Залишати чи переносити одну букву: ака-де́-мія (а не а-каде́мія), Ма-рі́я (а не Марі́-я), олі-ве́ць (а не о-ліве́ць). Але такі слова, як олія, одяг, удар, ящик, мрія, або́, моя́, о́ко, ши́я не діляться для переносу.
Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки, крім тире. У словах, де є подвоєння приголосних, 1 літера залишається в робочому рядку, а інша переноситься в наступний: гіл-ля, колос-ся, волос-ся.
Апостроф і м'який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери: бур'-ян (а не бур-'ян), кіль-це (а не кіл-ьце), Лук'-ян (а не Лук-'ян), низь-ко (а не низ-ько).
Тому: сонорний, що стоїть перед приголосним, відходить до попереднього складу: чай-ка, гол-ка, гор-дий, зав-жди, пір'-ін-ка, вій-на, сім'-я; дзвінкий, шо стоїть перед глухим, теж відходить до попереднього складу: каз-ка, книж-ка, гряд-ка, зуб-ці, в інших випадках приголосні переважно відходять до наступного складу: се- …
Чай – ка, урок, нянь – ка, ня – нька, руч – ка, ру – чка, оса, зда – єть – ся, смі – єш – ся, краб, лінь, бо – йо – вий, осінь, мож – ли – вість, ра – йон – ний, ра – йо – нний, ра – дість.
- Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: га́й-ка, зо́-шит, кни́ж-ка, ко-ло́-дязь, па́ль-ці, са-дів-ни́к, Ха́р-ків.
- Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук.
Що ж, для початку заглянемо в історію: 1. У часи середньовіччя вірили, що ім’я впливає на долю і розвиток. Виходячи з цього, було ухвалено список допустимих імен, як для католиків, так і для православних віруючих. Особливою популярністю користувалися імена і їх варіації, які носили …