Сівба озимого ріпаку: фактори, що впливають на майбутній урожай

В Україні вже розпочалися жнива, майже всі області активно збирають озимий ячмінь, який є одним з найкращих попередників під озимий ріпак. До речі, площі під ріпаком поступово розширюються, адже з ним, на відміну від тієї ж кукурудзи, логістичних проблем менше, продати його можна швидше, а отже, і швидше отримати обігові кошти для господарства.

Сіяти озимий ріпак експерти радять одразу після збирання попередника, тобто озимого ячменю та озимої пшениці, озимого жита, гороху (оптимальні попередники для культури в умовах сучасних сівозмін). Тобто фактором вибору попередника для озимого ріпаку є, насамперед, раннє звільнення поля, щоб забезпечити для культури оптимальні терміни сівби.

Обробіток ґрунту під озимий ріпак

Обробіток ґрунту після збирання попередника має вирішувати такі завдання:

• Як і для всіх інших дрібнонасінних культур, поле має бути ідеально вирівняним, щоб забезпечити рівномірну глибину висіву.
• Для кращого контакту ґрунту й насіння потрібно забезпечити дрібногрудкувату однорідну структуру ріллі.
• Потрібно максимально зберегти вологу, необхідну для проростання та розвитку сходів.

Незалежно від технології обробітку грунту, яку використовує господарство, потрібно забезпечити вищевказані умови на полі для отримання гарних сходів. Враховуючи, що ріпак має стрижневу кореневу систему, найкращою для основного обробітку вважається оранка на глибину 22-25 см. Оранку можна замінити дискуванням на 20-22 см. Перед обробітком бажано провести лущення стерні, причому найкраще це робити одразу після збирання попередника. Практики взагалі рекомендують в нинішніх погодних умовах пускати лущильник одразу за комбайном. Якщо до проведення основного обробітку (а його зазвичай проводять через 2 тижні після лущення стерні) вже з’явилися сходи бур’янів, можна провести повторне лущення для їх знищення.

Лущення має досить велике значення для майбутньої продуктивності посівів ріпаку, адже коли солома після збирання попередника розподілена нерівномірно, полущена занадто крупно, то під час розкладання на «острівцях», де вона накопичується, виділяється багато фенолів, альдегідів та кислот. І в цих місцях сходи пригнічуються.

Після проведення оранки чи дискування потрібно провести коткування. Адже останнім часом у липні-серпні, коли готуються площі під сівбу озимого ріпаку, температура повітря зазвичай сягає +30-35°С. І якщо одразу після оранки не пройти поле котками, то волога із глибини 10 см зникне надзвичайно швидко.

«Структурно десь 80% грудочок мають бути розміром, близьким до розміру насіння ріпаку. Бо коли в період ближче до осені, з перепадами денних та нічних температур, з’являтиметься конденсат, то він осідатиме рівномірно на дрібних частинках. Тоді як на грудкуватому ґрунті конденсат осідатиме на найбільші грудки, а не на посівне ложе. Це важливий чинник в умовах нестачі вологи», — пояснює Олексій Сергієнко, керівник консалтингової компанії Art FieldS.

Однією з основних умов успішного вирощування озимого ріпаку є якісний передпосівний обробіток ґрунту. Через 14-20 днів після оранки проводять передпосівний обробіток ґрунту (культивацію) на 3-5 см для формування дрібногрудкуватої структури (діаметр грудочок не більше 3 см, глибина борозен — 2 см), насіннєвого ложа та збереження вологи у ґрунті.

При підготовці грунту під сівбу слід звертати увагу, щоб ґрунт був максимально придатним для обробітку, якщо в цей період пройшли дощі — краще зачекати, щоб не утворювати з насіннєвого ложа «пластилін». Структура насіннєвого ложа для озимого ріпаку є набагато важливішою за терміни сівби.

Сівба ріпаку за no-till матиме певні особливості, які порадив врахувати фермер Андрій Щедрінов :

• Не можна розміщувати насіння в рослинних рештках.
• Насіння повинно мати гарний контакт з ґрунтом.
• Насіння має бути рівномірно загорнуто на задану глибину.
• Насіння й добрива, які вносяться одночасно, повинні бути розділені шаром ґрунту.
• Абсолютно рівного поля не існує, тому сошники мають копіювати наявний його мікрорельєф.
• Сівалка мусить мінімально розпушувати ґрунт і порушувати покрив рослинних решток.

При цьому також слід врахувати, що за однакової ширини захвату сівалки для більшості технологій, для no-till потрібен удвічі потужніший трактор. Зазвичай вимагається на один сошник від 4 до 12 кінських сил потужності двигуна трактора. Крім того, необхідна потужність зростатиме зі збільшенням швидкості сівби.

Терміни сівби ріпаку та норми висіву

Умовно вважається, що кращими термінами для посівної озимого ріпаку в північних областях є 10-20 серпня, західного регіону 20-30 серпня, південного — 25 серпня – 5 вересня. Але це за оптимальних умов.

В реальних же умовах на рішення, коли сіяти ріпак, впливає ще низка факторів: строки збирання попередника, погодні умови (посуха, коли деякі аграрії сподіваються дочекатись дощів і відкладають сівбу, або ж дощові умови, коли немає змоги вийти в поле), технологічні операції, які проводяться на інших полях господарства або ж будуть проводитись (тут питання в наявності вільної техніки та можливості проведення посівних робіт одночасно з іншими операціями).

В цілому ж фахівці рекомендують орієнтуватися у термінах сівби не на час появи сходів, а на стан, у якому в перспективі посіви ріпаку увійдуть в зиму.

Рання сівба позитивно впливає на розвиток міцного кореня та в цілому рослини. З іншого боку, надто рання сівба підвищує ризик вимерзання через швидкій ріст рослин в посівах. Тобто потрібно буде подбати про вчасне проведення росторегуляції, причому, можливо, знадобиться не одна обробка посівів. Також можуть виникати проблеми зі шкідниками. Надто пізня сівба і, як наслідок, слабкий розвиток восени, може призвести до недостатнього росту вегетативної маси, що може позначитись на врожайності.

Загалом же пізня сівба несе в собі менше ризиків, аніж рання: принаймні, заходи з додаткової боротьби зі шкідниками та бур’янами, а також кілька обробок росторегуляторами істотно здорожчують технологію. В нинішніх умовах навряд чи доцільно вкладати в технологію набагато більше коштів, особливо враховуючи, що кінцевий результат теж не гарантований.

«Важливим моментом у плануванні сівби ріпаку є чітке визначення термінів висіву, враховуючи усі можливі фактори, зокрема, кількість вологи та температурний режим, адже посіяне в холодну та ще і суху землю насіння буде сходити, м’яко кажучи, дуже довго. Хочемо наголосити, що при висіві насіння повинно лягати у вологу розпушену землю (глибина 3-6 см), але без дотиків до рослинних решток, інакше воно піддасться деструкційним явищам. Проте, якщо уже так сталось, що сівбу необхідно проводити в суху землю, то намагатись треба це зробити в один прохід, ну в крайньому випадку в два проходи за схемою «ґрунтообробний агрегат – сівалка». Ріпак негативно реагує на ущільнений ґрунт, що є перешкодою у формуванні достатньо потужної кореневої системи», — зазначають фахівці Інституту живлення рослин.

Вони додають, що новітні гібриди мають високий рівень гнучкості стосовно строків сівби, а озимі ще і пластичність до умов входження в зиму.

«Рослини розвиваються неінтенсивно, але разом з тим формують потужну кореневу систему, що і дає змогу плавно увійти в зиму. Посіви, які переросли восени, мають низьку ймовірність перезимівлі, що призведе до втрати досить великої частки врожаю. Якщо ж гібрид підібраний чітко до умов вирощування та отримав достатній рівень живлення, навіть за умови поганої перезимівлі він зможе компенсувати рослини, що загинули, високим ступенем кущення та хорошим рівнем відновлення весняної вегетації», — кажуть в Інституті живлення рослин.

Що стосується норми висіву, то до рекомендованих виробником насіння норм потрібно також додати прогнозовані втрати рослин під час сівби та сходів, щоб отримати оптимальну для конкретного поля густоту стояння. Надмірна щільність рослин ріпаку в посіві призводить до вищої чутливості до хвороб, гіршого розвитку кореневої системи та погіршення розвитку окремих рослин. За пізньої сівби норми краще збільшувати, за ранньої, навпаки, зменшувати.

Оптимальна густота стояння значною мірою залежить від розвитку рослини:

• За пізнього висіву або складних умов сівби може розвинутися не більше восьми справжніх листків. У такому разі рекомендується густота стояння 50-60 рослин/м².
• За ранньої сівби та оптимальних умов на рослині ріпаку часто може розвинутися більше 12 справжніх листків. Тому слід уникати надмірного росту рослин. Таким чином, бажану густоту стояння слід зменшити до 40 рослин/м² (для однозернового посіву та оптимального розподілу — до 30 рослин/м²).

Ширина міжрядь та глибина загортання насіння

Останнім часом багато аграріїв надають перевагу сівбі ріпаку із широким міжряддям. Такий спосіб має свої переваги. Звісно, вибір цього параметру залежить від наявної техніки, обраної загалом технології вирощування та властивостей гібриду, проте експерти радять поступово переходити до ширших міжрядь. Хоча ще досі в багатьох господарствах ріпак сіють на 15 см і 30 см.

Довідник наявного на ринку насіння основних сільгоспкультур

Для сучасних гібридів ріпаку, при цьому вважають фахівці, міжряддя має бути 45 см і не менше. Хіба що гібрид карликовий, низькорослий — тоді ширина менша. В іншому разі краще використовувати 45 см чи навіть 70 см. Адже ріпак потребує для нормального росту та розвитку досить багато вуглецю, а для його засвоєння рослинами має бути доступ повітря. Плюс ширше міжряддя — це більше можливостей рослинам гілкуватись.

Ріпак потребує достатньо світла для проростання, тому глибина загортання може бути істотно меншою, ніж для зернових культур. Оскільки зерна ріпаку дрібні, для проростання їм потрібен невеликий обсяг води.

Тому за оптимальних умов достатньою є глибина загортання 1 см. Якщо ґрунтової вологи недостатньо, насіння можна висіяти на глибину 3 см. Проте більша глибина загортання зменшує польову схожість, адже дрібне насіння ріпаку має досить слабку енергію проростання.

Всі сорти і гібриди на SuperAgronom.com

Щоб глибина загортання насіння ріпаку була саме тією, яку запланувало собі господарство, варто також звернути увагу на налаштування та конструкцію сівалки. Адже залегка чи заважка для певного типу ґрунтів сівалка не буде витримувати глибину висіву. За оптимальних умов зволоження це не критично, проте останніми роками саме на момент сівби ріпаку умови зволоження навряд чи можна назвати оптимальними.

«В цілому ж моя позиція — потрібно навчитись жити в симбіозі з природою. Працювати не наперекір, а у взаємодії. Питання регіональності відпаде саме. Я б сказав, що треба більше думати. Навіть такі, на перший погляд, дрібниці, як місце вивантаження комбайну або завантаження сівалок, мають дуже велике значення. Не утворювати на полі багато непотрібних колій чи затрамбовані плацдарми. А потім казати, що збільшується щільність грунту. Чіткого, покрокового алгоритму не існує. Кожен обирає свій шлях», — підсумував Андрій Щедрінов.

Як бачимо, успішна сівба ріпаку полягає у врахуванні усіх можливих чинників та факторів впливу. Тут, як і в будь-якій агротехнологічній операції, дрібниць не буває.

© Олена Басанець, SuperAgronom.com

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

Посівний календар-2024: планування строків сівби

Бійся весни у січні, говорили наші предки, слідкуючи за погодою зимового періоду. І ця приказка небезпідставна. Волога, накопичена в зимові місяці у вигляді снігового покриву, знадобиться рослинам навесні. А сам сніговий покрив протягом зими захистить озимі від морозів.

У цей час відлиги є чи не найбільшою загрозою для озимих культур. Адже попереду ще лютий і березень, які відзначаються різкими перепадами температур в останні роки.

Ці теплі «вікна» можуть бути доволі тривалими і спокусливими для старту посівної раніше звичайних строків. У Степу такий ризик обґрунтований. Рання сівба дозволить використати запаси вологи, яких пізніше може не бути. Та й вірогідність того, що сніг і морози повернуться туди в березні, дуже низький. Складніше прогнозувати погоду в лісостеповій зоні і Поліссі.

Посівний календар 2024 можна відкоригувати згідно інформації про:

• кількість опадів за осінньо-зимовий період,
• тип ґрунту,
• фактичну наявність вологи в ґрунті,
• мінімальну температуру ґрунту на глибині до 5 см для проростання насіння культури,
• мінімальну температуру ґрунту на глибині 5 см для появи сходів.

Строки сівби ярих культур

Лісостеп, Полісся

Мінімальна температура ґрунту на глибині до 5 см для проростання насіння / появи сходів

3 декада лютого — 1 декада березня

Ярі зернові колосові

3 декада березня — 1-2 декади квітня

2-3°C / 4-5°C (пшениця) 10-15°C (ячмінь)

3 декада березня — 1-2 декади квітня

3 декада березня — 1 декада квітня

Цукровий буряк

3 декада березня — 1 декада квітня

3 декада квітня — 2 декади травня

2 декада квітня — 1 декада травня

3 декада квітня — 1 декада травня

2 декада квітня — 1 декада травня

3 декада квітня — 1 декада травня

3 декада квітня — 1 декада травня

Головні останні новини про жнива 2023 в Україні

Скільки, чого та де зібрано

Сівба ранніх ярих культур: горох, зернові, ріпак, нут, коріандр, цукровий буряк

З досвіду аграріїв, такі культури як горох, цукровий буряк, коріандр і ярий ріпак варто сіяти якомога раніше. Кожен день затримки сівби суттєво позначається на їхній врожайності.

«У 2022 році через пізню сівбу гороху (ред. — внаслідок повномасштабного вторгнення) ми отримали врожайність 2,6 т/га, тоді як зазвичай збираємо від 3 до 4,2 т/га. Горох без проблем витримує приморозки до -6-7°C. Були випадки в моїй практиці, коли температури -8-10°С підморожували культуру, але навіть за такого сценарію ми отримали врожайність 3,7 т/га», — розповів Василь Литвишко, головний агроном ТОВ «Саланг Агро», у ході минулорічної Агроекспедиції.

Запізнення із сівбою ярого ріпаку на 5-10 днів виллється зниженням врожаю на 25-30%, а то й на 50%.

Ярий ріпак — холодостійка культура. Його насіння може проростати за 2-3°C, сходи переносять заморозки до -3°С, у фазі 4-6 листків — до -7°С. Сіяти ярий ріпак краще всього при прогріванні ґрунту на глибині 5 см до 5-7°C. Найпізніший термін сівби ярого ріпаку — у першій половині травня.

Не терпить ярий ріпак ґрунтову кірку. На важких за механічним складом ґрунтах вона утворюється після весняних дощів і лиш в такому випадку від надто ранніх термінів сівби ярого ріпаку слід відмовитися.

Умови надто ранньої сівби для початку вегетації можуть бути ускладнені заморозками, які пошкоджують сходи. До прикладу, квітень-травень 2021 та 2023 років відзначилися тривалими дощами і заморозками, тому умови для ранньої сівби були несприятливі.

Цукровий буряк терпить холодні плюсові температури, але чутливий до морозу у фазі сходів. Тимчасові заморозки до -3-5°C культура може перенести, однак успіх виживання залежить від вологості ґрунту. Наприклад, у перезволоженому холодному ґрунті існує загроза ураження сходів коренеїдом .

Сходи коріандру терплять короткочасні заморозки до -10°C. Оскільки це дрібнонасінна культура і вологолюбна, сіяти його потрібно чим раніше, щоб застати вологу. Температури ґрунту на глибині 5 см 4-6°С цілком достатньо.

Сівба пізніх ярих культур: соняшник, соя, квасоля, кукурудза, гречка, просо

Соняшник — яра культура пізньої групи і висівати його слід, коли температура ґрунту на глибині 5 см прогріється до 12°С, одразу після передпосівного обробітку. І хоча сходи соняшнику можуть витримувати короткочасні заморозки силою -8°С, надто рання сівба може призвести до випрівання насіння та зрідження сходів.

Запізнюватися з посівною соняшника теж не слід. Сівба після першої декади червня призведе до зниження вмісту олії. До того ж, якщо верхній шар ґрунту пересушений, насіння проростає нерівномірно. Відбувається розтягнення фаз розвитку і, як наслідок, дозрівання рослин відбувається нерівномірно.

Соя — теплолюбна культура, сходи якої найкраще себе почувають за температури понад 12ºС. Сходи сої витримують короткочасні заморозки до -3ºС, та попри це найкраще її висівати, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогрівся до 10-14ºС. Цей час припадає на період з третьої декади квітня до середини травня для лісостепової зони, першу декаду травня для Полісся та другу декаду квітня для Степу. Сівба починається з пізньостиглих сортів і закінчується ранньостиглими.

Однак у Лісостепу та Поліссі не варто відтягувати сівбу сої до пізніх термінів. Адже соя світлолюбна рослина і скорочення світлового дня у період цвітіння – формування плодів призведе до абортації квіток та зниження врожайності.

Кукурудзу краще висівати за температури ґрунту 10-12°С. Тоді сходи будуть дружніми і з’являться на поверхні ґрунту через 7 діб. Якщо ж мова йде про господарства степової зони, де є нестача вологи, там можна вдатися до сівби кукурудзи в більш ранні строки, коли температура ґрунту становить всього 7°С.

Звісно, рік від року відрізняється і завжди є виключення. Наприклад, минулоріч сівба кукурудзи в Україні розпочалася вже на початку квітня і першими почали сіяти зернову аграрії Сумщини. Втім, вже в другій декаді місяця всю Україну поступово накрили дощі, спостерігалися різкі перепади денних і нічних температур. Подекуди рослини сходили неохоче. Дощі тривали до першої декади травня, унеможливлюючи вихід техніки в поле. Станом на другу декаду травня аграрії західних областей, які теж ризикнули посіяти кукурудзу до дощів, фіксували фазу розвитку 1-2 листки, тоді як норма в цей час 3-4. Насіння сходило протягом двох тижнів замість звичайних 4-8 діб. Отримати рекордний врожай за всю історію України це не завадило, адже рік був напрочуд хорошим для розвитку кукурудзи. Втім, кілька сотень нервових клітин агрономів досі вважаються безвісти зниклими.

Починати сівбу слід з пізніх ФАО до ранніх і пам’ятати, що пізні терміни сівби не годяться для гібридів з високим ФАО. Спека прискорює перебіг міжфазних періодів, термін цвітіння і формування зерна теж скорочується. Незалежно від ФАО, сівба в сухий ґрунт не сприяє розвитку рослин. Як наслідок врожайність кукурудзи знижується до 10-15%.

Сіяти квасолю слід в ті самі терміни, що й кукурудзу, коли температура ґрунту прогрівається до 12-14°С. На відміну від соняшника і сої, квасоля боїться заморозків і за температури 0°С рослини пошкоджуються, за найменших мінусових — гинуть. Тож, поки існує загроза заморозків, сіяти культуру не варто.

Читайте також: Технологія вирощування квасолі білої від Юрія Дробязко

Гречку теж можна назвати тендітною ярою культурою. Ранні посіви гречки можуть страждати від заморозків, а пізні — від посухи. Її сходи погано переносять заморозки і пошкоджуються при температурі до -1°С, гинуть за -3°С. Тож сіяти гречку слід після прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 10-12°С. Посуху гречка теж не толерує. Вона призводить до зниження льоту комах-запилювачів, зниження нектарності і в’янення квіток, що позначається на ефективності запилення і запліднення. Тож, при плануванні строку сівби гречки слід враховувати біологію культури, зокрема, довжину міжфазного періоду від сходів до цвітіння.

Звичайні терміни сівби припадають на першу декаду травня для Полісся, в Лісостепу — наприкінці квітня — у першій декаді травня, в Степу — наприкінці квітня.

Читайте також: Технологія вирощування гречки

Просо відоме надзвичайною посухостійкістю і жаростійкістю. Для проростання йому потрібно лише 25-30% води від його маси, що дає змогу сіяти культуру пізно. Рання сівба проса затримує появу сходів. Як і гречка з квасолею, заморозків просо не любить. Сходи гинуть вже за температури -3°С. Тож сіяти просо потрібно тоді, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння буде на рівні 12-15°С.

Сіяти озимі можна до Покрови чи це вже пізно?

Скільки дискусій про це було в нульових, переважно на Півночі. Більшість українських господарств сіють озиму пшеницю у період з 10 вересня до 5 жовтня, слідуючи правилу: «Надто рання сівба озимої пшениці сприятиме переростанню і зниженню зимостійкості, надто пізня не дасть як слід розкущитись і запасти поживні речовини для перезимівлі» . Але, як показала практика 2022 року, пізня сівба озимих можлива, а рання — не завжди найгірший варіант. Не без недоліків, звісно.

Осіння посівна 2022 року затрималася через затяжні дощі, які не дали вчасно зібрати попередників озимої пшениці — сою і соняшник. Довго стояла в полі й кукурудза. Тож, хто не встиг відсіятися в оптимальні терміни, мусив сіяти в жовтні та листопаді. Врожайність за пізньої сівби залежить від зволоженості та умов року і буде на 10-25% нижчою відносно оптимальних строків.

За пізньої сівби слід врахувати те, що у фазі шильця озима пшениця перезимовує краще, ніж у фазі 2-3 листки. У цій фазі рослини виживають за рахунок запасів поживних речовин у насінні. Тож, якщо запізнення із сівбою неминуче, термін сівби потрібно вирахувати від дати припинення вегетації, коли середньодобова температура знижується до 4°C. Для цього слід скористатися локальними метеоданими за останні 5 років.

Налякані попереднім роком та літньою посухою, багато господарств ризикнули сіяти озимі в більш ранні строки, навіть у сухий ґрунт, щоб встигнути покласти насіння до дощів. Зазвичай ранню сівбу (з першої декади серпня) практикують господарства Півдня, де літні посухи — постійне явище. Восени 23-го на це зважилися аграрії з лісостепових областей та навіть Полісся.

«Зазвичай ми сіємо озиму пшеницю наприкінці вересня, але цього року почали раніше, через нестачу вологи в ґрунті і відсутність опадів. Станом на кінець вересня ми посіяли 60% від запланованого. Щоб дістати вологу, на деяких полях сіяли на глибину не більше 3,5 см, на тих, де вологи більше — на 1,8-2 см», — поділився Василь Косюк, головний агроном ТзОВ «Агрокрай».

Остаточно допомагає визначитися з початком посівної моніторинг запасів вологи у метровому шарі ґрунту. Для сівби озимих не зайвою буде ця операція після жнив попередника та основного обробітку.

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій