелена красуня до будинку під Новий Рік!

Спадающие каскади

Серед низькорослих сортів виділяється верба “Ветла”. Любителька берегової зони водойм, вона опускає свої гілки завдовжки до трьох метрів у воду, наче полоще їх. Ця декоративна низькоросла верба уживається з різними рослинами, складає чудовий дует з карликовими хвойниками та іншими чагарниками.

Має сріблястий відтінок листя, яке весело шелестить, погойдуючись на вітрі. Деякі сорти рослин зі звисаючими гілками мають крону, що нагадує намет.

Інші, як «Каспійська», зачаровують своїм незвичайним листям з білою облямівкою та жовтими просвітами посередині. Така декоративність дуже цінується ландшафтними дизайнерами та захопленими садівниками.

Скромна чарівність уралочок

Небагато дачників знають, що в нашій країні вже понад 50 років ведеться активна селекційна робота зі створення декоративних верб. У Ботанічному саду Єкатеринбурга під керівництвом Веніаміна Івановича Шабурова були отримані чудові гібриди, які широко використовуються в озелененні на всій території України. Серед інших там створений цілий ряд невисоких компактних сортів: ‘Плакучий гном’, ‘Шаровидний карлик’, ‘Свердловська звивиста 476’ та ін.

Невисокі «уралочки» можуть стати справжньою окрасою невеликого садка. На березі маленького ставка виявиться як можна до місця ‘плакучий гном’. Тонкі однорічні пагони цього деревця, що не перевищує у висоту 3,5 м, звисають майже до самої землі, а форма крони робить його декоративним навіть у безлистому стані. Хоча його квіткові сережки не настільки ефектні, як у верби, вони витончені і ніжні, наче скромна, але вишукана прикраса. Під час цвітіння ‘плакучий гном’ точно огортає ледь помітний золотисто-зелений серпанок, що надає йому особливої ​​чарівності.

Ива ‘Плакучий гном’. Фото: Мария Юрасова

Тим, хто любить мініатюрні рослини, припаде до душі чарівна верба Бойда (S. ‘Boydii’) – карликовий сорт з дрібним округлим сіро-зеленим листям. Своїм виглядом вона нагадує вишуканий японський бонсай, хоча насправді жодного формування не потребує. А навесні на її гілках з’являються великі пухнасті сережки, що нагадують вербу. Схоже, цвітуть і низькорослі варіації сорту ‘Свердловська звивиста’ (під номерами 476, 576, 676). Але їх екзотичний зовнішній вигляд не сприяє медитативному милування сережками: плакуча крона разом з звивистими пагонами просто не потребує додаткових «аксесуарів».

Пухнасті суцвіття

Верба «Арктична» зростає у суворому кліматі. Але, незважаючи на це, вона тішить тривалим цвітінням.

Квіти цієї рослини надзвичайно красиві: у початковій стадії вони мають рожеве забарвлення, поступово змінюють її на жовте. Суцвіття досить великі.

Довгі гілочки розповзаються на землі. Ті гілки, які розташовуються в центрі кущика, навпаки, піднімаються на метрову висоту. Пагони рослини мають гарний яскраво-жовтий колір.

Чарівність «дикунів»

Серед видових верб теж чимало компактних дерев та чагарників. Наприклад, в. пурпурна (S. purpurea). Дикоросла форма цієї рослини не перевищує 4 м заввишки. Крона у неї округла, а тонкі гнучкі пагони відрізняються пурпурним відтінком кори. Таке ж, але більш насичене забарвлення мають і його сережки. Зазвичай ця верба цвіте до розпускання листя, але іноді запізнюється.

Інша витончена мала – верба деревцеподібна (S. arbuscula), мешканка гірських схилів. Вона чудово почуватиметься на бідних ґрунтах. Це гіллястий чагарник, що рідко виростає вище метра. Зелені світлі сережки навесні виникають одночасно з листям, а іноді навіть пізніше. Але цвітіння все одно не залишається непоміченим, оскільки вони добре видно на тлі темно-зеленого листя.

Верба деревцеподібна. Фото: Марія Юрасова

Любителям класичних «срібних» верб варто звернути увагу на в. шерстисту (S. lanata) та в. повзучу ‘Аргентея’ (S. repens ‘Argentea’). Обидві невеликі – всього сантиметрів 70 у висоту, та й ростуть повільно. Якраз для невеликого садка! При цьому дивно гарні: листя сріблясте, вкрите шовковистим гарматою, у першій – більші, у другій – дрібні, точно нанизані на гілку срібні бусинки. Зацвітають ці верби зазвичай ще до появи листя. Пагони шерстистої покривають численні досить великі жовті сережки. У повзучій вони дрібніші, але тим цікавіше їх розглядати.

Багатоликі мігранти

Численні різновиди цієї красивої, ніжної та витонченої рослини поширені всюди. Їх можна виявити в Європі та Азії, Америці і навіть у спекотних країнах.

З блискучим і матовим, довгим і круглим листям, зі скромними або розкішними суцвіттями, гігантського або карликового розміру, верби прикрашають парки та узбережжя водойм, за їх участю дизайнери створюють композиції для виставок та конкурсів.