50 цікавих фактів про тушканчиків

1. Тушканчики – це невеликі гризуни, схожі на кенгуру.

2. Тушканчики мешкають в пустелях, лісостепових і степових зонах і навіть у гірських місцевостях.

3. Цей вид тварин існував вже 33-23 мільйона років тому, що підтверджують розкопки. Так що історично ці тварини далеко не так молоді.

4. У всьому світі налічується 50 видів тушканчиків.

5. З усього розмаїття видів цих гризунів тільки три можна утримувати вдома. Це великий, мохноногий і малий тушканчики.

6. Тушканчики мають невеликі розміри. Їх зріст не перевищує 26 сантиметрів, а вага становить близько 300 грамів.

7.Х арактерною особливістю цих звірків є дуже довгий хвіст з кумедною чорно-білою китицею.

8. Передні лапки тушканчиків короткі, а задні довгі і відмінно пристосовані до швидких і сильних стрибків.

9. У них злегка плеската мордочка, голова велика. Мордочка у цього гризуна є дуже акуратною, має конічну форму і маленькі чорні оченята-намистинки.

10. Хвіст у тушканчиків довший тулуба (7-30 сантиметрів), часто з плоскою чорно-білою китицею на кінці, що служить кермом при бігу, а також візуальним сигналом небезпеки.

11.Тіло їх вкрите шерстю. Що стосується кольору, то він може мати різні відтінки від блідо пісочного до бурувато-сірого або бурувато-охристого. При цьому грудка і черевце звірка пофарбовані в білий колір.

12. Забарвлення шерсті цих звірків безпосередньо залежить від місця їх проживання. Чим ближче до півночі, тим темніше спина. А от у представників фауни південної більш довгі вуха.

13. Тушканчик по праву вважається самим довговухим звіром у світі. У довговухого тушканчика вуха — 5 сантиметрів, а довжина самого тіла – 9 сантиметрів (дві третини тіла – це вуха! ).

14. Завдяки цьому у них орган слуху володіє високою чутливістю і сприймає навіть ледве вловимі звуки.

15. Серед цих гризунів є і свої рекордсмени по мініатюрності: всі рекорди б’є карликовий тушканчик вагою 12-15 грамів і довжиною тіла 4-5 сантиметрів.

16.Звірята цього підвиду вміють пересуватися, спираючись на одні задні лапи, прямо як людина.

17.У карликового жирнохвостого тушканчика, на підставі хвостика відкладається запас жирку для тривалої сплячки. Просто сам він настільки малий, що більше місця для запасів і немає.

18. Ці звірі – природжені стрибуни. У природі висота стрибка досягає 1,5 метра, а довжина може в 20 разів перевищувати розміри тулуба. Такі можливості забезпечені наявністю сильних і довгих ніг. А передні кінцівки у них невеликого розміру і призначені в основному для вживання їжі.

19. Рекордсменом серед цих гризунів є земляний заєць – самий великий вид тушканчиків. Він стрибає до трьох метрів у висоту.

20. Більшість представників цих тварин можуть пересуватися на двох задніх кінцівках.

21. Тушканчик — прекрасний землекоп, своє житло він риє лапами і навіть іноді зубами.

22. В диких умовах в якості житла тушканчики виривають собі нори довжиною до 6 метрів.

23. Нори у них бувають: тимчасові — необхідні для порятунку від хижаків, постійні — для основного проживання, літні — неглибокі і прості, зимові — утеплені, відрізняються глибиною, безліччю коридорів, входів і виходів.

24. Це типово нічні та сутінкові тварини, які на день проводять в норах. Протягом однієї ночі ці тварини здатні переміщатися на відстані до 4 кілометрів.

25. Рухаючись стрибками, вони можуть розвивати швидкість до 50 кілометрів на годину.

26. Якщо вони відчують небезпеку, миттєво біжать в свою нору, видаючи при цьому звуки, що нагадують котячий писк.

27. Великі і досвідчені особини нерідко намагаються захистити себе, використовуючи перевагу у вигляді сильних і довгих задніх кінцівок. У захисті від ворогів вони використовують ще одна секретна зброя – хвіст.

28. Коли від хижаків це тварина рятується втечею, траєкторія його руху нагадує зигзаг. У вирішальний момент тушканчик розгортає тулуб вліво, а хвіст — вправо. Обдурений переслідувач спрямовується за хвостом, залишаючи звірку можливість сховатися в норі.

29. На тушканчиків полюють багато хижаки — сови та інші хижі птахи, лисиці та вовки, змії.

30. Тушканчики дуже охайні. Під час нічного неспання вони можуть чистити шерсть до 20-30 разів.

31. Всі представники виду цих тварин мають на тілі вібриси. На мордочці тварини вони нагадують густі вуса, вони можуть бути дуже довгими — до середини тулуба і навіть до основи хвоста. Саме ці «вуса» допомагають тваринам відчувати поверхню, по якій вони переміщаються, що дозволяє розвивати великі швидкості при русі.

32. У пошуках їжі за добу тушканчик може пройти 7-11 кілометрів.

33. За добу тушканчик з’їдає до 63 грам різних кормів (а вага самого тушканчика 200-300 грам).

34. Меню тушканчика різноманітно. Він відноситься до всеїдних тварин, віддаючи перевагу вегетаріанського столу, а саме коренів, пагонів рослин і насіння. При їх відсутності живиться комахами.

35. Їм не потрібна прісна вода. Потреба в рідині заповнюється соком рослин.

36. Ці гризуни воліють жити в самоті в норі. Виняток становить тільки період розмноження.

37. Коли приходить осінь і перші холоди, звірятко на 4 місяці впадає в сплячку. Після пробудження у квітні – червні народжуються малюки.

38. Самки виношують вагітність всього 25 – 35 днів і народжують вони 3-6 дитинчат, рідше 7 — 8 малят.

39. Тільки самки піклуються про малюків. Мати доглядає за ними протягом 1,5 місяця, після чого залишає нору.

40. Малюкам доводиться виживати самостійно. За ними полюють птахи, рептилії і деякі представники ссавців, із-за чого гине велика кількість молодняка.

41. Маленькі тушканчики не можуть стрибати перші 3 місяці життя. Повне дорослішання уцілілих особин настає у 2 роки.

42. Тушканчики дуже обережні, зі своєї нори виходять тільки при серйозної необхідності.

43. Тушканчики здатні самостійно регулювати температуру тіла в залежності від часу доби.

44. Тушканчики накопичують жир перед тим, як впасти у сплячку. Наприклад, карликовий жирнохвостий тушканчик свої запаси відкладає в основі хвоста. Якщо в останньому добре помітні хребці, значить, тушканчик виснажений, якщо орган майже круглий – добре харчується.

45. Цих звірків легко приручити. Все частіше в будинках вітчизняних любителів тварин можна зустріти таких забавних звіряток, як тушканчики.

46. У зв’язку з тим, що ця тварина є дуже активним, для комфортного проживання йому буде потрібно досить велика клітка. У клітці ні в якому разі не повинно бути деталей з пластику, так як тушканчик зможе легко їх прогризти і втекти. Щоб ваш гризун відчував себе комфортно, покладіть в клітку сухі палички, рослини, травичку, корінці і різноманітні гілочки.

47. Також ці гризуни ведуть нічний спосіб життя, що обов’язково слід врахувати при вмісті. Адже своєю бурхливою діяльністю в нічний час вони можуть приносити господарям деяке занепокоєння. Тому не рекомендується тримати тушканчиків в кімнаті, де ви спите. Унаслідок цієї особливості нічної поведінки тушканчика, спостерігати за ним ви зможете лише в темний час доби.

48. Так як в диких умовах в якості житла тушканчики виривають собі нори довжиною до 6 метрів, тому в неволі, вибравшись із вольєра, прагнуть сховатися за меблями або вирити притулок в стіні.

49. Що стосується тривалості життя, то при правильному догляді та утриманні тушканчик в неволі може прожити, як і в природі, близько чотирьох років.

50. Про свійських цього дикого звіра не варто забувати, що до кінця звикнути до людини він не здатний і весь час буде прагнути вирватися на волю.

Домашний тушканчик – как содержать

Среди всех экзотических грызунов особое место занимают тушканчики. Из-за своеобразного внешнего вида их принято называть «двуножками», а благодаря миролюбивому и игривому характеру тушканчики стали популярны в домашнем содержании. Они прекрасно ладят как с детьми, так и взрослыми. О том, как содержать и ухаживать за тушканчиками, вы узнаете из нашей статьи.

Кто такие тушканчики?

Тушканчики – это млекопитающие из отряда грызунов, населяющие пустыни, степи и полупустыни. Длина тела составляет от 4 до 23 см. Вес до 300 грамм. Хвост длинный (10-25 см), с кисточкой на конце, он служит «рулём» при беге и помогает грызуну держать равновесие. Внешний вид тушканчика весьма необычен. Всё дело в длинных задних конечностях – они могут быть в четыре раза длиннее передних!

Большинство длиннохвостых млекопитающих перемещаются на задних лапах, но встречаются виды, которые используют при движении все конечности. Среда обитания этих удивительных зверьков – Африка, Средняя Азия, Восточная Европа, Монголия, юг Сибири и северо-восток Китая.

Грызуны предпочитают ночной образ жизни. Днём они прячутся в норах. В природе тушканчики обустраивают себе несколько нор: спасательные, временные, постоянные и зимовочные. У каждой своя функция и предназначение.

Зимой многие представители впадают в спячку. Период размножения начинается с началом весны и продолжается на протяжении всего лета. Беременность зверьков длится от 25 до 40 дней. За год одна самка производит до 3-х помётов, в каждом по 1-8 детёнышей.

Питаются грызуны в основном семенами, мелкими насекомыми, растениями. В дикой природе за сутки один тушканчик съедает около 60 гр. комбинированного корма.

Устройство клетки

Итак, вы решили завести тушканчика? Тогда в первую очередь стоит подготовиться и оборудовать клетку или вольер. Клетка подойдёт средних размеров, для одного грызуна должна быть не менее 40х60 см. А поскольку животные очень активные, то лучше всего выбирать высокие просторные вольеры, в которых грызун будет свободно передвигаться. Такого объёма для животного будет достаточно, но если место в квартире позволяет, вы можете приобрести жилище и большего размера – это будет только преимуществом.

В качестве подстилки подойдёт мягкая сухая трава и небольшие палочки, из которых зверёк сделает себе домик. Жёсткое сено и опилки не подойдут, поскольку они впитывают влагу, а для тушканчика это не подходит. В клетке должна стоять ёмкость с прокалённым песком, в котором грызун будет принимать ванны. Можно часть пола в клетке засыпать песком, а часть травой. Тушканчики лучше всего привыкают к клетке, если в ней условия содержания приближены к естественной среде обитания.

В крупных вольерах на дно можно положить слой дёрна, в котором зверьки будут рыть себе норы. Чего не следует делать – это размещать в клетке пластиковые предметы декора или поддоны, поскольку тушканчики их с лёгкостью прогрызают. В клетку лучше поставить керамическую кормушку и поильник.

Грызуны по своей природе – одиночки. Поэтому содержать их лучше всего по одному. А чтобы животному не было скучно, можно накидать в вольер много палочек и мягкой травы, из которой он будет обустраивать себе домик. У грызуна постоянно должна быть работа. Из-за недостатка строительного материала животное может испытывать нервозность и раздражение.

Не нужно выпускать зверьков из клетки, так как их непросто поймать, а спрятавшись, они непременно начнут рыть себе норы. Если вы не хотите просыпаться по ночам от посторонних звуков, стоит искусственно сдвинуть биоритм грызунов. Ночью лучше всего включать яркий свет, а днём наоборот, создавать в клетке полумрак.

Преимуществом этих удивительных зверьков является ненавязчивость. Они не любят пристальное внимание, оно их раздражает. Поэтому для деловых работающих людей тушканчики станут идеальными питомцами.

Поскольку грызуны в природе проходят большие расстояния, в клетку можно поставить беговой круг. Он поможет занять животное и выплеснуть лишнюю энергию.

Правильное питание тушканчиков

Суточный рацион питания грызуна должен включать в себя:

• свежие овощи;
• фрукты (яблоки, груши);
• семена арбуза, дыни, подсолнуха;
• мелкие насекомые (бабочки, мучные черви и кузнечики);
• корни растений и свежая зелень;
• небольшие ветки с лиственных деревьев;
• комбинированные зерновые смеси.

Менять воду и корм нужно каждый день. В зоомагазине можно приобрести сбалансированные корма с витаминами и минеральными добавками. Правильное питание поможет животному оставаться активным на протяжении всего дня.

В период размножения можно увеличить рацион питания. Кормить беременную самку необходимо в два раза больше. Кроме того, необходимо включить дополнительные корма, обогащённые витаминами и микроэлементами.

Уход за грызунами

Поскольку тушканчики – чистоплотные млекопитающие и предпочитают ходить в туалет в одно место, запаха от них почти нет. Но, несмотря на это, чистить клетку/вольер необходимо раз в неделю. В купании грызуны не нуждаются, они и сами в состоянии следить за своей шёрсткой.

В естественной среде обитания грызуны бегают по мягкому грунту, поэтому при смене наполнителя в поддоне не нужно добавлять сено. О твёрдые составляющие питомец может поранить нежные лапки. Также каждую неделю необходимо добавлять в клетку мелкие палочки и веточки. Таким образом, ваш домашний зверёк будет спокоен и счастлив и постоянно занят строительством.

Тушканчики – милые, забавные и очаровательные млекопитающие, но всё-таки – это ночные животные. Если вы живёте в однокомнатной квартире, то возможно, это будет не самый удачный выбор грызуна. Поэтому перед покупкой маленького зверька взвесьте все «за» и «против», чтобы потом не пришлось расплачиваться за свой выбор недосыпом. Если же место в доме позволяет, а ночная работа грызуна вас не пугает, тушканчик станет для вас верным другом!

Интересные темы

Что ещё почитать:

1. Власоеды у морских свинок: симптомы и лечениеСодержание статьиСуществование и размножение власоедовПризнаки появления паразитовПричины появленияЗаражение власоедами человекаМетоды.
2. Распространённые болезни декоративных кроликов и их лечениеСодержание статьиИнфекционные болезни декоративных кроликовКожные заболеванияБолезни желудочно-кишечного тракта Декоративные кролики.
3. Лечение абсцессов и опухолей у морских свинокСодержание статьиПричина появления абсцесса и его симптомыЛечение абсцессовРазличные типы опухолей.
4. Глазные заболевания у морских свинок, виды, симптомы и лечениеСодержание статьиОсновные причины заболеваний глазНаиболее распространённые заболевания, способы их лечения.