Показник pH ґрунту, характеристики та вплив на рослини

Значення pH садового ґрунту має величезний вплив на здоров’я рослин, на поглинання корінням поживних речовин з ґрунтового середовища, розвиток корисних мікроорганізмів та сприйнятливість насаджень до грибкових патогенів.

Інформація про характеристики та класифікацію типів ґрунту допоможе визначиться з правильним вибором рослин або підкаже як при необхідності трансформувати субстрат до потрібного рівня рН за допомогою натуральних або хімічних добавок.

Вплив рівня кислотності на розчинність мінеральних речовин

Значення pH розшифровується як водневий показник або показник кислотності та визначається відношенням концентрації іонів водню (H+) до гідроксид-іонів (OH).

Залежно від рівня рН розрізняють різні типи субстратів:

• дуже кислі (рН нижче 4,5), кислі (рН 4,6-5,5) та слабокислі (рН 5,6-6,5) – торфовища, глинисті й болотисті ґрунти;
• нейтральні (рН 6, 6-7, 2) – чорноземи, дернові субстрати, суглинки;
• помірно-лужні (рН 6,6-7,2 ) лужні (рН 7,2-8) – піщані, карбонатні, солончаки.

Таким чином, чим нижче рН, тим більше кисла реакція, чим вище, тим більше лужна.

Вибір правильного рівня pH впливає на:

• здатність засвоювати й накопичувати мікро – та макроелементи;
• правильний ріст рослин;
• водно-повітряні характеристики ґрунту;
• кількість гумусу;
• поліпшення структури ґрунтового середовища;
• створення оптимальних умов для розвитку корисних мікроорганізмів.

Рівень pH є ключовим фактором розчинності й біодоступності багатьох мінералів та мікроелементів для рослин, які 14 з 17 основних поживних речовин отримують с субстрату в розчиненому вигляді, оскільки тільки так коріння здатні їх засвоювати.

Більшість поживних елементів більш доступні в помірно кислому середовищі, ніж в нейтральних або лужних субстратах.
Наприклад, фосфати недоступні для засвоєння корінням з рН нижче 5,1, хоча деякі стійкі до кислоти рослини можуть використовувати фосфат алюмінію.

Кислий pH забезпечує високі концентрації розчинного алюмінію, заліза й марганцю, які можуть бути токсичними для росту деяких рослин. У дуже кислих умовах при рН нижче 4,7 гинуть корисні бактерії та розвиваються цвілеві гриби, а багато мінералів утворюють хімічні сполуки, що нерозчинні у воді.

Сильно лужний ґрунт з рівнем 8,5-9,0 містить велику кількість карбонату кальцію, який не дозволяє рослинам поглинати більшість інших необхідних поживних речовин. Навіть якщо у ґрунті присутня достатня кількість мінеральних сполук, насадження не можуть отримати з них користь.

Біодоступність калію (К) максимальна при нейтральному й лужному рН та знижується при підкисленні. Ca, Mg та Mo найкраще засвоюються в слаболужної реакції та є менш доступними при зниженні pH.

Біодоступність міді та цинку (Cu, Zn) максимальна в слабокислому середовищі й зменшується зі збільшенням або зменшенням pH. Поглинання Fe й Mn зростає з підвищенням кислотної реакції. Нижче рівня pH 5 алюміній стає токсичним для рослин.

Вплив кислотності ґрунту на рослинний світ

Деякі рослини дуже чутливі до змін pH та вимагають вузького діапазону кислотності, інші набагато більш терпимі й добре ростуть на самих різних субстратах.

Оптимальна реакція для більшості культур, що вирощуються в наших садах – від слабокислої до нейтральної. Такий ґрунт дозволяє вирощувати широкий спектр рослин, оскільки в ньому процвітають корисні мікроорганізми та дощові черв’яки, а мінеральні речовини легко доступні кореневій системі.

Так, представники ацидофільної рослинної групи (верес, азалія, гортензія, лохина, хвойні та ін.) добре ростуть тільки на кислих й слабокислих субстратах, а лужну реакцію субстрату переносять погано, оскільки відчувають на ній дефіцит певних елементів. Рослини починають проявляти симптоми хвороб, слабшати й повільно гинуть.

Нейтрофіли прекрасно себе почувають на субстратах з нейтральною реакцією, а базифіли – рослини лужних ґрунтів, наприклад, такі садові квіти, як: айстра, лаванда, астильба, хризантема, дзвоники, іриси, гвоздика воліють помірно лужні pH.

Як дізнатися кислотність ґрунту

Для вимірювання ґрунтового рН розроблені спеціальні кислотоміри. Це можуть бути електронні пристрої або спеціальний лакмусовий папір, на якому зображена шкала з умовними позначеннями й кольорами, що вказують на кислу, лужну або нейтральну реакцію.

Дізнатися кислотність ґрунту за допомогою лакмусового паперу дуже просто. Досить взяти зразок землі з ділянки, помістити його в чистий (бажано скляний) посуд, залити дистильованою водою та перемішати.

У розчин на пару секунд опускають лакмусовий лист. Через хвилину, в залежності від отриманої реакції, папір змінює свій колір, який порівнюють з еталонною шкалою кислотності.

Для проведення значущого тесту беруть кілька ґрунтових зразків з різних місць, оскільки рН може відрізнятися в різних частинах саду. Потім кожен з них перевіряють за порівняльною шкалою. Вимірювання pH буде правильним, якщо кольори всіх папірців однакові.

На ринку також доступні різні типи лічильників для садівників-любителів. Найпростіший – це механічний датчик зі стрілкою. Цей вимірювач має щуп, який угвинчується у ґрунт, та зчитувальний пристрій зі шкалою, що показує числове значення.

Через хвилину занурення щупа в землю результат готовий. Щоб вимірювання було правильним, також не варто обмежуватися взяттям проби з одного місця.

Кислотність можна визначити домашнім методом за допомогою соди, якою посипають невеликий фрагмент землі. Якщо на поверхні показуються бульбашки повітря, значить, земля кисла.

Аналогічно визначають лужну реакцію ґрунту, тільки замість харчової соди використовують звичайний оцет. Помірна піна вказує на нейтральну реакцію, сильне піноутворення – лужну, а відсутність піни – кислотну.

Деякі рослини служать індикатором рН. Наприклад, наявність на ділянці польового маку, в’юнка, кропиви, звіробою або перстачу слід асоціювати з лужною реакцією. Активне зростання папоротей, хвоща та мохів пов’язаний з кислим рН.

За забарвленням квітів гортензії також можна дізнатися реакцію ґрунтового середовища – у кислому ґрунті вони цвітуть блакитним, в лужному рожевим

Коли варто перевіряти кислотність ґрунту?

Заведено вважати, що тестування слід проводити кожен раз, коли ви плануєте сіяти, пересаджувати або удобрювати рослини. Доброю практикою є регулярна перевірка, оскільки кислотна реакція субстрату може змінитися через погодні умови, розвиток мікроорганізмів або внесення добрив.

Як змінити рН?

Якщо земля в саду не підходить для рослин, які ми хочемо вирощувати, то можна змінити її рівень рН. Підвищити кислотність ґрунту при високій лужної реакції допоможе внесення сірчаного або азотного добрива, кислого торфу, сульфату заліза та інших підкислюючих речовин.

Глинистий ґрунт часто вимагає дуже великої кількості матеріалу, що підкислює, а крейдяні ґрунти й вапняк зазвичай не піддаються обробці.

Трохи підкислити нейтральний субстрат та поліпшити його родючість допоможе внесення органіки: хвої, верхового торфу, компосту або таких рослин-сидератів, як ріпак або гірчиця.

Як розкислити ґрунт? Для нейтралізації кислотності зазвичай вносять гашене вапно, додавання якого замінює іони водню та забезпечує ґрунт двома елементами: кальцієм та магнієм.

Вапно також робить фосфор, внесений в землю, більш доступним для росту рослин та збільшує доступність азоту, прискорюючи розкладання органічної речовини.

Поширені вапняні добавки: кальцієвий або доломітовий вапняк, крейда, деревна зола. Пам’ятайте, що вапно з часом вимивається в більш глибокі шари субстрату, тому його слід систематично додавати кожні 2-3 роки.

Вапнування рекомендується проводити восени і чим вище кислотна реакція, тим більше потрібно розкислюючих добавок.

Як і чим розкислити грунт на ділянці? Найефективніші методи

У рослинництві вирішальним чинником є ​​якість грунту, від типу грунту залежить врожайність. Якщо грунт кислий, створені всі умови для активного зростання моху і мокриці, корисні ж культури в таких місцях не приймуться. Це з особливим кислотно-лужним балансом, який перекриває доступ важливим поживним елементам до рослин. У підвищеній кислотності не виживають корисні бактерії та мікроорганізми, які сприяють зростанню зелені. У цьому випадку навіть гарне добриво не дасть жодних результатів. Що робити, якщо грунт кислий? У цій статті докладно розглянемо способи вимірювання кислотності грунту та способи розкислення.

Навіщо розкислювати/розлужувати грунт?

Більшість сільськогосподарських культур виростає на слабокислих (конюшина, кульбаба, ромашка), нейтральних (подорожник, щавель) і лужних (мак, берун) грунтах. Кислий грунт – ідеальне середовище для розвитку паразитів та шкідливих комах. У таких місцях накопичуються важкі метали, які згубно впливають на стан рослин. Зверніть увагу, що такі мінерали, як фосфор, калій, азотисті сполуки, сірка, магній, мідь, бор засвоюються рослинами з показником 6-7 pH. У садівництві та сільському господарстві аграрії, перш ніж спланувати насадження, з’ясовують рівень кислотності грунту, адже у кожної рослини свої переваги у цьому плані. За статистикою підвищена кислотність щонайменше на 20% знижує врожай.

Як визначити кислотність грунту?

Кислотно-лужний баланс вимірюється у показниках pH у діапазоні від 0 до 14 одиниць. Чим більше цифра, то більша кислотність субстрату. Для початку давайте розберемося в типах грунту за рівнем pH:

Визначити тип субстрату влітку можна навіть неозброєним оком за непрямими ознаками. Якщо на землі росте багато бур’янів і моху, а щавель відмінно приживається, отже, грунт кислий. Щоб виправити ситуацію і покращити якість грунту, потрібно вносити спеціальні речовини, що коригують рівень pH. Розглянемо докладніше, як визначити кислотність за допомогою підручних та недорогих засобів.

За допомогою лакмусового папірця

Візьміть зразки грунту на різних ділянках, помістіть у тканинну мішечки або просто загорніть у тканину. Опустіть у невелику ємність з дистильованою водою, можна скористатися склянкою. Співвідношення грунту та рідини має бути 1:1. Через 5 хвилин можна приступати до експерименту. Завантажте в кожну ємність по лакмусовому папірцю і зачекайте 2 секунди. Папір змінить колір, на упаковці до набору додається шкала кислотності. Додайте папірці до показників і визначте рівень pH.

За допомогою оцту

Якщо немає часу йти в магазин за лакмусовим папірцем, можна обійтися домашніми засобами. Використовуйте 9% оцет. Важливо, щоб грунт не стикався з металом. Можна покласти землю в блюдце або будь-яку склянку з пластику, кераміки або скла. Плісніть на субстрат оцет, велика кількість піни говорить про високу лужність грунту. Якщо реакції немає або вона слабовиражена, значить грунт кислий.

За допомогою відвару листя

Зробіть відвар з вишневих або смородинових листочків, опустіть у рідину зразки землі. Розчин змінить колір. Синій відтінок свідчить про лужні показники, причому, чим більш насичений колір, тим вище буде значення. Якщо відвар почервонів – рівень кислотності високий.

За допомогою буряків

Буряк – невибаглива до грунту рослина і може рости на будь-якому субстраті, але зовнішній вигляд бадилля буде відрізнятися залежно від показників pH. Чим вище кислотність – тим червоніше листя. На лужних грунтах бадилля буде зеленим з невеликими включеннями червоних прожилок.

Матеріали та способи розкислення грунту

Давайте розбиратися разом, чим розкислити грунт і як покращити його показники для пишного врожаю. Зверніть увагу, це довгий процес, на який знадобиться кілька місяців. Найкращий час для проведення маніпуляцій – вересень-жовтень.

Доломітове борошно для розкислення грунту

Один з найдоступніших і найпопулярніших способів розкислити грунт. Цей засіб не тільки вирівнює рівень pH, але й служить ефективним добривом, адже до складу входить велика кількість магнію і кальцію. Борошно чудово показало себе у боротьбі проти шкідників. При цьому цей екологічно чистий продукт не надає шкідливого впливу на самі рослини та абсолютно безпечний для людини. Поступово розподіліть борошно по поверхні грунту і розпушіть грунт.

Вапно (вапнування) грунту

Діючий спосіб розкислити грунт, а за одне усунути цвіль та інші хвороботворні мікроорганізми. Речовина продається як порошок. Засіб досить агресивний і при попаданні на шкіру може спричинити опік. Дотримуйтесь правил безпеки та розподіляйте вапно на ділянці лише у рукавичках. Препарат знищує як шкідливі, так і корисні бактерії, тому наступної весни потрібно внести до грунту добрива.

Зола деревна (золірування)

Безпечне органічне добриво, яке можна зробити самостійно. Це особливо актуально, якщо восени ви обрізали багато дерев. Спаліть їх і зберіть золу. Розкислення грунту буде успішним за дотримання пропорції 1 кг./м.кв грунту.

Крейда та гіпс для розкислення грунту

Ефективність розкислення грунту крейдою залежатиме від дисперсності пилу — що дрібніші частинки, то вище проникність. Бажано використовувати крупинки трохи більше 1 мм. На закислений грунт належить висипати 550-700 гр./м.кв., для середньо кислого субстрату вистачить 400 гр., слабокислі грунти обробляються з розрахунку 250-300 гр./м.кв.

Готові розкислювачі

Комплексні препарати для розкислення грунту можна купити у магазині. До складу сумішей також входять поживні речовини для підживлення грунту. Засоби вносяться в грунт навесні до посадки.

Сидерати для розкислення грунту

Існує ряд рослин, які сприяють розкисленню грунту: ріпак, фацелія, гірчиця, буркун, люпин та ін. Глибоке коріння відмінно розпушує землю, піднімаючи з глибоких шарів мінерали, які нормалізують рівень pH. Після скошування наземна частина рослин використовується як добрива.

Висновок

Експерти попереджають, що застосування розкислювачів грунту за народними рецептами (крейда, вапно, доломітове борошно, зола) не повинно поєднуватися з мінеральними та органічними добривами. Відбудуться хімічні реакції, і корисні речовини будуть нейтралізовані. Якщо ви боретеся з окисленням грунту восени, то удобрювати субстрат можна лише навесні. Перш ніж обробити кислий грунт на городі, визначте рівень pH грунту на різних ділянках. Не рекомендується тотальне розкислення всього субстрату, так ви втратите можливість вирощувати рослини, що мешкають у кислому середовищі. Попередньо виділіть місце для посадки щавлю, агрусу, журавлини, лохини та інших культур, які дають хорошу врожайність у закисленому грунті. Підвищуйте лужність землі лише у тих місцях, де це необхідно.