Ялиця: вирощування в саду, розмноження, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 жовтня 2015 🕒 15 хвилин 👀 37998 разів 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за ялицею
• Дерево ялиця – опис
• Посадка ялиці
  • Коли саджати ялицю
  • Як посадити ялицю
  • Як виростити ялицю
  • Пересадка ялиці
  • Шкідники і хвороби ялиці
  • Як розмножити ялицю
  • Розмноження ялиці живцями
  • Вирощування ялиці з насіння
  • Ялиця восени
  • Зимівля ялиці на дачі
  • Ялиця бальзамічна (Abies balsamea)
  • Ялиця корейська (Abies koreana)
  • Ялиця кавказька, або ялиця Нордманна (Abies nordmanniana)
  • Ялиця одноколірна (Abies concolor)
  • Ялиця сибірська (Abies sibirica)

  Рослина ялиця (лат. Abies) представляє рід родини Соснові. У багатьох мовах назва рослини близька до слова «ялина». Поширена ялина-ялиця в субтропічних, помірних і навіть тропічних районах північної півкулі, зокрема в Сальвадорі, Мексиці, Гондурасі і Гватемалі. Найчастіше ялиця росте у хвойних лісах, у сусідстві з такими деревами, як кедр, ялина і сосна, проте зустрічається вона і у змішаних, і навіть у листяних лісах. Налічує рід близько 50 різновидів – від чагарників заввишки 50 см до дерев заввишки 80 м.

  Нині декоративна ялиця неймовірно затребувана в озелененні як присадибних ділянок, так і громадських парків і скверів. Вона красива і невибаглива.

  З недоліків можна називати невисоку морозостійкість, а також незносність ялицею диму, газу і занадто сухого повітря.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за ялицею

  • Посадка: висадка чотирирічних саджанців у ґрунт – у кінці серпня або на початку вересня, але можна й у квітні.
  • Цвітіння: вирощується як декоративно-листяна рослина.
  • Освітлення: затінок або притінок, бажано поблизу водойми.
  • Ґрунт: вологий, добре дренований, багатий, найкраще суглинний.
  • Мульчування: навесні шаром торфу, тріски або тирси завтовшки 5-6 см.
  • Полив: вологолюбні види поливають 2-3 рази за сезон у посушливий період, витрачаючи на кожну рослину 15-20 л води. Решта видів ялиці штучного поливу не потребують.
  • Підживлення: мінеральними комплексами, навесні, з третього або четвертого року після висадки в ґрунт.
  • Обрізування: переважно в санітарних цілях напровесні, до початку сокоруху.
  • Розмноження: видові ялиці можна розмножувати насінням, а культивари – тільки живцюванням, оскільки насіннєвий спосіб не зберігає сортових ознак батьківської рослини.
  • Шкідники: ялицево-смерековий хермес (різновид попелиці), павутинні кліщі, жуки-ковалики, ялицеві вусачі, хрущі.
  • Хвороби: іржа, коренева гниль.

  Дерево ялиця – опис

  Ялиця рослина однодомна, вічнозелена, теплолюбна і тіньовитривала. Коренева система у неї потужна, стрижнева, глибоко йде в землю. Кора ялиці в молоді роки тонка і гладка, з віком вона стає товстою і розтріскується. Крона конусоподібна, починається прямо біля основи стовбура – цим ялиця відрізняється від інших хвойних дерев. Гілки ялиці розташовані кільчасто-горизонтально, листя ялиці – плоскі, цілокраї м’які голки, звужені біля основи в короткий черешок. Голки ялиці не набувають узимку брудно-рудого відтінку, як це трапляється з багатьма іншими хвойними, знизу кожну хвоїнку ялиці прикрашають дві білі смужки. На репродуктивних гілках голки загострені, на вегетативних пагонах – зі слабко виїмчастою або заокругленою верхівкою. Чоловічі квітки виглядають як сережки із шишечок, а жіночі – яйцеподібні, циліндричні або яйцеподібно-циліндричні, шишки стирчать вгору (ще одна відмінність ялиці від інших хвойних, чиї шишки зазвичай висять). Жіночі шишки ялиці складаються зі стрижня, на якому сидять криючі луски, усередині котрих – плодові луски, що несуть дві сім’ябруньки. Запилюються ялиці вітром. Коли насіння ялиці дозріває, луски на шишках дерев’яніють і відпадають, звільняючи крилате насіння і залишаючи на дереві тільки стрижні. У культурі на одному місці ялиця здатна прожити до трьохсот років.

  Посадка ялиці

  Коли саджати ялицю

  Для посадки в ґрунт знадобляться саджанці ялиці не молодші чотирьох років. Висаджувати їх потрібно у квітні, а ще краще в кінці серпня або на початку вересня, і бажано вибрати для посадки дощовий або похмурий день. Місце для ялиці вибирають у затінку або притінку на ділянках із вологим, багатим, добре дренованим ґрунтом, в ідеалі це має бути суглинок. Чудово, якщо недалеко від місця, де ростиме ялиця, розташована водойма.

  Як посадити ялицю

  За два тижні до того, як висадити ялицю, викопайте яму розмірами приблизно 60х60х60, хоча габарити ями залежать від об’єму кореневої системи саджанця. Вилийте в яму 2-3 відра води, а коли вона вбереться, перекопайте дно на півштиха лопати і помістіть в яму шар щебеню або битої цеглини завтовшки 5-6 см. Потім заповніть яму до половини ретельно перемішаним ґрунтом такого складу: 3 частини перегною, 2 частини глини, по 1 частині торфу і піску, 10 кг тирси і 200-300 г нітрофоски. За два тижні, коли ґрунт в ямі осяде, опустіть у неї коріння саджанця таким чином, щоб коренева шийка була врівень із поверхнею ділянки – найзручніше встановлювати саджанець на горбок із ґрунтосуміші. Розправте коріння саджанця, заповніть яму вщерть поживним ґрунтом описаного вище складу і ретельно ущільніть його. Після посадки полийте ялицю. Якщо ви вирішили виростити ялицеву алею, розташовуйте саджанці на відстані 4-5 м один від одного. Групова посадка ялиць передбачає дистанцію між саджанцями 3-3,5 м для пухких груп і 2,5 м для щільних.

  Догляд за ялицею в саду

  Як виростити ялицю

  Доглядаючи за саджанцями, розпушуйте після поливання ґрунт на глибину 10-12 см і видаляйте бур’яни. Пристовбурне коло молодих рослин бажано замульчувати в діаметрі 50 см тріскою, тирсою або торфом, шар мульчі – 5-8 см, стежте тільки, щоб мульча не лежала впритул до кореневої шийки ялиці. Підживлювати ялицю після посадки потрібно буде тільки за 2-3 роки, вносячи навесні в пристовбурні кола 100-125 г Кеміри-універсал. Поливати ялицю доведеться тільки в тому випадку, якщо ви вирощуєте вологолюбний вид, наприклад, ялицю бальзамічну, яка вимагає поливання 2-3 рази за сезон у посушливий час. Кількість води за одне поливання – 15-20 л. Іншим видам штучне поливання не потрібне – ялиці не люблять перезволоження, їм досить природних опадів.

  Що ж до обрізування, то навесні, до початку сокоруху, видаляють сухі та пошкоджені гілки, а також формують крону ялиці, якщо в цьому є необхідність. Обрізування здійснюють садовими ножицями. За одну стрижку пагони вкорочують не більше ніж на третину довжини. Загалом у ялиці природна акуратна крона, яка не вимагає формування.

  Пересадка ялиці

  Порівняно з іншими рослинами хвойні дерева адаптуються після пересадки досить легко. Якщо ви вирішили пересадити молоду рослину, проштихуйте гострою лопатою на відстані 30-40 см від стовбура землю по колу, потім підчепіть лопатою це позначене коло на глибині штиха, вийміть його разом із корінням і земляною грудкою, перевезіть на тачці до нової ями й обережно перемістіть у неї. Більш доросле дерево потрібно до пересадки підготувати: проштихувати землю по колу слід за рік до пересадки, причому діаметр кола в цьому випадку повинен бути більшим. За рік ялиця наростить нові молоді корінці всередині позначеного кола і завдяки цьому легше витримає випробування пересадкою. Тільки витягувати ялицю із землі, перевозити і саджати на нове місце одній людині буде важко, тому шукайте собі помічника. Головне в цьому процесі – не дати земляній грудці розвалитися.

  Шкідники і хвороби ялиці

  Як ви могли переконатися, посадка і догляд за ялицею прості, і ніяких особливих навичок або зусиль рослина від вас не зажадає. Досить стійка ялиця і до таких неприємностей, як хвороби і шкідники, проте бувають випадки, коли ялиця втрачає декоративність через ялиново-ялицевого хермеса – різновид попелиці, від життєдіяльності якого ялиця жовтіє. Для боротьби із хермесом використовують препарати Рогор або Антіо: напровесні, коли прокидаються після зими самки попелиці, обробіть ялицю розчином одного з цих препаратів із розрахунку 20 г на 10 л води. Ці інсектициди врятують ваше дерево і від інших шкідливих комах – ялицевої пагонової молі та ялицевої шишкової листовійки.

  Іноді у красуні ялиці хвоя починає жовтіти, а на пагонах утворюються іржаві подушки, і причина цього – грибкова хвороба іржа. Уражені гілки обрізають і спалюють разом з опалою хвоєю, зрізи обробляють садовим варом, а крону обприскують двовідсотковим розчином бордоської рідини. І уважно огляньте ділянку: таких рослин, як ясколка або зірочник, там, де ростуть хвойні, бути не повинно.

  Розмноження ялиці

  Як розмножити ялицю

  Видову ялицю розмножують насінням, яке заготовляють на самому початку дозрівання шишок, а декоративні різновиди живцюють.

  Розмноження ялиці живцями

  Живці для вкорінення завдовжки 5-8 см потрібно брати тільки з молодих дерев, причому це повинні бути однорічні пагони з однією (не двома – це важливо) верхівковою брунькою й обов’язково з п’ятою. Якщо ви хочете отримати живець із п’ятою, то його краще не різати, а різким рухом відривати із фрагментами кори та деревини більш дорослого пагона. Заготовлювати живці потрібно навесні, до початку сокоруху, похмурого ранку з північного боку середньої частини крони. Перед посадкою з п’ятки обережно видаляють задирки. Прослідкуйте, щоб кора на п’яті не відшаровувалася від деревини. Щоб уникнути надалі розвитку грибкових захворювань, живці протягом 6 годин витримують у двовідсотковому розчині фундазолу, каптану або в розчині марганцівки темно-рожевого кольору. Потім живці висаджують у суміш піску, перегною і листової землі в рівних частинах і накривають прозорим ковпаком. Для того, щоб живці швидше пустили коріння, бажано влаштувати нижній підігрів субстрату на 2-3 ºC вище кімнатної температури. Тримати живці потрібно у світлому, але не сонячному місці, влаштовуючи щоденне провітрювання. На зиму контейнер із живцями можна перенести до підвалу, а навесні його вже можна винести на свіже повітря. Вкорінюватися живці будуть довго – у ялиці спочатку наросте каллюс, і тільки на другий рік з’являться корені.

  Вирощування ялиці з насіння

  Зібрати насіння ялиці нелегко, оскільки шишки у дорослих дерев зріють високо, а як тільки дозрівають, крилате насіння з них відразу розлітається. Але якщо вам пощастило добути злегка недостиглу шишку, підсушіть її, вийміть насіння і зберігайте його до посіву в холодильнику або у підвалі при високій вологості – перед посадкою насіння ялиці потребує стратифікації. У квітні насіння висівають у грядку на глибину 2 см у ґрунт із піску і дерну та без поливання накривають плівкою, щоб уникнути утворення на поверхні ґрунту кірки і прискорити появу сходів. Коли за 3-4 тижні зійдуть паростки, починайте поливати, розпушувати і прополювати грядки. У першу зиму сіянці вкривають ялиновим гіллям. Наступного року можна висаджувати сіянець на постійне місце. Ялиця з насіння спочатку росте дуже повільно: за чотири роки вона досягає у висоту 30-40 см, оскільки розвиває в основному кореневу систему. Але потім зростання помітно прискорюється.

  Ялиця взимку

  Ялиця восени

  Ялиці, рекомендовані до посадки в середній смузі, переживають наші зими добре, проте молоді рослини потрібно обов’язково вкривати ялиновим гіллям, а пристовбурні кола замульчувати торфом або сухим листям шаром 10-12 см.

  Зимівля ялиці на дачі

  Дорослі рослини зимують без укриття, проте в кінці зими потрібно вкрити ялиці нетканим матеріалом, щоб захистити їх від весняного сонця – вони можуть сильно постраждати від його занадто яскравих у цю пору променів.

  Види і сорти ялиці

  Серед великої кількості видів і різновидів ялиць є рослини більш і менш затребувані в культурі. Пропонуємо вам знайомство з найпопулярнішими з них.

  Ялиця бальзамічна (Abies balsamea)

  у природі росте в Канаді та США, її ареал на півночі обмежується тундрою, а у гірській місцевості її можна зустріти на висоті від 1500 до 2000 м. Це тіньовитривала, морозостійка ялиця, яка, на жаль, не вирізняється довголіттям – живе вона не більше 200 років. Ялиця бальзамічна – дерево заввишки від 15 до 25 м із товщиною стовбура 50-70 см. Кора на молодих деревах гладка, попелясто-сірого кольору, на старших кора червонувато-коричнева, з тріщинками. Бруньки смолисті, зеленуваті з блідо-ліловим відтінком, яйцеподібні або кулясті. Хвоїнки, завдовжки від 15 до 30 мм, блискучі, темно-зелені з гирловими лініями уздовж усього листка, тупі або злегка виїмчасті на верхівці, не опадають протягом 4-7 років, при розтиранні вони виділяють приємний запах. Шишки овально-циліндричні, 5-10 см заввишки, 2-2,5 см завширшки, незрілі мають темно-фіолетовий відтінок, при дозріванні стають бурими, дуже смолистими. У культурі цей вид із 1697 року. Використовують ялицю бальзамічну в одиночних і невеликих групових посадках. Відомі форми:

  • Гудзон – карликова гірська ялиця з широкою кроною, дуже густими гілками і короткими численними пагонами. Хвоя теж коротка, широка і плоска, згори чорно-зелена, зі споду зеленувато-блакитна. У культурі з 1810 року;
  • Нана – висота ялиці не більше 50 см, крона заокруглена, діаметром до 2,5 м, гілки розлогі, горизонтальні, густі, хвоя коротка, густа, дуже темного зеленого кольору, зі споду жовто-зелена з двома біло-блакитними смугами. У культурі з 1850 року. Використовується для озеленення терас, дахів, кам’янистих садів.

  У культурі вирощуються ще такі форми ялиці бальзамічної, як сиза, срібляста, строката, колоноподібна, розпростерта і карликова.

  Ялиця корейська (Abies koreana)

  зростає в горах півдня Корейського півострова на висоті 1800 м, утворюючи чисті і змішані ліси. У молодому віці росте дуже повільно, зате з віком зростання прискорюється. Висота корейської ялиці близько 15 м, стовбур у діаметрі від 50 до 80 м, крона конусоподібна, кора у молодих дерев гладка, попеляста, іноді з пурпурним відтінком, у старих – каштанова з глибокими тріщинами. Бруньки трохи смолисті, майже круглі, хвоя густа, жорстка, хвоїнки шаблеподібно вигнуті, на верхівці з виїмкою, з верхнього боку темно-зелені, з нижнього начебто сріблясті від двох широких гирлових смужок. Шишки циліндричні, завдовжки 5-7 см, у діаметрі до 3 см, у молодому віці пурпурно-лілові. В Європу ялицю завезено в 1905 році. У декоративному відношенні цей красивий і зимостійкий вид із двоколірною хвоєю не має собі рівних. Саме посадку корейської ялиці було описано в цій статті, так само, як і догляд за корейською ялицею було покладено в основу підрозділу про догляд за рослинами роду ялиць. Різновиди ялиці корейської:

  • Блю Стандард – за характеристиками дуже схожий на вихідний вид, тільки шишки у нього темно-фіолетового кольору;
  • Бревіфолія – повільно зростаючий культивар з округлою щільною кроною, але з більш пухкою, ніж у вихідного виду, хвоєю, болотяно-зеленого кольору згори і білувато-сірою знизу. Шишки фіолетові, дрібні;
  • Пікколо – висота всього 30 см, крона розлога, горизонтальна, діаметром до півтора метрів у дорослої рослини. Хвоя, як у початкового виду.

  Ялиця кавказька, або ялиця Нордманна (Abies nordmanniana)

  є кавказьким ендеміком, оскільки зростає в природі тільки у Кавказьких горах. Це дерево заввишки до 60 м і з товщиною стовбура до 2 м, з густою, гіллястою низькоопущеною кроною вузько конічної форми з гострою верхівкою, яка у зрілому віці не так яскраво виражена. Кора гладка, блискуча, але з восьмидесятирічного віку на ній починають з’являтися глибокі тріщини. Бруньки яйцеподібні, майже без смоли. Хвоїнки завдовжки до 40 мм, завширшки до 2,5 мм, згори темно-зелені, зі споду з двома білими смугами, на вегетативних пагонах верхівки з виїмкою, на шишконосних м’яко загострені. Шишки, завдовжки до 20 см і діаметром до 5 см, зелені у молодому віці і темно-коричневі, смолисті в зрілому. Цей швидкозростаючий вид живе до 500 років. Відомі такі форми ялиці кавказької: прямостояча, плакуча, золотиста, золотистокінцева, білокінцева і сиза.

  Ялиця одноколірна (Abies concolor)

  – королева серед ялиць родом із півночі Мексики і південного заходу США, де її можна зустріти в каньйонах річок і на схилах гір на висоті від 2000 до 3000 м над рівнем моря. Це один з найбільш посухостійких видів, тривалість життя якого три з половиною сторіччя. Висота ялиці одноколірної від 40 до 60 м, товщина стовбура до 2 м, крона конусоподібної форми, замолоду досить густа, на старість стає набагато рідшою. Стара кора попелясто-сірого відтінку, груба, вся в тріщинах. Кулясті смолисті жовто-зелені бруньки досягають у діаметрі 5 см. Сизувато-зелені хвоїнки завдовжки до 7 см, завширшки до 3 мм, із виїмчастою заокругленою верхівкою мають гирлові лінії як згори, так і зі споду. Шишки овально-циліндричні, завдовжки до 14 і завширшки до 5 см, у незрілому віці пурпурові або зелені, у зрілому світло-коричневі. У культурі з 1831 року. Найефектніше виглядає ялиця восени на тлі жовтіючих модрин. Найбільш відомі декоративні форми:

  • ялиця Компакта – чагарниковий культивар карликових розмірів із розпростертими гілками і блакитною хвоєю. Іноді її називають Компакта Глаука;
  • Віолацеа – швидкозростаюче дерево заввишки до 8 м із широкою конусоподібною кроною і біло-блакитною довгою хвоєю. Вирізняється високою декоративністю і посухостійкістю.

  Ялиця сибірська (Abies sibirica)

  росте на північному сході Російської Федерації у нагір’ях і долинах річок. Цей тіньовитривалий зимостійкий вид охороняється державою. Ялиця сибірська є найвідомішим представником роду. Це дерево заввишки до 30 м із вузькою конусоподібною кроною. Гладка майже по всій довжині стовбура сіра кора в нижній частині розтріскується. Хвоїнки вузькі, м’які, блискучі, завдовжки до 3 см, темно-зеленого кольору зверху і з двома білими смужками знизу. Шишки прямостоячі, при дозріванні світло-бурі. Різновиди: блакитна, біла, строката, витончена та інші.

  Крім описаних нами, у культурі зустрічаються ялиці субальпійська, Фразера, цільнолиста, рівнолуската, Семенова, сахалінська, майра, витончена, кефаллінська чи грецька, висока, Віча, білокора (або бруньколуската), біла (або європейська) та арізонська.

  Властивості ялиці

  Ялиця – рослина особлива навіть серед хвойних. Її деревина не містить смолистих речовин, тому з неї роблять музичні інструменти і будують кораблі. Кора ялиці – сировина для цінного бальзаму, а хвоя і гілки – для ялицевої олії. З голок і кори готують відвар, що знижує кислотність шлунка, підвищує працездатність та імунітет, знімає зубний біль.

  Смола ялиці – гарний антисептик, застосовуваний у народній медицині для змащування ран, порізів, саден і виразок. Ранні переселенці до Америки і корінні її жителі широко використовували смолу ялиці, що має приємний смак, у лікувальних цілях: нею лікували бронхіти, кашель, біль у горлі і навіть сухоти, а також рак, дизентерію, отити, запалення слизової, деякі урогенітальні захворювання (наприклад, гонорею та вагінальні інфекції), цингу, ревматизм, болі в м’язах і суглобах.

  Медичні препарати із вмістом екстракту, в основі якого клітинний сік ялиці, використовують при лікуванні ревматизму, запальних процесів, інфекційних захворювань, хронічній та гострій серцевій недостатності. Вживання клітинного соку ялиці:

  • стимулює кровотворення;
  • зміцнює імунітет, відновлює захисну функцію організму;
  • має протизапальну дію при лікуванні легеневих хвороб;
  • служить профілактикою онкологічних і серцево-судинних захворювань;
  • перешкоджає розвитку гіпертонії;
  • покращує роботу видільних органів;
  • нормалізує роботу шлунка і кишківника;
  • поповнює нестачу вітамінів, мікро- і макроелементів в організмі;
  • захищає від впливу радіації;
  • знімає стрес, має антиоксидантну дію і підвищує опірність організму несприятливим факторам довкілля.

  У продаж сік ялиці надходить у вигляді фітококтейлів, які вже готові до вживання, і в натуральному вигляді – цю рідину можна вживати всередину тільки розведеною.

  Ефірна олія ялиці допомагає навіть у тих випадках, в яких безсилі різні хіміотерапевтичні препарати, наприклад, уповільнює і навіть призупиняє ріст ракових клітин. Олія потрапляє відразу в кров і збирається в осередку захворювання, минаючи органи травлення, а значить, не розкладаючись. Її бойовий компонент – камфора. Ялицева олія – універсальний засіб у медицині, що має бактерицидну, антисептичну, знеболюючу, протизапальну, загальнозміцнюючу, заспокійливу і тонізуючу дію. Її широко застосовують не тільки в медицині, а й у косметології для лікування вугрів, лишаїв, фурункульозу, зняття набряків, розгладження зморшок, усунення в’ялості шкіри, бородавок та інших шкірних проблем.

  Застосування ялиці й ліків із неї вимагає дотримання деяких правил: під час лікування необхідно відмовитися від вживання алкогольних напоїв, навіть слабких, оскільки алкоголь нівелює дію препаратів. Відмовтеся від прийому препаратів з ялиці, якщо ви виявили їхню незносність вашим організмом. Не можна лікуватися ялицею хворим на епілепсію, гастрит чи виразкову хворобу шлунка, які мають патологію нирок. Протипоказано це вагітним і годуючим жінкам, а також дітям. Неправильне застосування препаратів або порушення дозування може викликати алергічну реакцію. Якщо у вас виник свербіж, з’явилися набряки і червоні плями на шкірі, краще припинити прийом препарату. Якщо ви не знаєте, як відреагує організм на ялицю, проведіть тест: крапніть 10-15 крапель олії або соку на тильну сторону руки або ноги і ретельно втирайте в шкіру. Якщо протягом наступних двох-трьох днів алергія не проявиться, можете приймати препарат, проте обов’язково проконсультуйтеся з лікарем щодо дозування.

  Розмноження ялиці живцями в домашніх умовах: терміни, правила, поради

  Ялиця живцями розмножується досить просто. За дотримання всіх рекомендацій із цим впораються навіть новачки у садівництві. Залежно від того, коли заготовляють живці, існують певні правила їх підготовки та зберігання. Можна також виростити ялицю з гілки.

  Чи можна ялицю розмножити живцями та гілками

  Живцювання часто використовують для розмноження хвойних культур, щоб зберегти всі батьківські декоративні якості. При вирощуванні із насіння відбувається втрата деяких зовнішніх властивостей.

  Розмножувати ялицю живцями досить просто, головне – дотримуватися правил догляду. Також важливо знайти здорове дерево-батько та своєчасно нарізати пагони, дотримуючись певних термінів.

  Увага! Навіть за дотримання всіх необхідних умов приживання у ялиці дуже низька — 30-40% від усіх посаджених живців.

  У розмноження живцями є низка переваг:

  • збереження ознак сорту;
  • навіть новачок може впоратися із цим;
  • саджанці мають велику витривалість.

  Посадити ялицю живцем — метод ефективний, але його поки що застосовують рідше, ніж для тих же туї та кипарисовика. Альтернативними способами виступають насіннєве розмноження та щеплення.

  Оптимальні терміни живцювання ялиці

  Підготовку живців починають провесною або вже восени. Також можна провести процедуру на початку чи наприкінці літа. Найоптимальніший час для підготовки посадкового матеріалу – це весна, коли активний рух соку ще не почався. Для південних областей це березень, для холоднішого клімату слід дочекатися квітня. Живці нарізають вранці або в похмурий, але не дощовий день. Не варто це робити під прямим промінням сонця. Під час підготовки посадкового матеріалу навесні пагони вкореняться вже цього року.

  Допустимо проводити живцювання у червні, коли рослина інтенсивно розвивається. Але в цьому випадку повноцінна коренева система розвинеться лише наступного року. У поточному сезоні утворюється лише каллюс.

  Важливо! Каллюс – сполучна тканина, що розростається навколо рани для її захисту від зовнішніх впливів.

  Якщо на початку літа час втрачено, то живці можна підготувати й у серпні. У цей період вони пригальмовують свій ріст, і починається одресневіння. До листопада заготовляють зимові живці.

  При заготівлі пагонів влітку і навесні їх укорінюють відразу, а при зборі восени зберігають у прохолодному приміщенні, що провітрюється, до наступного сезону. Температура для живців повинна підтримуватись на рівні до + 5 °С. Такі умови можна створити, помістивши посадковий матеріал у контейнери та прибравши їх у холодильник. У наступному сезоні вже вдасться виростити ялицю з черешка.

  Особливості розмноження ялиці живцюванням

  Процес складається з кількох етапів, які важливо провести правильно. Сюди входить вибір живців, їх підготовка та правильне зберігання. Також правильний підбір субстрату, ємностей та підтримання потрібного мікроклімату.

  Заготівля та зберігання живців

  Найкращі живці виходять з дерев віком від 5 до 8 років. Пагони зрізають із верхньої частини рослини. Нижні гілки укорінюються значно гірше, а потім з’являється ризик, що стовбур скривиться, і крона формуватиметься неправильно.

  Щоб виростити ялицю з гілочки, беруть здорові і міцні пагони першого року життя довжиною не менше 10 см і не більше 20 см. Треба стежити, щоб на них була верхівкова нирка. Рекомендується бути обережним, тому що при пошкодженні цієї нирки можна отримати кривий стовбур і крону неправильної форми.

  Для зрізування використовується секатор або ніж, який необхідно продезінфікувати заздалегідь. Зріз розташовують на 1 см вниз від переходу зеленого до коричневого, тобто від ділянки відревеснення.

  Як укоренити гілку ялиці

  Для укорінення можна використовувати гілки, що мають дворічну деревину в основі. Їх не зрізають, а просто різко відривають від ствола. Знизу по висоті 5-6 см прибирають голки та дрібні гілочки. Саме звідси з’явиться нове коріння.

  Гілки не треба поміщати у воду, відразу приступають до їх укорінення. Якщо пагони зірвані восени, їх рекомендують обприскати водою і обернути вологою ганчіркою. Якщо дотримуватись правил, то цілком реально з гілки ялиці виростити ціле дерево.

  Як укоренити живець ялиці

  Живці, які вже готові до посадки, поміщають у стимулятор зростання кореневої системи. Ялице необхідна така обробка, тому що відсоток укорінення досить невеликий. Пагони не можна тримати в цих складах понад 24 години.

  Порада! Можна також використовувати препарати для стимуляції росту в сухому вигляді, тобто наносячи їх на низ черешка.

  Також рекомендується продезінфікувати кінець пагона, опустивши його в розчин марганцівки або фундазолу. Такі заходи є гарною профілактикою грибкових захворювань, що підвищує шанси успішно вкорінити гілочку ялиці.

  Вирощування ялиці з живців у домашніх умовах

  Для живцювання ялиці в домашніх умовах взимку необхідно приготувати субстрат з перегною, піску та дернової землі. Усі частини беруть у рівних частках. Якщо ґрунт із городу, то він потребує дезінфекції, наприклад, шляхом прогрівання в духовці.

  Як тара можна взяти ємності з пластику заввишки не більше 15 см. Обов’язково треба проробити дренажні отвори, щоб зайва волога уникала коренів.

  Порядок живлення ялиці взимку:

  1. У тару засипають субстрат, щоб зверху був шар піску.
  2. Живці поміщають на глибину 5-6 см під кутом 45°. Відстань між рослинами витримують 10 см.
  3. Субстрат необхідно рясно полити.
  4. Саджанці прикривають плівкою.

  Коріння з’явиться приблизно через 9 місяців, їм передує утворення калюсу. Однак наявність сполучної тканини, що розрослася, не гарантує те, що живець приживеться.

  Мікроклімат

  Щоб живці ялиці успішно вкоренилися, треба створити певний мікроклімат. Температуру має підтримуватись на рівні + 20-25 °С, вологість не менше 90%. Світло має бути розсіяним. За короткого дня рослини підсвічують спеціальними лампами.

  Важливо! При укоріненні світловий день саджанців не повинен бути меншим за вісім годин на добу.

  Полив та підживлення

  Після того як черешок ялиці укоріниться, йому необхідні обприскування кожні 3-4 дні. Волога має потрапляти безпосередньо під корінь, щоб не мочити хвою. Перше підживлення проводять через два тижні після пересадки ялиці. Зазвичай використовують комплексні добрива для хвойних рослин. Іноді рекомендується влаштовувати саджанцям душ, щоб очистити їх від забруднень. Але робити це дуже часто не рекомендується.

  Посадка живців ялиці у відкритий ґрунт.

  Для посадки живців ялиці у відкритий ґрунт треба вибирати добре освітлюване місце. Допускається також розміщувати рослину в півтіні. Грунт повинен бути вологим, з хорошим дренажем. У місті ялицю не садять, оскільки культура погано переносить забруднене повітря.

  Після того, як грунт підготували, треба дати йому осісти протягом 2-3 тижнів і лише потім поміщати туди ялицю. Порядок висадження ялиці наступний:

  1. Необхідно підготувати лунки діаметром 40-45 см та глибиною 50 см.
  2. На дні розміщують щебінь або керамзит шаром близько 10 см.
  3. Живці витягають з тари, намагаючись не пошкодити земляну грудку.
  4. Ялицю розміщують у лунки і засипають коріння землею.
  5. Після посадки потрібен рясний полив.
  6. Наприкінці посадки треба прикрити ковпаками з паперу.

  Перші роки ялиця розвивається повільно, тому важливо забезпечити молодим рослинам правильний догляд. Полив потрібен регулярно, але не можна допускати застій води у ґрунті. Землю необхідно розпушувати на глибину 20-25 см, щоб не допустити утворення кірки на поверхні та забезпечити доступ кисню до коріння. Для підживлення використовують мінеральні комплекси. Наприклад, можна взяти добрива Кеміра. Мульчують ґрунт тирсою або торфом, розміщуючи їх у приствольному колі. Не варто забувати і про своєчасне видалення бур’янів. Взимку ялицю вкривають спеціальним садовим полотном або лапником.

  Розмноження ялиці живцями в домашніх умовах можна переглянути відео:

  Висновок

  Ялиця живцями розмножується, в основному, щоб зберегти сортові ознаки батьківської рослини. Незважаючи на те, що приживання у хвойних не дуже висока, ялиця цілком успішно розмножується живцями. Можна вкоренити їх у ґрунті цього сезону або вирощувати взимку в домашніх умовах. Обидва способи використовують, вони показують добрі результати.