Чи потрібно ставити кому після раніше
Відповідає на запитання: Редакція «Kyiv Dictionary»
Дата опублікування: 07.04.2020, 09:21
Звичайно(,) що ні: чи потрібно ставити кому перед що?
Наша віддана читачка Зоряна запитує: «Чи потрібно ставити кому в реченні «Ми їдемо до Відню? – Звичайно(,) що ні»? Якщо звичайно тут – вставне слово, – випустити його не можна, бо речення на матиме сенсу».
Уживання коми потрібне: Ми їдемо до Відню? – Звичайно, що ні.
Розгляньмо речення без сполучника що: Ми їдемо до Відню? – Звичайно, ні ( Звичайно , не їдемо). У цьому разі маємо просте речення, у якому звичайно – вставне слово, яке відокремлюємо комами. Подібні приклади: звісно, ми прийдемо; здається, ми помилилися; мабуть, вам краще піти; певна річ, вони винні.
Хоча словники можуть не фіксувати такого вживання, у розмовній мові часто трапляється поєднання звичайно + що, звісно + що, мабуть + що, імовірно + що і т. ін. У таких конструкціях на зразок «звичайно, що ми їдемо до Відню», «звичайно, що ні» маємо вже складнопідрядне речення зі з’ясувальним підрядним, приєднаним за допомогою сполучника що. Отже, звичайно у наведеному прикладі – однослівне головне речення, яке можна замінити на конструкцію це певна річ.
Відповідно до чинної правописної норми, підрядну частину складнопідрядного речення відокремлюємо комою [5, с. 180]. Тому в усіх таких випадках правильно ставити кому:
Ми їдемо до Відню? – Звичайно, що ні.
Імовірно, що він повернеться.
Дудик П. С., Прокопчук Л. В. Синтаксис української мови. Київ : Видавничий центр «Академія», 2010. 380 с.
Пономарів О. Д. та ін. Сучасна українська мова / за ред. О. Д. Пономарева. 3-є вид., перероб. Київ : Либідь, 2005. 488 с.
Словник української мови в 11 т. / гол. ред. кол. І. К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL: http://www.inmo.org.ua/sum.html/ (дата звернення: 22.03.2020).
Сучасна українська літературна мова / А. П. Грищенко та ін. ; за ред. А. П. Грищенка. 3-є вид., доп. Київ : Вища школа, 2002. 439 с.
Український правопис / Національна академія наук України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови. Київ : Наукова думка, 2015. 286 с.
Чи потрібна кома після “тобто”?
ІМХО: в загальному випадку тобто – це сполучник, після якого не потрібно коми. Проте, якщо потрібно передати якесь здивування (чи просто така інтонація), то кому можна поставити. Крім того, СУМ каже, що тобто може бути і сполучником, і часткою. А ще я б забрав кому з першого прикладу з комою.
1 Answer 1
Слово тобто (себто, цебто) є пояснювальним сполучником, про що вже казалось у вашому джерелі, тому тільки перед словом ставиться кома або нічого, якщо стоїть на початку речення.
В інших випадках слово є цілим виразом, що виражає деякі смислові функції.
- В першому випадку це скорочення від тобто [не наказую]. Це такий ж самий пояснювальний сполучник. Аби це все не промовляти, кажуть тільки тобто, але якщо є бажання — можете так робити.
- У другому, залежно від інтонації: здивування — що?як?; вимагання відповіді — що маєш на увазі?, це ти про що?. Тут з’єднали два питання Тобто? Як відвезти?.
Деякі джерела стверджують, що тобто не може бути вставним словом. В цьому є логіка, бо ви можете без проблем додати потрібні слова до нього без втрати сенсу.