Скільки років Кріпака

Кріпацтво в Польщі — форма феодальної ренти, що полягає в безкоштовній і примусовій праці селян на землевласника в обмін на користування своїм господарством. Панщина існувала на польських землях з XII ст. до 1864 року.

У Лівобережній Україні, колишній Гетьманщині, і Слобідській Україні кріпосне право було встановлене указом Катерини ІІ у 1783 році. Йшлося про прикріплення селян до місць їхнього проживання.

Тож панщина була працею і на утримання феодальної державної системи. Кріпацтво — це закріплення селян з землею до панського маєтку з позбавленням свободи володіти своїм маєтком і навіть своїм тілом. Наприклад, кріпак без дозволу землевласника ані не мав права одружитися.

Кріпаки були прив'язані до землі феодала й не могли покидати її без дозволу. Вони зобов'язувалися працювати на цій землі та сплачувати ренту або оброк (натуральний податок – данина продуктами). Кріпаків продавали, обмінювали або передавали в спадок разом із земельними помістями. Фактично, це робило їх рабами феодалів.

Першим відомим документом, що започаткував закріпачення селян в Україні, вважають ухвалу шляхти Галичини 1435 року. За ним селянин мав право піти від землевласника лише на Різдво, сплативши йому великий викуп.





Життя поета було не простим: 24 роки Тарас був кріпаком, 11 років перебував під слідством, на військовій службі, у засланні, і лише 12 років життя був відносно вільною людиною. У 1836 році …