Як доглядати за Хостою у відкритому ґрунті

Ще кілька десятиліть тому невибагливі хости не розглядалися в якості популярних садових рослин. Але останнім часом стався справжній вибух нових ефектних сортів і гібридів з різними формами листя і забарвлення, від невеликих розмірів до дивовижних гігантів, що схожі на тропічні рослини.

На ринку можна зустріти близько 6000 тисяч сортових форм і кожен рік з’являються все нові.

Тепер посадка хост у відкритому ґрунті дозволяє створити настільки різноманітні й декоративні композиції, що деякі садівники нерідко в дизайні використовують виключно цю культуру.

Родом всі види багаторічника, а їх налічується понад сорока, з вологих тінистих лісів Східної Азії: Китаю, Кореї і Японії. Культура має спорідненість з конвалією. В Європі ці витривалі багаторічні рослини з’явилися наприкінці 18-го століття, де їх можна було побачити в ботанічних садах Бельгії і Нідерландів.

Рід культури був названий на честь австрійського ботаніка і лікаря Н. Хоста. У рослини є і друга назва, поширена в деяких країнах – «Функія», що отримана в честь відомого фармацевта з Німеччини Х. Р. Функа.

Опис

Високу декоративність багаторічники отримали завдяки чудовому листю, які залежно від сорту можуть бути зеленими, жовтими, сизими, одноколірними, двокольоровими та навіть трикольоровими, так звані варієгатні хости, наприклад сорт «Striptease». Форма листя найрізноманітніша – від майже круглої до ланцетної.

Цвітіння настає влітку або на початку осені й триває 2-3 тижні. Бузкові, лілові, рожеві або білі квітки зібрані в суцвіття часто на високих квітконосах.

Види й сорти хост з фото

Всі сорти та гібриди культури поділяються на низькі – 20-50 см, середньої висоти 60-80 см і високі – до 90-100 см.

Один з чудових гігантських сортів «Kross Regal» сягає майже півтора метра, а величезним листям вражає сорт «Jurassic Park».

Хоста форчуна (Hosta Fortunei)

Представники даного виду досягають висоти 45-80 см і цвітуть у липні – серпні. Квітки світло-фіолетові. Листя велике, жорстке, сіро-зелене, часто з темнішими краями. Квітки світло-фіолетові.

Варіації виду: «Albopicta» і «Золотий стандарт» з золотисто-зеленим листям, «Aureomarginata» – велике листя з контрастним жовтим обідком по периметру, стає ближче до осені кремовим.

Хоста з білою каймою (H. Albomarginata) – один з найпопулярніших і невибагливих різновидів. Відрізняється швидким ростом і щільною розеткою зеленого листя, що прикрашене білою облямівкою. Висота насаджень близько 50 см.

Ланцетолиста (H. lancifolia)

Розетка виростає всього до 25-40 см у висоту і 60 см в ширину. Листя блискуче, вузьке. Цвіте в останніх числах серпня численними блідо-ліловими квітками на досить високих квітконосах.

Хоста Зібольда або сиза (H. sieboldiana)

Досягає висоти 50-60 см. Характеризується великим синьо-зеленим листям (до 30 см завдовжки) з сизим восковим нальотом. Невисокі квітконоси з’являються на початку липня.

Найліпше місце посадки – півтінь, тому що на повному сонці ефектний сизий відтінок листя стає зеленим.

Популярний сорт «Frances Williams» відрізняється сіро-блакитним листям з жовтими обідками й фіолетовими квітами. Найвідоміший чудовий гібрид – «Елеганс».

Хоста хвиляста (H. undulata)

Утворює красиві компактні щільні розетки 25-40 см у висоту. Цвітіння настає в серпні.

Листя хвилясте по краях з білою широкою смугою в центрі або навпаки – білі з зеленою облямівкою.

Хоста роздута (H. ventricosa)

Розетки середньої висоти – від 30 до 50 см. Темно-зелене листя зверху матове, а знизу блискуче. У липні на високих квітконосах (близько 1 м) розпускаються синьо-блакитні квітки.

Хоста подорожникова (H. plantaginea)

Саме цей потужний вид раніше всього почали культивувати в Європі. Досягає 80 см у висоту. Цвіте в липні або в серпні. Листя ребристе світло-зелене, велике, яйцеподібної форми з добре помітними прожилками.

Квітки великі, білі й дуже запашні, зібрані в кисті. За аромат, що нагадує запах лілій, даний вид ще називають серпневою лілією. Зростає H. plantaginea досить повільно і добре себе відчуває як в тіні, так і на сонці.

Відомим різновидом є гібрид «Grandiflora», квітки якого мають незвичайний аромат фіалки й бузку та розпускаються ближче до вечора. Розетки рослини залишаються щільними навіть після появи високих квітконосів.

Особливості догляду за хостами у відкритому ґрунті

Багаторічник досить невибагливий, проте, при вирощуванні хост у саду необхідно створити їм умови, які сприятливо позначаться на зовнішньому вигляді і дозволять уникнути розвитку захворювань.

Гарною новиною для садівників-початківців є те, що всі види культури мають однакові або подібні вимоги до ґрунту, світла і поливу, тому при посадці хост на ділянці ви можете вільно їх комбінувати.

Функія добре себе почуває в слабокислому, вологому, проникному і родючому ґрунті. Поліпшити структуру піщаної або глинистої землі дозволить внесення перегною, торфу або гумусу.

Після посадки хости у відкритий ґрунт замульчуйте землю навколо листяної розетки шаром компосту у 2-3 см. Це дозволить запобігти втраті вологи й забезпечить надходження поживних речовин протягом всього сезону.

Культура цвіте в півтіні, але деякі сорти при регулярному поливі можуть переносити пряме сонячне світло. Це відноситься, насамперед, до сортів з щільним товстим листям, наприклад, «Aureomarginata», «Gold Drop», «Зелений фонтан», «Ароматний букет».

Культура любить постійну помірну вологість, але завдяки сильній кореневій системі здатна винести короткі періоди посухи.

Багаторічник дуже добре реагує на підживлення компостом або перегноєм. Їх вносять щорічно на початку вегетації.

Сезонний догляд за хостами в саду полягає у видаленні відцвілих квітконосів і мульчування. Після періоду вегетації відзначте місце посадки насаджень, щоб не пошкодити молоді листочки під час весняних робіт.

Обрізування хост на зиму проводиться після повного в’янення листя. Більшість сортів рослини морозостійкі. Але морози не так небезпечні для культури, як значні коливання температури, сухість або застій води. Тому в безсніжні зими укриття для хости дуже актуально.

Матеріал повинен бути натуральний, такий, що дихає, наприклад, хвоя, подрібнена соснова кора, листя. Укриття знімається тільки навесні після останніх морозів.

Слід зазначити, що строкаті сортові форми більш чутливі до несприятливих факторів, і захищати їх необхідно в першу чергу.

Розмноження

Хости на одному місці можуть рости від 10 до 20 років, а їх декоративність з віком тільки збільшується. Проте раз в 4-5 років можна проводити омолоджувальний поділ великих розеток. Розмноження хост проводиться вегетативно, діленням кореневищ. Це найпростіший і розповсюджений спосіб.

Процедуру проводять у квітні або на початку вересня, залежно від сорту. Наприклад, розмноження хости Зібольда і її численних сортів і гібридів рекомендується проводити восени, оскільки у даного виду коренева система починає рости тільки після повного розгортання листя.

Коріння багаторічника м’ясисте і велике, тому його легко розділити. Старі корінці розрізають гострим ножем, а зрізи присипають товченим деревним вугіллям.

Для посадки вибирають живці з молодими корінцями з мінімальною довжиною 5 см. Вони повинні мати, принаймні, дві точки росту. Відстань між рослинами повинна бути не менше 30-50 см.

Перед посадкою у відкритий ґрунт бажано внести поживні речовини. Стежте, щоб земля не висихала, тому що в перший час молодим рослинам необхідний регулярний полив.

Захворювання

До недавнього часу культура вважалася стійкою до хвороб, проте виявилося, що вона може уражатися вірусами від інших рослин (мозаїка, кільцева плямистість та ін).

Але найбільш поширеним і небезпечним з них є вірус хости HVX, який передається з соком ураженого куща під час таких процедур, як поділ або стрижка.

Симптоми захворювання, викликані вірусом: поява плям, прозорих цяточок, ліній або штрихів, нерівномірний колір листя, зміна його текстури, стислість. Хвороба охоплює повністю весь кущ, викликаючи опадання листя і затримку розвитку.

Лікування не існує, тому, щоб запобігти поширенню вірусу при перших же симптомах необхідно викопати і спалити рослину. На старе місце можна садити хости вже через три тижні.

Вчені після проведених досліджень встановили, що досить велика кількість гібридів Хости Зібольда стійкі до вірусного захворювання HVX.

Хости в дизайні саду

Величезна кількість видів і різновидів цієї декоративної культури вписуються в будь-які садові стилі. Багаторічник ідеально підходить для створення японських і китайських садів.

Великі сорти на ділянці застосовують як виразного солітера, створюючи акцент у композиції квітника. Більш низькі сортові форми об’єднують в ефектні групи з різними контрастними відтінками листя.

Рослину висаджують біля водойм, в альпінаріях, рабатках, вздовж газонів, прикрашають тінисті куточки саду.

Для класичних лісових пейзажів підійдуть папороті, гортензії, анемони, аюга, барвінок, медунка.

На повному сонці добре будуть виглядати в компанії з астильбою, гейхерою, молюцелою, бруслиною та невисокими хвойними культурами.

Як правильно садити хосту: поради квітникарів

Хоста – це рослина, яка прикрашає клумби своїм розкішним листям. Її використовують для ландшафтних композицій. Рослина любить рости у напівтіні. Як і де краще посадити хосту читайте у подробицях.

Подробиці

Оскільки більшість видів хости люблять тінь, то для посадки краще обрати місце у саду. На відкритому сонці її листя вигорає. Рослина любить пухкий родючий ґрунт. Садити хосту бажано групами, відстань між кущиками повинна бути 40-70 см, залежно від сорту, їхня коренева система росте вшир.

Найпоширеніший спосіб висадки хости – ділення куща. Молоденькі однорічні кущики краще не ділити. Вибирайте рослину 3-4 років. Цей спосіб посадки більш підходить для початку осені. Якщо восени розсадите – на весну кущ зацвіте. Хоста може рости на одному місці 10-15 років.

Коли та як садити хосту: поради дачникам

Хоста починає квітнути наприкінці літа, а до цвітіння вона прикрашає клумби своїм листям. З цієї рослини квітникарі створюють ландшафтні композиції, оскільки налічується багато видів хости з листям різних відтінків. Де та коли краще садити хосту читайте у подробицях.

Подробиці

Оскільки більшість видів хости люблять тінь, то для посадки краще обрати місце у саду. На відкритому сонці її листя вигорає. Рослина любить пухкий родючий ґрунт. Садити хосту бажано групами, відстань між кущиками повинна бути 40-70 см, залежно від сорту, їхня коренева система росте вшир.

Найпоширеніший спосіб висадки хости – ділення куща. Молоденькі однорічні кущики краще не ділити. Вибирайте рослину 3-4 років. Цей спосіб посадки більш підходить для початку осені. Якщо восени розсадите – на весну кущ зацвіте. Хоста може рости на одному місці 10-15 років.