Що таке кольрабі?

Кольрабі, також відома як німецька ріпа або капустяна ріпа, дуже популярна в країнах Північної та Східної Європи, таких як Німеччина та Угорщина, у північному В’єтнамі та східній Індії. Цей смішний на вигляд овоч належить до того ж сімейства, що й брокколі та капуста, і його можна їсти сирим або готувати в різних стравах.

Що таке кольрабі?

Кольрабі росте у вигляді цибулини з листям, яке піднімається з боків, що надає їй дивакуватого вигляду. Плід може бути білим, зеленим або фіолетовим, з невеликою різницею у смаку та має м’який присмак, що зробив його популярним у стравах від салатів до супів. Єдиним необхідним підготовчим процесом є очищення від шкірки та подрібнення або нарізка. Фермери люблять садити кольрабі, оскільки її легко вирощувати в тандемі з іншими культурами. Овоч має тривалий період вегетації, що робить його популярною знахідкою на фермерському ринку. Кольрабі, як правило, має помірну ціну порівняно з іншими овочами.

Як готувати з кольрабі

Цибулина, стебла та листя кольрабі їстівні, але спочатку їх потрібно очистити. Тонка шкірка гірка і неприємна, і її легко видалити за допомогою ножа. Перед використанням обріжте коричневий кінець і відокремте листя від цибулини щоб досягти найкращих результатів. Стебла і листя слід приготувати якомога швидше, оскільки вони швидко в’януть.

Кольрабі — це універсальний овоч, який можна готувати різними способами. Наріжте цибулину кубиками, скибочками та готуйте на пару або обсмажте. Цілі цибулини можна навіть наповнювати начинкою перед запіканням. Якщо на вашій кольрабі ще є листя, зелень можна приготувати на пару або пасерувати, як свіжу капусту. Для подачі кольрабі в сирому вигляді найкраще підійдуть тонкі скибочки. Використовуйте гострий ніж, щоб нарізати тонкі скибочки перед подачею.

Яка на смак кольрабі?

У сирому вигляді кольрабі має смак, схожий на сиру капусту з легким пряним відтінком, як у редиски чи ріпи. Кількість пряності залежатиме від розміру цибулини, менші мають м’який смак і хрустку структуру. Кольрабі хрустка, але не жорстка, що робить її популярною в салатах і соусах. У вареному вигляді має тонкий смак і текстуру, схожу на стебла броколі. Стебла та листя також їстівні, а при приготуванні вони нагадують м’яку зелень або мангольд.

Рецепти приготування кольрабі

Кольрабі є соковитою та хрусткою в сирому вигляді та додає свіжого смаку салатам. Її легкий пікантний хрускіт добре поєднується з капустою, морквою та зеленню. Кольрабі, нарізана кубиками, є чудовим доповненням до супів і рагу, її можна використовувати як інші коренеплоди, наприклад ріпу. Приготовану на пару кольрабі можна подавати як гарнір з невеликою кількістю розтопленого вершкового масла, розтерти в пюре або протерти в супі. Додайте олію та обсмажте, щоб отримати простий, але смачний гарнір.

Приготуйте екзотичний овочевий або оригінальний салат із сушених вишень та кольрабі й переконайтеся в яскравості смаку цього овоча.

Де купити кольрабі

Кольрабі доступна цілий рік, а пік сезону триває з осені до весни. Цей дивний на вигляд овоч часто вирощують дрібні фермери, тому що його можна садити поряд з бульбами, які мають однакові потреби у воді та ґрунті (наприклад, буряк). Ви знайдете зелену, білу та фіолетову кольрабі на фермерських ринках, де її часто продають із ще прикріпленим листям. Це гарантує, що овоч буде надзвичайно свіжим, а листя — смачними. Купуючи цілу капусту кольрабі, вибирайте ту, яка має хрустке яскраве листя.

Кольрабі також з’являється в супермаркетах, особливо в магазинах здорового харчування та спеціалізованих ринках. Там її часто продають без листя. Шукайте кольрабі, яка на дотик важка і тверда без плям. Менші цибулини, як правило, солодші, а великі дерев’яніють і стають жилавими.

Кольрабі легко вирощувати в домашніх умовах і вона дуже морозостійка. Висаджуйте на сонці та вирощуйте на родючому ґрунті в прохолодні місяці.

Як зберігати кольрабі

Видаліть стебла та листя, якщо вони все ще прикріплені, і готуйте якомога швидше (протягом першого дня або двох), оскільки вони швидко зів’януть. Зберігайте всі частини кольрабі в контейнері, нещільно загорнувши листя в поліетиленовий пакет, а цибулини не накриваючи. Плід зберігатиметься в холодильнику до місяця, але використайте її швидше, щоб зберегти хрустку консистенцію, якщо ви плануєте подавати овоч сирим.

Ріпа

Ріпа – однорічна або дворічна трав’яниста рослина, сімейства капустяних. Гладкий жовтий коренеплід, в діаметрі може досягати від 8 до 20 см. І важити 10 кг.

Всі види ріпи дуже скоростиглі, готовий коренеплід формується за 40 – 45 днів, пізні сорти – за 50 – 60 днів. Листова розетка досягає висоти 40 – 60 см.

Ріпа як овочева і лікарська рослина відома з глибокої давнини. Ріпу можна запікати, відварювати, фарширувати, з неї готують запіканки і рагу, вона підходить для приготування салатів. Вона може довго зберігатися в прохолодному місці, не втрачаючи своїх цілющих якостей; легко засвоюється організмом і рекомендована для дитячого харчування.

Ріпа була одним з перших овочів, які удостоїлися пильної уваги людства. Греки, єгиптяни і перси годували ріпою рабів, вважаючи цей овоч грубою, але ситною їжею; римляни вважали ріпу їжею простолюдинів; але з початком нашої ери овоч вийшов з розряду «рабських» – в раннє середньовіччя запечену у вугіллі ріпу вважали делікатесом і часто подавали до м’яса в якості гарніру.

Ріпа була основним овочем в слов’янській кухні. І не тільки у простого народу, а й у більш багатого купецтва і дворянства. Говорячи «основним», ми ставимо ріпу на місце картоплі, яка зараз – і гарнір, і в суп, і пюре; варена, печена і обсмажена вживається в дуже великій кількості страв.

У 20 столітті готувати з ріпи було вже чимось простонародним, навіть непристойним. З переходом ріпи в розряд простацьких овочів були загублені багато секретів її обробки, приготування та рецептів страв на основі ріпи.

Корисні властивості ріпи

Ріпа з давніх-давен вважалася чудовим засобом очищення організму від шлаків. У сирої ріпі міститься до 9% цукрів, дуже високий вміст вітаміну С (удвічі більше, ніж в будь-якому корнеплоді), В1, В2, В5, РР, провітамін А (особливо у жовтій ріпі), легко засвоювані полісахариди, стерин (елемент , необхідний при лікуванні атеросклерозу).

У ріпі міститься рідкісний елемент глюкорафанін, рослинний аналог сульфорофану, що має протиракові властивостями. Цей елемент міститься тільки в ріпі і різних видах капусти: брокколі, кольрабі та цвітній.

У ріпі містяться рідкісні мікроелементи і метали: мідь, залізо, марганець, цинк, йод і багато інших. Фосфору в ріпі міститься більше, ніж в редисці і редьці, а сірки, необхідної для очищення крові і розчинення каменів у нирках і сечовому міхурі, не зустріти в жодному іншому звичному овочі. Присутній у великій кількості магній допомагає організму накопичувати і засвоювати кальцій. У ріпі навіть міститься антибіотик, що затримує розвиток деяких грибків, в тому числі і небезпечних для людського організму (не діє, правда, на кишкову паличку і стафілококи).

Ріпа активізує діяльність печінки і виділення жовчі, що перешкоджає утворенню жовчних каменів. Целюлоза підтримує активацію перистальтики кишечника і запобігає застою поживних речовин. Це має багато позитивних моментів для зниження рівня холестерину, що, в свою чергу, відмінно підходить для попередження атеросклерозу. Ріпа містить лізоцим – речовину з дуже сильною антимікробною активністю. Цікаво відзначити, що ріпа є природним антибіотиком, здатна знищити або запобігти ознаки різних захворювань, особливо шкіри і слизових оболонок.

Ріпа – продукт низькокалорійний, багатий вітамінами. Ріпа насичує, але не дає заводитися зайвій вазі. Мінеральні солі і ефірні масла, що містяться в ріпі, можуть служити універсальним комплексом, що регулює стан здоров’я. Неспроста з’явилася така кількість казок і приказок про ріпу. Цей коренеплід має ранозагоювальну, сечогінну, протизапальну, антисептичну та знеболювальну дії. Крім того, що правильно приготована ріпа дуже смачна, вона ще й неймовірно корисна.

Для хворих на діабет ріпа прекрасний загальнозміцнюючий засіб, лікарі особливо рекомендують її взимку. Однак варто контролювати кількість з’їденого, оскільки цей коренеплід містить дуже багато цукру.

Сік ріпи п’ють при кашлі, болях в горлі (від простої застуди до відновлення повністю «сівшого» голосу). Він полегшує симптоми астми, покращує сон і заспокоює серцебиття. Варену ріпу перетирають в кашку і прикладають до хворих місць при подагрі. І навіть зубний біль знімали відваром ріпи. Велика кількість клітковини в ріпі стимулює моторику кишечника.

Відвар з коренеплодів ріпи покращує сон, заспокоює серцебиття, має проносну дію, допомагає при астмі і бронхітах. Щоб приготувати відвар вам знадобляться одна-дві столові ложки подрібнених коренеплодів ріпи. Потрібно залити 200 мл окропу, варити п’ятнадцять хвилин і процідити. Приймати відвар по 1/4 склянки чотири рази на добу або один стакан перед сном.

Можливо, вирішальну роль у витісненні ріпи зіграло те, що на приготування ріпи по відношенню до картоплі потрібно більше часу. Картопля варилася значно швидше, ставала розсипчастою і м’якою, з неї можна було робити більшу кількість страв. Відчуття ситості від ріпи і картоплі схоже, в той час не було прийнято розбиратися в причинах відчуттів. «Картопляна ситість» була наслідком важкого перетравлення великої кількості крохмалю. Вуглеводи, що становлять основу картоплі, давали велику кількість калорій, але сама вуглеводна їжа відповідальна за зайві жирові відкладення. Ріпа, як і часто ігноровані сьогодні селера, корінь петрушки і пастернак, може з таким же успіхом використовуватися в супах замість картоплі і навіть розварюються до наймягчого стану. Так, приготування ріпи вимагає більше часу, але по балансу корисних речовин і особливих оздоровчих властивостей ріпа залишає картоплю позаду, а в умілих руках досвідченого кухаря стає делікатесом.

Шляхом тушкування і запікання можна приготувати масу чудових страв з ріпою. Наприклад, з яблуками і родзинками. Ріпа в цій страві – основний інгредієнт, але можливі варіанти з соусами, підливками і добавками. Ріпа може бути гарніром до м’яса, дичини або риби.

Небезпечні властивості ріпи

Ріпа – продукт дуже корисний, але надмірне її вживання може погіршити ситуацію при деяких хворобах. Так, сира ріпа протипоказана хворим з проблемами шлунка і 12-палої кишки, колітом і гострим гастроентеритом. Не радять також вживати цей коренеплід в сирому вигляді при запаленні печінки і нирок, а також при інших кишкових захворюваннях.

Крім того, не рекомендується додавати в свій раціон страви з ріпою при деяких захворюваннях ЦНС. Тому маючи проблеми з нервовою системою, треба проконсультуватися з лікарем, який підкаже, чи можна саме вам вживати в їжу ріпу і страви з неї.

Тоді як вагітним корисно з’їдати по 200-300 гр. ріпи 1-2 рази в тиждень, мамі з немовлям їсти ріпу не рекомендується: у малюка може бути непередбачувана реакція – алергія, пронос, кольки, запори. Тому радять вводити ріпу в раціон дитини з 2-річного віку.