Шовковий шлях і Україна е. зафіксоване відгалуження Шляху на місце впадання Дону в Азовське море. Звідси прямували дороги до всіх великих міст-держав на узбережжі Азовського і Чорного морів, таких, як Фанагорія, Кафа (Феодосія), Ольвія, Сугдея (Судак), Севастополь.
Великий Шовковий шлях є системою караванних доріг, що сполучають Євразію від Середземномор'я до Китаю і що служили в епоху давнини і середньовіччя вузловим пунктом для ведення торгівлі і діалогу культур Сходу і Заходу.
Шовковий шлях проходив через багато міст, тому було б неправильно не включати Африку та її міста. Східним кінцем Шовкового шляху є нинішній Китай, а його головний західний кінець – Антіохія. Шовковий шлях, це рух, який розпочався приблизно з часів династії Хань, коли правив імператор У-ді.
Цей караванний торговельний шлях був найдовшим в докапіталістичну епоху і сягав більше 7000 км. Вважається, що шовковий шлях з'явився в результаті масштабної торгівлі Китаєм шовком, проте ця мережа слугувала не тільки для перевезень шовку, але й для торгівлі іншими товарами.
Великий Шовковий шлях — грандіозний торговий маршрут. Його протяжність близько 12 тисяч кілометрів, він поєднав цивілізації Заходу і Сходу – Китай з країнами Центральної Азії. Завдяки Шовковому шляху люди не тільки обмінювались товарами, але і будували міста, об'єднували культури і долі.
Офіційна назва країни – Китайська Народна Республіка, КНР (People's Republic of China).
Південний шлях проходив від застави Янґуань в Дуньхуані на захід, до підніжжя гір Куньлунь, він тягнувся крізь гірський хребет Цунлін до сучасних кордонів Афганістану, Ірану, охоплюючи Аравійський півострів і врешті-решт закінчувався в межах Римської імперії.