От facebook до допросов. Почему омбудсмен Денисова потеряла должность
Було 9 березня. Російські війська окупували частину Київщини.
Ввечері російський військовий Михайло Романов з іншими армійцями застрелили цивільного господаря хати в Броварському районі. А тоді взялися ґвалтувати його 33-річну дружину. Протягом півтори години п’яні військові кілька разів повертались до жертви.
Пізніше, вже втікши з окупації, вона наважилась поговорити з журналістами. Розповіла, що, поки сама терпіла знущання росіян, її 4-річний син ховався у котельні. І згадала, як вбитого чоловіка загарбники назвали нацистом.
Нині ця справа уже в суді. Її почали слухати наприкінці червня. Романова судять заочно.
Ця історія розлетілася багатьма медіа та вразила світ. Зґвалтування закріпилося в публічній площині як одна з рис російської окупації.
Станом на кінець червня поліція розпочала 20 аналогічних розслідувань.
“І це не мала цифра, – пояснює УП адвокатка Лариса Денисенко, яка працює з жінками, постраждалими від сексуального насильства. – По-перше, це злочини замовчування і сорому. По-друге, українські слідчі органи розслідують велику кількість воєнних злочинів”.
Важливо розуміти, що статистика може не відображати реального масштабу злочинів.
На початку правоохоронці можуть об’єднувати різні епізоди в одну справу.
Крім того, жертви не йдуть на контакт через страх, стрес і сором.
Наразі, крім Романова, встановлені ще 2 підозрюваних в інших епізодах росіян. Один, за даними слідства, ґвалтував жінку на Київщині. А другий тривалий час погрозами примушував до статевого контакту неповнолітню на Чернігівщині.
Від початку війни чи не всі державні органи взялися документувати злочини окупантів і допомагати жертвам. Зокрема, й Офіс омбудсмена. Там запустили гарячу лінію, яка працювала цілодобово. Люди звертались із різними запитаннями: про зниклих родичів, про те, як потрапити в евакуаційну колону, повідомляли про безчинства російських військових.
Не під запис один із працівників Офісу розповідає УП: за телефон сідали всі, хто міг, дзвінки приймали десятками за день. Технічну підтримку надала міжнародна організація ЮНІСЕФ, яка роками співпрацювала з відомством. Тепер – придбала додаткове обладнання, телефони і сервери.
Протягом лютого-травня, за офіційними даними, Офіс омбудсмена прийняв дзвінки від 50 тисяч людей.
Як Денісова з дочкою гнули свою гарячу лінію
Під кінець березня Людмила Денісова вирішила запустити додаткову гарячу лінію. Мовляв, щоб розвантажити працівників і віддати складніші випадки професіоналам.
Так, з 1 квітня запрацював телефон для психологічної допомоги. Офіційно його презентували як проєкт за підтримки ЮНІСЕФ.
Заявлялось, що на лінії працюють 5 професійних психологів. А за перші два тижні по допомогу звернулись вже 400 людей, які здебільшого розповідали саме про статеві злочини.
Офіс омбудсмена представив і психолога, яка очолила цю лінію. Її звати Олександра Квітко. Жінка неодноразово давала інтерв’ю українським і російським ЗМІ, розповідаючи моторошні історії зґвалтувань.
Пізніше вони почали з’являтися й на офіційних сторінках Офісу омбудсмена та в заявах Денісової. Ці розповіді пробирали жахом до кісток: групові наруги над дівчатами на очах у матерів, зґвалтування малюків і немовлят чайною ложкою чи свічкою.
У травні Денісова їздила на Всесвітній економічний форум у Давосі, де також розповідала, як сотні людей щодня свідчать про страшні злочини окупантів.
Її розповіді були деталізованими й сумнівними з точки зору приватності жертви. Їх намагались розвинути журналісти, вражені жорстокістю загарбників. Однак не могли знайти підтвердження для своїх матеріалів.
Українські медійниці тоді підписали колективне звернення: просили уповноважену змінити риторику, ретельно підбирати слова й не оприлюднювати неперевірену інформацію.
Однак розповіді Денісової були лише частиною загальної картинки, епізодами в житті країни. Тому питання до їхньої правдивості тривалий час не привертали багато уваги.
Першими недобре запідозрили підлеглі Денісової.
Як розповідає УП співрозмовник всередині установи, “лінія Квітко” суттєво відрізнялась від усієї іншої роботи Офісу. Головним чином – непрозорістю.
Оператори основної гарячої лінії фіксували всі дзвінки, які до них надходили. Вони звітували своїм керівникам. Колеги розуміли, хто чим займається. Свідчення злочинів регулярно передавали правоохоронцям, звіряючи з ними свою статистику.
У той же час, про роботу Олександри Квітко працівники Офісу омбудсмена не знали нічого: хто і як часто їй дзвонить, чи фіксуються ці дзвінки, яку допомогу надають жертвам.
Невідомим залишалися й інші психологи, які працювали разом із Квітко. Чи вони взагалі існували? Таке питання досі постає в Офісі.
Ба більше, попри те, що Денісова називала їх “психологами ЮНІСЕФ”, формально це були звичайні оператори. Це підтвердив і сам фонд на запит УП.
А от сама Квітко не була для працівників Офісу таємничою. Її у відомстві добре знали.
Квітко – дочка ексомбудсмена Денісової. Згадку про це можна знайти навіть в офіційних пресрелізах.
Квітко “влилася” в роботу маминої установи не менше трьох років тому.
На її сторінці у facebook можна знайти пости за 2019 рік про поїздку в Австрію. Це був візит омбудсмена з України до європейських колег. І психолог без державної посади долучилась до візиту.
Денісову хочуть звільнити з посади омбудсмена: в чому причина
Про це на пресконференції заявила сама Денісова.
«Мені щойно стало відомо, що за командою Офісу президента завтра планують оголосити мені недовіру як до уповноваженої Верховної Ради з прав людини», – сказала Денісова.
Рішення щодо звільнення, за її словами, було ухвалено після наради у ОП. Депутатів просять підписати передплатні листи.
Рф примусово вивезла на свою територію майже 1,5 мільйона українців — Денісова Людмила Денісова розповіла, скільки українських громадян, зокрема, дітей, депортувала росія. 23 травня 2022, 18:25
«За моєю інформацією, Офіс президента не влаштовує моя активність як омбудсмена, активна діяльність, спрямована на збирання та аналіз інформації про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях», – сказала Денісова.
Вона вважає такі дії влади незаконними.
Денісова повідомила, що на її доньку, яка займається психологічною допомогою постраждалим від окупації, нібито чиниться тиск. Її, за словами омбудсмена, тричі викликали на допит.
За інформацією видання LIGA.net, троє співрозмовників у керівництві фракції Слуга народу підтвердили, що питання висловлення недовіри Денисової планується розглянути на пленарному засіданні 31 травня.
Серед причин – незадовільна робота Денісової щодо обміну полоненими.
«Вона була повністю відсутня в процесі обмінів. Не пов’язувалась із переговорною групою, але коментувала дуже активно. І коментувала багато зайвого», – пояснив один із керівників СН.
Звільнення планується провести за допомогою закону про особливості державної служби у воєнний час, ухвалений 12 травня. Він дає парламенту право звільняти людей, призначення яких віднесено до повноважень ВР, причому робити це шляхом висловлення недовіри.
На 31 травня заплановано лише звільнення, оскільки процедура призначення передбачає двомісячний конкурс.
За інформацією РБК-Україна, на місце Денісової пропонують чотири кандидатури. Це троє нардепів від «Слуги народу» – Микола Тищенко, Мар’яна Безугла та Олександр Качура. Четвертий кандидат – уповноважена президента з питань забезпечення прав захисників України Олена Вербицька.
Інформоване джерело у владі припустило, що реальний вибір, ймовірно, буде серед двох кандидатів – Вербицької та Качури.
Водночас, за словами співрозмовника, станом на 30 травня Комітет ще не розглядав питання відставки Денісової. Цю інформацію РБК-Україна підтвердив голова профільного комітету з прав людини Дмитро Лубінець.
«Наразі питання щодо розгляду звільнення або будь-яке інше питання, пов’язане з діяльністю уповноваженого Верховної ради з прав людини, до комітету не надходило», – сказав Лубинець увечері 30 травня.