Імператриця померла, народжуючи 14-ту дитину: дата

В Індії 17 червня 1631-го померла Мумтаз Махал – дружина імператора Індії Шаха Джахана. Народжувала 14-ту дитину. На її честь шах звів мавзолей Тадж-Махал. Споруду називають сучасним сьомим чудом світу.

На початку ХVІІ ст. Індією правили Великі Моголи, Агра була столицею імперії. Шах Джахан народився 1592-го в Лахорі , що в сучасному Пакистані. Другу дружину Арджуманад Бану Бегам назвав Мумтаз Махал – “прикраса палацу”. На її честь влаштовував грандіозні свята і ходи. Мумтаз допомагала йому вирішувати державні справи і щороку народжувала дитину. Від її думки залежало вирішення всіх справ у імперії.

1630-го імператор із вагітною дружиною поїхали на придушення повстання бідноти в провінцію Бурханпур. У жінки починаються передчасні пологи. Народжує доньку та помирає від післяпологової крововтрати. За легендою, у ніч смерті дружини в імператора посивіло волосся і борода. У країні оголосили дворічний траур.

Померлу дружину Шах Джахан поховав в Бурханпурі. Через кілька місяців тіло перевіз до Агри і перепоховав на березі Ямуни. Будівельники одразу приступили до зведення усипальниці біля цього місця. З усієї країни зібрали понад 22 тис. майстрів і робітників, які займалися зведенням і прикрашанням Тадж-Махала. Дизайн основної будівлі виконав індійський архітектор Ісмаїл Афанді.

Мармурові плити добували в каменоломнях за 300 км від Агри. Їх доставляли за допомогою тисячі биків і слонів. Цей мармур має унікальні властивості. Відтінок основного матеріалу змінює колір залежно від часу доби. У центральному приміщенні звели скромну гробницю для Мумтаз-Махал. Іслам забороняє пишно оздоблювати могили.

Коли Шах-Джахан побачив закінчений мавзолей, він заплакав від захоплення. З державної скарбниці на будівництво усипальниці витратив 32 млн рупій. Сьогодні це майже $1 млрд. В той рік в Індії почався голод після трьох років неврожаїв. Більш як 2 млн людей померли з голоду, на ринках продавали м’ясо собак, деякі села були повністю зруйновані, вулиці заповнені трупами.

На другому березі річки Шах Джахан хотів звести мавзолей для себе із чорного мармуру і з’єднати усипальниці чорно-білим ажурним Мостом зітхань. Однак збіднілий народ збунтувався. Третій син шаха Аурангзеб захопив владу. Хворого батька син відправив до в’язниці, а братів стратив. Після смерті у січні 1666-го Шаха Джахана поклали поряд із дружиною в Тадж-Махалі.

У XIX ст. Тадж-Махал перестав грати роль державної святині. Він перетворився на місце для розваг. Англійські драгуни винесли з гробниці величезну кількість золота, індійці розорили парк і пошкодили інтер’єр. На початку XX ст. віце-король Індії лорд Керзон відремонтував Тадж-Махал і перетворив його на туристичну принаду Індії.

Відбілювати одне з найвизначніших місць Індії пропонують вологою глиною. Нею хочуть обліпити стіни. Коли глина висохне на сонці і її змиють, забруднення має зникнути.

Тадж Махал – найвідоміша культурна пам’ятка Індії

Тадж Махал – унікальна і найвідоміша індійська пам’ятка, яку щорічно відвідують мільйони туристів з усіх куточків світу.

Ще в липні 2007-го року в Лісабоні склали список семи нових чудес світу, в який входить мавзолей-мечеть Тадж Махал. Унікальна споруда знаходиться в Агрі, поблизу від річки Джамна. Відстань до нього від Нью Делі складає 215 км, а від Гоа – понад 1700 км.

Тадж Махал – кращий приклад архітектури моголів, в якій поєднуються елементи і традиції індійського, арабського та перського стилів. У 1983-му році мечеть названа об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Особливий зовнішній вигляд грандіозній споруді надає не тільки дивовижна і продумана архітектура, а й по-справжньому розкішні матеріали. Стіни викладені напівпрозорим полірованим мармуром, привезеним за сотні кілометрів спеціально для будівництва. При денному освітленні він виглядає сніжно-білим, на зорі – ніжно-рожевим, а в місячну ніч – іскристим сріблястим. Для інкрустації використані агати, малахіт, бірюза, сердолік та інші мінерали і дорогоцінне каміння.

Історія Тадж Махалу

Історія Тадж Махалу – це в першу чергу історія кохання правителя Великих Моголів Шах-Джахана до його дружини Мумтаз Махал. Незважаючи на великий гарем, саме Мумтаз, яку Шах-Джахан взяв за дружину ще дев’ятнадцятирічною, залишалася для нього єдиною і неповторною. За їх спільне життя вона народила йому чотирнадцять дітей: вісьмох хлопчиків і шістьох дівчаток.

Мумтаз померла під час останніх пологів. Не знаходячи собі місця від горя, Шах-Джахан оголосив дворічний траур і наказав увічнити пам’ять дружини справді грандіозним спорудженням, яке змогло б передати її красу і силу його почуттів. Новий палац був побудований прямо над могилою. Кілька років потому там поховали і самого Шах-Джахана.

Матеріали для роботи звозилися з усіх кінців Азії. Для транспортування використовувалися тисячі слонів. Загальна кількість різновидів коштовного і напівкоштовного каміння, використаного при оформленні – близько тридцяти. Над проектом працювало двадцять тисяч робочих, а також запрошені скульптори, каліграфи і різьбярі по каменю з Сирії, Туреччини, Ірану, Бухари, Белуджістану.

Згідно з легендою, задум Шах-Джахана не обмежувався одним палацом. По інший бік річки повинна була з’явитися його точна копія, тільки з чорного мармуру. Але втілити бажане в життя він так і не встиг. До цих пір достовірно невідомо, наскільки ця історія правдива, як і невідома справжність інших міфів і легенд, пов’язаних з фантастичним місцем.

Що ще потрібно знати?

До цього дня ніхто не знає, хто саме будував Тадж Махал. Наскільки відомо, автором основної ідеї був Устад Ахмад Лахаурі, але над її втіленням працювала ціла група архітекторів, склад якої періодично змінювався.

За своєю суттю Тадж Махал – не окрема будівля, а цілий комплекс споруд. Центральний елемент – мармуровий мавзолей з куполом, будівництво якого почалося в 1632-м, а закінчилося – в 1648-му році. Решта споруд були закінчені тільки до 1653-го року.

Усередині усипальниці – дві гробниці: шаха і його дружини. По кутах – чотири мінарети, які спеціально спроектовані і розташовані так, щоб навіть при падінні не пошкодити центральну будівлю. Висота мармурового купола досягає 35 метрів, а через характерну форму його називають цибульним. Чотири купола менших розмірів, але аналогічної форми розміщені по кутах гробниці. Всі вони завершуються традиційними позолоченими фігурами. Вінець головного купола (місяць в ісламському стилі) також був золотим, але пізніше замінений точної бронзової копією.

А щоб не витрачати дорогоцінний час на планування та організацію насиченої відпустки з різноманітною культурною програмою, звертайтеся до турагенції “Везувій Тревел”!